Журналісти Грузії страждають від привілеїв суспільного мовника в суді

13:24,
16 Серпня 2013
980

Журналісти Грузії страждають від привілеїв суспільного мовника в суді

13:24,
16 Серпня 2013
980
Журналісти Грузії страждають від привілеїв суспільного мовника в суді
Як передає онлайн-видання media.ge, журналісти Грузії жаліються на те, що надання пріоритетного права відео-зйомки в суді суспільному мовнику GPB, а також неможливість повторного входу в зал засідання в разі виходу значно ускладнюють процес якісного й оперативного висвітлення судових процесів.

Навесні 2013 року мас-медіа Грузії знову, після 5-річної заборони, отримали право на здійснення фото- та відео-зйомок у залі суду. Відповідно до оновленого Закону «Про мовлення», суспільний мовник Грузії GPB (Georgia Public Broadcaster) має право необмежено здійснювати зйомку судового процесу і зобов'язаний надавати відзнятий матеріал іншим медіа-засобам на першу вимогу з їхнього боку. Якщо GPB не використовує це право, то його, на підставі жеребкування, отримує будь-хто з комерційних мовників, які мають ліцензію на загальне мовлення.

Представники телекомпаній в бесіді з media.ge заявили, що надання права на зйомку лише одному мовнику заважає їхній роботі в контексті оперативності як одного з основних принципів інформаційної журналістики.

Наприклад, голова інформаційної служби телекомпанії «Маестро» Хатіа Кватадзе говорить, що хоча GPB не відмовляється надавати матеріал колегам, але, звичайно, суспільний мовник в першу чергу дбає про те, щоб спершу дати сюжет у власному ефірі. Оскільки випуски новин у кожного мовника відбуваються в різний час, часто не вдається дотриматися принципу оперативності, що в свою чергу призводить до збитків. На його думку, виходом може бути виділення журналістам окремої кімнати, де в усіх були б рівні можливості для роботи.

Окрім того, як зазначає продюсер служби новин телекомпанії «Руставі-2» Гіоргія Лаперашвілі, оперативність страждає через те, що передача знятого матеріалу також вимагає певної кількості часу. Також він незадоволений відсутністю вибору.

«Важливі й кадри. Висвітлюючи судовий процес, мої журналісти й оператор знають, що мають відзняти вони саме для нашого телеканалу – чию репліку або реакцію хочуть закарбувати камерою. А оскільки ми маємо тільки чужі кадри, то змушені задовольнятися тим, що є», – зазначив Лаперашвілі.

З колегою погоджується голова інформаційної служби телекомпанії «9 канал» Імеда Дарсаліа та додає: «Я впевнений, що коли депутати приймали цей закон, то навіть не усвідомлювали, що роблять».

Також журналістам заважає працювати заборона щодо повернення до зали засідань, якщо вони покинули його до перерви.

Представники «Руставі-2» і «Маестро» кажуть, що в такому випадку працюють два журналісти: один передає іншому інформацію про хід процесу телефоном, а той використовує її для прямого ефіру. Але цей процес вимагає витрати зайвих зусиль і ресурсів, зазначають представники телекомпаній.

Проте журналісти зазначають, що ці незручності не можуть порівнятися з тим періодом, коли будь-який запис судового процесу був заборонений для всіх.

Джерело: Грузия Online

У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Известия/Сергій Шахіджанян
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду