На VI Конгресі НАМ обговорили перспективи громадського мовлення в Україні
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
На VI Конгресі НАМ обговорили перспективи громадського мовлення в Україні
Експерт Ради Європи, керівник Асоціації суспільних медіа Європи, фахівець із 30-річним досвідом роботи у сфері комунікацій Стів Баклі (Steve Buckley) розповів про те, як працює громадське мовлення у Європі та у Великій Британії зокрема: про те, що держава щорічно підтримує суспільних мовників сумою $800 тис. доларів. Щоправда, сьогодні у Британії функціонують вже 200 суспільних мовників, тож кожний отримує мало. Проте раніше компаній було менше, і допомога була відчутною.
«Суспільне або ж громадське мовлення у Європі – це незалежне мовлення, яке не передбачає прибутку, засноване на інтересах спільноти. Таке поняття, як суспільне мовлення, існує у понад 120 країнах світу, у Європі воно неймовірно популярне. Суспільне мовлення вважається третім стовпом плюралізму у Європі, це важливий елемент надання незалежної місцевої інформації та ознака свободи слова. Я переконаний, що для розвитку суспільного мовлення дуже важлива підтримка держави, в тому числі достатнє з її боку фінансування», – каже Баклі.
Катерина М’ясникова, виконавчий директор НАМу переконана, що незважаючи на те, що місцеве мовлення в Україні є комерційним, воно несе найбільш відчутне соціальне навантаження, виконуючи соціальну функцію.
«У нас втрачається традиція споживання інформації через друковані видання. У містах з кількістю населення 50+ тис. телебачення – найпопулярніше джерело місцевої інформації. Однак, про медіабізнес в Україні складно говорити як про прибуткову справу. На місцевому рівні ТБ – це система, що працює на виживання. НАМ прагне, щоб на законодавчому рівні було визнано, що існують такі компанії, які діють за схемою суспільних мовників і можуть бути присутні у мережах, виконуючи суспільно важливу функцію – інформування населення про місцеві новини», – сказала вона.
Генеральний директор МТРК Чернівці Геннадій Сергєєв вважає, що є також проблема із ліцензією. На його думку, компанії, які отримали статус суспільного/громадського мовника, не мають проходити процедуру отримання ліцензії «з нуля», тому що немає гарантій, що Національна Рада з питань телебачення і радіомовлення її дасть.
На думку керівника Центру адвокації та лобіювання НАМ Ольги Большакової, систему суспільного мовлення на рівні регіональних міст варто створювати на базі комерційних мовників.
В той час Дмитро Котляр, експерт Ради Європи, член робочої групи із розробки проекту закону «Про телебачення та радіомовлення» зазначив, що єдиною системою обмеження доходів суспільного мовника є заборона на політичну рекламу.
Конгрес НАМ відбувався в межах Українського медійного проекту «У-Медіа», що здійснює Інтерньюз Нетворк за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Конгрес відбувся за підтримки спільного проекту Ради Європи та Європейської Комісії «Впровадження європейських стандартів в українському медійному середовищі» (за фінансового сприяння Уряду Канади)».
Джерело: НАМ