osvita.mediasapiens.ua

Інформаційний вектор каналу «Житомир»

Інформаційний формат

За словами директора філії Василя Головецького, після входження в систему суспільного мовлення телекомпанія провела оптимізацію й «позбулася частини непрофесіоналів». Після цього розпочався процес реорганізації інформаційного мовлення. «Перший національний допоміг нам провести широке навчання журналістів», — розказує пан Головецький.

І власне інформаційний напрямок став пріоритетним у сітці мовлення каналу.

Із минулого року канал вирішив звільнити працівників ньюзруму від додаткової підготовки щотижневої авторської програми. Адже чи не кожен журналіст інформаційної служби мав готувати ще й власний проект. Така традиція на каналі «Житомир» існувала вже 25 років й аж ніяк не додавала якості численному продукту каналу. Тепер ньюзрум повноцінно зосереджений на підготовці новинного продукту.

Інформаційному мовленню нині відведено ранковий та вечірній прайми. Новини на каналі виходять п’ять разів на добу. Із них оригінальними є випуски о 12:45, 17:00, 19:00. О 6:30 виходить дайджест, о 22:00 — повторний випуск.

Також на каналі є формат інформаційно-просвітницької програми «Особливе» (21:00, повтор о 23:30). Це проект, який об’єднує досить різнорідні інформаційні події, тематично не пов’язані одна з одною (це й історичні події, й місцеві, й міжнародні). У ньому подається інформація про календар та історичні події кожного дня, після цього йде блок опитування житомирян на актуальну тему («вільний мікрофон»), далі ведучий зачитує добірку сучасних «особливих» подій дня в Україні та світі (наприклад, «В Україні почав діяти закон про заборону георгіївської стрічки», «У Києві вандали виламали герб України коло пам’ятника Магдебурзькому праву», «У Росії повсюдно пройшли мітинги протесту проти корупції», «У результаті землетрусу в Егейському морі постраждало десять осіб», «У Каракасі демонстранти підпалили будівлю суду»). І на завершення — блок трагічних та кримінальних подій Житомирщини та інформація про усипальницю в Єгипті. Окрім опитування громадян у випуску майже немає відеоряду; новини, які зачитує ведучий, ілюструються світлинами.

Сам формат міг бути більш цікавим, якби підійти до цього калейдоскопа подій системно, виокремити тенденції й показати унікальність кожного дня крізь призму історії й сучасності не лише як набір різнорідних фактів. Це потребує редакторської роботи.

В основних випусках новин присутні повноцінні відеосюжети, ведучий у студії. Однак є питання до верстки, адже здебільшого початок випуску займають паркетні новини, сюжети з прес-конференцій і брифінгів тощо (наприклад, перша новина випуску — «Голова Житомирської ОДА з’їздив на Хмельниччину, щоб з’ясувати, хто забруднює річки»).

«Чи задоволений нашими новинами? Якщо чесно — далеко не завжди. В редакційну політику служби новин я як керівник не втручаюся (це — одна з новацій нашого переходу на суспільний формат). Але добре знаю, що навіть із нашим нинішнім потенціалом можемо працювати краще, глибше, переконливіше», — зазначає директор філії.

На його думку, найбільшою проблемою інформаційних випусків у регіонах та в Києві залишається «дріб'язковість тем, їхнє поверхове розкриття авторами, заангажованість». «А безперечним позитивом вважаю суттєве збільшення прямих журналістських включень (стріми з місця подій), прямі ефіри та залучення глядачів за допомогою Skype й інших мобільних додатків», — каже директор виконавчий.

Цих тенденцій планує дотримуватися й «Житомир». Однак пан Головецький переконаний, що розвиток інформаційного мовлення гальмують традиційні для будь-якої регіональної філії причини: непрофесійність частини кадрів, дефіцит фінансів, застаріла технічна база.

«По-хорошому заздрю тим каналам, які можуть дозволити собі пряме включення, скажімо, з найбільш віддалених районів області. Для нас це — один із принципових орієнтирів. Що до найближчих перспектив, то багато що буде залежати від оновленої структури і специфіки роботи НСТУ», — каже він.

Сітка мовлення

Сітка мовлення каналу досить традиційна і структурована, основну проблему становить якість контенту. Вона формується довкола основних проектів у кожному блоці.

У ранковому — це програма «День за днем» (7:00–8:20), ранковий журнал із рубриками, студією й гостями. Далі в ефір виходить низка авторських та обмінних програм (переважно документальні фільми на історичну тематику, театральні вистави тощо).

Цей же контент разом із інформаційними випусками продовжує й денний блок. У ньому виходять проекти для домогосподарок, пенсіонерів (60+), учнів (16-). Як і на інших каналах, проблемою є залучення молодіжної аудиторії.

Прайм

Прайм-тайм каналу «Житомир» розпочинається з проекту «Єдина країна» (будні) / ток-шоу «Віч-на-віч» (середа) о 18:00. Його продовжує вечірній випуск «Новини Житомирщини» о 19:00, по його завершенню виходять лінійки власних проектів.

«Вибудовуючи свою сітку, ми, по-перше, ретельно вивчили практику регіональних колег. По-друге, проаналізували сітки центральних каналів, щоб час виходу наших вузлових передач не співпадав з їхніми “вузлами”. Прайм-тайм присвячуємо найбільш резонансним питанням. Є навіть своєрідні професійні “цехи”. Так, уже не перший рік щопонеділка увечері виходить передача на медичні теми: у живому ефірі, з активним телефонним спілкуванням з людьми», — розказує директор виконавчий філії.

Програма «Єдина країна» вийшла в ефір після початку війни на сході. Пан Головецький називає її появу «органічною реакцією каналу на анексію Росією Криму та її вторгнення на Донбас»: «Спершу ми почергово запустили кілька автономних патріотичних проектів, як-от: Слово до Криму, Слово до Сходу, Слово до Президента і т. п. Потім об`єднали їх у багатовекторну Єдину країну. Відтоді змінилася технологія її випуску (урізноманітнено тематику, залучено нових ведучих, вдосконалено студію тощо), але патріотична, мобілізаційна спрямованість цієї програми залишилася, і змінювати її нині, у воєнний час, як на мене, нема потреби».

Розмовний студійний формат (ведуча та експерти), також під час проекту в ефір виходять відеосюжети та у випусках гаряча лінія — дзвінки глядачів.

Редакція підготовки ранкових телепрограм Житомирської філії НСТУ   

Щосереди на каналі виходить і авторське ток-шоу журналіста Леоніда Харшана «Віч-на-віч». Цей проект канал, за словами його очільника, незабаром планує трансформувати в суспільне шоу з більшою, ніж досі, кількістю учасників і глядачів у студії: «Адже в арсеналі філії є велика зала на 550 місць, яку й доречно використати для створення сучасного ток-шоу».

Аудиторія

«Наша аудиторія — всі категорії населення Житомирщини. Її основа — люди середнього і старшого віку, літні люди. Менше, на жаль, нас дивиться молодь, тому останнім часом ми почали поширювати свої телепрограми за допомогою соціальних мереж, транслюємо прямі ефіри у Facebook», — розказує Василь Головецький.

Однак попри освоєння соціальних мереж контент каналу ще далекий від потреб молодої аудиторії. Це не лише загальна проблема сучасного ТБ, а й наслідок застарілих форматів та стилю ведення програм багатьох філій НСТУ. Для підвищення якості контенту місцевим компаніям потрібні тренінги, навчання. Прикладом може бути й команда, подібна до інноваційної групи на норвезькому суспільному мовнику NRK: професіонали, які надають консультації для регіональних СМ щодо зйомки нових проектів.

Не менш важливе питання — дослідження реальних потреб аудиторії на місцях. Оскільки, за словами менеджерів філій НСТУ, дослідження проводяться вкрай рідко (це зрозуміло з огляду на їхню велику вартість), а про вподобання аудиторії канали дізнаються з дзвінків та листів, які надходять. Зрозуміло, що це досить специфічна аудиторія, яка не відбиває всіх потреб глядачів регіону.

Найбільш актуальним для регіонального каналу є інформаційний продукт, обговорення суспільно важливих проблем регіону, а також пошук цікавих людей та історій. І всі ці програми є в кожної філії, але форма подачі, формат програм, навіть стиль спілкування ведучих значно різняться, і деякі з них потребують кардинальних змін.

comments powered by Disqus