osvita.mediasapiens.ua

«Західні тренди» регіональних мовників: експерти з мандатами і друзі у владі

Жодна із семи обласних філій НТКУ західного регіону, новини яких  моніторили експерти, не може похвалитись їх абсолютною чистотою, - бодай по одному сюжету із ознаками замовності, та було. Підозри щодо гаданої джинсовості викликав кожен десятий  із 260 включених до моніторингу. Найменше їх було у хмельничан та франківців – по одному. Найбільша ж частка сюжетів з ознаками замовності експертами виявлена в новинах чернівчан – 19% та тернополян – 22%.

Тішить те, що, на відміну від колег з центральних та південних областей, хвиля першовересневої джинси настільки тотально журналістів із заходу країни не накрила. Хоча «паркету» і протокольності, пов’язаних з початком навчального року, у новинах на освітню тематику також не бракувало. Закарпатці в такий спосіб влаштували промоцію нардепу від БПП Валерію Лунченку та голові ОДА Миколі Рівісу. А чернівецькі журналісти сюжет про приїзд міністра освіти Лілії Гриневич перетворили на відвертий піар-заміс з Арсенієм Яценюком та мером обласного центру Олексієм Каспруком.

Тернополяни у своїх новинах звично «дружили» з головою ОДА Степаном Барною, мером Сергієм Надалом і посадовцями різного рівня, перетворюючи за рахунок їхніх коментарів на протокольні навіть сюжети на кшталт новини про створення на стіні житлового будинку портрету Кузьми. Але найбільшим експертом з усіх питань, принаймні, за версією «Львова», є нардеп з пропрезидентської фракції Ярослав Дубневич. Він з’являвся в новинах на різні теми аж чотири рази за тиждень.

Двічі – у короткому й розширеному протокольних сюжетах- львів’яни розповідали про візит до регіону міністра інфраструктури Володимира Омеляна, а їхні колеги з Чернівців відзначилась короткими пропрем’єрськими «паркетниками», які дублюють повідомлення центральних ЗМІ і місцевої специфіки не відображають.

Загалом, у сюжетах з ознаками замовності превалювала політична складова, а просування комерційних інтересів певних суб’єктів вбачалось лише у 4 новинах.

Що ж стосується дотримання майбутніми суспільними мовниками стандартів інформаційної журналістики, то райдужною картинку назвати важко: середній показник по регіону склав усього 4,11 із шести можливих балів. Відповідають усім стандартам тільки 34% проаналізованих новин.

На думку експертів, найбільше відповідають критеріям оцінювання новини «Нової Волині» - здобуток місцевих журналістів монітори оцінили на 4,79 балів. Набільше ж порушень професійних стандартів зафіксовано у журналістів львівської філії НТКУ, - вони «напрацювали» усього на 3,09 бала.

 «ДЖИНСА»

Волинь, «Нова Волинь»

Експерти виявили 2 новини із ознаками замовності в ефірах «Нової Волині», що складає 5% із 38 проаналізованих у моніторинговий період. У липні таких сюжетів було 9%.

Обидва сюжети, які викликали зауваження, містять ознаки комерційної замовності.

Це, зокрема, стосується матеріалу «Здорожчання енергоносіїв ставить акцент на альтернативних видах палива» за 29 серпня, який є іміджевою рекламою лісопромислового комплексу у Володимирі-Волинському і опосередковано сприяє реалізації його товарів та послуг. У ньому йдеться про асортимент підприємства, його ринки збуту тощо, натомість жодної суспільно значимої інформації для глядача повідомлення не містить.

Ще один матеріал з ознаками замовності – сюжет  «Енергоощадне ноу-хау» за 2 вересня,який рекламує сімейне виробництво будматеріалів. Спочатку у підводці йдеться, що глядача познайомлять з «енергоощадним ноу-хау», а далі з тексту випливає, що герой сюжету вдосконалив ідею, запозичену в інтернеті. Журналіст де-факто просуває новий товар, не подбавши про наявність експертної оцінки «винаходу», підмінюючи її власними судженнями:

«Микита ЧИБАР, ведучий: Енергоощадне ноу-хау. Мешканець містечка Радне розробив і один із перших в Україні впровадив виготовлення арболітових блоків. Цей матеріал дозволяє зводити екологічно безпечне і теплостійке житло. При цьому собівартість такого будматеріалу не дорожче від звичних піноблоків. Виготовляють арболіт із відходів деревини(…).

Андрій ГУРКІВСЬКИЙ, виробник арболітових блоків: Я перероблював більше десяти раз, одинадцять раз, я рахував даже з хлопцями. Бо в інтернеті одне показують, а получається зовсім інше. Я видумав, от у мене получається якщо ви подивитесь, 4 міксера - одночасно вони всі прокручують, тобто уже ця, так сказать суміш, вона йде однорідна(…).

АВТОР: На виготовлення блоку затрачають не більше 5 хвилин. Важить він майже 15 кілограмів. А за годину робітники наштамповують цілий куб арболіту, не більше 30 блоків. І перевага не лише в оперативності, а й у невеликій затратності виробництва. На будинок площею 100 кв. метрів потрібно 30 кубів арболіту, який обійдеться в 30 тисяч гривень, тобто таке житло на 30% дешевше, ніж із піно блоків (…)».

 Закарпаття, «Тиса-1»

У моніторинговий період експерти проаналізували 35 матеріалів закарпатської «Тиса-1». Шість із них, або 17%, мають ознаки порушень, що можуть свідчити про замовний їх характер. Із них п’ять належать до умовної категорії політичної джинси, одна – комерційної. У липні цей показник становив 13%.

Ознаки комерційної замовності монітори  побачили в сюжеті «Власник закладу, де минулого тижня отруїлися зо 2 десятки осіб, прокоментував інцидент, та показав кухню, на якій готувалася їжа»У сюжеті власник, хоча й вибачається перед усіма за завдані прикрощі, «переводить стрілки» за ймовірно неякісні продукти на постачальників, хоча результатів відповідних досліджень, як випливає з сюжету, іще немає.

Як і на інших телеканалах, головним лейтмотивом новин тижня було 1 вересня та проблеми освітніх закладів, а також участь місцевої та центральної влади в їх вирішенні.  Прикладом є сюжет з вираженими ознакам політичної замовності про те, як місцевий мажоритарник та голова облради начебто допомагають дітям «Учні Хустіну розпочали новий навчальний рік у нових стінах». І хоча йдеться про бюджетні кошти, а не особисті гроші політиків, із матеріалу випливає, що дякувати за добробут дітлахів потрібно саме їм:

«Неля ЯНЧУК, ведуча: Учні Хустіну розпочали новий навчальний рік у нових стінах. У селі Кіреші повністю модернізували навчальний корпус загальноосвітньої школи першого ступеня, а згодом готуються звести харчоблок та навчально-виховний корпус. Оновили один із корпусів і в Хустській спеціалізованій школі для дітей із вадами слуху. У приміщенні обладнали майстерні, актовий зал та басейн. Які ще роботи були виконані, скільки це коштувало та які школи у черзі на модернізацію, розкажуть наші журналісти(…).

Кореспондент: (…)Кошти на відбудову школи виділили із фонду регіонального розвитку та бюджету міста Хуст.

Валерій ЛУНЧЕНКО, народний депутат України: Це насправді є велике свято. Адже діточкам доводилося доїжджати до міста Хуста, що є близько 5-6 кілометрів. На сьогодні такої проблеми нагальної вже у нас не буде. Ми бачимо красиве, оновлене приміщення,красивий двір.І я вважаю, що це є хорошим святом і для діточок, і для батьків. Загальний кошторис даної будівлі складає близько 11 мільйонів, на сьогодні, на сьогоднішню хвилину вже освоєно більше 3-х мільйонів гривень. Я вважаю, що до кінця року будуть усі кошти освоєні,і всі роботи будуть завершені. У нових умовах розпочали навчання і учні Хустської спеціальної школи-інтернату для дітей зі зниженим слухом. Цьогоріч тут відремонтували один із корпусів. Центр трудової та фізичної реабілітації, в якому знаходяться приміщення для позакласної роботи, майстерні, актовий зал та бассейн(…).

Микола РІВІС, голова Закарпатської обласної ради: Є школа-інтернат, який повністю утримується за рахунок обласного бюджету, і реабілітаційний комплекс, який ми зараз могли побачити, він повністю профінансований за рахунок обласного бюджету - і три з половиною мільйона гривень було виділено для того, щоб оснастити оснащення, ви бачили там басейн. І завершення реконструкції із фонду регіонального розвитку».

Також експерти вбачають ознаки політичної замовності й у сюжеті «Хобі, яке об'єднує» за29 серпня, де у новині про майстрів хенд мейду і їх наміри об’єднатися в спілку з’являєть з коментаремзаступник Ужгородського міського головиОлександр Булак:

«Ми не хочемо втручатися у їхні справи внутрішні. Ми не будемо цього звичайно робити, але якщо буде від них визначено представництво. Хто представляє їхні інтереси, то це буде набагато краще, ніж вони будуть по одному ходити і окремо організовувати якісь окремі заходи. Якщо потрібно буде від нас, як від міської влади, якісь сприяння, ми готові їм допомагати».

Ще один сюжет,  - «Рюкзаки, щоденники, зошити, ручки і олівці» за 30 серпня, –  присвячений акції «Шкільний портфелик», під час якої до справи забезпечення дітей з родин переселенців та оздоровлення у літньому таборі долучилися «громадські організації, волонтери, представники влади та небайдужі ужгородці». Утім, з усіх тих, хто доклав до доброї справи зусиль, слово надано єдиній волонтерці, причому, синхрон її не містить значимих відомостей. Зате в сюжеті фігурує радник міністра соціальної політики з питань ВПО в Закарпатській області Геннадій Степанов:

«Надана була така можливість оплатити відпочинок дітям. І зараз, як закінчення, 6 змін пройшло відпочинку. Сьогодні, я дзвонив до Авдіївки. Там, дуже, дуже, дуже стріляють. Тому, там діти мабуть не можуть піти у школу так, як тут можуть. І я дуже радий, що тут діти ідуть своєчасно у школу і ще багато організацій надають тут їм таку змогу піти до школи екіпірованими. Тобто, тетраді, ранці і так далі».

Типовим паркетним матеріалом є сюжет за 30 серпня «Антикризовий енергетичний штаб на засіданні 30 серпня розглянув проблемні питання в профільній галузі та затвердив низку заходів з підготовки паливно-енергетичного комплексу до осінньо-зимового періоду».

 Івано-Франківськ, «Карпати»

Порушення, що можуть свідчити про замовний характер, із 22 проаналізованих новин каналу під час другої хвилі моніторингу мають 2, або 5% перевіреного контенту; у липні – 14%.

Виділений сюжет містить ознаки політичної замовності. Це новина «Скільки коштував мандат на довиборах до Верховної Ради по вісімдесят п’ятому виборчому окрузі з центром у Калуші» за 2 вересня. Розповідаючи про результати моніторингу витрат на вибори кандидатів по 85-му виборчому округу, який здійснював рух «Чесно», журналіти максимально вихолостили змістовну частину сюжету. Відтак, і синхрони спікера, і тексти журналіста не містять жодної конкретики, - цифр, прізвищ тощо, виглядають порожніми звинуваченнями і фактично просто зайвий раз нагадують про існування руху «Чесно» як такого.

«Журналіст: Скільки коштував мандат на довиборах до Верховної Ради по вісімдесят п’ятому виборчому окрузі з центром у Калуші? Калькуляцію від руху «Чесно», презентували в Івано-Франківську. Таким чином суми провідних кандидатів коливаються від кількох десятків до кількох сотень тисяч гривень.

Віталій СВІТЛИК, координатор руху «Чесно» в Івано-Франківській області: У звітах кандидати не вказують усі витрати: на роботу агітаторів, на роботу штабів, на відпочинки в буковелях. Тому дану тенденцію нам потрібно змінювати і привертати до цього увагу.

Журналіст: Водночас у звітах не вказують витрати на утримання штабів, а також, як правило, занижують вартість друкованої реклами. Вказуючи її фіктивний тираж, та й взагалі, депутати Верховної Ради, захистили себе. Тож за неправдиві дані у звіті, відповідальності не несуть жодної, каже Віталій Світлик.

Віталій СВІТЛИК, координатор руху «Чесно» в Івано-Франківській області: Тобто Верховна Рада, яка є, не буде рубати під собою гілку, на якій вона сидить. Вони розуміють, що ці суми є заниженими, вони розуміють, коли вони проголосують за відповідні звіти, які потрібно буде і провіряти, і все. То це буде їм все тільки на мінус. Єдиний плюс, за який вже проголосовано, це те, що має бути державне фінансування партій.

Журналіст: Активісти руху «Чесно» загалом дослідили тільки десять найретинговіших кандидатів за підсумками голосування. Нагадаю, що загалом у виборах на вісімдесят п’ятому окрузі балотувалися тридцять сім кандидатів.

 Львів, «Львів»

Під час вересневого моніторингу у львівських новинах ознаки замовності експерти побачили в 6 сюжетах, що складає 11% контенту, - на 2% більше, аніж було у липні. Усі вони містять політичну складову.

Два з них є так званими «протокольними» матеріалами. І хоча вийшли у різні дні, - 1 та 2 вересня, - висвітлюють візит на Львівщину міністра інфраструктури України Володимира Омеляна.  Сюжет за 1 вересня «Львівщину з робочим візитом сьогодні відвідав міністр інфраструктури України Володимир Омелян» містить лише підводку ведучої про те, де побував посадовець, і синхрон міністра:

«Христина КУПЛЬОВСЬКА, ведуча: І до анонсованого на початку. Львівщину з робочим візитом сьогодні відвідав міністр інфраструктури України Володимир Омелян. Посадовець побував у кількох навчальних закладах, привітавши студентів із днем знань, згодом оглянув новостворений центр керування повітряним рухом, а ще пересувний ваговий комплекс, що визначає вагу вантажівок. Окрім того урядовець побував у Старосамбірському районі, де оглянув перебіг ремонту дороги державного значення Львів – Самбір – Ужгород.

Володимир ОМЕЛЯН: Мені дуже приємно, що Львівщина є одним із піонерів, і найкращих областей, які дійсно ефективно використовують і державні кошти і надходження від митних зборів. Інше джерело фінансування. Одне із ключових завдань цього року це так само розглянути можливість ремонту дороги Львів – Тернопіль. Я сподіваюсь, що ми спільно зусиллями очільників обох областей це зможемо довести до логічного кінця».

Другого вересня цією ж темою розпочинається випуск новин, сюжет більше детальний, але знову показує саме міністра на фоні об’єктів Львівщини – пересувного вагового комплексу, ремонту дороги державного значення тощо і містить той самий синхрон посадовця.

Ще у чотирьох сюжетах журналісти каналу піарили народного депутата України Ярослава Дубневича з фракції БПП. Сюжети з цим політиком виходили практично у кожному випуску новин каналу. У них депутат виступає з коментарями з будь-якої теми – відкриття пам’ятника, канікули дітей з Луганщини, свято хліба тощо, - відпрацьовані усі можливі інфоприводи, аби з’явитися на телеекрані.

Ось як це виглядає:

«Дітки з Луганщини провели останні дні канікул на Львівщині» за  30 серпня,

«Ярослав ДУБНЕВИЧ, народний депутат України: Я переконаний, що саме обмін такими зустріччю і прийманням дітей зі Сходу, ми закладаємо добрі підвалини розвитку українського патріотизму на сході України».

 «Відкрили ще один пам'ятник Тарасу Шевченку» за 31 серпня:

«Ярослав ДУБНЕВИЧ, народний депутат України: Це важливо, щоб ми відновлювали і встановлювали на місце пам'ятники, які були знищені окупантами. Я радий, що сьогодні цей пам'ятник, силами мешканців села Старяви, знову повстав на очільному місці».

«Свято хліба яскраво відзначили на Мостищині» за 1 вересня:

«Ярослав ДУБНЕВИЧ, народний депутат України: Це яскравий приклад того, що ми, українці, є єдина, мирна, злагоджена громада. Наші хлопці-герої міцно тримають оборону на Сході України і дають можливість проводити такі прекрасні мирні фестивалі».

 «Окрім Дня знань у найбільшому селі на Мостищині, святкували ще й новосілля»  за2 вересня:

«Ярослав ДУБНЕВИЧ, народний депутат України: Надіюсь, що спільними зусиллями, з залученням всієї команди депутатів, обласних депутатів, районних депутатів, місцевої громади, бо в єдності наша сила. Ми завершимо цю школу, і вона стане найкращою в Мостиському районі».

 Тернопіль, «ТТБ»

Експерти проаналізували 32 сюжети, які вийшли в новинах «ТТБ-Тернопіль» у моніторинговий період. Ознаки замовності помічено в 5 матеріалах, що склало 22%  цього контенту. Така ж кількість була і минулого моніторингового періоду.

Що ж стосується виокремлених експертами сюжетів з ознаками політичної замовності, то всі вони, пов’язані з відомими українцями: Кузьмою, Іваном Франком та Січовими стрільцями. Останній, до речі, в ефір виходив аж тричі.

Зупинимося на них детальніше. В усіх цих матеріалах «експертами» виступають чиновники. Так, у матеріалі «160 річниця народження Івана Франка» за 29 серпня йдеться про ювілей видатного митця і про те, що на святкування зібралося багато городян, які декламували твори Франка, в тому числі «молоді театрали інсценізували пролог до поеми “Мойсей”».  Але експертами, які коментують ці урочистості, виявилися чомусь голова ОДА Степан Барна та мер міста Сергій Надал. Лише наприкінці говорить співвидавець одного із останніх творів Франка – Рун Тато Медобор.

Або візьмімо матеріал за 29 серпня «Найбільший в Україні портрет Андрія Кузьменка прикрашає стіну будинка у центрі Тернополя». В цьому сюжеті парадоксально поєднуються несумісні речі. На початку сюжету авторка зазначає: «Портрет Кузьми хлопці намалювали всього лише за 3 дні, значно довше отримували необхідні на це дозволи». І в той же час головний коментатор події  міський голова Сергій Надал говорить зовсім протилежне: «З радістю готові вам помагати далі, і не тільки надавати стіну, а й долучитися всім іншим необхідни..».  Піарячись на темі Кузьми,  мер зазначає: «Андрій Кузьменко був справді народним артистом, його любили, поважали і цінували всі, його навіть називали совістю нашої епохи, людина, яка дійсно хотіла, щоб всі були щасливі, щоб всі посміхалися і дуже багато для цього зробив».  Тим часом художники в синхроні кажуть: «Дуже приємно, що цей проект насправді відбувся. Багато було зусиль покладено для того, щоб його реалізувати».

Дивно виглядає й сюжет «На Тернопільщіні, готуються до відзначення 100-ї річниці боїв Українських січових стрільців на горі Лисоня», - він вийшов тричі: 31 серпня, 1 та 2 вересня. Головними експертами з теми знову виступають чиновники, - заступник голови ОДА Юрій Юрик, заступник міського голови Олександр Смик та Ігор Кульчицький, начальник управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей ОДА. Причому журналіст синхрон пана Юрика дає двічі, незважаючи на те, що «спікер» має явні мовні дефекти. На жаль, лише наприкінці сюжету кореспондент надає слово організаторам урочистостей, які мають утричі менше ефіру.

Ще одим прикладом зловживання довжелезними синхронами посадовців можна назвати сюжет «У Тернополі до Дня міста урочисто відкрили відпочинкову зону» за 29 серпня. Новина – на грані замовної, позаяк сюжет тривалістю 2 хв. 43 с. складається з підводки журналіста, сюжету мера на 1 хв. 20 с. (!) і трьох коротеньких синхронів гостей свята, про те, як їм усе подобається. Відеоряд у сюжеті статичний, принаймні, під час синхрону Сергія Надала – жодної зміни плану.

 Хмельницький, «Поділля-центр»

Експерти проаналізували 44 сюжети, які вийшли в новинах «Поділля-центру» у моніторинговий період. Ознаки замовності помічено лише в одному з них, що склало 2% цього контенту (проти 5% у липні). Причому, замовність ця мала ознаки просування товарів та послуг.

Зокрема, йдеться про сюжет « Хмельницьким водіям пропонують пересісти на електричні автомобілі», який вийшов 29 серпня.

Власне, сюжет починається начебто з аналізу ринку електрокарів та інфраструктури, яка дозволяє їх експлуатувати в Хмельницькому, надалі ж перетворюється на відверте промо

електричних машин та мережі «заправок» електрокарів. І якщо в текстах журналістів, під час титрування спікерів прямої реклами начебто немає, то відеоряд рясніє логотипами, назвами та контактними даними, компаній, які продають відповідний товар та надають послуги із зарядки електрокарів. А в синхронах спікерів йдеться про вигоди електрокарів та преференції для їхніх власників.

«Віталій ПОСТЕМСЬКИЙ, ведучий: Хмельницьким водіям пропонують пересісти на електричні автомобілі. В обласному центрі швидко розвивається мережа електрозаправок, зараз їх є уже 6, а найближчим часом з’явиться ще 19, але клієнтів у них обмаль. Дорогами міста їздить лише чотири офіційно зареєстрованих електрокари. Чому водії не поспішають міняти традиційний транспорт на новітній, дізнавалась наша знімальна група.

Вікторія ПАЛАМАР, автор: Колись це була звичайна Таврія, автівка не найдорожча, але щомісяця витягувала добрячу суму з кишені свого власника. Рік тому Володимир наважився повністю переобладнати свою машину, тепер на заздрість іншим їздить містом на електромобілі.

Володимир ОВСІЄНКО, водій електромобіля: Це сучасно, це дешево, це класно (…).

АВТОР: Зараз дорогами Хмельницького їздить чотири електроавтівки, тим часом заправок, де їх можна зарядити, скоро буде 25. Мала кількість клієнтів не зупиняє підприємців, вони вважають, що за електромобілями майбутнє.

Ігор ГАЛКІН, комерційний директор підприємства: Є фінансова можливість розбудовувати інфраструктуру зарядних станцій, а потім під цю інфраструктуру ми вже можемо пропонувати клієнтам альтернативний транспортний засіб. Тому, що у деяких мешканців, жителів міста Хмельницька зокрема, вони задають нам питання: де я буду підзаряджати свій електромобіль? Тому ми їм пообіцяли: ми розбудовуємо мережу, потужну мережу, інфраструктуру підзарядних станцій електро, і ви без страху можете купувати електромобілі, і будь-де підзаряджатись. І, до речі, для власників електромобілів підзарядка, вона безкоштовна (…).

АВТОР: Підприємці, які встановлюють електрозаправки у Хмельницькому, переконують, що скоро такі ж з’являться і у Кам’янці-Подільському. А ще в планах розбудовників мережі ставити підзарядні станції на звичних АЗС».

 Чернівці, «Буковина»

Із 32 матеріалів 6, або 19% мають ознаки порушень, що можуть свідчити про їх замовний характер. Це значно більше, ніж було зафіксовано у липні, - 4 (9%). Водночас, слід зауважити, що у липні й загальна кількість аналізованих матеріалів була більшою (47). Усі шість підозрілих матеріалів належать до умовної категорії політичної «джинси».

Так, одним із таких сюжетів є «урядова» новина за 30 серпня  «Початок опалювального сезону не за горами», яка складається з підводки ведучого і короткого синхрону Володимира Гройсмана. Окрім самопіару уряду, це повідомлення не має жодної інформаційної цінності.

З цієї ж категорії – повідомлення за 31 серпня  «І про приємні обіцянки уряду перед початком нового навчального року»:

«І про приємні обіцянки уряду перед початком нового навчального року. На засіданні кабміну Прем’єр-міністр України Володимр Гройсман  зазначив, аби освіта вийшла на якіснійший рівень, необхідно починати з оплати праці вчителів.

Володимир Гройсман:  І тому ми будемо закладати в бюджеті 17-го року підвищення заробітних плат українських вчителів. Це базова позиція, яку ми теж будемо відстоювати, і за яку будемо боротися, і це буде тільки початок».

Аналізований тиждень припав на початок вересня, що зумовило велику кількість паркетних і протокольних матеріалів про День знань. Скажімо, у великому об’єднаному сюжеті про першоверевень «Вони попрощалися з безтурботним літом і сіли за парти» серед вітальників, нехай і побіжно, фігуруютьХотинський міський голова Микола Головльов та голова Чернівецької обласної ради  Іван Мунтян.

А один із «освітніх» сюжетів віднесено до категорії політично замовних:  «І про приємні обіцянки Уряду перед початком нового навчального року», щовийшов 30 серпня. Він присвячений приїзду до Чернівців міністра освіти та науки Лілії Гриневич. У розлогому матеріалі змішано докупи багато всього, зокрема, й самопіар екс-прем’єр-міністра, лідера «Народного фронту» Арсенія Яценюка, а також неконкретні обіцянки міського голови. Разом із тим глядачі отримують мінімум корисної інформації про те, що може змінитися в освітній сфері регіону у зв’язку з приїздом пані Гриневич, а про те, як педагоги Буковини відреагували на новації шкільної освіти, - жодної. Порожнеча в матеріалі традиційно заповнена улюбленою «сировиною» регіональних журналістів – вокспопом.

 «Максим КАЛІНЧУК, ведучий: Освітні заклади тільки готуються до нового навчального року. А першокурсники Буковини побували на своїх урочистих зборах. Для студентів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича посвята цьогоріч особлива. Адже давала настанови спудеям головна освітянка країни Лілія Гриневич. Тож чого очікувати освіті цьогоріч? Розповість Вікторія Лупай.

Вікторія ЛУПАЙ, кореспондент: Робочий візит до Чернівців пані Гриневич розпочала із зустрічі з освітянами краю. Першочергове завдання, представлення концепції нової української школи. Адже на думку очільниці Міністерства освіти і науки України, нині саме шкільна освіта переживає кризу і потребує нагальних реформ. Розпочнуть із початкової школи, і зробили оновленні програми, за якими учні навчатимуться з 1 вересня, зміниться і методика викладання. Головна освітянка країни переконує, новації якісно відрізнятимуться від нинішньої системи, за її словами радянської. Більше уваги саме освіті та демократичним підходам.

Лілія ГРИНЕВИЧ, Міністр освіти і науки України: Не може такого бути, що для нас сьогодні, починаючи з початкової школи, діти відчувати страх і упередження перед помилкою, і педагогіка перетворюється в каральну педагогіку. А не педагогіку стимулу і розвитку дитини. Це міф, що ми понижуємо планку. Ми робимо цю планку більш стабільною. Якщо дитині треба мати дуже добрі навички з математики, то вона повинна не просто зазубрити табличку множення. Вона повинна нею користуватися усвідомленно і тоді це буде стійка опора для наступного навчання(…).

КОРЕСПОНДЕНТ: Новий навчальний рік у нових стінах зустрінуть більше 2 тисяч студентів, факультету педагогіки, психології та соціальної роботи, а також майбутні айтішники. Історія будівництва цього восьмого корпусу, що на Сторожинецькій, тягнеться 25 років. Весь цей час спудеям для навчання виділяли то кімнати з гуртожитків, то аудиторії з військової кафедри. Ці 11 тисяч квадратних метрів навчальної площі обійшлися у понад 50 мільйонів гривень. Останні вісім для добудови виділив уряд минулого року.

Арсеній ЯЦЕНЮК, екс-Прем'єр-міністр України: Вважаю, що це був особистий обов'язок. Ми разом з ректором, разом з колегами, депутатами від Буковини, зробити те, щоби цей корпус побудувати, і зробити те, щоб наш університет був найкращий. Тут повинно бути місце народження наших Буковинських нобелівських лауреатів. Тут повинно бути місце народження найкращих досягненнь. Найкращих досягненнь для України і для світу.

КОРЕСПОНДЕНТ: Отримати якісну дошкільну освіту зможуть і маленькі Чернівчани. На вулиці Бережанській у навчальному виховному комплексі “Лідер” відкрили 4 групи для наймолодших вихованців. Усього їх зможе відвідувати сотня хлопчиків та дівчаток. Посадовці не забули і про подарунки. Екс-Прем'єр-міністр подарував кожній групі спортивний куток, а міський голова книги(…).

Олексій КАСПРУК, Чернівецький міський голова: У нас є в місті проблема. Ми всі про неї знаєм, що не всі діточки можуть відвідувати дитячий садочок. Але ми робимо все для того, щоби така можливість з'явилося у всіх. У цьому році ми відкриємо більше 20 додаткових групп (…)».

Ознаки політичної замовності експерти побачили і в матеріалі «У Чернівцях пільговики їздитимуть у маршрутках безкоштовно»за 29 серпня. У підводці ведучого йдеться: «Анастасія ФЕДОРЯК, ведуча: У Чернівцях пільговики їздитимуть у маршрутках безкоштовно. Це стосується 17 маршрутів із 47 діючих. На цьому наголошують у мерії, а от коли це буде, розкажуть мої коллеги».  Згодом у сюжеті йдеться про таке:

«КОРЕСПОНДЕНТ: У Чернівцях місця на відповідних маршрутах скасовані для всіх пільгових категорій, окрім учасників АТО. Нині, аби вирішити цю проблему, чиновники створили робочу групу. Як результат на 17 маршрутах пільговики їздитимуть безкоштовно.
Олексій КАСПРУК, Чернівецький міський голова: Ці кошти передбачені в проекті бюджету, змін до бюджету,
- 3,5 мільйони гривень. І на сьогоднішній день тільки за депутатами, скажімо так, слово про виділення цих коштів. Ми планували, що з 1 вересня це вже буде працювати, але в зв'язку з тим, що за ініціативи депутата від “Рідного міста” Володимира Бештая, сесія була перенесена на 2 вересня. Це розгляд цього питання. Зрозуміло, що 1 вересня ми не зможемо це зробити.

(…)
КОРЕСПОНДЕНТ: А поки чернівчанам знову прийдеться чекати на рішення сесії
міської ради, що відбудеться 2 вересня».

Отож, чуємо тільки обіцянки влади, розбавлені вокспопом.

До речі, у сюжеті, про анонсовану сесію міськради, який вийшов у випуску за 2 вереня о 22.00, журналісти каналу про підняту проблему сказали тільки одне: «І вже надвечір народні обранці взялися обговорювати пільгові перевезення».

 СТАНДАРТИ

Волинь, «Нова Волинь»

Відповідність новин «Нової Волині» стандартам інформаційної журналістики, які вийшли в моніторинговий період, експерти оцінили  у  4,79 балів,  що майже на 1 бал перевищує попередній показник.

Зокрема, експерти на 0,76 бала оцінили дотримання новинарями каналу стандарту балансу думок. Хоча побачили в новинах і сюжети з однобоким представленням проблеми. Так, у матеріалі «На Волині зафіковано чотири випадки зараження свиней невиліковною хворобою: африканською чумою» за 30 серпня подано тільки позицію заступника голови адміністрації і не надано слово ані ветлікарям, ані місцевим жителям.

А ось оперативності бракувало у кожному третьому проаналізованому сюжеті волинян, - показник 0,66 бала. Наприклад, сюжет «На думку експертів, держава повинна дати субвенцію на профтехосвіту, яка частково виконує функції загальноосвітніх навчальних закладів», що вийшов у ефір 29 серпня, розповідає про підсумкову конференцію педагогічних працівників Волині, яка відбулася  ще 25 серпня. В матеріалі за 30 серпня  «На півночі Волині відновили місце базування Української повстанської армії»йдеться про відкриття історичного комплексу «Вовчак. Волинська Січ», яке здійснили за два дні до того. А сюжет «На Волині зафіковано чотири випадки зараження свиней невиліковною хворобою - африканською чумою»запізнився з виходом в ефір аж на чотири дні: канал подав цю новину 30 серпня, у той час як на інших ресурсах вона з’явилася ще 26 серпня. На п’ять днів запізнився сюжет «Четвертий Міжнародний пісенний фестиваль дітей та молоді з особливими потребами Я вірю», який з’явився у випуску новин лише 30 серпня, хоча фестиваль завершився 25 серпня.

Ну, і найбільш неоперативним виявився сюжет про вшанування пам’яті загиблого героя. Сюжет «“Не здаватися!” – з цим девізом у боях за Україну загинув Андрій Снітко із Маневич» з’явився в ефірі 29 серпня - через сім днів після події.

Дотримання стандарту достовірностіу волинських новинах експерти оцінили у0,89 бала. Утім, зауважують, що дещо псують результат посилання не невідомих експертів. Наприклад, сюжет «На думку експертів, держава повинна дати субвенцію на профтехосвіту, яка частково виконує функції загальноосвітніх навчальних закладів», 29 серпня:

«Микита ЧИБАР, ведучий: Першого вересня розпочнеться навчання і у вищих професійно-технічних училищах. Не завершивши повну середню освіту, волиняни продовжують отримувати необхідну базу фахових знань. На думку експертів, саме тому держава повинна дати субвенцію на профтехосвіту, яка частково виконує функції загальноосвітніх навчальних закладів. Реформування сфери розпочалося, але йде повільно. На цьому наголошували під час традиційної педагогічної конференції, що відбулася у Луцьку».

Досить високими є й показники відповідності новин вимогам стандарту відокремлення фактів від коментарів – 0,89 бала.

Показник за стандартом точності у «Нової Волині» є найвищим з шести стандартів – 0,92 бала. Лише у деяких моментах кореспонденти жертвують точністю заради більшої емоційності. Як,  наприклад, у сюжеті «Не здаватися! – з цим девізом у боях за Україну загинув Андрій Снітко із Маневич» за 29 серпня. Бо ж навряд чи боєць загинув саме з цими словами на вустах.

А ось повнота подачі інформації є відносно слабким місцем ТРК «Нова Волинь» - результат дотримання цього стандарту складає лише 0,66 бала. Занижують показник міні-сюжети, які не містять жодних коментарів, історії проблеми тощо, лише повідомлення диктора або автора сюжету.

 Закарпаття, «Тиса-1»

Усереднений показник дотримання професійних стандартів інформаційної журналістики становить 3,86 із шести можливих (липневий показник  - 4,28).

Найнижчі показники експертами зафіксовано за дотриманням стандартів повноти (0,46 бала) і балансу думок (0,54). Вищими є показники точності (0,66) і відокремлення фактів від коментарів (0,71), найвищими – достовірності й оперативності (0,74).

Попри те, що «Тиса-1» висвітлює в новинах передусім локальні події, подекуди вона робить винятки для коротких повідомлень, які, будучи позбавленими контексту та корисного змісту, викликають підозри щодо замовності або, принаймні, нав’язаності. Приклад 29 серпня:

«Неля ЯНЧУК, ведуча: Міністерство екології та природних ресурсів України створить мобільний додаток, який допоможе боротися з невпорядкованими сміттєзвалищами. Він представлятиме собою інтерактивну мапу, на якій будуть зображені законні та санкціоновані звалища сміття. Кожен українець може допомогти Мінекології упорядкувати таку карту. Для цього потрібно лише завантажити програму на телефон, сфотографувати смітник та відправити світлину за допомогою мобільного додатка.

Міністр екології Остап Семерак зізнався, що звертається за допомогою до українців через незадовільну роботу місцевої влади у справі реєстрації сміттєзвалищ».

Яка саме влада мається на увазі у «зізнанні» міністра, де можна буде скачати мобільний додаток, коли і ким він буде створений, з повідомлення не зрозуміло. Місцевого контексту, закономірного для такого повідомлення, немає.

Зразком протокольно-паркетного матеріалу, яких чимало трапляється в новинах Закарпатської ОДТРК, є репортаж із засідання міської ради Ужгорода від 30 серпня «Героям - відзнаки, дітям – сніданки». В  одному матеріалі об’єднано кілька тем, як важливих, так і суто формальних. При цьому журналістка залюбки дає емоційні характеристики діям та висловлюванням місцевих депутатів, порушуючи стандарт відокремлення фактів від коментарів:

«Валерія ТУРОК, ведуча: В Ужгороді завершила роботу чергова сесія міської ради. Тепер місто поповнилось кількома почесними громадянами(…). Також напередодні нового навчального року розподілили необхідні кошти для закладів освіти. Не оминули і питання будівництва у місті. Історичну пам’ятку – “Червону ружу” залишили в комунальній власності. А прибудинкову територію по Минаївській, 11 таки не віддали під забудову. Поки що. Та немає добра без лиха. Традиційно засідання сесії не оминули і скандали. Які ж проекти викликали найбільші суперечки серед ужгородських обранців, розкаже Вероніка МОРОЗ.

Вероніка МОРОЗ, кореспондент: Перше яблуко розбрату - технічна документація для багатоповерхівок. (…)

КОРЕСПОНДЕНТ: Тож тепер ціною у мільйон сімсот тисяч гривень парк стане власністю приватноїфірми. Та найбільш очікуваним стало голосування щодо скандальної літньої тераси на Корзо. Три проекти на порядку денному передбачали скасування рішення міськвиконкому. Однак усі три не набрали необхідної кількості голосів. Тож ужгородцям доведеться миритися з чудо-терасою як мінімум до кінця сезону.

КОРЕСПОНДЕНТ: Не обійшлось і без позитиву. Місто поповнилося кількома почесними громадянами(…)».

Зауважмо, що, називаючи голосування про терасу «найбільш очікуваним», авторка не дає про цю історію жодного бекґраунду.

Створений із порушенням стандарту точності і повноти сюжет про акцію «Шкільний портфелик»:

«Валерія ТУРОК, ведуча: Рюкзати, щоденники, зошити, ручки і олівці. В Ужгороді, дітей переселенців зібрали дошколи та оздоровили у літньому таборі. До акції “Шкільний портфелик” долучилися громадські організації, волонтери, представники влади та небайдужі ужгородці(…).

КОРЕСПОНДЕНТ: Не лише матеріально забезпечити, а і показати свою небайдужість і підтримку. З такою метою місцеві благодійники планують проводити подібні акції щорічно».

Хто саме є меценатами, що зробили акцію можливою, в матеріалі не зазначено, проте слово надане радникові міністра – таким чином глядачі можуть зробити висновок, що акція відбулася завдяки владі. Хоча формулювання «громадські організації, волонтери, представники влади та небайдужі ужгородці» передбачає, щонайменше, участь приватних осіб у кампанії.

У специфічний спосіб було висвітлено вирубування ялинок у центрі Ужгорода. Зокрема, 31 серпня в новинах вийшло повідомлення«Світанок під звук бензопили»:

«Валерія ТУРОК, ведуча: Світанок під звук бензопили. Біля музично-драматичного театру в Ужгороді вирубали кілька голубих ялинок, діаметр стовбурів яких 40-50 сантиметрів. На місце виїхали патрульні поліцейські та представники муніципальної поліції. Ділянка, на якій проводилась вирубка, знаходиться у приватній власності. Господар надав поліцейським документи на землю. Купив він її на аукціоні ще у 2009 році, з метою звести тут комерційну забудову не вище чотирьох поверхів. Проте у міській раді повідомили, що дозволів на проведення робіт не давали, а через вирубку дерев звернулися до обласної екологічної служби. Також готують звернення до Управління державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області».

Журналісти не назвали власника ділянки, який спилював ялинки, а також не перевірили достовірність документів, залишивши глядачам можливість вирішувати - є чи немає в підприємця дозвіл на проведення робіт. 2 вересня історія продовжилась уже розлогим сюжетом «Добре там, де нас нема, будівництво там, де ялинок нема», у якому порушені стандарти інформаційної журналістики. І в перших словах  підводки ведуча демонструє невідстороненність:

«Неля ЯНЧУК, ведуча: Добре там, де нас нема. Будівництво там, де ялинок нема. За три дні власники ділянки на площі біля обласного драмтеатру зрубали дерева та почали котлован для будівництва підземного паркінгу. Цей факт викликав шквал обурень у містян, за два дні резонансну забудову призупинили рішенням Ужгородського виконкому. Відповідний документ міська влада оприлюднила в мережі інтернет. Як розвивалися події? Розкаже Вероніка Мороз».

Зауважмо, що йдеться вже не про власника, як у попередньому повідомленні, а про «власників».

«Вероніка МОРОЗ, кореспондент: Ранок 31 серпня у пана Василя почався не з кави.

Василь МАРЮХНИЧ, директор Закарпатського обласного музично-драматичного театру: У 5:50 ранку я отримав дзвінок від чергових театру з повідомленням про те, що вирубують ці ялинки.

КОРЕСПОНДЕНТ: На місце події прибули патрульні, а згодом і слідча група. Однак, це не зупинило робітників. О 10 ранку три сріблясті ялинки, а точніше те, що від них залишилось, вантажили в машини. Чоловік, який назвався звичайним робітником, коментувати на камеру відмовився. Однак, показав відповідну документацію, яка засвідчує право власності на земельну ділянку. Рішенням сесії міськради її продали з аукціону ще у 2009 році.

Олег БОРЩОВСЬКИЙ, головний архітектор Ужгорода: Якщо земельна ділянка була куплена з аукціону, і це було поставлено тим людям, які купляли, якісь певні завдання, правда. Це є, по-перше, на совісті тамтої влади, хто це продавав.

КОРЕСПОНДЕНТ: Як сталося, що міська влада продала ділянку, яка раніше налажала до драмтеатру, а той у свою чергу підпорядкований обласній раді, залишається загадкою. Держбудінспекції коментувати ситуацію відмовились. Натомість сказали, всі питання спрямовувати до міської влади. Тут розповіли, ще у 2015 році профільним управлінням були надавні містобудівні умови та обмеження щодо будівництва підземної автостоянки та офісного приміщення. На цій підставі власники розробили проектну документацію та отримали декларацію на будівництво.

Олег БОРЩОВСЬКИЙ: Не можу зрозуміти тих людей, які це зробили, якщо вони мали всі документи. Вони мали рухатися у законному руслі. Вони взяли втіхаря з самого раненька зрубали ялинки так, щоби громадськість не бачила. На мою думку, якщо вони би хотіли рухатися правильно,вони мали загородити той майданчик, якось проінформувати, що там почнеться будівництво».

У першій частині матеріалу його творці так і не повідомляють глядачам найнеобхіднішої інформації: хто є власником (власниками?) ділянки. Таким чином порушені стандарти балансу думок, точності та повноти. Далі авторка сюжету береться переконувати глядачів у тому, що вирубати ялинки – це погано, вдаючись до звичного інструменту регіональних журналістів у подібних ситуаціях: вокспопа.  Загалом,сюжет, замість пояснити глядачам, хто і з якою метою веде будівництво біля театру, перетворюється на агітацію проти будівництва.

 Івано-Франківськ, «Карпати»

Дотримання фахових стандартів в новинах «Карпат» оцінено на 4,29 із 6 можливих балів (проти 5,81 у попередній моніторинговий період).

Найнижчий показник має дотримання стандарту точності (0,52), дещо вищий – повноти (0,57). Баланс думок дотриманий на рівні 0,71 бала, відокремлення фактів від коментарів – 0,76. Кращими є показники достовірності та оперативності – 0,86 бала.

Слід зауважити, що, попри зовсім невелику кількість матеріалів у щоденних випусках новин каналу, деякі сюжети не мають інформаційної цінності та описують протокольні заходи. До прикладу, сюжет 29 серпня«У зв'язку з теплою зимою тариф на опалення виявився меншим»:

«Юрій НАДОЛЬСЬКИЙ, журналіст: У зв'язку з теплою зимою тариф на опалення виявився меншим, тому в Івано-Франківську зробили перерахунки. Тому, як результат, у багатьох жителів з'явився борг. Про це йшла мова під час навчально-інформаційного семінару для працівників ОСББ та будинкових комітетів».

Житлово-комунальні тарифи є надзвичайно важливою темою для глядачів, проте не в форматі опису семінару для представників ОСББ, який напряму не стосується більшості мешканців міста. Ба, більше, автор не передає змістовну частину семінару, а лише озвучує теми, на які говорили його учасники, порушуючи в такий спосіб стандарти повноти і точності.

Порушено стандарти балансу думок і повноти в повідомленні за 31 серпня «Олександр Вара звільнений із СІЗО під заставу». Журналісти вирішили «обійтися» формальним коментарем речника суду, проігнорувавши як самого сільського голову або його адвокатів, так і обвинувачів. Опис злочину, в якому підозрюють Вару, радше заплутує глядачів, оскільки не зрозуміло, що таке «заволоділи хабарем», а також не зазначено, хто дав хабар:

 «Ольга НЕЧВІДОВА, журналіст: Сільський голова Березівки, що в Тисменицькому районі, Олександр Вара звільнений з СІЗО під заставу. Суми трохи менше за 250 тисяч гривень виявилось достатньо, аби відпустити з СІЗО посадовця, затриманого 25 серпня в центрі Івано-Франківська при отриманні хабаря у розмірі 400 тисяч гривень, за право володіти землею на території даної сільської ради.

Михайло САВЛЮК, речник Франківського міського суду: Оскільки злочин, в якому підозрюють даних осіб, носить ненасильницький характер, то у суду є альтернатива. Було визначено грошову заставу. Сума застави складає приблизно 238 тисяч гривень. Це єдине рішення, яке міг прийняти суд. Взяття під варту з визначенням суми грошової застави.

ЖУРНАЛІСТ: Олександр Вара разом з напарником, депутатом цієї ж Ради, з квітня місяця загалом заволоділи харабем у розмірі 470 тисяч гривень за вирішення земельного питання».

Загалом неординарну подію – приїзд відомого економіста Романа Шеремети до Івано-Франківського Національного технічного університету нафти і газу – журналісти каналу висвітлюють у звичному протокольному ключі, де сам ньюзмейкер відіграє другорядну роль, а змістовна частина матеріалу зведена до мінімуму («Рідну альма-матер відвідав випускник Івано-Франківського Національного технічного університету нафти і газу», 31 серпня):

«ВЕДУЧА: Рідну альма-матер відвідав випускник Івано-Франківського Національного технічного університету нафти і газу. Кращий український економіст світу Роман Шеремета у 2015 році увійшов до лідерів журналу Forbes. Закінчивши університет у 2003 році, емігрував до США, нині він один із найбільш цитованих економістів у рецензованих журналах світу.

Роман ШЕРЕМЕТА, кращий економіст світу, за версією Forbes: Ви знаєте тільки хороші у мене спогади з цього університету і від цього міста. Мені приємно бачити, що в принципі досить таки багато позитивних кроків за ці роки я бачив, які сталися в Україні і Івано-Франківську, незважаючи на всі зовнішні і внутрішні фактори, які в принципі цьому суперечать. Я вам скажу так, що з своєї сторони я готовий допомагати і хочу допомагати(…)».

Автори матеріалу надали слово ректорові, хоча його синхрон вирваний із контексту й позбавлений змісту. Водночас вони не пояснюють (порушуючи стандарти повноти й точності), яку саме допомогу може й хоче надати пан Шеремета, і кому.

Грубим порушенням більшості стандартів інформаційної журналістики відзначився згадуваний уже матеріал за 2 вересня «Скільки коштував мандат на довиборах до Верховної Ради». Інформацію, озвучену місцевим осередком руху «Чесно», не перевіряють і не просять прокоментувати політиків, про, яких там ідеться, уникаючи цієї необхідності замовчуванням прізвищ згадуваних політиків. Хоча лише у прив’язці до конкретних персоналій ця інформація є корисною та суспільно значущою.

 Львів, «Львів»

Під час другої хвилі моніторингу експерти оцінили дотримання професійних стандартів львівськими телевізійниками усього на 3,09 бала із 6 можливих. Втім, це все ж дещо краще за попередні 2,4.

Менше половини проаналізованих новин відповідають стандарту балансу думок, оцінка за критерієм - усього 0,46 бала. Телеканал зловживає сюжетами, у яких представлено позицію тільки однієї сторони. Так, наприклад, у сюжеті «Страйкуватимуть від завтра»за 29 серпня розповідається про конфлікт перевізників і міської влади. Але бачимо тільки позицію перевізників, - стуацію коментують голова Вільної профспілки пасажирських перевезень Ігор Сеник, голова Асоціації вільних профспілок автотранспортників України Андрій Корчинський. А чому міська влада не компенсує витрати на перевезення пільговиків, що власне, й стало причиною страйку, ніхто з її представників не коментує. Хоча міськраду прямо звинувачують: «міська влада не йде з ними на діалог».

Стандарту оперативності не дотримано у половині сюжетів телеканалу, - 0,51 бала.

Телекомпанія часто подає у випусках новин сюжети, не прив’язані до конкретної дати, а також  досить часто повідомляє про події із кількаденним запізненням. Так, сюжет «Військові зі США передали реанімобілі на Донбас» вийшов 29 серпня, у той час як сама подія відбулася 27 серпня. Новина «FМ Галичина» побила рекорди», яка вийшла у випуску новин 29 серпня, розповідає про радіомарафон, який закінчився ще в ніч з 23 на 24 серпня, тобто п’ять днів тому. Сюжет «Відкрили ще один пам'ятник Тарасу Шевченку» з’явився в ефірі 31 серпня, хоча відкриття відбулося 29-го.  

Своєрідний антирекорд оперативності встановлено сюжетом «У Слов’янському районі, що на Донеччині, вшанували пам'ять загиблих льотчиків з Львівщини». Бійців на Донбасі вшанували 22 серпня, а глядачі каналу дізналися про це лише через 10 днів – 31 серпня.

Стандарт достовірності новинарями каналу витримуєтсья дещо краще, проте показник залишається досить низьким – 0,58 бала. Наприклад, автор сюжету «Під цілодобовим відеонаглядом»за 30 серпняпосилається у своїй інформації на невідомих «муніципалів»:

«За словами муніципалів, завдяки влаштованим відеокамерам у центрі безпеки міста можуть відстежувати і зображення з декількох напрямків в'їздів-виїздів у Львів. У матеріалі «У Львові триває робота із каналізування вулиць»  за 31 серпня є посилання на нічим не підтверджену «статистику». А в сюжеті  «Підприємцем бути модно», що вийшов 2 вересня, ведуча,  розповідаючи про критерії відбору найкращих підприємців,  посилається на анонімних «фахівців».

Низькими у львів’ян є й показники дотримання стандарту відокремлення фактів від коментарів – 0,60 бала. Скажімо, кореспондент у сюжеті «У суботу виповнилося 160 років від дня народження геніального Івана Франка»  за 29 серпнядозволяє собі робити власні висновки і припущення: «В Нагуєвичах кожен житель пишається своїм знаним та талановитим односельчанином. У школах висять Франкові портрети, а місцеві діти, добре знають Франкові твори». Оціночних суджень припускається журналіст і в сюжеті «Перший дзвоник пролунав сьогодні і в Львівському військовому ліцеї імені Героїв Крут» за 1 вересня,  стверджуючи: «Адже тут гартують справжніх воїнів духу і зброї. За роки свого існування цей навчальний заклад виховав понад 2 тисячі ліцеїстів. Сьогодні ж тут радо вітають нову зміну майбутніх військових.(….)

Через гібридну війну на сході України батькам тривожно за першокурсників військового ліцею. Позаяк вибір своїх дітей вони поважають(...).

Не всі з них стануть професійними військовими, але з впевненістю можна сказати, що їхній сьогоднішній вибір безперечно підтвердив, сучасна українська молодь - покоління свідомих патріотів-захисників».

Рівень дотримання стандарту точності у львівських новинах також невисокий – 0,60 бала. Часто журналісти телекомпанії грішать неточними даними і цифрами. Зокрема, у сюжеті «Учасники велопробігу повернулися з Одеси до Львова»  за 30 серпняне зайве було б назвати області, через які пройшов пробіг, та міста, звідки прибули учасники. А сюжет «За літо школи як слід підготували»за 1 вересня  взагалі здивував своєрідною грою з цифрами: «Загалом, шкільний поріг цьогоріч у Львові переступило понад 8 тисяч першачків, а це на 17 менше, аніж у минулому навчальному році».

Повнота подачі інформації є проблемним місцем каналу:  результат за стандартом - 0,35 бала. Головна проблема – телеканал часто подає новини у вигляді міні-сюжетів або взагалі у вигляді начитки ведучої, не даючи при цьому синхронів учасників, бекґраунду та іншої інформації.

 Тернопіль, «ТТБ»

Що стосується дотримання авторами новин «ТТБ-Тернопіль»  фахових стандартів, то порівняно з показниками липневого моніторингу вони дещо покращились, - загальний бал складає 4,59 балів із 6 можливих проти попередніх 4,27 бала. Усіх стандартів дотримано в 17 з 32 проаналізованих сюжетів,  - це із враховуванням того, що два сюжети  з максимальною оцінкою мали 4 повтори.

Вимоги критерію оперативності дотримано практично в усіх матеріалах – оцінка  експертів 0,91  бала. Порушений він в матеріалах «позачасових». Наприклад, 30 серпня в матеріалі «Під грифом Таємно”» йдеться про перевірки співробітників прокуратури. Коли вони були ініційовані –  з контексту не зрозуміло, бо мова про це йде в «минулому часі»:

 «Володимир МАЛИШЕВСЬКИЙ, адвокат, представник робочої групи: Генеральною прокуратурою було запроваджено так звана анкета для зазначення відомостей щодо не вчинення відповідних корупційних дій і так дальше, тому подібне в відповідності до прокурорів, які мали зазначити про те, що вони відповідно не вчиняли дій, що порочать звання прокурора, своєчасно задекларували майно».

Така ж ситуація і у сюжеті: «Листівки у 32 країни світу відправили тернопільські посткросери» за 30 серпня.

«ВЕДУЧА: Листівки у 32 країни світу відправили тернопільські посткросери. Загалом охопили 120 міст з метою популяризувати поштове листування. Більшість листівок із зображенням Тернополя та підписами англійською мовою. Відтак, посткросери популяризують не лише листування, але й наше місто».

З сюжету не зрозуміло, коли відбувалася ця акція.

Дозволяють собі тернопільські журналісти наповнювати новини оціночними судженнями, що призводить до порушеннв стандарту відокремлення фактів від коментарів. Так, в сюжеті за 29 серпня «Найбільший в Україні портрет Андрія Кузьменка прикрашає стіну будинка у центрі Тернополя», журналіст безапеляційно запевняє:  «Тож, відтепер, усіх тернополян, що проїжджатимуть вулицею Богдана Хмельницького усміхнений Скрябін щодня переконуватиме - життя красиве, коли кольорове». Загалом, стандарт дотримано на 0,88 бала.

Незважаючи на те, що показник достовірності у новинах каналу досить високий (0,88 бала), непоодинокі випадки, коли журналісти каналу оприлюднюють відомості, які надалі синхронами спікерів не підтверджуються, або навіть суперечать сказаному ними. З якого джерела журналісти беруть таку інформацію – невідомо.

Наприклад, у сюжеті за 31 серпня «Навчальний рік в цифрах і фактах», ведуча так починає сюжет:

«Ведуча: Новий навчальний рік у цифрах і фактах. У навчальних закладах Тернопільщини цьогоріч навчатиметься на 700 першокласників менше, ніж той рік – 11200 осіб. Відтак, у 33 школах не буде перших класів».

А вже за кілька секунд в сюжеті з’являється коментар чиновниці від освіти:

«Ольга ХОМА, начальник управління освіти і науки ОДА: 33 школи станом на 1 вересня не будуть мати первачки. Це попередня інформація. І близько 10 шкіл, які не будуть мати 10-го класу. Це також попередня інформація».

Така ж ситуація, і у сюжеті за 31 серпня «Сонячні батареї на Тернопольщіні».

«Ведуча:На власному прикладі на будинку Тернопільської обласної ради планують встановити сонячні батареї. Проект ощадної технології вже підготувало Управління розвитку інфраструктури обласної державної адміністрації. Вартість інновації 150 тис. євро. Фахівці запевняють, що окупність сонячних батарей п'ять років і шість місяців».

Натомість, Микола Михальський, заступник начальника управління інфраструктури, транспорту та енергозбереження, розповідаючи про проект, каже, що  «управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження спільно з підприємством “Сіріус” було проведено обстеження системи опалення, системи електропостачання адмінбудинку Грушевського, 8. Були розроблені пропозиції влаштувати на даху даного приміщення сонячну станцію потужністю 120 кВт, яка в середньому буде виробляти в рік до 120 тис. кВт/год електричної енергії. Що це дає для приміщення? Для приміщення це дає скорочення бюджетних видатків у середньому в рік на 600 тис. Термін окупності - пять з половиною років по даному проекту. Це є передпроектна пропозиція і крім того ще по будинку ми пропонуємо провести реконструкцію системи опалення».

Ще в одному сюжеті за 31 серпня «Медики Грузії та України, обмін досвідом» журналіст, будуючи матеріал, взагалі загубилася у темі. Ведуча говорить про можливість стажування українських лікарів у Грузії. Грузинський експерт  - про великий професіоналізм українських лікарів і високий рівень медичного забезпечення. А український про зацікавленість грузинських медиків в «медичному туризмі». Загалом, у цих сюжетах маємо ще й порушення стандарту точності.

Стандарт повноти інформації в новинах каналу дотримано лише на 0,66 бала..

 Хмельницький, «Поділля-центр»

Що стосується дотримання авторами новин «Поділля-центру»  фахових стандартів, то порівняно з показниками липневого моніторингу вони дещо покращились, - загальний бал складає 4,09 бала із 6 можливих проти попередніх 3,95 бала. Усіх стандартів дотримано в 11 із 44 проаналізованих сюжетів.

Як і раніше, багато зауважень викликає відсутність балансу думок стандарт дотримано на 0,36 бала, утім, це вдвічі краще, ніж  у липні.  Низькі показники викликані, зокрема, трансляцією повідомлень прес-служб державних інституцій, які подаються без змін та спроб розширити відомості коментарем, дізнатися більше інформації. На каналі також широко практикуються новини, в яких присутній тільки один спікер. Типовий приклад – сюжет «Безпечний пішохідний перехід» за 1 вересня, що складаються з підводки ведучого та синхронна інструктора патрульної поліції.

Зауважимо, такі прикрі проколи трапляються і в сюжетах, присвячених справді резонансним ситуаціям. Наприклад, як у повідомленні за 29 серпня «Відкриття дитсадка». Абсолютно нейтральна новина наприкінці раптом доповнюється різким коментарем головного освітянина міста Романа Миколаєва з приводу присутності на заході священиків УПЦ, яких він називає представниками церкви країни-окупанта. Це надає повідомленню ноток конфліктності, але позицію духовенства журналісти чомусь не подають:

«Віталій ПОСТЕМСЬКИЙ, ведучий: Після дев'ятимісячного ремонту в мікрорайоні Ружич нашого обласного центру відкрили дитячий садочок. У дошкільному навчальному закладі Світлячок відремонтували старе приміщення, а поруч із ним збудували й нове з сучасними меблями, технікою та ігровими майданчиками європейського рівня. Як повідомляють у міській раді, на все про все витратили понад двадцять мільйонів гривень. Якщо раніше дитячий садочок №3 міг прийняти лише вісімдесят діток, то тепер у ньому виховуватимуть понад дві сотні дошкільнят. Першими нове приміщення дитсадка оглянули діти та батьки.

На відкриття прийшли і священнослужителі Української православної церкви Московського патріархату. Ось такі гості обурили головного освітянина міста Романа Миколаєва. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.

Цитую: «Тут являються представники церкви країни-окупанта. Хто вас запрошував у заклад освіти? Ви узгоджували ваші культові дії з управлінням освіти? Перше і останнє попередження. Наступного разу буду з вами розмовляти через суд», - кінець цитати».

Досить пристойні показники в каналу за дотриманням стандартів оперативності (0,86 бала), точності (0,84) та відокремлення фактів від коментарів (0,89). Що стосується останнього критерію, то його порушення здебільшого викликані прагненнями прикрасити тексти порівняннями, епітетами тощо і не мають ознак «злоякісних» оціночних суджень. Так, вживаються вислови на кшталт «витягувала добрячу суму», «на задрість іншим», «вихід із, здавалося б, глухого кута», «проблема з довгою бородою» тощо.  Або ж, скажімо, журналісти можуть собі часом дозволити такі оптимістичні висловлювання, як «кооператив ще не почав працювати, але селяни вже набули віри, що їхня важка праця оцінюватиметься справедливо», - сюжет «У ланцюгу товаровиробник-покупець молочної продукції – не все гаразд» за 29 серпня. Але в сюжеті за 30 серпня «У Хмельницькій області затримали злочинця із Житомирщини» вже бачимо навішаний без рішення суду ярлик «злочинець»:

«Віталій ПОСТЕМСЬКИЙ, ведучий: У Хмельницькій області затримали злочинця із Житомирщини. Чоловіка підозрюють у вбивстві двох людей. Ймовірно, злочини він скоїв з інтервалом у місяць. Першою жертвою став 37-ми річний житель села Великі Коруминці, що на Житомирщині. З ним злочинець розпивав горілку, яку купив за власні гроші. Коли ж товариш по чарці вирішив забрати у підозрюваного ще й гривні, то й його убив».

Щодо стандарту точності, то він порушений у семи із 44 сюжетів. Наприклад, запитання викликає твердження журналістів «Поділля-центру» стосовно того, що Національна академія  державної прикордонної служби України є єдиним військовим вузом країни («Для 451-го першокурсника відчинив свої двері єдиний в країні військовий вуз», 1 вересня).

У кожній п’ятій новині каналу порушений стандарт достовірності. Тобто, посилань на джерела інформації в таких сюжетах немає взагалі, або ж вони розмиті.

Спробуйте, наприклад, зрозуміти, звідкіля журналісти взяли відомості, оприлюднені у  новині «Третій та четвертий енергоблоки на Хмельницькій АЕС» за 2 вересня: «Віталій ПОСТЕМСЬКИЙ, ведучий: Третій та четвертий енергоблоки на Хмельницькій АЕС добудують за допомогою провідної корейської компанії. Її представники вже відвідали Нетішин та презентували основні проекти з постачання устаткування, потрібного для будівництва. Сформовано і керівний комітет, до якого увійшли представники обох країн. Саме вони мають займатися розробкою відповідних комерційних угод.

Нагадаю, спочатку інвестувати в добудову енергоблоків мала Російська Федерація, але минулоріч Верховна Рада розірвала міждержавну угоду у зв'язку із невиконанням російською стороною своїх зобов'язань».

Зауважимо, у цих повідомленнях також порушено й стандарти балансу думок, точності та повноти інформації.

Що стосується стандарту повноти, то він дотримується журналістами каналу «Поділля-центр» найгірше, - усього на 0,34  бала з можливої одинички. Такий низький показник спричинила і відсутність бекґраундів у багатьох новинах, і, головне, - порушення решти стандартів, без яких не можна вважати сюжет повноцінним.

 Чернівці, «Буковина».

Показник дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах чернівецької «Буковини» – 4,0 із 6 балів. Журналісти каналу погіршили власний липневий результат на 0,26 бала.

Усереднений показник дотримання стандартів інформаційної журналістики в проаналізованих випусках новин – 4 бали з шести можливих. Цей показник є дещо нижчим за липневий (4,26).  Порівняно найнижчий показник (0,59) Чернівецька ОДТРК має за дотримання стандартів балансу думок, відокремлення фактів від коментарів та повноти подання інформації. Краща ситуація з точністю (0,72), оперативністю та достовірністю (0,75).

Грубим порушенням стандартів балансу думок і повноти є повідомлення за 29 серпня«Кримінальне провадження», у якому йдеться:

«Журналіст: Кримінальне провадження щодо депутата Чернівецької міської ради Ростислава Білика, якого підозрювали у підкупі виборців на місцевих виборах у 2016 році закрили. Про це йдеться у відповіді Прокуратури міста Києва на інформаційний запит журналіста “1+1” Олега Тудина.

Зокрема, в документі повідомляється, що 27 травня 2016 року досудове рослідування у кримінальному провадженні, щодо Білика було зупинено у зв’язку з невстановленим місцем знаходження підозрюваного. А 18 липня рослідування відносно Білика було відновлено у зв’язку з тим, що він самостійно з'явився до правоохоронних органів, надав покази щодо подій виборів депутатів до Чернівецької міської ради. У подальшому слідчі не знайшли складу злочину у його діях, тому, далі цитата «з огляду, на вказане з 27.07.2016 року процесуальним керівником прийнято рішення, про закриття кримінального провадження стосовно Білика Ростислава Романовича у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого частиною 4 статті 160 Кримінального кодексу України»

В громадянській мережі «Опора», яка нібито і зафіксувала тоді факт підкупу виборців, зокрема, трьох студентів, котрі і отримали умовні строки, ситуацію поки не коментують, кажуть, готують стратегію подальших дій». 

Журналісти «Буковини» не звернулись по коментар до самого Білика, обмежившись переказом інформації, отриманої колегою з іншого ЗМІ. До того ж, вони наводять бекґраунд із посиланням (та почасти в формі цитати) на відповідь, яку прокуратура дала на запит журналіста «1+1». Таким чином, власних зусиль, аби підтвердити чи доповнити цю інформацію, журналісти не доклали. Крім того, порушено стандарт достовірності неточним посиланням на когось у мережі «Опора».

Ще один матеріал, -  «В одній із гімназій Чернівців виявили літературу, що пропагує так званий "русский мир"» за 31 серпня – порушує стандарти балансу думок, точності та достовірності. Тут також очевидні недопрацювання редакторів і журналістів:

«Анастасія ФЕДОРЮК, ведуча: В одній з гімназій Чернівців виявили літературу, що пропагує так званий “русский мир”. Водночас у навчальному закладі кажуть, що видання давно мали здати на макулатуру. Тож чому цього не зробили, Мирослав Солонар розкаже.

Мирослав СОЛОНАР, автор: У цьому складі, що знаходиться в кількох метрах від Чернівецької гімназії №2, батьки при огляді території навчального закладу виявили видання, які на їхню думку, пропагують антиукраїнську позицію.

МИХАЙЛО, член батьківського комітету: Це по назвам ми зразу зорієнтувалися що це “два языка один народ”, “Украина-этоокраина”, ну, ось таке щось, да, “русский мир” і так далі, і так все, що нам, на жаль, знайомо уже тепер. Дасть Бог, ми без цього маємо жити.

АВТОР: В адміністрації школи кажуть: такі книги та журнали залишилися ще від попередніх керівництв та батьківських комітетів цього навчального закладу. Література ввезена на початку 2000-х років російською мовою і нині її планують здати на макулатуру. Від того, що користувалися цими виданнями чи тим паче доступ до неї мали діти, керівництво гімназії відхрещується.

Світлана МАТВІЙЧИНА, директор Чернівецької гімназії №2: Для того, щоб робити якісь певні висновки, ми якраз сьогодні знаходимося в полі зору органів служби безпеки. І я думаю, що саме їм фахово, компетентно, професійно належить дату оцінку ситуації.

МИХАЙЛО: На сьогоднішній день відкрита кримінальна справа по економічній діяльності оцієї батьківської організації “Батьки дітям”. В тих документах, які зараз знаходяться в правоохоронних органах, є такий цікавий документ, і він не одинокий. Це звіт про надсилання листа від батьківської організації другої гімназії генеральному консулу Російської Федерації.

АВТОР:Учні також не пам’ятають, аби хтось з викладачів гімназії колись їм демонстрував такі видання. За їх словами, навчальний заклад навпаки отримував чимало грамот за патріотизм та відданість державі.

ДІВЧИНА: На кожній лінійці співають українські пісні, і нам завжди кажуть, що треба прийти у вишиванці, і ми співаємо гімн і гордимось, що ми є українці.

ХЛОПЧИК: У нас проводиться День вишиванки, у нас є кожен рік, ну, нам розказують про Тараса Григоровича Шевченка, нам розказують про гуцулів, нам розказують про історію України.

АВТОР: Викладацький колектив гімназії також обурений такою інформацією. Пан Ігор викладає тут більше 30-ти років, каже, за те приміщення, де знайшли ту літературу, навіть і не чув.

Ігор ГІТЕЛЬМАН, вчитель історії та правознавства, Чернівецької гімназії №2: Хто туди закинув це сміття, я не знаю, чесно кажучи, від вас вперше почув, навіть не зміг нормально зреагувати. Те, що відбувається в нашій школі, я думаю кожна людина може побачити, приходячи на урок і розмовляючи з нашими учнями.

АВТОР: На місці нині працюють працівники управління Служби безпеки України, вони і мають встановити, чи є у цих виданнях антиукраїнські заклики та пропаганда так званого “русского мира”. Поки правоохоронці цю ситуацію не коментують».

Люди, відповідальні за появу підривної літератури у школі, в матеріалі не названі, хоча творці матеріалу мали змогу знайти та опитати їх. Натомість, разом із своїми героями журналіст докладає зусиль до того, щоб переконати глядачів у несерйозності проблеми.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінковими судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.

Моніторинг дотримання професійних стандартів у роботі інформаційних служб філій НТКУ здійснюється громадською організацією «Детектор медіа» в рамках проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи суспільного мовлення в Україні», фінансується Європейським Союзом та Радою Європи.    Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медійного продукту.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Детектор медіа». Методологію проведення моніторингу викладено тут. Матеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту MediaSapiens.

comments powered by Disqus