27 січня о 15:20 та о 21:45 до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту на суспільному телеканалі «UA: Перший» відбудеться прем’єра документального фільму «Голокост. Засвідчений злочин» режисерки-документалістки Сніжани Потапчук.

Про це повідомив корпоративний сайт Суспільного.

Герої фільму зараз живуть у Києві, Дніпрі та Одесі, де відбувалося фільмування. Вони вижили в гетто, а також стали свідками масових розстрілів, що відбувалися, за даними дослідників, приблизно в п’яти тисячах локацій по всій Україні, анонсують на Суспільному.  

У кожного з героїв загинули близькі люди – батьки, брати, сестри, кохані. В кожного було єдине завдання в ці страшні роки — вижити. Вся зібрана у фільмі мозаїка страшних спогадів — це частини історії про виживання. 

За словами Сніжани Потапчук, стрічка в першу чергу про людей, головна її особливість — це персоніфікація Голокосту.

«Історичні факти, експонати з музеїв Голокосту в Одесі та Дніпрі, статистичні дані, сотні тисяч втрачених назавжди імен… за всім цим стоять драматичні людські історії. Як і в людей, які пережили Голодомор, у пам’яті наших героїв закарбувалися імена, спогади про людей, які загинули, й тих, хто рятував приречених на смерть. Кожна історія порятунку вчить людяності. Хтось переховував євреїв або допомагав утекти, хтось викуповував з полону. В одному з музеїв збереглося волосся дівчинки, яку обстригла сестра в надії на те, що її не зможуть ідентифікувати як єврейку», – сказала вона.

Фільм розповідає історії відчайдушного порятунку людей, яким було нічого втрачати в ситуації, коли за них вирішували, жити їм чи померти.

«Одна з героїнь нашого фільму Мая Ісаківна разом з мамою і братом три роки прожили в гетто біля міста Дунаївці (нині Хмельницька область). Коли там почалися масові розстріли й стало зрозуміло, що їм не жити, матір вирішила тікати. Вона сказала, що їм все одно нічого втрачати, та смиренно чекати на розстріл вона не збирається. Мовляв, навіть якщо їх уб’ють при спробі втечі, варто спробувати, адже тоді буде хоч якийсь шанс вижити. І вони втекли, вислизнувши з гетто під огорожею. Матір та двоє дітей. Після цього вони пішки йшли аж до самого Харкова, випрошуючи в людей по дорозі їжу. Завдяки незламній волі до життя цим людям вдалося врятуватися», — розповіла Сніжана Потапчук.

Нагадаємо, 28 листопада 2020 року на «UA: Першому» відбулася прем’єра документального фільму про Голодомор 1932–1933 років «Діти Великого голоду».