Що криється за конфліктом «Ери» і НСТУ

Що криється за конфліктом «Ери» і НСТУ

17:26,
25 Квітня 2017
7406

Що криється за конфліктом «Ери» і НСТУ

17:26,
25 Квітня 2017
7406
Що криється за конфліктом «Ери» і НСТУ
Що криється за конфліктом «Ери» і НСТУ
Сайт «Суспільне мовлення» з’ясував, відколи «Ера» мовила на одному супутниковому каналі з «UA:Першим», чому співпрацю розірвали і чи не відчуває НСТУ себе винною в тому, що вимкнула комерційного мовника

21 квітня 2017 року телекомпанія «Ера» опублікувала на своєму сайті звернення до генпрокурора Юрія Луценка з приводу вимкнення каналу з ефіру. Причиною заяви стало те, що починаючи з 00:00 годин 14 квітня 2017 року було припинено супутникове мовлення ТРК «Ера» – а відповідно, й ефірне аналогове мовлення в регіонах, оскільки «Ера» роздає сигнал із супутника по ефірних передавачах мережі УТ-1.

Згідно з результатами конкурсу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення України, з 2001 року ТРК «Ера» мовить на ефірній ліцензії «UA: Першого» в мережі УТ-1 щоденно з 6:00 до 9:00 та з 23:00 до 1:20, що склада 5,3 години. 18,7 годин належать «UA: Першому». У 2011 році Перший національний отримав ліцензію на супутникове мовлення, яка була підлаштована під аналогове мовлення в частині обсягу мовлення. Тож «Ера» отримала у вигляді подарунку 5,3 години супутникового мовлення на добу за державні кошти. Комерційна ТРК продовжувала мовити ці 5,3 години на добу до 14 квітня 2017 року.

В заяві «Ери» йдеться про те, що начебто «група осіб» з Національної суспільної телерадіокомпанії здійснює перешкоди законній підприємницькій діяльності, журналістській діяльності співробітників ТРК «Ера».

Заява «Ери» у Генпрокуратуру: «інформація, що потребує перевірки»

На думку НСТУ, заява ТРК «Ера» має радше політичний, публіцистичний або емоційний характер і за формою однозначно не є зверненням до Генеральної прокуратури. Юрист НСТУ Олена Любченко зазначила, що в заяві двічі використовується фраза «за інформацією, що потребує перевірки». На її думку, вона спеціально використана, щоб автора заяви не звинуватили в тому, що він подає незаконну чи неправдиву інформацію. «Ця фраза однозначно акцентує увагу на тому, що це неправда», – вважає Олена Любченко.

Зокрема, вона процитувала такий уривок із заяви ТРК «Ера»: «…група осіб, що мають відношення до Міністерства інформаційної політики та керівництва 5 каналу з допомогою родинних зв'язків з в.о. голови правління ПАТ НТСУ Ганною Бичок, здійснюють протиправні дії щодо перешкод законній підприємницькій та журналістській діяльності співробітників ТРК "Ера"».

«Що саме мається на увазі? До чого тут 5 канал? – запитала юрист НСТУ. – Які саме дії здійснює якась група осіб? Це схоже на наклеп, але незрозуміло який, оскільки незрозуміло, про що йде мова. Це точно недостовірна інформація, але незрозуміло навіть за що схопитися, тому що заява ні про що. Ми не можемо її оскаржити. Фраза за інформацією, що потребує перевірки, на думку автора цієї заяви, позбавляє відповідальності за те, що прописано нижче».

Також «Ера» в своїй заяві навела приклад порушення: «28.02.2017 року т.в.о. голови правління ПАТ НТСУ Бичок Г.І. звернулась до прем`єр-міністра України Гройсмана В.Б. з вимогою вчинення тиску на членів Національної ради з питань телебачення та радіомовлення щодо перешкоджання діяльності телекомпанії “Ера” та втручання в діяльність незалежного державного органу».

Олена Любченко пояснила, що справді 28 лютого 2017 року Ганна Бичок написала листа в Кабмін. За її словами, це абсолютно формальна заява, адже уряд ніяк не може вирішити питання щодо ліцензії «Ери». «Те, що в ньому Ганна Бичок просила вчинити тиск на діяльність компанії, є неправдивою інформацією. Там точно не було вимоги вчинити тиск. Точно не в такому формулюванні. У листі йшлося про те, щоб розглянути ситуацію з Ерою, яка є критичною для НСТУ», – пояснила вона, додавши, що в листі пані Бичок жодним чином не йшлося про те, щоб позбавити законних прав чи інтересів «Еру», адже в компанії є передбачене законом право на трансляцію в свій ефірний час, поки Нацрада не ухвалить якогось іншого рішення.

За словами пані Любченко, у листі Ганна Бичок закцентувала увагу на тому, що в 2001 році в УТ-1 забрали 5,3 годин ефірного аналогового мовлення (на той час іншого не було) і віддали комерційній організації. Юрист вважає, що тоді це було швидше політичне рішення і точно незаконне, яке порушувало закон про телебачення і радіомовлення. А згідно з Законом «Про суспільне телебачення і радіомовлення» НСТУ має мовити на двох загальнонаціональних каналах – «Культура» і «UA: Перший». «Культура» має цифрову і супутникову ліцензії на 24 години мовлення на добу. «UA: Перший» має три види мовлення: супутникове, цифрове й аналогове. І часткове мовлення разом з «UA: Першим» є нонсенсом. «Нам некомфортно з ними. Нас примусили до співпраці. Таке мовлення заважає господарській діяльності НСТУ, тому що є багато трансляцій, які заходять на ефірний час “Ери. Це трансляція спортивних подій, олімпіади, "Євробачення"», – підкреслила Олена Любченко.

Між НСТУ і міжнародними організаціями (спортивними федераціями, Європейською мовною спілкою тощо) укладаються ліцензійні договори, вимогою яких є зобов’язання здійснювати трансляції безперервно. Це завжди створювало проблеми, оскільки УТ-1 не мало ефірного часу 24 години на добу. У випадку, якщо вимоги ліцензійних договорів порушені, щодо компанії є можливість застосування санкцій. Тож у 2010 році тоді ще НТКУ звернулася до Нацради з проханням дозволити їм здійснювати безперебійну трансляцію, наприклад, якщо в них є вимога ліцензійного договору, і показувати лише логотип Першого навіть під час трансляції «Ери». Тоді НТКУ уклала з «Ерою» відповідний меморандум про співпрацю, де «Ера» брала на себе зобов’язання у порушення своїх ліцензійних умов показувати трансляції Першого у свій ефірний час без логотипу.

«Це не вихід із ситуації, це порушення законодавства і ліцензій обох компаній. При тому “Ера вважає, що все добре. Комерційна компанія отримувала хороший продукт за державні кошти. Держава купувала ці програми, але в особі НТКУ (НСТУ) особисто не могла їх транслювати. Крім того, не виконувала зобов’язання перед спонсорами і рекламодавцями, втрачала кошти», – вважає Олена Любченко.

Чому 14 квітня «Ера» «отримала гарбуза» на супутниковому каналі?

Технічний директор НСТУ Юрій Бойчук пояснює, як працює мовник: «У кожного мовника є оператор телекомунікації. У випадку з аналоговим мовлення це концерн РРТ, який доставляє сигнал передавачів у всі міста України і, відповідно, виконує аналогове мовлення. Є оператор супутникових послуг, у нашому випадку це СТБ. Є взаємовідносини між телеканалом Ера та концерном РРТ, якому вони платять за аналогове мовлення. У НСТУ немає жодних взаємовідносин з “Ерою”. Відповідно, ми не можемо припинити ані аналогове мовлення, яке забезпечує оператор концерн РРТ, ані супутникове, яке забезпечує СТБ».

Як уже зазначалося вище, УТ-1 отримав ліцензію на супутникове мовлення у 2011 році на супутнику «Амос-2», яку автоматично підігнали під тривалість аналогового мовлення: 18,7 годин мовлення для УТ-1 і 5,3 години мовлення – телеканалу «Ера». Як пояснив Юрій Бойчук, з 2001 по 2011 рік доставку сигналу до передавачів виконував концерн РРТ за допомогою радіорелейних ліній, які були побудовані ще за Радянського Союзу. Відповідно, доставка сигналу до ЦКУ РРТ вирішувала всі питання для мовлення по Києву, області та всій країні. У 2011 році НТКУ перейшла на доставку через супутник. Концерн не міг виконувати цю роботу, тому доставку сигналу через супутник оплачувала НТКУ. Це було зручно для КРРТ, йому не треба було вкладати гроші, і це було зручно «Ері», які «паровозом» отримували ці послуги.

«НТКУ платила за Еру, але жодної угоди не було. Це був подарунок за бюджетні кошти. Ера користувалася цією ситуацією до 2015 року, коли у компанію прийшов Зураб Аласанія і підняв це питання. Тоді Ера отримала окрему ліцензію на супутнику Амос-2, щоб виходити на одній точці на Першому. Вона почала платити за себе окремо як за супутник, так і концерну РРТ», –  уточнив Юрій Бойчук.

За його словами, до цього в «Ери» було 24 години мовлення на супутнику «Астра», який вона не використовувала.

30 березня «Амос-2» зійшов з орбіти, тобто закінчив своє існування. Телеканали, які мовили на «Амос-2», мали дві опції: перейти на «Амос-3» або на новий супутник «Амос-7». Деякі канали обрали третій варіант і перейшли на «Астру» –  наприклад, так вчинив «1+1», розповів Юрій Бойчук.

«Ми перейшли на Амос-3. Чому нікуди не перейшла ТРК Ера, це не наше питання», – сказав він.

30 березня 2017 року Нацрада переоформила супутникову ліценцію НСТУ, яка дійсна до 30 березня 2024 року. Заступник керівника НСТУ Михайло Шматов пояснив, що у новій ліцензії НСТУ збільшила мовлення на супутнику «Амос-3» до 24 годин мовлення на добу.

«Коли ми стали переходити на супутник Амос-3, то переходити з частиною 18,7 годин чи виконувати норму закону про суспільне, збільшивши об’єм мовлення до 24 годин, це було винятково наше право. Ми не мали консультуватися з цього приводу з Ерою. Ми відповідаємо лише за свої дії, Ера”  – за свої. У старій ліцензії про Еру не було написано ні слова. Відповідно, переходячи на новий супутник, ми дозволили собі виконувати закон про суспільне і збільшити мовлення до 24 годин. Проблеми з мовленням Ери на супутнику - це їхні проблеми, а не наші. Адже коли Ера отримувала аналогову ліцензію у 2001 році, то не думала, як це пізніше буде технічно. Вони залізли на частоти національного каналу, а тепер висувають до нас претензії, що ми не врахували це питання. Ми перейшли на новий супутник з 24 годинами мовлення і виконали закон про суспільне», – наголосив Михайло Шматов.

У НСТУ отримали на руки ліцензію на супутникове мовлення 12 квітня. Тоді Ганна Бичок написала листа до ТРК «Ера» як партнера про те, що «UA: Перший» буде виконувати вимоги ліцензії з 14 квітня.

Юрій Бойчук пояснив, що для того, аби перейти на інший супутник, потрібно було переоформити ліцензію. Цьому передує кілька кроків: домовитися з компанією, яка надає супутникову ємкість, з компанією, яка є оператором супутникових телекомунікацій, і КРРТ про прийом цих сигналів для того, щоб вони їх доставили до аналогових передавачів. Коли це все зроблено, тоді Нацрада дає ліцензію, яку потрібно виконувати.

Що робити «Ері»?

У НСТУ радять «Ері», якщо вона хоче мовити, не шкодувати грошей і вийти на супутник, щоб самостійно доставляти сигнал до передавачів концерну. Загалом, існує багато варіантів доставки сигналу до аналогових передавачів, але всі ці варіанти вимагають інвестицій.

«“Ері треба вкладати гроші і бути незалежними від нас. Сидіти на шиї НСТУ і диктувати свої правила – дуже вигідна позиція, адже можна не вкладати гроші. Ніхто від них не забрав можливостей, вони у них є. Ми не можемо забрати від них аналогове мовлення, це конкурсна основа Нацради. Ми не зачіпаємо їх, ми пішли своїм шляхом. Ера, судячи з усього, не хоче вкладати гроші. Радимо вкладати гроші у доставку», – сказав Михайло Шматов.

Він додав, що «Ера» водночас і скаржиться на НСТУ, і пропонує дружити: з одного боку, пише заяви у Генпрокуратуру, щоб вплинули на НСТУ, а з іншого – далі веде переговори, як знову включитися на супутник на 5,3 годин. Адже в «Ери» дуже багато залежить від супутника. Тож з 14 квітня по регіонах замість «Ери» телеглядач бачить чорний квадрат. У Києві та Київській області «Ера» виходить в ефір в аналоговому мовленні, як і раніше, оскільки здійснює сигнал за рахунок наземної оптоволоконної лінії, який доставляє самостійно. Те саме робить «UA: Перший». Відповідно, КРРТ перемикає їх за розкладом, який вказаний у ліцензії.

Чи можливий варіант, що НСТУ поступиться своїм часом і надасть «Ері» 5,3 годин на супутниковому мовленні? Сайт «Суспільне мовлення» почув на це запитання однозначну відповідь: «Ні!» «Як на мене, вони просто були як паразити, які заважали працювати Першому національному», – безапеляційно заявила Олена Любченко.

Коли «Детектор медіа» тільки розпочинав роботу, найпопулярніші українські медіа ще дослухалися до темників. Але завдяки спільній боротьбі журналістів та суспільства це змінилося. Найпоказовіше: Україна пройшла шлях від державного телебачення до Суспільного.

Тепер наша команда прагне розширювати аудиторію та впливовість Суспільного мовлення заради ідей та ідеалів, які воно продовжує ілюструвати.

Запрошуємо приєднатися до нас у цьому завданні, ставши частиною Спільноти «Детектора медіа».
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду