Про це йшлося під час публічної дискусії «Перші виборчі дебати: хто, про що, навіщо?», яка відбулася 3 липня в Українському кризовому медіа-центрі за організації Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, Реанімаційного Пакету Реформ та Громадського об’єднання «Виборча Рада. UA».

«Ще до президентських виборів люди чітко дали зрозуміти, що дебати потрібні. Загалом 70% відповіли, що дебати дуже потрібні або скоріше потрібні», – сказала директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна.

Програмний директор ГО «Детектор медіа», секретар наглядової ради НСТУ Вадим Міський зазначив, що під час президентських виборів Суспільне мовлення виробляло дебатну програму «Зворотний відлік», яка загалом отримала схвальні відгуки з боку громадянського суспільства, і продовжується також на парламентських виборах.

На його думку, Суспільний мовник має розвивати цей формат — а саме, присвячувати більше часу спілкуванню з ключовими політиками про актуальні проблеми, відкривати їх виборцю у такий спосіб, що дозволить сформувати зважену думку. Змістовні дискусії з політиками не мають з'являтися лише під час виборів і зникати одразу після них.

«Наразі є проблема інформаційних бульбашок – коли люди звикають дивитися одні й ті ж канали, слухають звичних спікерів, не задумуючись над аргументами та обгрунтуванням почутого. Ще одна проблема – сконструйований імідж лідерів партій, за якими часто стоїть інше наповнення… Єдиний спосіб це подолати – запрошувати лідерів та команди партій і ставити їм прямі запитання про способи вирішення конкретних проблем. Коли люди занурюються у проблематику, чують відповіді зі змагальністю аргументів – вони готові змінювати свою думку», – сказав Вадим Міський.

Експерт громадського об’єднання «Виборча Рада UA» Євген Бистрицький розповів, що в Україні переважає віртуальне бажання нових облич. «Щоб зробити свідомий вибір, потрібно хоч трохи розбиратися у тому, що пропонується. На жаль, ЗМІ орієнтовані більшою мірою на сенсаційну інформацію, створення ток-шоу, і меншою мірою на те, щоб донести змістовні питання», – сказав він.

Цю функцію має і частково виконує Суспільне мовлення. Однак, на сьогодні є ризик продовження реформи Суспільного мовлення, і він криється у крихких гарантіях фінансування НСТУ, через яке компанія недоотримує порядка половини коштів уже кілька років поспіль, пояснив Вадим Міський.

Він нагадав, що у 2018 році розроблена нова, більш захищена від політичних втручань нова модель фінансування, яка передбачає виділення коштів для НСТУ через спецфонд держбюджету, що наповнюватиметься за рахунок ренти за користування радіочастотним ресурсом.

Грунтовна міжнародна експертиза Ради Європи довела реалістичність і доцільність застосування цієї моделі й новий парламент матиме змогу, запровадивши її, продемонструвати новий рівень ставлення політиків до Суспільного мовника. Наявність більш надійних гарантій фінансування, на його думку, дозволить мовнику ефективніше виконувати свою місію із налагодження змістовного діалогу про найважливіші проблеми в суспільстві.

Під час публічної дискусії були також презентовані результати опитування Фонду «Демократичні ініціативи» — про те, які першочергові реформи чекають громадяни України.

Нагадаємо, у 2018-2019 роках експерти Ради Європи розробили кілька варіантів фінансування НСТУ, у квітні 2019 року Мортен Енберг та експерти Ради Європи презентували їх у Комінеті свободи слова і Бюджетному комітеті.

Ознайомитися з повним текстом нової моделі фінансування НСТУ можна тут. Один із найоптимальніших варіантів нової моделі фінансування Суспільного мовника — за рахунок ренти (збору) за користування радіочастотним ресурсом. Вона могла б забезпечити стабільність і не залежала би від волі народних депутатів та Кабінету Міністрів України. 

У держбюджеті на 2019 рік на фінансову підтримку ПАТ «НСТУ» закладено 1 млрд грн, що складає приблизно 57 % від суми, яка передбачена законом та мала би в 2019 році становити не менше 0,2% видатків загального фонду держбюджету України за попередній рік, що складає не менше 1,818 млрд грн.

У 2019 році Суспільний мовник запустив політичне ток-шоу «Зворотний відлік», яке виходило під час президентських виборів раз на тиждень. Під час парламентської кампанії «Зворотний відлік. Парламентські» наживо транслюють двічі на тиждень: у понеділок та суботу. 

Також на «UA: Першому» розшири щоденну програму «Тема дня», куди регулярно запрошують політиків, експертів та громадських активістів.

У філіях Суспільного з 1 липня стартував проект «Виборчий округ. Співбесіда». Проект виходить щодня у прямому ефірі у форматі інтерв’ю або дискусії. Перед філіями стоїть завдання запросити до участі у проекті всіх кандидатів у народні депутати у мажоритарних округах.