Найкраще, що може статися з комерційним мовленням, це сильне суспільне мовлення – Глібовицький

Про це він сказав під час дискусії «Суспільне мовлення та комерційне телебачення: публічна розмова про місії в суспільстві», яка відбулася 17 січня в «Українському кризовому медіа-центрі» . У заході взяли участь представники наглядової ради НСТУ, менеджменту Суспільного та комерційних мовників, а також медіаексперти. 

«Найкраще, що може статися з комерційним мовленням, це якщо відбудеться сильне суспільне мовлення. В ринку з’явиться структура. Тоді суспільні мовники будуть чітко розуміти, чим вони займаються, і комерційні мовники розумітимуть, чим вони займаються. Станом на сьогодні ми, обговорюючи індикатори успішності чи неуспішності, весь час плутаємося. Говоримо про вимір успішності Суспільного мовлення рейтингами. На мою думку, це страшна річ. Якщо ми почнемо міряти успішність Суспільного рейтингами, то це те саме, що здоров’я нації будемо вимірювати кількістю заповнених ліжок у лікарні», –  сказав Євген Глібовицький.

Директор зі стратегічного розвитку комерційної телегрупи StarLightMedia Федір Гречанінов зазначив, що комерційне мовлення ніколи не працювало б у форматі, який вибирає Суспільне. «Це два різні способи дивитися на світ – різні цілі і місії», – додав він. На думку  пана Гречанінова, одна з ключових відмінностей полягає у фінансуванні. Він сказав, що комерційні мовники в Україні дуже високої якості, бо ці інституції мають заробляти самі на себе, приваблювати рекламодавців, за кошти яких канали існують. У цей час Суспільне мовлення отримує фінансування з бюджету. Однак, як сказав Федір Гречанінов, наразі комерційним каналам не вдається вийти на стабільну ситуацію: хтось біля «нуля», хтось – у «мінусі».

Він зазначив, що починаючи з 2009 року телевізійна індустрія є збитковою, тому сьогодні комерційні мовники шукають різні шляхи, звідки можна отримати фінансування. Один із них –  це кодування супутиникового сигналу, яке стало б важливим кроком для розвитку ринку телебачення. «Це важливе потенційне джерело доходів. Треба розуміти, що українські мовники отримують від провайдерів платного телебачення десь 5% всіх доходів. Це не створить бюджет, та наразі ми боремося за кожен відсоток», – пояснив він.  

В Україні мав би бути свій особливий шлях, коли  комерційне і суспільне не конкурують, а доповнюють одне одного, вважає незалежна медіаекспертка Діана Дуцик. «Тобто Суспільне виконує свою функцію, комерційне – свою. Інформаційні потреби суспільства не є задоволені. Якщо ми проаналізуємо дослідження різних соціологічних інститутів, то побачимо, що інформаційні потреби суспільства ні по інформуванню, ні по розважанню не задоволені до кінця. І тут роботи є всім», – підкреслила вона.

Генеральна директорка ВВС Україна Ніна Кур’ята наголосила, що місії суспільного і комерційного не можна протиставляти. «Обидва мовники працюють на внутрішню аудиторію, для людей, які живуть у цій країні, працюють з одних і тих самих інформаційних приводів. Так, формати можуть бути різними, але якщо ми будемо так сильно протиставляти способи фінансування і як наслідок – контент, то буде якась маргіналізація», –  сказала вона.

Як писав сайт «Суспільне мовлення», 31 січня 2017 року наглядова рада НСТУ затвердила місію публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України».«Захищати свободи в Україні. Надавати суспільству достовірну та збалансовану інформацію про Україну та світ, налагоджувати громадський діалог задля зміцнення суспільної довіри, розвитку громадянської відповідальності, української мови та культури, особистості та українського народу», – йдеться у місії.

Фото: сайт uacrisis.org

comments powered by Disqus