Експерти неодноразово критикували закон «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» за неопрацьованість, а то й відсутність важливих пунктів. Законопроект №1357, зареєстрований 10 грудня Вікторією Сюмар, покликаний удосконалити документ. Про зміни до закону та їхнє значення для суспільного мовника розповів один із розробників нового законопроекту Ігор Розкладай на міжнародній конференції «Запуск суспільного мовлення в Україні. Зворотній відлік».

Організаційно-правова форма 

«За законом, організаційно-правова форма НСТУ — державне підприємство, але поки що ми опинилися десь ближче до державної установи, що є нонсенсом для існування телерадіокомпанії», — зазначає медіаюрист. Розробники нового законопроекту пропонують створити Публічне акціонерне товариство (100% акцій у власності держави). Втім, новостворене ПАТ матиме стільки особливостей, що по суті це буде нова форма, спеціально створена під суспільного мовника. Такі форми існують у Європі — наприклад, «Телевізія Польська», яка є публічною спілкою, створеною за схожим принципом.

База 

Пропонується вилучити УТР — як компанію, що не дуже відповідає суспільному мовленню, й додати дві телерадіокомпанії: ДТРК «Криворіжжя» та ДТРК «Сіверська». Вони також мають стати частиною суспільного мовника.

Фінансування 

Держава забезпечує НСТУ 0,2 відсотки бюджету. «Є хибна думка, що це величезна сума. Насправді ж це ті гроші, які отримують зараз державні телерадіокомпанії. Ці гроші дозволяють існувати, але не дозволяють погасити шалені борги і нормально розвиватися», — зазначив юрист.

У чинний закон не було внесено пункту про абонплату як одне з можливих джерел доходів. Світова тенденція така, що суспільні мовники намагаються отримувати надходження з різних джерел, у тому числі й абонплати. В деяких країнах абонплата є основною складовою бюджету мовника.

Ігор Розкладай навів приклад канадської моделі фінансування суспільного, в якій більше половини доходів мовник отримує з державного фінансування, а решту коштів — від реклами, абонплати й інших пунктів, які зафіксовано і в українському законі. Це дозволяє мовникові бути стійкішим і незалежнішим від впливів.

Реклама 

Існує міф, що в суспільному мовленні немає реклами. Та досвід показує, що в багатьох мовників вона передбачена, хоч і в менших обсягах, ніж на комерційному телебаченні. Експерт навів приклад Франції: 2009 року тамтешньому суспільному мовнику було заборонено рекламу, і сьогодні він має серйозні проблеми з фінансуванням.

Нинішній український закон обмежує суспільного мовника п'ятьма хвилинами реклами на годину. Ініціатори внесення змін пропонують запровадити перехідний період. Перші чотири роки на суспільному каналі загальна кількість реклами становитиме 20% від ефірного часу, на п'ятий рік — 15%, на шостий — 10%. Таким чином, на кінцевому етапі формування суспільного мовлення на ньому буде шість хвилин реклами на годину. Ця схема фінансово підтримає мовника в перші, найскладніші роки існування.

Борги 

«Не думайте, що Суспільне стартує з нульовими балансами. В багатьох компаній, особливо в Національної телекомпанії, дуже серйозні борги, які виникли не з їхньої волі. Це було урядове рішення за часів Януковича, і питання цих боргів має вирішуватися», — наголошує Розкладай. У законопроекті прописано багато особливостей, яким чином буде передаватися майно і всі права, в тому числі доведеться передати всі борги. На думку авторів законопроекту, це єдиний шанс швидко створити НСТУ, а вирішення проблеми з боргами розглянути наступним етапом. В нинішньому законі це питання не розглядається.

Ліцензії

Згідно зі ст. 5, є два загальнонаціональні телеканали й три або більше радіоканалів. Втім, згідно з Законом «Про телебачення та радіомовлення», один канал в аналоговому та цифровому сигналах може вважатися за два загальнонаціональні канали.

Автори законопроекту пропонують прописати гарантію для суспільного мовника, що в цифрових мультиплексах у нього буде не менше двох цифрових смуг. Це забезпечить наявність двох каналів у цифровому мультиплексі, на яких суспільне зможе мовити. Поки існує аналогове мовлення, суспільному також гарантується збереження нинішніх ліцензій. «Якщо вони будуть зайвими — він, звісно, може їх здати, тобто звільнити частоти. Але принаймні на той період, поки ми розберемося з цифрою і зможемо хоч якось врегулювати цю сферу, це буде достатньо ефективним вирішенням проблеми мовлення суспільного», — підкреслює юрист.

Майно 

Аби зберегти баланс між можливостями НСТУ і правом суспільства не втратити його надбання, в законопроекті передбачили вилучити норму про те, що майно НСТУ є державною власністю. Також пропонується позбавити уряд права вилучати в НСТУ майно. Таким чином, основні фонди (земля, будівлі), які передаються новоствореному НСТУ, будуть на праві господарського відання. «Це означає, що якщо треба буде продати якісь великі майнові комплекси, то потрібне буде погодження з Кабінетом Міністрів України. Але це так само дозволяє уникнути так званої прихованої приватизації», — зазначає Ігор Розкладай.

Що стосується власності, яку надбає НСТУ в процесі своєї діяльності, суспільний мовник отримає право володіти, користуватися та розпоряджатися цим майном без погодження з Кабміном.

Наглядова рада 

«Перше питання стосовно Наглядової ради — ми вилучаємо статус всеукраїнських громадських організацій. Комунікуючи з різними ГО, ми почули, що новий закон про громадські об’єднання вилучив обмеження для місцевих ГО діяти на всій території України, як це було в старому законі. Тому дуже багато організацій просто не реєструвалися як ВГО, не вбачаючи в цьому жодного сенсу. Тому ми вважаємо, що треба вилучати з закону всеукраїнський статус ГО», — наголошує юрист.

Щодо кількості членів Наглядової ради від парламенту є два варіанти. Перший — не лімітувати її, як у нинішньому законі, але тут є ризики політичного впливу на орган. Другий — лімітувати кількість членів від парламенту, й прописати механізм, яким чином врахувати інтереси всіх фракцій. «Потрібно прописати, яким чином обираються ці вісім членів, якщо, наприклад, фракцій буде 15», — додає експерт.

«Законопроект націлений поставити процес на рейки. Ми виписували речі, які з тих чи інших причин не були включені до закону. Ми пройшлися по тих деталях, які дозволять суспільному мовленню нормально запрацювати. Всі 17 років створення суспільного, всі 10 років, які я займаюся цим питанням, ми бачимо, що без певного локомотиву на ринку, без того, хто задає стандарт, ринок опускатиметься все нижче й нижче. Суспільне мовлення має поставити планку, до якої ринку потрібно буде підніматися», — ділиться сподіваннями щодо суспільного мовлення Ігор Розкладай.

«Суспільне мовлення»

Конференція відбулася за підтримки спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні» та проекту Ради Європи «Впровадження європейських стандартів в українському медіасередовищі», що фінансується Урядом Канади.