Про це під час круглого столу «Моделі фінансування суспільного мовлення: міжнародний досвід і український контекст», який відбувся 28 лютого у Києві, повідомили голова наглядової ради НСТУ Тетяна Лебедєва та голова правління НСТУ Зураб Аласанія.

Зураб Аласанія розповів, що у 2018 році НСТУ отримає 26, 7 млн дол. на 31 канал телебачення і радіомовлення по всій Україні. Це найменше фінансування суспільного мовника серед всіх країн, які входять до складу Європейської мовної спілки. Він навів приклад, що суспільне мовлення у Чехії, куди входить 6 каналів, отримує 270 млн. долю на рік.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Якщо Верховна Рада України виконала б Закон про Суспільне і виділила фінансову підтримку НСТУ не менше 0,2 % видатків загального фонду держбюджету України за попередній рік, що у 2018 році має складати не менше 1,54 млрд грн, тоді б компанії вдалося реалізувати ряд планів.

Для збільшення зображення клікніть на нього

У компанії розподілили б кошти наступним чином: 744 млн грн – заробітна плата всім працівникам НСТУ, 330 млн – оплата трансляції, 150 млн – виробництво контенту, 133 млн – капітальні видатки, 90 млн – послуги, 50 млн – комунальні платежі, 24 млн – матеріали та обладнання.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Зважаючи на недофінансування на 50 %, НСТУ доведеться зекономити 92 млн – на заробітній платі, 275 млн – на оплаті трансляції, 143 – на виробництві контенту, 88 млн – на послугах, 5 млн – на комунальних послугах, 23 млн – на обладнанні, на капільні видатки і на внески Європейській мовній спілці у компанії – 0 грн.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Він пояснив, що становище НСТУ у дуже важкому стані. Наразі компанія має 1 400 одиниць комп’ютерної техніки, з них 1 200 – в експлуатації 15 років. Аналогічна ситуація з пересувними телевізійними станціями (ПТС), автопарком, будівлями, в яких понад 20 років не було ремонту.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Голова наглядової ради НСТУ Тетяна Лебедєва розповіла, що тих грошей, які влада виділила на Суспільне, вистачить до квітня-червня. Уже влітку «не залишиться коштів на трансляцію».

Для збільшення зображення клікніть на нього

«Якщо цей сигнал зникне, то всі наші здобутки просто будуть перекреслені і треба буде констатувати, що реформа не відбулась, Суспільного в Україні немає і ми будемо приставати до клубу держав, у яких державне фінансування і державний контроль над медіа, тобто недемократичних держав, або залишимось взагалі лише з комерційним, яке сьогодні навряд чи влаштовує людей, які замислюються про завтрашній день і про перспективи нашої країни... Якщо не буде нічого мінятися, то і реформа не відбудеться. А це втрата і для майбутнього країни, і для її міжнародного іміджу», – зазначила вона.

Член наглядової ради НСТУ Євген Глібовицький додав, що теперішня ситуація з фінансуванням ставить перед топ-менеджментом Суспільного дуже важкий вибір. «Або розганяти витрати Суспільного, знаючи, що попереду обрив, коштів не вистачить до кінця року, ризикувати тим, що попереду яма і всі туди впадуть, або почати економити уже зараз, сказавши людям, що вони не отримають того, на що розраховують. Припинивши реформу, можна вбити мотивацію», – сказав пан Глібовицький.

Нагадаємо, що на сьогодні лише Білорусь і Росія не мають суспільного мовлення.

Додамо, в держбюджеті на 2018 рік на фінансову підтримку ПАТ «НСТУ» закладено лише 776 мільйонів гривень, що вдвічі менше за передбачену законодавством суму, яка мала би в 2018 році становити не менше 0,2 % видатків загального фонду держбюджету України за попередній рік, що складає не менше 1,54 млрд грн.

Як писав сайт «Суспільне мовлення», проблема недофінансування створила перешкоди не лише розвитку суспільного мовника, але і щоденному його функціонуванню. На всіх філіях, окрім «UA:Донбас», тимчасово майже наполовину скоротилося мовлення.

Захід організований НСТУ спільно з Офісом Ради Європи в межах проекту «Зміцнення свободи медіа та створення системи суспільного мовлення в Україні», Європейською мовною спілкою, Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, Міністерством інформаційної політики України, громадськими організаціями «Детектор медіа», «Центр демократії та верховенства права» та «Інститут масової інформації».

Фото: Facebook-сторінка Ради Європи в Україні