Одна програма — два регіони. Згідно з цим принципом, що вже став традицією, в першому жовтневому випуску токшоу «Зворотний відлік. Місцеві» йшлося про передвиборчі розклади в Харкові та Ужгороді. «Допитувати» учасників перегонів незмінним ведучим Мирославі Барчук і Павлу Казаріну допомагали експерт Інституту політичної освіти Олександр Солонтай, директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала, журналіст «Бігус.Інфо» Данило Мокрик та журналіст «Української правди» Роман Кравець. На сторожі правдивості у висловлюваннях учасників токшоу, як завжди, стояв редактор проєкту «VoxCheck» Максим Скубенко.

Хто проти Кернеса?

За, знову ж таки, традицією, до студії запросили представників різних політичних сил, які беруть участь у виборчій кампанії в місті-мільйоннику: кандидата на посаду міського голови Харкова від «Блоку Світличної "Разом!"» Ігоря Черняка, кандидата на цю ж посаду від партії «Демократична сокира» Микиту Соловйова й кандидата в депутати міськради від «ОПЗЖ» Дениса Нев'ядомського. На скайп-зв’язку зі студією перебував кандидат у депутати облради від «Слуги народу» Роман Семенуха. Запрошувалися також представники «Блоку Кернеса — Успішний Харків», однак вони, за словами ведучої, запрошення проігнорували, отже довелося говорити «про них без них».

Під час бліцопитування кандидати майже одностайно заявили, що посилювати карантин потрібно з розумом, а не так, як це робилося навесні, і що вкладати гроші з антиковідного фонду в дороги неприпустимо. Утім, на думку Романа Семенухи, «паралельно з ковідом інфраструктура повинна розвиватися». Шкода лише, що ковід у нас розвивається, вочевидь, значно швидше, ніж інфраструктура…

Пан Семенуха також ключовою проблемою Харкова назвав п’ятнадцятирічну монополію міської влади, яка «зачистила все, що могло бути зачищено».

Міська влада, на думку учасників обговорення, значною мірою винна і в розкручуванні на Харківщині маховика пандемії. Зокрема, на День учителя в місті відбувся великий безкоштовний концерт співачки Ольги Полякової, на який прийшли тисячі людей. Через кричуще порушення карантинних норм Нацполіція відкрила з цього приводу кримінальне провадження. За словами Ігоря Черняка, в місцевих ЗМІ з’явилася інформація, що концерт обійшовся в 50 тисяч доларів, 30 із яких склав гонорар співачки, і що зібрали ці гроші кандидати від Блоку Кернеса в одному з районів.

Мера Геннадія Кернеса вважає «головною проблемою Харкова» і політолог Віталій Бала.

«"Демсокира", "Європейська солідарність", "Батькіщина", "Голос" і "Свобода". Усі йдуть на вибори окремо. У вас був шанс йти одним списком і створити вагому групу в Харківський міськраді. Чому ви цього не зробили?» — це запитання Мирослава Барчук адресувала Микиті Соловйову. «Перемовини не увінчалися успіхом», — відповів пан Соловйов. Свого часу у вітчизняному політикумі був популярним вислів «демократи об’єднуються лише перед розстрілом». Схоже, ця традиція теж надзвичайно живуча.

Почім голос?

Передвиборчу політичну картину Закарпаття у студії «малювала» народна депутатка України, очільниця обласного осередку «Європейської солідарності» й кандидатка від «ЄС» у депутати до облради Іванна Климпуш-Цинцадзе. Два місця поруч із пані Іванною лишилися вільними, оскільки свої корективи у плани Суспільного й ситуацію політичну внесла ситуація епідеміологічна. Однак народний депутат, очільник закарпатського обласного осередку партії «Слуга народу» Ігор Кривошеєв знайшов можливість опонувати пані Климпуш-Цинцадзе за допомогою скайп-зв’язку. Третім, також «віртуальним», учасником дискусії став чинний міський голова Ужгорода Богдан Андріїв.

Найбільшою проблемою регіону Ігор Кривошеєв вважає тіньову економіку, спричинену тим, що бізнес «не бачить перспектив» працювати прозоро. Богдана Андріїва більш за все непокоїть питання поводження із твердими побутовими відходами й відсутність його законодавчого вирішення. Іванна Климпуш-Цинцадзе додала до цього виїзд людей на роботу за кордон, паводки і брак фінансування протипаводкової програми.

Олександр Солонтай поставив кандидатам «маркерне», за його словами, запитання щодо ставлення до подвійного громадянства. Пані Климпуш-Цинцадзе та пан Андріїв наголосили на необхідності дотримуватися українського законодавства, яке забороняє мати будь-яке інше громадянство, а пан Кривошеєв, син якого народився в Угорщині, додав, що потрібно «зробити все можливе, щоб наші діти цього й не хотіли».

Пан Солонтай також зазначив, що Закарпаття «є чемпіоном з підкупу виборців»: «Почім нині голос на Закарпатті — п’ятсот, тисяча, дві тисячі?..» «Це запитання точно не до нас», — з посмішкою відповів представник «Слуги народу». Пані Климпуш-Цинцадзе погодилася з тим, що в регіоні «розмаїття» технологій підкупу, і висловила сподівання, що «ЄС» «вдасться задокументувати нечесних опонентів і вивести їх на чисту воду»…

Питання стратегії і тактики

У фокусі другого жовтневого випуску токшоу «Зворотний відлік. Місцеві» опинилися Вінниця й Одеса. До обговорення долучилися журналістка, телеведуча «UA: Криму» Лариса Волошина, журналістка видання «Бабель» Марія Жартовська, спецкореспондент порталу «ЛІГА.net» Юрій Смірнов і голова одеського осередку «Автомайдану» Віталій Устименко.

Передвиборчу палітру Вінниччини представляли кандидатка на посаду міського голови від «Голосу» Олександра Устінова, кандидат на ту ж посаду від «Європейської солідарності» Сергій Кудлаєнко, кандидат у депутати облради від «Української стратегії Гройсмана» Владислав Скальський, кандидат у депутати міськради від «Партії вінничан», лідер гурту «ТІК» Віктор Бронюк.

Планувалося, що на скайп-зв'язок зі студією вийде кандидат у міські голови від «Слуги народу», голова Вінницької ОДА Сергій Борзов, однак перед ефіром представники штабу повідомили, що він не зможе взяти участь у програмі.

Найцікавішим, як і попередила ведуча, запитанням бліцу стало наступне: «Скільки часу Вінниця була столицею Української народної республіки? І коли?». Правильна відповідь: місяць, із початку лютого до початку березня 1919 року. Близькими до неї з чотирьох відповідачів були двоє — Владислав Скальський і Віктор Бронюк.

Після дружної відмови робити щеплення від коронавірусу російською вакциною одностайність кандидатів видалася Мирославі Барчук підозрілою. «Це, до речі, буде одним із питань, чим ви ціннісно відрізняєтеся? — зазначила ведуча. — Для мене ви могли б бути представниками однієї партії».

Наступні запитання виявилися для учасників обговорення дещо складнішими. У Вінниці, й це підтверджують дані соціологічних опитувань, є своя партія-монополіст — «Українська стратегія Гройсмана». Чи є шанс змінити ситуацію? Чому вінничани підтримують цю політичну силу? На думку Олександри Устинової, справа в розчарованості вінничан центральною владою. Віктор Бронюк спростовував тезу щодо того, що «Партія вінничан» утворена «під парасолькою» «Української стратегії» задля створення більшості в майбутній міськраді. «У вас трохи застаріла інформація, — зауважив він, — минулого тижня ми були проєктом Коломойського, а на вихідних нас обізвали соросятами…». Владислав Скальський своєю чергою намагався пояснити, чому, за висловом ведучої, «дороги Зеленського і Гройсмана спочатку зійшлися, але потім розійшлися». Проте на запитання журналіста Юрія Смірнова, чому Гройсман «пішов від Порошенка», адже свого часу вони були соратниками, чіткої відповіді теж не прозвучало. На думку пана Кудлаєнка, жодного конфлікту між цими політиками немає, а пан Скальський вважає, що «вони просто різні люди».

Велика політика — великою політикою, але дискусія торкалася й інших тем. Зокрема, її учасники запевняли, що переймаються проблемою переробки сміття й ладні докладати зусиль до реставрації аварійного житлового фонду в центрі міста зі збереженням його архітектурних пам’яток.

«Я вам не скажу за всю Одесу…»

Говорити за всю Одесу учасникам наступної частини програми й не варто, а от готовність відповідати за все місто й навіть область вони впродовж сорока хвилин ефіру намагалися довести.

Представникам «Європейської солідарності» на токшоу «Зворотний відлік. Місцеві» «щастило»: як і Іванні Климпуш-Цинцадзе, кандидатові в депутати Одеської облради Олексію Гончаренку в студії на Суспільному скласти компанію виявилося нікому. Двоє кандидатів у мери — Олег Філімонов від «Слуги народу» й Наталія Делієва від «Голосу» — опонували Гончаренку за допомогою скайп-зв'язку.

За словами ведучого Павла Казаріна, запрошувалися також представники партії «Довіряй ділам» чинного мера Одеси Геннадія Труханова та «ОПЗЖ», однак вони нагодою представити свою позицію й захистити її перед експертами у студії й усіма глядачами Суспільного не скористалися.

Одеса опинилася в «червоній» карантинній зоні, проте Геннадій Труханов заявив, що рекомендацію уряду щодо обмеження кількості пасажирів у громадському транспорті міська влада не виконуватиме, інакше в місті трапиться транспортний колапс. Натомість, мовляв, буде підсилено масочний контроль. Однак в Одесі, за спостереженням Макса Скубенка, в масках ніхто не ходить, водночас за швидкістю поширення захворювання область — серед антилідерів. Павло Казарін запитав, як би повелися на місці Труханова учасники дискусії. Судячи з їхніх відповідей, вони керувалися би вказівками Кабміну.

Ведучого цікавило також, звідки в Геннадія Труханова монополія на владу в Одесі — підтверджена, знову ж таки, даними соціологічних опитувань. Віталій Устименко вбачає причину у відсутності інституту політичної відповідальності: «П’ять років ми спостерігали, як партія Геннадія Труханова і він особисто розкрадали міський бюджет і віддавали землі загального користування в приватні руки своїх бізнес-партнерів, — і жодної політичної відповідальності він за це не поніс». Чому ж партії, які йдуть на вибори із проєвропейськими гаслами, мають нижчі рейтинги, ніж, скажімо, «Довіряй ділам» та «ОПЗЖ»? Можливо, тому, вважає пан Устименко, що у прохідній частині списку «ЄС» — ті ж самі особи, які п’ять років чудово співпрацювали із Трухановим і приймали важливі для нього рішення, от люди й не бачать різниці…

Не оминули увагою учасники обговорення й мовне питання, — якраз набув широкого розголосу скандал із одеською вчителькою, яка образила школярку через те, що та говорила на уроці українською мовою. На думку Олега Філімонова, україномовних громадян в Одесі не треба захищати, позаяк «вони мають право розмовляти тією мовою, яка їм дана богом». Мовляв, жодного протиріччя між тим, розмовляють одесити українською чи російською, немає.

Вочевидь, світоглядні протиріччя, які не змінити постановою, законом чи президентським указом, суттєвіші за мовні. І в Одесі цей виклик, напевне, більший, ніж у багатьох інших наших містах.

Утім, у кожному місті є й свої виклики.

«Києве мій…»

Третій, останній перед виборами, жовтневий випуск токшоу «Зворотний відлік. Місцеві» був присвячений Києву та Черкасам. В обговоренні брали участь генеральний директор агентства «Укрінформ» Олександр Харченко, голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак, ведучий проєкту «Без Цензури» («Цензор.Нет») Богдан Буткевич, журналіст «Радіо НВ» Богдан Амосов.

До студії завітали кандидат на посаду міського голови Києва від «Голосу» Сергій Притула, кандидат на цю ж посаду від партії «За майбутнє» Сергій Гусовський, керівниця виборчого штабу партії «УДАР Віталія Кличка» Оксана Продан, кандидат у депутати Київради від «Європейської солідарності» Володимир Прокопів.

Під час бліцопитування згадали і скляний міст, і досі не побудоване, на відміну від скляного мосту, метро на Троєщину, й масову евакуацію зі столичних вулиць неправильно припаркованих автівок, і «опитування Зеленського» на виході з виборчих дільниць, яке, як з’ясувалося, жоден із кандидатів не підтримує. Найскладнішим традиційно виявилося «історичне» запитання: скільки століть Київ жив під Магдебурзьким правом? Правильну відповідь — три з половиною — дав лише Сергій Гусовський, решта чесно зізналася у своєму невігластві щодо цього факту.

Інші запитання ведучої і присутніх у студії експертів теж здебільшого стали незручними для кандидатів. Оксана Продан ухилилася від прямої відповіді на запитання, з ким команда Кличка бачить себе в більшості в майбутній Київраді — з «Європейською солідарністю» чи зі «Слугою народу»? А Володимиру Прокопіву довелося відповідати на ремарку Богдана Буткевича щодо того, що в місцеву владу «косяками йдуть дуже юні діти досвідчених політиків». Журналіст мав на увазі, зокрема, доньку народного обранця від «ЄС» Володимира Ар’єва, включену в партійний список від Оболонського району. Пан Прокопів запевнив, що Ярина Ар’єва давно працює в партійній «молодіжці», є, незважаючи на юний вік, досвідченою волонтеркою і, на його переконання, в перспективі стане «дуже фаховим депутатом».

Віктор Шлінчак процитував твердження видання «Дзеркало тижня», нібито Києвом керує будівельна мафія, а на зв’язок зі студією вийшов народний депутат України Гео Лерос, який, як нагадала ведуча, ще в червні передав до НАБУ матеріали, пов’язані з корупцією у Верховній Раді і столичній міськдержадміністрації. Йдеться про розподіл коштів на будівництво столичної інфраструктури. За твердженням Гео Лероса, до корупції в КМДА причетний нардеп від «Слуги народу» Микола Тищенко і голова фракції ексмера столиці Леоніда Черновецького в 2008–2014 роках Денис Комарницький.

Попри наполегливість ведучої, відповіді представниці команди Кличка не пролили світло на цю справу, — з іншого боку, зрозуміло, що ця тема значно ширша, ніж формат токшоу.

«За майбутнє» міста на Дніпрі

У другій частині випуску естафету прийняли кандидати на посаду міського голови Черкас — Віктор Євпак від «Голосу», Сергій Кудактін від «Європейської солідарності», Віталій Ільченко від «Слуги народу» і чинний мер міста Анатолій Бондаренко (партія «За майбутнє»).

Головною проблемою Черкас троє суперників чинного мера назвали «завищені тарифи» на комунальні послуги, загострену кримінальну ситуацію й корупцію, «в якій загрузла міська влада». А високі рейтинги пана Бондаренка й партії «За майбутнє» вони пов’язали з тим, що останніми роками в місті багато чого «показово» робилося в рамках децентралізації: мовляв, завдяки цій реформі Черкаси відчули значний приплив грошей.

Чинний мер своєю чергою звинуватив одного зі своїх опонентів — Віталія Ільченка — в намірі побудувати в Черкасах завод із переробки небезпечних відходів.

Утім, дісталося не лише Анатолієві Бондаренку, відомому, до речі, своїм «бунтарством» проти рішень уряду щодо запровадження в містах «червоної» зони суворіших карантинних обмежень. Сергієві Кудактіну ведучий Павло Казарін пригадав той факт, що в 2015 році пан Кудактін очолив «антирейтинг» найбільших прогульників Черкаської міськради, складений рухом «ЧЕСНО». Сергій Кудактін пояснив, що це була його принципова позиція, спричинена формуванням у міськраді більшості, що унеможливлювала ефективну роботу…

Взаємні звинувачення, безумовно, могли би тривати, однак ефірний час вичерпався, через що пошкодував, схоже, не лише ведучий. Висновки, як кажуть, робити глядачам, вони ж — виборці.

Варто зазначити, що дискусії, які точилися під час токшоу, були «приправлені» іншими цікавими рубриками — жартівливо-серйозними рейтингами «Сподобайся виборцеві», записаними заздалегідь думками й побажаннями містян тощо.

Чи вплинули ці обговорення на вибір наших співгромадян, сказати наразі важко. Однак на те, що цей вибір буде більш усвідомленим, надія є. Надія — така річ, яка останньою… Ну, ви знаєте.