Розмови про publicbroadcasting ведуться давно, а от як перекласти українською public– єдності немає. Поверховий огляд онлайн-публікацій, дописів у блогах і соцмережах засвідчує три стратегії: одні вживають у цьому випадку суто слово громадський, інші — виключно суспільний, а частина вважає обидві назви абсолютно синонімічними (див., наприклад, статтю«Громадське (суспільне) мовлення: світовий контекст»). Гуглення дає такі цифри: громадське мовлення — 19800 згадок, суспільне мовлення — 60800.

«Незручність використання термінології громадське або суспільне телебаченняможна також пояснити тим, що це неточний переклад з англійської, —написав ще 2005 року Тарас Шевченко (директор Інституту медіа права). — В англійській мові вживається термін public service broadcasting. У нас його перекладають по-різному, наприклад, як громадське мовлення — в офіційних перекладах документів Ради Європи, або як суспільне мовлення — в законах України. Однак слово public можна також перекласти і як публічне, і навіть якдержавне. Натомість дослівний переклад public service broadcasting звучить якмовлення в інтересах громадськості або мовлення, яке служить громадянам. Тобто, жоден із українських термінів не є точним відповідником і не відображає суті особливої форми телерадіомовлення».

«Комерційний мовник трактує слухача як споживача, а громадський мовник як громадянина…» (див. статтю Ірини Кирич «Суспільне чи громадське? Мовлення чи телерадіомовлення? Уніфікація термінів»). Втім, якщо йдеться про громадянина, чому не кажуть про громадянське мовлення? (А такий варіант у традиційному нерепрезентативному фейсбучному опитуванні мені пропонували.)

Тим паче що Словник паронімів саме таке розрізнення понять громадський — громадянський і пропонує:

А втім, словосполуки громадянське телебачення, громадянське мовлення, здається, відкривають нам геть інше смислове поле. Згадаймо, наприклад, про громадянську лірику, яку ми вивчали у школі. Це зазвичай була патріотична поезія, в якій чи то оспівувався рідний край, чи то висловлювався жаль з приводу його невтішної долі, тобто патріотичність була не просто її рисою, а її головним змістом. Тож між мовленням в інтересах громадськості та мовленням для громадян, зупинимося на першому – громадському.

Тепер погляньмо, як відрізняються значення слів громадський і суспільний.

Тож якщо і громадський стосується суспільства (див. знач. 2), і суспільний, яка логіка їх розрізнення? Прибічники громадського мовлення акцентують на тому, що воно спрямоване не на суспільство як цілісне утворення, а на людей цього суспільства, тобто на громадськість. Ті ж, хто обстоює суспільне мовлення, зауважують широту охоплення: цільовою аудиторією є все суспільство, а не окремі його громади. У такому розрізненні, погодьмося, є логіка, тож списувати термінологічні непорозуміння (чому закон про суспільне мовлення, а не про громадське?) на те, що «законодавець не володіє українською, тому й неправильно переклав», було б легковажно.

Але все-таки: громадське — це мовлення громад (для громад) чи мовлення для громадськості? І як узагалі співвідносяться поняття громада йгромадськість?

Словник української мови громаду визначає, зокрема, як групу людей, об'єднаних спільністю становища, інтересів і т. ін., а також об'єднання людей, що ставить перед собою певні спільні завдання. Громадськість же натомість — як передову частину, передові кола суспільства.

Таким чином, бачимо колізію: громадське мовлення може стосуватися і певної громади (громад), і широкої громадськості, і саме для розмежування цих двох складових почали казати про громадське та суспільне мовлення.

Водночас, зарубіжний досвід чудово поєднує ці іпостасі: скажімо, в німецького мовника (корпорації) ARD, що обслуговує інтереси широкої громадськості (й існує коштом спеціального податку), є 9 регіональних підрозділів, які працюють не лише в інтересах своїх територіальних громад. Тож чи аж так потрібно розмежовувати ці поняття — питання, на яке немає однозначної відповіді.

Залишається ще одне слово в цьому семантичному ряді, пов'язаному із людьми та суспільством: цивільний. Але, здається, ніхто поки що не замахувався причепити його до мовлення. Бо важко уявити, про що б тоді йшлося: про цивільне на противагу військовому чи кримінальному? Якщо ж вас цікавлять інші подробиці сполучуваності слів громадський, громадянський,суспільний та цивільний — ласкаво просимо до розширеної довідки.

Розширена довідка

1. Борис Антоненко-Давидович. Як ми говоримо.

Прикметник громадський, що походить від іменника громада, означає «належний до певного колективу людей»: «Громадських людей кликали цінувати» (Марко Вовчок); «Тут кінчалося місто і далі лежав уже громадськийвигін, на якому стояли гамазеї з хлібом» (П. Панч). Прикметник громадянськийвказує на суспільство або людність цілої країни, на все громадянство, що підлягає законам країни й виконує пов’язані з цим обов’язки. Від цього маємо вислови: громадянські права, громадянська війна, цебто війна різних класів одного суспільства, тощо.

Властиве українській мові слово цивільний, як і прикметник громадянський,відповідає російському гражданский, штатский: «Він не знаходив принципової різниці між своєю роботою в армії й своїми цивільнимиперспективами» (Л. Смілянський); «Це був кремезний хлопець у цивільномукостюмі» (Ю. Смолич); «Художник розбудив ще якогось цивільного в кепі, в благенькому демісезонному пальті…» (О. Гончар). Із цих прикладів бачимо, що прикметник цивільний — протилежний слову військовий тощо. Кажемо:цивільне будівництво, а не громадянське, хоч може бути громадськебудівництво, коли щось будується на громадських засадах; цивільнезаконодавство, цивільний кодекс — протилежно до карного кодексу, цивільнийшлюб, а не громадянський шлюб, — на відміну від церковного шлюбу.

2. Олександр Пономарів. Культура слова

Таке буває нерідко: багатозначне слово однієї мови має кілька варіантів перекладу в іншій. Скажімо, рос. общество перекладається по-українськомусуспільство — певний економічний лад і відповідна надбудова (феодальнесуспільство, посткомуністичне суспільство, суспільний лад, суспільнівідносини); громада — люди, об’єднані спільністю становища або інтересів (українська громада, громадська думка, громадське харчування); товариство — середовище, компанія, об’єднання (спортивне товариство, споживче товариство). Словосполучення высшее общество, изысканное общество — відповідно вищий світ, добірне товариство. Напр.: «Громада зібралась у волость і загула, як бджоли» (І. Нечуй-Левицький); «Громада бузьків спала на очерет» (В. Стефаник); «Найвищим органом законодавчої влади Великобританії є парламент, до якого входять: король, палата лордів і палата громад» (підр.); «Народну творчість, як і всю культуру взагалі, слід розглядати в зв’язку з історією суспільства» (М. Рильський); «Він зайшов у сад і очима знавця подивився на молоде товариство» (О. Маковей); «Низове товариство закликало мене до коша, бо я всі гирла, як свої п’ять пучок, знаю» (П. Куліш); «Два роки почесного вигнання на посаді голови комітету міністрів зробили графа ще більш різким у своїх судженнях про вищий світ» (М. Стельмах).

3. Євгенія Чак. Чи правильно ми говоримо?

Слово громадський утворене від іменника громада і означає «не державний», «не службовий», «добровільний»; «такий, що стосується всього населення або окремого колективу» (громадські організації, громадські доручення, громадськірозповсюджувачі преси.) «В школі Тася мало читала й стояла остороньгромадського життя». (Л.Дмитерко.) «А «старики» збирались у класі. Тут щовечора, бувало, Макар Іванович і газету прочитає їм, інколи якусь політичну книжечку. Тут же вирішували й усі найважливіші громадськісправи». (А.Головко.)

Громадянський — прикметник від іменника громадянин (останній може мати такі значення, як «підданий якоїсь держави» і «свідомий член суспільства») означає: «такий, що має стосунок до людини як громадянина». Наприклад,громадянські права, громадянська війна (війна всередині країни), громадянськасвідомість, громадянська лірика.

«Громадянська війна на Балканах довгий час була предметом уваги всієї світової преси». (Згазети.)

Деякі слова можуть вживатися з кожним із цих двох прикметників —громадський, громадянський, але словосполучення з ними матимуть різні значення: там, де мова йтиме про якісь ознаки діяльності людини як громадянина, одним із компонентів словосполучення буде словогромадянський (наприклад, громадянський обов'язок); там, де словосполучення характеризуватиме людину в її стосунку до колективу, його інституцій, компонентом виступатиме громадський (наприклад, громадський обов'язок).Порівн.: «Захист Батьківщини — громадянський обов'язок кожного члена суспільства». «Віддавати всі сили вихованню нової людини — громадянськийобов'язок кожного сучасного письменника». «Працюючи головою профспілки, він дуже сумлінно виконував свої громадські обов'язки».

4. Борис Рогоза. Уроки державної мови газети «Хрещатик».

а) Суспільний і громадський

Російське общественный означає і суспільний, і громадський. Тому люди, котрі не знають добре української, вживають у нашій мові ці слова як синоніми, а звідси – помилки, недоречності. Тож треба пам’ятати, що суспільний утворено від іменника суспільство. Суспільний лад, суспільні відносини, суспільне буття, суспільна свідомість, суспільні науки. А громадський – від громада. Він має значення “не державний, не службовий, добровільний, такий, що стосується всього населення або якогось колективу”. Громадські організації, громадський порядок, громадські доручення, громадське харчування. Неправильно кажуть суспільний діяч, треба громадський діяч.

Деякі слова: думка, обов’язок, діяльність можуть сполучатися з обома прикметниками (суспільний і громадський), але значення таких висловів різне; воно зумовлене контекстом. Скажімо, суспільна думка – це політичні ідеї того чи того суспільства в певний період його історії. А громадська думка – погляд колективу, населення країни або більшого загалу (континенту, планети) на якесь питання. “Громадська думка всього прогресивного людства виступає проти війни, за мир між народами” (з газети).

б) Громадський і громадянський

Змістову відмінність мають прикметники громадський та громадянський. Перший з них походить від іменника громада й означає – належний до певного колективу людей. Громадські організації, громадський будинок, громадська думка. Другий стосується громадянина як члена суспільства, а також усього громадянства. Громадянські права, громадянська мужність, громадянська совість. Відповідно до цих значень маємо й послуговуватися згаданими прикметниками.

5. Марія Волощак. Неправильно — правильно

Ми будуємо громадське суспільство ― Ми будуємо громадянське суспільство

Громадський обов'язок ― Громадянський обов'язок

Громадянський шлюб ― Цивільний шлюб

6. Сергій Головащук. Рос.-укр. словник сталих словосполучень

Общественная жизнь ― громадське (суспільне) життя.

Общественная собственность ― громадська (суспільна) власність.

Общественное движение ― суспільний (громадський) рух.

Общественное задание ― громадське завдання.

Общественное имущество ― громадське майно.

Общественное мнение ― громадська (суспільна) думка.

Общественное питание ― громадське харчування.

Общественное положение ― суспільне становище.

Общественное порицание ― громадський осуд.

Общественное производство ― суспільне виробництво.

Общественное самоуправление ― громадське самоврядування.

Общественное согласие ― громадська згода.

Общественное сознание ― суспільна свідомість.

Общественное спокойствие ― громадський спокій.

Общественное устройство ― суспільний лад (устрій).

Общественные интересы ― громадські (суспільні) інтереси.

Общественные насекомые биол. ― гуртові комахи.

Общественные науки ― суспільні науки; суспільствознавство.

Общественные организации ― громадські організації.

Общественные отношения ― суспільні (громадські) відносини (стосунки).

Общественный долг ― громадський обов’язок.

Общественный обвинитель юр. ― громадський обвинувач.

Общественный порядок ― громадський порядок.

Общественный продукт ― суспільний продукт.

Общественный строй ― суспільний лад.

Общество по охране животных ― товариство [для] охорони тварин.

Общество потребителей ― споживче товариство.

Общество с ограниченной ответственностью ― товариство з обмеженою відповідальністю.

Общество со смешанным капиталом ― товариство із (зі) змішаним капіталом.

Общие интересы ― спільні інтереси.

Катріна Хаддад-Розкладай для Редакторский Портал