В середині літа було створено робочу групу з розробки стратегії Національної суспільної телерадіокомпанії України. Група розробляє програмну концепцію каналів НСТУ, модель регіональної співпраці, конвергенцію виробництва, опрацьовує питання частот і ліцензій, організаційну структуру НСТУ тощо. У планах — співпраця з ОДТРК, загальнодоступна мультимедійна платформа та постійний зв'язок з аудиторією. Про те, чи запуститься 1 січня 2015 року суспільне мовлення в Україні, європейський досвід та свою кандидатську дисертацію розповіла в чат-конференції заступниця гендиректора НТКУ Вікторія Романова.

— Дякую «Телекритиці» за запрошення та доброго дня всім!

— Доброго дня, Вікторіє! Які шанси в Першого національного з наступного року стати суспільним мовником? Що для цього треба зробити і кому в першу чергу?

— Ми маємо докласти всіх зусиль для запуску суспільного мовлення у встановлені терміни. За останні місяці було зроблено велику підготовчу роботу, але ще більше роботи попереду. Нагальним необхідним кроком є створення юридичної особи — НСТУ. Саме це стане першим реальним кроком на шляху запуску суспільного мовлення в Україні та надасть можливість і юридичні підстави для подальшої реалізації проекту. Тож на сьогодні важлива мобілізація всіх задіяних структур процесу та найшвидше прийняття постанови Кабінету Міністрів про створення юрособи (7 листопада, вже після чат-конференції, уряд ухвалив постанову: НСТУ буде створено у формі публічного акціонерного товариства. — СМ).

— Я знаю, що більшість у колективі НТКУ, яка там працює десятиліттями, толком нічого не робить, але постійно плаче, що мала зарплата, таємно молиться, щоб суспільного не було. Як ви з ними чинитимете? Проведете якусь атестацію? Залишите професіоналів, а решту скоротите?

— Після створення нової установи має бути підготовлено штатний розпис, із новими вакансіями. Співробітники компанії матимуть змогу подавати свої кандидатури до працевлаштування в нову структуру.

— Вітаю! Я читала, що на Першому працює робоча група, яка займається переходом на суспільне мовлення. Хто до неї входить? Чи є якісь результати її роботи?

— Так, ви праві. В середині літа було створено робочу групу з розробки стратегії Національної суспільної телерадіокомпанії України. Завдання групи — підготувати стратегічний документ, у якому має бути передбачено всі аспекти діяльності майбутнього суспільного мовника України, а також аналіз поточної ситуації тих структур, які увійдуть до НСТУ. Саме з аналізу поточних справ і почала діяльність робоча група. На перших етапах роботи було складено балансові звіти (за напрямами) всіх структур системи НСТУ; підготовлено SWOT-аналіз. Далі ми перейшли до розробки стратегії на майбутнє, бачення майбутньої організації. Наразі ведеться робота за багатьма напрямами — розробка програмної концепції та складання сіток мовлення радіо- й телеканалів НСТУ, розробляється модель регіональної співпраці, конвергенції виробництва та моделі технічної інфраструктури, опрацьовуються питання частот та ліцензій, організаційної структури НСТУ, питання управління майном; готується план промокампанії суспільного тощо. Діяльність робочої групи — це щоденна кропітка і дуже системна робота. Склад робочої групи є достатньо широким; і що надзвичайно тішить, так це зростання активності її учасників. На сьогодні до складу групи входять представники НТКУ, НРКУ, ДТРК «Культура», «Укртелефільму», ОДТРК, Держкомтелерадіо, Нацради з питань телебачення та радіомовлення, а також партнери Інститут медіа права, «Телекритика», Офіс Ради Європи в Україні, «Громадське радіо» тощо. Консультативну допомогу нам надають зарубіжні партнери, зокрема Європейська мовна спілка та окремі європейські суспільні мовники.

— Що ви особисто змінили би в чинному законі про СМ? Напишіть конкретно хоча б дві норми.

— Закон недосконалий, але його наявність — це великий здобуток. Я би пропонувала збільшити відсоток фінансування (нагадаю, що в чинному Закону встановлена норма у 0,2% від видатків Держбюджету попереднього року), диверсифікувала можливі джерела фінансування та передала майно НСТУ у власність самої компанії.

— Доброго дня! На вашу думку, яка найістотніша відмінність буде в каналу після переходу в суспільне мовлення, якщо порівнювати з теперішнім контентом?

— НСТУ запропонує аудиторії загальнодоступну мультимедійну платформу, адже суспільне розповсюджуватиме контент на всіх платформах мовлення — включаючи телебачення, радіо та нові медіа. За жанровістю НСТУ вироблятиме контент для аудиторії всієї країни.

— Чи збираєтеся ви скорочувати штат? Якщо так, яким чином ви це робитимете? Яка оптимальна кількість людей має працювати на суспільному?

— Це одне з найскладніших питань, остаточної відповіді на яке наразі не має. Саме зараз і триває робота з розробки моделі організаційної структури НСТУ. На підставі складеної програмної концепції, сіток мовлення й технологічної інфраструктури компанії буде підготовлено пропозиції щодо організаційної структури суспільного мовника.

— Чи знайдеться місце Шустеру та його програмам на суспільному телебаченні? З відомих причин гендиректор НТКУ Зураб Аласанія назвав Савіка «шантажистом». А що про нього як журналіста і його програми в контексті створюваного суспільного телебачення думаєте ви?

— Пані Вікторіє, приєднуюся до запитання про Савіка Шустера. Зокрема хотілося би знати вашу думку з приводу такого питання: оскільки суспільне від слова «суспільство», то як, на вашу думку, саме СУСПІЛЬСТВО буде представлене на таких проектах як «Шустер live». Я, зокрема, за те, щоб у програму запрошувалися активні громадські активісти, незалежні журналісти і, найголовніше, громадські організації як такі, що представлятимуть незалежну від «гаманців» громадську думку. Дякую.

— Поділяю вашу тезу. У НТКУ є чинний договір із «Савік Шустер Студіо», умови якого виконуються. Разом із тим є прагнення створити власний проект. І в цьому напрямі триває робота. Оскільки це питання не входить до кола моєї компетенції, не готова сказати більше.

— Суспільне мовлення має принципово відрізнятися від того, що робив Перший національний. На вашу думку, чи можна з колективом Першого створювати абсолютно нове телебачення?

— Не треба недооцінювати колектив каналу. Разом із тим, рух має відбуватися з обох напрямів, і у співробітників також має бути бажання до змін, розвитку, спільного долання викликів.

— Що будете робити з ОДТРК, які відкрито виступають проти впровадження суспільного мовлення і хочуть лишити все, як є?

— Є Закон, який чітко обумовлює перетворення ОДТРК та включення їх до складу суспільного мовника України. В цьому правовому полі ми й працюємо. За останні місяці відбулися значні зрушення в підходах ОДТРК до цієї теми. І ці зрушення ми спостерігаємо зі зростання їхньої активності в діяльності Робочої групи з розробки стратегії НСТУ. Майже всі ОДТРК виявили бажання взяти участь у спільній роботі, а велика частина з них бере безпосередню участь у нашій щотижневій роботі. Із самого початку ми показували абсолютну відкритість діяльності та закликали регіональних мовників до співпраці. Ми не прагнули приймати одноособові рішення, а були й залишаємося відкритими до діалогу та пошуку спільних рішень. Залишити все як є — це шлях у нікуди. «Все як є» триває протягом багатьох років, але чи є з цього користь? Після прийняття Постанови щодо визначення організаційно-правової форми компанії та реального створення НСТУ з'являться юридичні підстави та важелі до об'єднання структур та налагодження безпосередньої роботи з ОДТРК та взагалі між усіма структурами, на базі яких створюється НСТУ.

— Добрий день, Вікторіє! На вашу думку, чи зможуть пересічні громадяни впливати на підбір контенту каналу? Яким чином буде здійснюватися зворотній зв'язок із глядачами?

— Дякую за запитання. В діяльності європейських суспільних мовників, яку ми ґрунтовно вивчаємо, є практика створення спеціального органу, сферою компетенції якого і є зв'язок із глядачами. А однією з цінностей суспільних медіа є accountability, тобто відповідальність, ідеться про те, щоби бути відкритими для громадськості, дослухатися до порад, тримати постійний діалог з аудиторією. Європейські колеги зазвичай створюють у своїй структурі інститут омбудсмена (назва може бути різною) — орган, який тримає цей зв'язок із аудиторією, отримує звернення, проводить опитування, зокрема і щодо контенту мовника. Питання створення такого органу в структурі НСТУ зараз стоїть на порядку денному нашої робочої групи.

— Доброго дня! Найбільше інтереси та проблеми громади, як правило, представляють регіональні телеканали. Чи плануєте ви залучати проблематику та журналістів областей, щоб надавати об’єктивну картину по країні? Чи враховується приклади вже успішних країн в суспільному мовленні, наприклад, Німеччини?

— Майбутня НСТУ — це не лише сьогоднішні НТКУ, НРКУ, це медіа, яке об'єднає всі наявні ОДТРК, а отже регіональні мовники стануть важливою та невід'ємною частиною українського суспільного мовника. Ми розглядаємо наші майбутні стосунки не як центру та регіонів, а як стосунки рівних партнерів. Учасниками робочої групи розроблено модель співпраці, яка передбачає дуже тісний зв'язок між структурами НСТУ, а на ОДТРК покладається багато функцій, серед них — виробництво місцевих новин, створення сюжетів та прямі включення в новини НСТУ, виготовлення програм для мовлення в своїй області, виготовлення програм на замовлення НСТУ, спільне виробництво... Під час розробки пропозицій щодо моделі регіональної структури мої колеги зверталися до іноземного досвіду, зокрема й досвіду Німеччини, де два суспільних мовника мають абсолютно різну модель регіонального мовлення. Крім того, німецькі колеги із ZDF та DW нещодавно були в Україні і в рамках свого візиту відвідали дві регіональні ОДТРК.

— Яценюк раскритиковал предложенную организационно-правовую форму НСТУ «госучерждение». Какие еще варианты предложены, почему? Что наиболее реально и правильно в данном случае?

— Зараз дискутуються ldf варіанти організаційно-правової форми майбутнього суспільного мовника, зокрема «державна установа» та «публічне акціонерне товариство державна акціонерна компанія». Другий варіант (ПАТ ДАК) є більш бажаним, адже має багато переваг на відміну від держустанови (саме таку, ПАТ ДАК, юридичну особу затвердив своєю постановою Кабмін. — СМ). Зокрема, акціонерне товариство надає більше фінансової незалежності та свободи у використанні коштів, з'являються додаткові статті отримання прибутку, є можливість заохочувати штат НСТУ, адже в такому випадку НСТУ отримує можливість встановити розмір заробітної плати та погодити його; ПАТ ДАК надає більше свободи у господарському управлінні майном організації тощо. Рішення щодо організаційно-правової форми має бути прийнято саме сьогодні. Хочеться сподіватися на найкращий варіант. Але у випадку створення НСТУ як держустанови ми все одно будемо з оптимізмом дивитися вперед. Адже без створення юридичної особи не може бути запущене суспільне мовлення.

— Скільки телеканалів будуть входити до суспільного ТБ? Тільки Перший та «Культура», чи, може, все ж таки буде додаткова кнопка для ОДТРК? Хотілося, щоб ви розглянули концепцію французького суспільного мовника France Television, де є загальний канал France 2, канал для місцевих громад France 3, культурно-розважальний France 4 та освітній France 5.

— Згідно з Законом України «Про суспільне мовлення», в структуру НСТУ увійдуть два загальнонаціональні телеканали й три радіоканали. Дякую за пораду щодо французького суспільного мовника. Тематична робоча група з програмної концепції НСТУ зараз розробляє сітки мовлення всіх каналів. Колеги з НТКУ та НРКУ намагаються залучати до активного діалогу з цього питання представників регіональних мовників для спільної роботи над цим питанням. Тож скоро ми зможемо побачити їхні пропозиції.

— Суспільне телебачення має бути чесним, об'єктивним, критичним до влади, до службовців і чиновників, воно має служити суспільству за визначенням. Зокрема, приділяти увагу боротьбі з корупцією, в тому числі порівнюючи зарплату державних посадовців із рівнем їхнього добробуту. Але для цього апарат суспільного телебачення має сам бути достойним у цьому плані. Бо від нечесних, корупційних співробітників, джинсових журналістів годі очікувати якісного продукту, в даному випадку — антикорупційного. Оскільки ви займаєтеся суспільно важливою справою, перебуваючи на не менш суспільно важливій посаді, будьте добрі, скажіть, яку ви зарплату отримаєте на НТКУ і скільки коштує ваш автомобіль, на якому їздите? А ціна будинку чи квартири, де ви мешкаєте? Відпочинку на яких курортах ви віддаєте перевагу? Чи є у вашому гардеробі речі всесвітньо відомих брендів, зокрема таких як «Ів Сен Лоран», «Луї Віттон», «Шанель» тощо? Це не інтимна, а суспільно знакова і значуща інформація. Бо ви опікуєтеся створенням суспільного телебачення, а суспільство хоче знати, хто його створює і за які або чиї гроші.

— Дивно, коли знайомство/розмова розпочинається із зазирання в гаманець. Ніби прийти вперше в гості до незнайомої людини і одразу зазирнути в холодильник. Але якщо це справді цікавить — автомобіль у мене відсутній, як і власна квартира в Києві, тому житло я винаймаю. Одягу вказаних вами брендів не ношу. А замість відпочинку я віддаю перевагу роботі, про що свідчить велика кількість невикористаної відпустки за роки роботи в компанії.

— У вашій біографічній довідці сказано, що 2013-го ви захистили кандидатську дисертацію за спеціальністю «Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку». Скільки ви їх — проблем — нарахували? Ви писали про всі відразу чи якісь окремі? Чи не можете навести приклади досліджуваних вами політичних проблем? Чи не є однією з таких проблем суспільне телебачення? А про нього у своїй кандидатській ви згадали?

— В рамках дисертаційної роботи досліджувалися питання створення нового світового порядку у зв'язку з розпадом біполярної системи міжнародних відносин на початку 90-х рр. XX ст., інститути глобального міждержавного співробітництва, такі як G7/8, G20, БРІКС тощо, еволюція їхньої ролі як механізмів регулювання постбіполярної системи МВ, порядку денного діяльності тощо.

— Вікторіє, доброго дня! Я не такий песиміст, як інші. Хочу і вірю в краще. Приємно, що такі молоді люди з європейським досвідом пробиваються в такі кадри. Ми ж усі прагнемо до Європи :) Як конкретно плануєте застосовувати свій досвід у переході на суспільне мовлення?

— Дякую :) Протягом усіх років роботи в НТКУ я займалася питаннями міжнародного співробітництва каналу. І саме в міжнародній співпраці, зв'язках маю чималі напрацювання. Тож у рамках переходу до суспільного мовлення намагаюся робити все від мене залежне, щоб залучити міжнародних партнерів до співпраці, надання нам консультативної, експертної допомоги, досвіду та кращих європейських практик. Поради та підтримка європейських експертів є великою цінністю для нас.

— Вікторіє, вам подобається «Утеодин» Майкла Щура?

— Спосіб заходу Майкла Щура на канал (я про перший ефір) збентежив, але програма подобається.

— Дуже дякую за розмову та сподіваюся на наступну зустріч.

Біографічна довідка:

Вікторія Романова — заступник генерального директора НТКУ

Народилась у Дніпропетровську. 2006 року закінчила Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

2009–2012 рр. — навчання в аспірантурі Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

2013-го — захистила кандидатську дисертацію за спеціальністю «Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку».

З березня 2005 року — працює на НТКУ, спочатку провідним експертом відділу зв'язків із Європейською мовною спілкою; потім — начальником відділу зв'язків із Європейською мовною спілкою; начальником управління закордонного співробітництва, а з червня 2013-го — заступником генерального директора НТКУ.

2006–2014 р. — голова української делегації на дитячому пісенному конкурсі «Євробачення».

2007–2014 р. — голова української делегації на пісенному конкурсі «Євробачення».

2009–2011 р., з 2013 — дотепер — член наглядової ради (JESC Steering Group) дитячого пісенного конкурсу «Євробачення».

2006, 2008, 2010, 2012 рр. — міжнародний координатор висвітлення Олімпійських ігор (Турин, Пекін, Ванкувер, Лондон) на Першому національному.

Фото Максима Лісового