Рік тому «Детектор медіа» спілкувався з новообраним продюсером Житомирської філії Національної суспільної телерадіокомпанії України Володимиром Ладижцем. Тоді він говорив про плани та як їх буде реалізовувати. Із січня 2019-го Володимир Ладижець працюватиме виконавчим продюсером у Центральній дирекції Суспільного, у нього значно розширилося коло обов’язків. В інтерв’ю «Детектору медіа» він розповів про зміни, які впроваджуватиме у 2019 році, та успіхи у вирішенні проблем Житомирської філії Суспільного у 2018 році.

«Моє завдання – запустити у філіях проекти, які перемогли на пітчингах у Центральній дирекції»

– Із 2 січня я приступив до роботи виконавчого продюсера просвітницького напряму, буду в команді генпродюсера Тетяни Кисельчук. Для мене це можливість уже сьогодні займатися контентом. Я – людина творча, люблю створювати програми. Проте у 2018 році на посаді продюсера мав дещо інші обов’язки та завдання. Більш ніж півроку я особисто займався оновленням студій і робочого простору, вчив людей працювати згідно зі стандартами журналістики, координував роботу філії, контактував із представниками місцевої влади, при тому зробив дуже мало контенту. Мені цього бракувало. Я обіймав хорошу посаду, на якій мене знали, поважали. Тож на цій посаді я дуже скоро потрапив у зону комфорту, в якій можна довго сидіти. І саме цього я страшно боюся, бо в зоні комфорту людина перестає розвиватися.

– Вам запропонували перейти в Центральну дирекцію чи ви самі запропонували свою кандидатуру?

– Якось Тетяна Кисельчук попросила зробити для неї пілот. Ми за тиждень все підготували, частину роботи, зокрема монтаж, я зробив особисто. Тетяна Кисельчук не раз пропонувала приєднуватися до її команди, однак у мене був контракт на рік як продюсера філії. Ближче до завершення року ще вагався, мав інші пропозиції, міг піти з НСТУ. Та Суспільне мені близьке по духу, тому прийняв рішення на користь НСТУ.

– Чим ви будете займатися на посаді виконавчого продюсера просвітницького напряму?

– У 2019 році поступово будемо збільшувати власний контент у філіях Суспільного. У 2018 році ми, команда Суспільного, притиралися один до одного. Тепер нам глядач не пробачить, якщо не будемо виробляти новий контент, мова йде про наповнення ефіру. Ми вже розуміємо, які проекти глядач полюбив, що потрібно підсилити. Тож у першу чергу моє завдання як нового виконавчого продюсера – запустити у філіях проекти, які перемогли на пітчингах.

– Скільки проектів просвітницького напряму можна буде реалізувати у 2019-му?

– У планах є близько 20 проектів просвітницького напряму. Серед них є один мій проект, який я захищав як продюсер Житомирської філії. Наразі складно сказати, скільки точно проектів вдасться запустити, все залежить від того, яку фінансову підтримку вдасться отримати.

«У Житомирській філії ми об’єднали новини і «Тему дня”»

– Чи будуть оголошувати конкурс на посаду продюсера Житомирської філії Суспільного?

– Поки що у філії є тимчасово виконуючий обов’язки продюсера. Через 1-2 місяці буде оголошено конкурс, це стандартна процедура, якої ми маємо дотримуватися.

– Що вдалося зробити за 2018 рік на посаді продюсера?

– За рік ми налагодили роботу філії, зробили все, що могли без фінансів, канал повністю пройшов ребрединг, змінені керівники відділів, працівники пройшли стажування, тепер самостійно працюють без мого втручання. Ми повністю оновили технічну базу каналу, підсилили ресурси, які мали, об’єднали новини і «Тему дня», почали виробляти спецефіри і спецтеми впродовж 2-3 годин на камерну зйомку, з новою графікою і новими заставками.

З 1 січня філії працюють за новою сіткою із 16 годинами мовлення. У 2018-му філії мовили 10 годин, з яких було 3 години власного виробництва, а саме – новини, ранкове шоу і щоденне ток-шоу «Тема дня». Ми мали проміжки в ефірі, транслювалися з 07:00 до 09:00 і з 13:30 до 21:00. Під час перерви в ефірі нічого не було. У нас не було прайм-тайму, люди приходили з роботи, а після 21:00 в ефірі – діра.Наразі всі ефіри очистилися від зайвого, проведені скорочення штату, люди пройшли навчання, ми отримали позитивний результат, тож тепер потрібно додавати ефірний час.

– Ви сказали, що об’єднали новини і «Тему дня». Що це означає?

– Ми одні з перших вдалися до такого способу. Раніше у нас були три окремі редакції: новин, ранкового шоу і «Теми дня». Ми ж почали працювати у трішки іншому форматі: ту тему, яку новини зачепили зранку, ми розкручували впродовж дня. Тепер філія розширила «Тему дня» на весь день і ближче до вечора отримує повноцінну картину того, що відбулося. Це як спецефіри на «UA: Першому», наприклад, про воєнний стан, коли ведучі «Теми дня» впродовж дня постійно оновлювали інформацію, запрошували різних спікерів, зі студії переключалися на новини і тоді знову продовжували обговорення теми.

– Ви об’єднали відділи?

– Ми багато часу витратили на те, щоб знайти в ці відділи людей, які вміють спілкуватися між собою.

– Як вам вдалося налагодити роботу новинарів, щоб вони почали працювати в новому для себе форматі?

– У Житомирській філії чи не найстарший ньюзрум зі всіх регіональних компаній. Над новинами працюють люди більш похилого віку. Ми роз’яснювали нові стандарти, за якими працюємо. Перші 5 місяців на посаді продюсера філії були дуже важкими, бо ми працювали з людьми, які розуміли, що потрапляють під скорочення.

Нам дісталося у спадок сформоване Бюро телерадіоновин (БТРН). За місяць до скорочення двоє людей завдяки профспілці повернулися на телеканал. Я мав з ними розмову, пояснював, що вони пенсійного віку, можуть стати після скорочення на біржу, у такому випадку будуть отримувати ті самі гроші. Змоделював для них ситуацію: якщо вони дійсно хочуть працювати, тоді я особисто два тижні буду їх вчити всього процесу, але якщо після навчання вони поїдуть на зйомку і забракують її, напишу догану, після кількох доган вони будуть звільненні за статтею і тоді не зможуть стати на біржу. Ці люди погодилися на навчання. Ми були здивовані, коли вони повернулися з якісно знятими сюжетами. Сьогодні вони роблять 3-4 сюжети на день.

Ми не купили жодного комп’ютера, та сьогодні журналісти забезпечені технікою. Насправді на каналі була техніка, хороші комп’ютери стояли в заступників директора виконавчого, керівників редакцій, але техніки не було в тих відділах, де вона потрібна. Насамперед ми провели інвентаризацію, зрозуміли, хто чим користується. Ми знаходили в кабінетах освітлювальні прибори, вартість яких становила в межах $1 тис. Люди пояснювали, що професійне кіношне світло їм потрібне для зйомки сюжетів. Вони, мабуть, думали, що ми не розбираємося в цих речах. На телеканалі було 40 редакцій, кожна з яких тягнула собі техніку. Ніхто не переймався якістю зйомок і монтажу.

16 січня 2018 року ми закрили проекти і почали виробляти лише 3 години власного контенту. Після цього виселили людей зі зручних для них кабінетів, які незрозуміло для чого вони займали, побудували одну велику студію з окремими зонами для новин, «Теми дня» та «Ранку».

Ми поставили термінал, ввели пропуски, люди привчилися ходити на роботу.

– Чи справді потрібна пропускна система?

– У філії працювало 186 людей, коли заходив у компанію, нікого не міг побачити, це були мертві душі. Люди звикли для галочки робити один сюжет на тиждень у новинах або одну передачу на місяць. Проконтролювати велику кількість людей було нереально. Було кілька охоронців, які нікого не пропускали без дозволу. Сьогодні у філії немає охоронців, а є кнопкова охорона, завдяки якій видно, хто коли прийшов і пішов. На першому поверсі рецепція, де вас із усмішкою зустрічають на каналі, є кінотеатр, де щочетверга проходять кінопокази, є кав’ярня, де будь-хто може зайти на каву і поспілкуватися з ведучим, або продюсером, або менеджером.

– Як сьогодні побудована структура філії?

– Ми змушені були комбінувати людей по відділах, де є керівники, які мені звітували, хто, як і що робить. У філії є 4 керівники, які відповідають за радіо, суспільно-політичне мовлення, новини і ранкову програму. Ці люди є фахівцями своєї справи, вони навели лад у своїх відділах. Ми давали людям шанс повчитися, якщо не спрацьовувало, робили висновки. Я особисто був тренером, працював з тими, хто не розумів, чого від них хочуть. Особливо це стосувалося новинарів: ми разом їхали на зйомки, монтували, фіксували, скільки часу потрібно для підготовки сюжету. Коли люди зрозуміли, що ми знаємо весь процес, почали більш активно працювати.

– Які у вас були стосунки з місцевою владою?

– Регіональний суспільний канал не є зручним механізмом для влади, вона не зрозуміла до кінця, навіщо потрібне Суспільне мовлення. Міська влада спочатку намагалася мене критикувати. Далі про нас почали виходити схожі на замовні статті, де не було долі правди, з нами намагалися домовитися, підкупити. Засилали людей, які між іншим натякали, погрожували закриттям. Своєю роботою ми показали їм, що не вороги, що об’єктивно надаємо інформацію, до нас можна прийти і висвітлили свою позицію без грошей.

Для мене робота продюсером була величезною школою. 12 років займався комерційними каналами по всій Україні. Розбудовував канали, з власниками яких мав домовленість, що через рік виходимо в нуль, через два роки будемо незалежні, але не займатимемося джинсою, не будемо продавати журналістів. На жаль, коли канал здобував рейтинг, власник починав продавати ефір. Тоді ми прощалися і йшли далі, 90% команди йшла за мною. В один момент я зрозумів, що Суспільне – це моє телебачення, де я працюватиму для суспільства.

– На вашу думку, що потрібно філії для розвитку?

– Упродовж 2018 року ми грали в шахи на випередження, передбачали, де можуть виникнути проблеми і заздалегідь над цим працювали. Сьогодні у філії люди змінилися, вони навчилися працювати в команді. Важливо, щоб керівники залишилися, щоб їх не зламала система. У регіонах досить низькі зарплати, багато працівників винаймають житло, ціни ростуть, важко прожити на 6-7 тис. грн. Хотілося б, щоб філіям більше допомагали. Їх розвиток на сьогодні залежить від фінансування.

Фото: фейсбук-сторінка Володимира Ладижця