Без джинси, але поза стандартами. Узагальнення моніторингу регіональних філій НСТУ

Реформування регіональних філій НСТУ нарешті дає перші паростки переходу колишніх обласних держтелерадіокомпаній до нового формату роботи: з новин зникла джинса у класичному розумінні. Але дотримання стандартів інформаційної журналістики все ще накульгує. Принаймні, таких висновків дійшли експерти, які 11–15 грудня промоніторили підсумкові випуски новини всіх 26 філій національного суспільного мовника (дивіться текст тут, тут, тут, тут).  

Одразу ж зазначимо, що в новинах регіональних суспільних мовників експерти не побачили сюжетів, які б наводили на думку, що за їх появу журналісти узяли гроші. Або ж що вони з’явилися під тиском представників влади чи на замовлення політичних партій. Хоча 4 % зі включених до моніторингу 979 сюжетів таки містять порушення фахових стандартів, які відносять їх до категорії сумнівного контенту.

Основні претензії до таких новин — це брак балансу думок, повноти інформації або засилля оцінних суджень, до яких вдаються журналісти. Такі матеріали найчастіше стосувалися висвітлення діяльності органів влади та посадових осіб. У них зазвичай була представлена тільки позиція посадовців, яких знімальна група «упіймала» на якомусь із заходів. Власне, небажання вийти за рамки паркетних зйомок — головна вада, через яку страждає якість новин. Журналісти не прагнуть розвивати тему, відштовхуючись від почутого під час заходу, бояться або не ризикують ставити спікерам гострі запитання, ставити під сумнів їхні слова і проводити перевірку фактів.

Найбільше паркетних сюжетів, де відсутня суспільно значуща інформація, є беззмістовні синхрони чиновників або показано тільки точку зору посадовців, експерти побачили у вінниччан та їхніх колег із Полтавщини, — відповідно, 16 % і 13 %. Причому в новинах Вінницької регіональної дирекції НСТУ це були паркетно-протокольні сюжети за участі місцевих посадовців, а полтавчани протягом тижня випустили в ефір чотири сюжети з Володимиром Гройсманом за підсумками засідання прес-клубу реформ «Децентралізація: підсумки та досягнення 2017 року, завдання на наступний рік», яке провела «Асоціація міст України».

Згадані вади стосуються й сюжетів, які через помилки журналістів прислужилися промоції навчальних закладів, спортивних центрів або нового потяга «Укрзалізниці» тощо. До того ж у таких матеріалах новинарі вдавалися до надмірної деталізації, акцентів виключно на позитивних аспектах їхньої діяльності, а часом не гребували по кілька разів показати в кадрі логотипи цих установ чи компаній.

Порівняно багато новин із порушеннями стандартів інформаційної журналістики (8-9 %) випустили в ефір журналісти чернігівської, дніпропетровської, луганської та волинської регіональних філій НСТУ. Натомість у новинах дев’яти регіональних суспільних мовників не було помічено жодного з таких сюжетів. Зокрема, це стосується «UA: Суми», а також новин, випущених в ефір Рівненською, Черкаською, Сумською, Миколаївською, Одеською, Херсонською, Івано-Франківською та Львівською регіональними дирекціями НСТУ.

Виокремити хотілося б новини журналістів луганської філії, що їх за методикою оцінювання експерти змушені були віднести до умовно замовних через численні порушення базових стандартів. Ідеться про контент, який стосується висвітлення подій на непідконтрольних територіях і є радше елементом інформаційної війни, аніж інформаційної журналістики.

Що ж до власне дотримання регіональними суспільними мовниками фахових стандартів, то бачимо дуже строкату картинку. Загалом, усереднений показник відповідності новин критеріям оцінювання склав 4,24 бала із шести можливих. Із 26 регіональних філій вищими за нього були результати чотирнадцяти мовників, у дванадцяти, відповідно, нижчі. Усім вимогам інформаційної журналістики відповідали 309 сюжетів, або 32 % проаналізованого контенту.

Найкраще дотримувалися стандартів новинарі «UA: Суми» — 5,63 бала, а також журналісти Рівненської (5 балів), Харківської (5,31) та Запорізької регіональних дирекцій (5,02). Найбільше ж порушень експерти побачили в новинах киян (3), одеситів (2,45) та каналу «UA: Крим» (2,94).

Що стосується останнього, то специфіка каналу, його нішевість ускладнюють можливість оцінювання новин «UA: Крим» у межах обраної методики нарівні з рештою регіональних філій НСТУ. Можна було би, звісно, зробити поблажку з огляду на неможливість отримувати офіційні коментарі або й просто точку зору мешканців окупованого півострова для забезпечення балансу думок і поглядів, повноти інформації тощо. Та служба новин каналу могла би певною мірою компенсувати ці вади, частіше залучаючи експертів із «материка».

Загалом, відчувається, що наразі керівництву НСТУ ще не вдалося довести команди регіональних дирекцій до єдиного формату роботи та уніфікувати підходи до створення новинного контенту і якості новин. Звісно ж, регіональні особливості, місцеві традиції та особливості впливають на роботу журналістів. Та хай би це означало якийсь особливий колорит чи неповторний творчий почерк. Поки що ж бачимо, що, як і раніше, кадри на місцях на власний розсуд визначають інформаційну політику каналу й те, наскільки журналісти мусять дотримуватися фахових стандартів. Тому, наприклад, розташовані в сусідніх прифронтових областях донецька та луганська філії продукують абсолютно різний контент. А, скажімо, новинарі Київської регіональної дирекції НСТУ невиправдано тяжіють до глобальних новин, залишаючи за кадром життя територіальної громади області. Якщо сумчани задля повноти інформації не лінуються брати коментарі навіть в експертів з інших регіонів, то їхні колеги з інших областей обмежуються паркетним зйомками, сюжетами, де представлено одну точка зору, а про бекґраунд як такий не йдеться взагалі.

Що ж до тематики новин, то скидається на те, що редакції новин налякані, що їх можуть запідозрити у провладній джинсі. Тому про всяк випадок уникають висвітлення діяльності влади там, де це було би варто зробити, не розповідають про суспільно-політичні процеси, не чіпають гострих тем, концентруючи увагу тільки на соціально-побутовому повсякденні та культурних подіях.

Зрозуміло, що новому менеджменту, який прийшов у регіональні філії НСТУ, знадобиться час, щоби якісні зміни в роботі колективів відбулися. Та не адмініструванням єдиним: журналістам, від яких чекають створення контенту за стандартами суспільного мовлення, потрібне перезавантаження. Чи це будуть навчання у спеціалізованому хабі, а чи низка тренінгів, але їм конче необхідно допомогти вийти зі звичної «матриці» колишніх ОДТРК.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Детектор медіа». Матеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту MediaSapiens.

Ця публікація підготовлена за рахунок фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст даної публікації є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в публікації, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.

Фото: Facebook-сторінка «UA: Першого»

comments powered by Disqus