Попередні законопроекти про створення суспільного мовлення завжди передбачали його запуск з початку року (1 січня 2012-го, 2013-го, 2014-го, 2015-го). Втім, реальний процес по його створенню в Україні, який наразі триває, розпочався лише торік. Чергова конференція на цю тему мала на меті підсумувати, що вже було зроблено, і обговорити, як рухатись далі.

Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко на відкритті конференції наголосив: «Після нашої останньої конференції, яку ми проводимо в рамках проекту «Зміцнення інформаційного суспільства», пройшло не так багато часу, але відбулися кардинальні зміни. Ми вийшли на фінішну пряму по створенню суспільного телерадіомовлення, але більш важливо те, що ці зміни вже є невідворотніми».

Генеральний директор НТКУ Зураб Аласанія заперечив, що створення НСТУ йде дуже повільно. Реальний стан справ не відповідає очікуванням людей. Втім, за його словами, все рухається в правильному напрямку. «Якщо щось виглядає повільним – це тому, що такі процедури, – зазначив Аласанія. – Ми ненавидимо це слово, але якщо хочемо діяти відповідно до закону, маємо робити таким чином. Так, це трохи довше. Але в мене нема відчуття, що хтось в країні щось гальмує». 

Посол ЄС в Україні Ян Томбінські наголосив, що створення суспільного мовлення є підвалиною демократичного суспільства. «Суспільство в Україні зараз розгублене, і медіа мають стати засобом комунікації, а не маніпуляції, – говорить Томбінські. – На жаль, вони втратили свою освітню функцію, перестали інформувати виборців, а в таких країнах, як Україна, функція медіа – це не тільки інформування, а й формування нації і об'єднання країни». 

керівник проекту Ради Європи «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні» Роман Шлапак

Центральною темою конференції стало створення наглядової ради НСТУ – органу, який визначатиме основні напрями діяльності НСТУ, затверджуватиме редакційний статут та контролюватиме його виконання тощо.

На початку панелі «Створення наглядової ради НСТУ: процедура та виклики. Кращі європейські практики функціонування наглядових рад суспільних мовників» її модератор, медіаексперт Андрій Куликов, запитав в учасників: «Чому кращі, а не найкращі?» Експертка Ради Європи Ів Саломон відповіла: «Не існує єдиної найкращої моделі. Кожна країна має знайти найкращий шлях для себе, орієнтуючись на нормативні стандарти, розроблені Радою Європи».

У своїй презентації Саломон висловила рекомендації щодо створення наглядового органу в Україні, вказавши, що неурядові організації можуть формально бути незалежними, але водночас заполітизованими. І навіть за наявності відкритої процедури треба робити акцент на професіоналізмі членів ради та забезпечувати пильний контроль громадськості.

Перша заступниця голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк розповіла, що вже зроблено і які кроки лишились до створення наглядової ради майбутнього суспільного мовника України.

«Важливо, щоб усі ті люди, які будуть обрані, дуже добре розуміли суть своєї роботи, – зазначає пані Герасим’юк. – Щоб вони працювали командою, могли обрати достойне керівництво. Щоб кожен з них розумів, що вони мають справу не просто з представленням інтересів своєї громадської організації чи напрямку, а що це дуже серйозна суспільна місія».

Секретар громадської комісії з питань проведення конференцій ГО з обрання наглядової ради НСТУ Ольга Большакова розповіла про юридичні особливості відбору представників громадськості. Зокрема, які зміни були внесені до закону щодо процедури обрання членів наглядової ради та як це загалом вплинуло на процес.

в.о. генерального директора НРКУ Анатолій Табаченко

заступниця гендиректора НТКУ Вікторія Романова

Під час панельної дискусії «Робота наглядової ради НСТУ. Гарантії незалежності» обрані члени наглядової ради від парламентських фракцій і груп та експерти обговорювали своє бачення місії ради. 

члени наглядової ради НСТУ: Андрій Шевченко, Віталій Портніков, Світлана Остапа

Віталій Портніков («Народний фронт»), Світлана Остапа («Самопоміч»), Тарас Аврахов («Воля народу»), Ігор Хохич («Відродження»), Лаврентій Малазонія («Опозиційний блок») та Андрій Шевченко («Батьківщина») висловили свої думки щодо завдань і труднощів роботи наглядової ради. «Якщо наглядова рада буде здатна обрати керівника суспільного мовника, який буде здатний захищати інтереси суспільства, а не 10-15 осіб або самої корпорації, тоді це суспільне мовлення відбудеться, – вважає Віталій Портніков. – Якщо ні – ми отримаємо чергову імітацію, і ніякі красиві слова чи закони не допоможуть. Наглядова рада має бути захисником більшості і захисником інтересів меншості. Більшості – бо суспільне мовлення – це телебачення народу, меншості – бо існує величезна кількість інтересів, які ніколи не знайдуть свого віддзеркалення на комерційних каналах. І тут має бути реальний баланс інтересів». 

Світлана Остапа розповіла про поінформованість кандидатів у члени наглядової ради від громадськості. «На сайті «Суспільне мовлення» ми зробили близько двох десятків бліц-інтерв’ю з потенційними кандидатами в наглядову раду, – зазаначила пані Остапа. – Більшість з цих кандидатів не має уявлення, що таке суспільне мовлення. Вони не читали закон, вони не розуміють, що їм доведеться робити. Дехто робить заяви, які суперечать закону: говорять, що будуть втручатися в редакційну політику, допомагатимуть робити ті чи інші програми. Лише декілька інтерв’ю показали: люди розуміють, яка місія їх очікує в наглядовій раді».

член наглядової ради НСТУ від депутатської групи «Відродження» Ігор Хохич 

член наглядової ради НСТУ від депутатської фракції «Опозиційний блок» Лаврентій Малазонія 

У дискусії також взяли участь президент Міжнародного благодійного фонду «Академія Української преси» Валерій Іванов, почесна голова Незалежної асоціації телерадіомовників Тетяна Лебедєва, керівник юридичного бюро Незалежної медіапрофспілки України Юка Гаврилова, головна юрисконсультка, членкиня правління Національної спілки журналістів України Тетяна Котюжинська і перша заступниця голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк.

головна юрисконсультка, членкиня правління Національної спілки журналістів України Тетяна Котюжинська

Валерій Іванов висловив побоювання, що наглядова рада може стати цензурним органом і загрожувати незалежності менеджменту мовника. «Я є прибічником того, щоб вона рідше збиралася – раз на рік, – говорить експерт. – Раз на три місці – мені здається, це надто часто, а закладена норма – можна ще частіше. Так що раз на тиждень збиратися і казати «А от тут ви щось не так зробили». Вибачте, але цензура представників громадськості – це ще гірше, ніж державна цензура». На заяву Івановазала відреагувала оплесками. 

Роман Шлапак, експерти Ради Європи Стівен Уітлл, Ів Саломон, Тарму Таммерк

Третя дискусія «Висвітлення місцевих виборів за стандартами суспільного мовлення» була покликана підсумувати європейський та вітчизняний досвід і виробити орієнтири для мовника, якому от-от доведеться висвітлювати виборчу кампанію.

Експерт Ради Європи, президент Організації новинних омбудсменів Тарму Таммерк розповів про роль омбудсмена під час виборів.

Новинний омбудсмен виступає посередником між медіаорганізацією та громадськістю, він – «вуха та очі» аудиторії, але також має захищати незалежність журналістів від можливих посягань. Пан Таммерк радить створити правила висвітлення місцевої виборчої кампанії, які схвалить Нацрада. Це допоможе забезпечити збалансоване висвітлення виборчої кампанії і надання рівних можливостей для якомога більшої кількості кандидатів. Серед правил експерт радить закріпити час показу спеціальних виборчих програм і визначити їхні теми. Також він радить встановити правила щодо того, хто відбирає кандидатів для участі у виборчих програмах – таким чином, зменшується кількість скарг на непрозорість та підвищується прозорість. Дуже важливо, аби правила гри були заздалегідь відомі суспільству і кандидатам.

Виконавчий менеджер проекту NRK-регіони CIRCOM Ульф Мортен Девідсен розповів про досвід висвітлення передвиборчої кампанії у Норвегії. За його словами, норвезькі мовники самі вирішують, кого і коли показувати, а політики не можуть з цим сперечатися або намагатися змінити їхнє рішення. Перед кожними виборами мовники узгоджують загальні правила висвітлення, зазвичай приймаючи рішення про те, що лише партія, яка представлена у парламенті (Stortinget), може брати участь у національних дебатах, а партії, які представлені в регіональних і місцевих радах, можуть бути висвітлені на регіональних каналах. Всі партії отримують певну частку висвітлення. Цього року «Партія зелених», найменша партія в парламенті, отримала широке висвітлення через те, що вони здобули гарні результати опитувань. На практиці це означає, що критичні журналістські принципи будуть найкращою рекомендацію відносно висвітлення виборів. На думку пана Девідсена, взаємоповага між сторонами (ЗМІ та політиками) є визначальною.

Його виступ викликав чимало запитань учасників конференції, особливо тих, хто приїхав з регіонів, зважаючи на те, що в Україні наразі розпочалась чергова виборча кампанія.

почесна голова НАМ Тетяна Лебедєва

секретар НСЖУ, директор Коледжу преси та телебачення Гліб Головченко (зліва)

голова Асамблеї національностей України Ровшан Тагієв та народний депутат II, IV-VI скликань Михайло Поживанов

На завершення конференції представники Нацради, Держкомтелерадіо та громадських організацій висловили оптимістичний прогноз щодо створення суспільного мовлення в Україні вже наступного року.

фото надані Радаю Європи