Представниця нової команди Зураба Аласанії Інна Гребенюк була обрана Наглядовою радою членом правління ПАТ «НСТУ» 15 травня 2017 року як відповідальна за юридичний блок. Незважаючи на кількість проблем, пов’язаних із реформою, Інна ще жодного разу не пошкодувала, що займається розбудовою Суспільного.

У НСТУ наразі 55 судових процесів, але, за словами пані Гребенюк, це небагато для такої великої компанії. Серед найгучніших – суд у Женеві щодо коштів, заблокованих на підставі рішення українського суду по справі «Євроньюзу». На щастя, наразі немає позовів від працівників, яких скорочують. Інна сподівається, що їх не буде й у майбутньому. «Ми всі звільнення проводимо з дотриманням усіх прав і гарантій, передбачених трудовим законодавством», – запевняє членкиня правління ПАТ «НСТУ».

Інна Гребенюк прокоментувала також результати перевірки Державної аудиторської служби, відповідно до яких виявлено низку порушень при підготовці та проведенні «Євробачення». За її словами, для розуміння природи цих порушень потрібно згадати масштаб події й її бюджет у цілому, а також зазначити, що до кінця ще не завершені взаєморозрахунки між контрагентами, тому більшість порушень – це якраз і була констатація недоотримання відповідних сум. «ПАТ “НСТУ” розробляє план заходів для усунення встановлених порушень. А команда ПКЄ, яка проводила “Євробачення”, зобов’язана якомога швидше закрити всі контракти, зазначені Аудиторською службою», – зазначила Інна Гребенюк.

– Інно, ви ще не пошкодували про те, що стали членом правління НСТУ?

– Ні, жодного разу. Це дуже цікава для мене робота, яка містить багато професійних викликів. Особисто для мене це нова сфера, що дає можливість побачити все під іншим кутом зору і знаходити нові шляхи вирішення існуючих проблем. Наприклад, є речі, які багатьма працівниками колишньої державної компанії сприймаються як належне, звичне, а для мене це можливість знайти нові рішення та запропонувати нові способи вирішення старих проблем. Думаю, спільними зусиллями тих, хто давно працює в цій системі, та нового менеджменту якраз вдасться побудувати ефективну компанію, створити таке Суспільне мовлення, яке буде мати цінність для всього суспільства.

– Чи були такі ситуації, що голова правління пропонує щось зробити, а ви заперечуєте і кажете, що це може мати негативні юридичні наслідки?

– У нас всі рішення обговорюються, і коли є сумніви, то я завжди можу відкрито про це сказати. Я рада, що Зураб Аласанія та інші члени правління завжди дослухаються до аргументів. Ми завжди шукаємо шлях, як у реальних обставинах вирішити те чи інше питання найкращим чином, але завжди це має бути в межах законодавства.

– Скільки юристів у системі Суспільного? Чи налагоджено з ними зв’язки? Чи будуть вони скорочуватися під час об’єднання філій (створення хабів і бюро)?

– У штаті Центральної дирекції – 15 юристів. У філіях загалом – 34, десь є один, а десь три юристи. Після об’єднання філій обов’язково залишаться юристи (кількість буде різна, залежно від кількості працівників, мінімум двоє), у бюро – юристів не буде. Усі юристи у філіях будуть координуватися з Центральної дирекції, щоби забезпечити єдині правила та підходи. Нам важливо вибудувати таку оптимальну структуру, яка дозволить підняти рівень як самих працівників, так і якість їхньої роботи, а також, безумовно, дозволить запровадити конкурентні заробітні плати працівників Суспільного.

– Хто очолює юридичний департамент НСТУ?

– Максим Дорофеєв. Максим – дуже професійний юрист, який має великий досвід в управлінні юридичною службою організацій різного роду, вміє працювати з людьми, це особливо важливо при трансформаційних змінах як компанії, так і юридичної служби. Дещо змінилася і структура департаменту. Також ми взяли декілька нових людей, і хочемо взяти ще декілька вузькоспеціалізованих юристів, щоб іще більше підсилити департамент у професійному плані.

– Чи готували ви для працівників якісь рекомендації? Наприклад, щодо вступу в дію закону про мовні квоти в телеефірі?

– Так, юридичний департамент постійно готує рекомендації і юридичний аналіз як для структурних підрозділів Центральної дирекції, так і для філій. Остання рекомендація якраз стосувалася вступу в дію згаданого закону про мовні квоти на телебаченні. Також були рекомендації щодо реєстрації нерухомості. На жаль, є проблеми з реєстрацією майна, оскільки законодавчі суперечності та прогалини дозволяють реєстраторам по-різному трактувати закон. Ми працюємо над цим питанням.

– Скільки наразі взагалі судових справ у НСТУ? Назвіть найгучніші.

– Справ не так уже й багато, близько 55. Це відносно невелика кількість для такої великої компанії. Серед них 13 справ – це по філіях (десь одна, максимум дві справи в одній філії).

У роботі з філіями складність полягає в тому, що оскільки філії – вже не окремі юридичні особи, то вони в судових засіданнях за довіреністю діють від імені НСТУ. Але на виконання судові рішення потім приходять до Центральної дирекції НСТУ. Спочатку виникали такі ситуації, коли приходили рішення, а ми й не знали про такі судові провадження і починали з’ясовувати обставини. Це ненормальна ситуація, коли ми не знаємо, що відбувається в регіонах. Тому це ще одна з причин централізації адміністративного персоналу, в тому числі й юристів. Наразі ми попросили юридичні служби в регіонах інформувати нас стосовно всіх судових справ, а також про хід судових засідань. Коли буде нова структура, то це допоможе ефективніше налагодити роботу в напрямі юридичного забезпечення роботи всієї компанії.

– Чи скаржаться на програми глядачі/слухачі? Чи доходили якісь їхні скарги до суду?

– Ні, на контент, який виробляє НСТУ, скарг не було. Буває, що скаржаться на програми, які виробляють сторонні продакшни та які йдуть у нас в ефірі. Але відповідальність за них несуть виробники програми.

– Ви маєте на увазі журналістські розслідування?

– Так.

 – Давайте поговоримо про гучні справи. Чи можливо переглянути судову справу проти «Євроньюзу», яку НСТУ програло? Чи має тепер ПАТ «НСТУ» сплатити борг близько 10 млн євро? Чи можливо реструктуризувати цей борг, бо інакше це може вбити телерадіокомпанію, адже це третина цьогорічного бюджету?

– Дійсно, є рішення касаційного суду, яке вже вступило в силу, про те, що ПАТ «НСТУ» зобов’язане сплатити компанії «Євроньюз» майже 11 млн євро боргу, який виник ще за угодою 2010 року. На жаль, підстав для перегляду рішення у Верховному Суді України немає. Тобто є рішення, і його треба виконувати. Але ми всі розуміємо, що виконати зараз це рішення Суспільне не в змозі. Більше того, саме рішення українського суду про сплату цього боргу стало підставою для арешту в Женеві коштів, які були фінансовою гарантією держави по «Євробаченню». Якщо Женевський суд, а ми дуже на це сподіваємося, зніме арешт і поверне державі фінансову гарантію, то ці кошти повернуться в державний бюджет, як і мали повернутися. А ми тоді вже з компанією «Євроньюз» будемо думати, яким чином виплачувати борг, що нам дістався у спадок від колишньої державної телерадіокомпанії.

На жаль, на рівні держави цей борг не був погашений у 2013-2014 роках, а потім, очевидно, чекали закінчення судового провадження, в якому з’ясовували, чи повинна Національна телекомпанія Украйни, на той час державна установа, його сплачувати. Коли справа розглядалася в апеляції, в березні цього року, НТКУ якраз було перетворено на НСТУ. І апеляційний суд змінив сторону судового розгляду, не вивчаючи зовсім питання щодо суті цього перетворення і не залучивши третю сторону – нашого акціонера, що було обов’язковим. Це рішення нещодавно підтримав і касаційний суд. І таким чином у Суспільного з’явився борг, якого в нього не було при створенні, і до виникнення якого він не мав відношення.

Більше того, у самій ліцензійній угоді 2010 року було записано, що оскільки НТКУ – бюджетна організація, то сторони погодилися, що всі кошти, які сплачуються компанією НТКУ, це кошти держбюджету. Тепер виникла така ситуація, що цей борг став боргом Суспільного, яке не є державною компанією, в той час як ці кошти повинні були бути виплачені з держбюджету спеціально на виконання цієї ліцензійної угоди.

– А з урядом хтось вів якісь переговори, щоб реструктуризувати цей борг?

– Так, до уряду ми звернулися. Написали відповідні листи. Звернулися до Держкомтелерадіо, КМУ, щоб створити окрему бюджетну програму для погашення цієї заборгованості, зараз документи знаходяться в Кабміні, Мінфіні, Держкомтелерадіо. Поки що ці переговори – на стадії офіційних листів. Якогось принципового рішення зі сторони уряду ще не було. Якщо «Євроньюз» розпочне процес виконання рішення суду в Україні, то зрозуміло, що ми не зможемо виконати це рішення ні в добровільному, ні в примусовому порядку, бо не маємо фінансової можливості його виконати за рахунок свого фінансування, якого й так недостатньо і яке не відповідає сумі, що передбачена законом.

– Тобто ЄМС не повернула 15 млн євро фінансової гарантії, які взяла перед проведенням «Євробачення» і які наразі заблоковані через борг «Євроньюз»?

– Саме так. Поки не повернула. Ці кошти заблоковані на підставі рішення українського суду по справі «Євроньюз», про яку я говорила вище. Триває судовий процес. 30 жовтня відбудеться судове засідання в Женевському суді щодо заморожених коштів (це як попередній арешт коштів), і суд або накладе арешт, або відмовить і розморозить активи. Зрозуміло, що кожна сторона матиме право на апеляційне оскарження.

– А хто захищає інтереси НСТУ в Женеві?

– Інтереси компанії НСТУ захищає швейцарська компанія «Шелленберг», одна з найкращих компаній країни. Нещодавно в процес як третя сторона вступило ще й Міністерство юстиції України, яке представляє інтереси держави, оскільки кошти, які були надані як фінансова гарантія і які заблоковані в Женеві, є коштами держави. Мін'юст також найняв швейцарську юридичну компанію своїм іноземним радником. Оскільки, відповідно до швейцарського законодавства, представляти сторони в суді мають тільки швейцарські адвокати, то і наша, і їхня сторона представлені швейцарськими адвокатами.

– Чи дорого коштують послуги швейцарських адвокатів?

– Дуже дорого, особливо для нас, та ще й зараз, коли нам кожна копійка важлива. Перший тендер був на 7 тис. франків, коли ми тільки отримали інформацію про блокування коштів і намагалися з’ясувати причини, зрозуміти особливості цієї процедури в швейцарському законодавстві та розробити стратегію захисту. Потім у нас був другий тендер – вже на 24 тис. франків на все представництво нашої справи в суді Женеви. Ми ще не заплатили всі ці кошти, заплатимо в залежності від виконаної роботи. Але це фіксований максимум, який може бути сплачено за все представництво в Женевському суді.

— Чим завершився судовий спір із КРРТ, відповідно до якого концерн хотів стягнути з НСТУ 2 млн грн? Яка наразі сума заборгованості перед КРРТ?

– Оскільки Суспільне не отримало передбачене законом повне фінансування цього року, то відповідно й не вистачає коштів у тому числі й на трансляцію. А отже, заборгованість перед КРРТ росте. Уже є рішення, але воно ще не вступило в силу, про стягнення з НСТУ 555 357 грн за надані послуги. Також був позов КРРТ про стягнення 1 232 453,63 грн. У задоволенні цього позову КРРТ було повністю відмовлено.

Ще є одна справа з концерном про стягнення з ПАТ «НСТУ» в особі філії суспільного «Центральна дирекція “Українське радіо”» заборгованості в розмірі 415 654,63 грн за період з 01.01.2016 по 15.03.2016. Рішеннями першої та апеляційної інстанцій позов задоволено, наразі справа перебуває у Вищому господарському суді, виконання судового рішення зупинено.

Ще було судове рішення за позовом КРРТ про стягнення з НТКУ в особі Донецької філії 696 983 грн. Позов було задоволено частково в розмірі 189 058 грн. Наразі рішення суду було виконано НСТУ.

– Чи з’ясовані стосунки з телеканалом «Ера», який також планував стягнути кілька десятків мільйонів гривень із НСТУ за те, що його прибрали з ефіру?

– Так, з’ясовані. Вони відкликали свою заяву про продовження ліцензії, Нацрада задовольнила цю заяву і, відповідно, з 1 серпня «Ера» припинила мовлення. Зараз «UA: Перший» нарешті самостійно мовить на своїй частоті. Також «Ера» відкликала свою позовну заяву на 25 млн грн. Зараз немає жодних судових проваджень за позовами «Ери». Є тільки рішення щодо стягнення на користь НСТУ заборгованості «Ери», близько 100 тис. грн, яка виникла, ще коли «Ера» орендувала у нас приміщення. З кінця жовтня ТОВ «Ера-медіа» планує розпочати виробництво ранкової програми на замовлення НСТУ, яка повинна відповідати всім редакційним політикам Суспільного.

– У зв’язку зі скороченням працівників, чи є якісь судові позови незгодних?

– Ні, на щастя, немає жодного. Але поки що у нас були не надто великі скорочення. Думаю, що наступна хвиля буде більшою, але сподіваюся, що і тоді все буде добре. Адже ми всі звільнення проводимо з дотриманням усіх прав і гарантій, передбачених трудовим законодавством.

– Чи були в телекомпанії випадки, коли працівники поновлювалися на роботі?

– Так, були. Наприклад, нещодавно поновилася на посаді ведуча Тетяна Метерчук, яка раніше працювала в НТКУ. Але мені здається, це єдиний приклад поновлення протягом останніх чотирьох місяців.

– Чим закінчилися погрози EBU накласти штраф на НСТУ за недопуск на конкурс «Євробачення» російської учасниці Самойлової?

– Остаточного рішення з цього питання EBU ще не ухвалила. У червні ми отримали повідомлення, що Наглядова рада пісенного конкурсу «Євробачення» рекомендує Телевізійному комітету «Євробачення» накласти каральний штраф на ПАТ «НСТУ» у зв’язку з порушенням низки строків підготовки «Євробачення» та недопуском російської учасниці до участі в конкурсі. У відповідь у липні ми надали EBU свої обґрунтовані заперечення. Проте Телевізійний комітет «Євробачення» прийняв рішення про застосування штрафних санкцій у розмірі 198 956 євро.

Відповідно до правил «Євробачення» ми маємо право оскаржити це рішення до Виконавчої ради EBU, яка є остаточною інстанцією у цій справі. Тому зараз ми готуємо це оскарження і будемо очікувати його розгляду. На нашу думку, ні певні затримки в підготовці конкурсу, ні недопуск російської учасниці не є підставою для застосування такого штрафу. По-перше, затримки в процесі організації шоу, які не спричинили впливу на саме шоу, не можуть бути підставою для такої відповідальності. Факт проведення шоу на найвищому рівні (що неодноразово було підтверджено EBU) є найкращим підтвердженням, що будь-які затримки не були суттєвими і не вплинули на результат. Більше того, там є питання до юридичного обґрунтування таких порушень. По-друге, що стосується неучасті в конкурсі учасниці від Росії, то НСТУ зробило все залежне від неї для того, щоб така учасниця або інший учасник могли взяти участь. Якщо учасник від певної країни не має права на в’їзд в країну, то це має бути відповідальність країни-учасниці, що вона призначила такого учасника, а не країни-організатора. Цікаво, що після цього інциденту EBU змінило правила і чітко прописало в них, що саме на країні-учаснику лежить відповідальність обрати такого учасника, в якого не буде перешкод в’їзду до країни-організатора, тобто який не порушив законодавство країни-організатора.

Більше того, це навіть не НСТУ ухвалювала рішення про неучасть російської артистки. Виходить, що EBU по суті пропонує покарати НСТУ за законне рішення Служби безпеки України, яким було заборонено в’їзд учасниці від Росії через порушення нею прикордонного законодавства України. Нами підготовлені ґрунтовні зауваження з цих питань і ми очікуємо на розгляд нашої справи Виконавчою радою.

– Чи є рішення по справі за позовом Юрія Дарагана, який оскаржував результати конкурсу на посаду голови правління ПАТ «НСТУ»?

– Декілька разів були засідання суду, але ні Юрій Дараган, ні його представник у суд не з’явилися. Наступне засідання відбудеться в листопаді. Якщо він знову не з’явиться, то суд скоріше всього розгляне справу без його участі. Вважаємо, що повинно бути відмовлено у позові, бо немає жодних юридичних підстав, які би давали привід сумніватися в правильності виборів, які провела Наглядова рада.

– Більше ніхто не оскаржував результати виборів?

– Ні, це був єдиний позов.

– Ви сказали, що досі є проблеми з реєстрацією майна. Скільки філій змогли переоформити права на майно і користування землею вже на НСТУ?

– Наразі вже зареєстровано право постійного користування на земельні ділянки за ПАТ «НСТУ» у 8 регіонах (серед них: Черкаси, Кривий Ріг, Вінниця, Рівне, Суми, Хмельницький, Житомир). Складнощі викликані тим, що у більшості філій право користування земельною ділянкою не було зареєстровано за НТКУ. Є такі філії, де земля і досі закріплена за органами місцевого самоврядування. А тепер це унеможливлює оперативну перереєстрацію права користування за НСТУ, оскільки не були належним чином перереєстровані земельні ділянки на НТКУ, чиїм правонаступником є НСТУ.

– Роз’ясніть детальніше. Тобто якась ОДТРК мала оформлену в користування земельну ділянку. А потім, коли ОДТРК стала філією і об’єдналася з НТКУ, ця земельна ділянка мала була бути переоформлена на НТКУ?

– Так. А тепер всі ці ділянки треба переоформити на НСТУ як правонаступника НТКУ. Тому ті земельні ділянки, які були оформлені на НТКУ, зараз легко переоформлені на НСТУ. Але здебільшого цього зроблено не було. Коли ОДТРК існували як державні установи, то майже ніхто землю не оформляв, вона залишалася у власності того чи іншого міста. Тому я не виключаю можливість судових позовів. Поки що ми намагаємося це питання вирішити без позовів, шляхом внесення змін і доопрацювання документів, або отримання нових документів.

Така ж ситуація із реєстрацією прав на майно. Рухоме майно вже все перереєстроване за НСТУ, а реєстрація нерухомого майна, як я вже зазначала, теж має складнощі, які викликані певними законодавчими прогалинами, що дає можливість державним реєстраторам по-різному тлумачити законодавство. Зокрема, є Закон України «Про акціонерні товариства», де чітко зазначено, що акціонерне товариство є власником майна, яке передане в статутний капітал товариства. Тому очевидно, що те нерухоме майно, яке ввійшло до статутного капіталу НСТУ, повинно бути зареєстроване як власність НСТУ, оскільки закон іншого варіанту не передбачає. Але є реєстратори, які вважають по-іншому. Інші реєстратори вимагають змінити чи отримати нові документи або знаходять інші причини. Якщо ми побачимо, що це безкінечний процес, то доведеться вирішувати ці питання через суд.

– Це правда, що ви хочете максимально відмовитися від майна, яке ви орендували?

– Коли проводився аудит, виявилося, що багато майна неефективно використовується, і це ще одна з причин, чому необхідне об’єднання філій. Бо в одних областях є своє власне майно, в якому розміщуються не тільки філії, а ще й орендарі, бо їм непотрібно для функціонування стільки площі. Інші – орендують. Об’єднання філій дозволить оптимізувати і приміщення, і адміністративний ресурс. Ми хочемо, щоб все майно і весь технічний та виробничий ресурс використовувалися ефективно.

– Ви знайшли вихід, як здавати в оренду майно без участі Фонду держмайна? І в регіонах теж?

– Так. Це передбачена законом процедура здачі майна в оренду. Оскільки раніше майно було державним і належало державній компанії, то відповідно до закону управління об’єктами державної власності здійснювалося Фондом державного майна, який виступав орендодавцем. І НТКУ отримувала тільки частку від орендної плати, а інше йшло в держбюджет. Зараз, оскільки це майно увійшло в статутний капітал, то статутом передбачено, що НСТУ має право здавати його в оренду. Ці рішення приймаються правлінням. Ми прийняли рішення, що все це відбуватиметься тільки через Prozorro. Це єдиний механізм, який дає можливість здачі цього майна в оренду по ринковій ціні. Це наше рішення, щоб ні в кого не виникало жодних сумнівів у прозорості цієї процедури, а також щоб максимально залучити кошти, які нам вкрай потрібні.

Уже були проведені перші аукціони через Prozorro на право оренди торгівельних приміщень по вул. Мельникова, 42. В результаті аукціону вдалося збільшити вартість оренди із 8 659 грн/міс. до 43 000 грн/міс., та із 6 259 грн/міс. до 23 000 грн/міс. Підписані протоколи аукціону, на стадії підписання – договори оренди. Найближчим часом відбудуться аукціони ще на декілька інших приміщень у Києві.

Декілька філій також уже готові здавати в оренду своє майно. Зараз вони на стадії оформлення документів. Вони також робитимуть це через Prozorro, після затвердження правлінням вартості квадратного метра. І навіть договори оренди ми будемо укладати тут – в Центральній дирекції, щоб не було жодних сумнівів, що хтось зловживає цим правом чи здає не за ринковими цінами. Весь процес відкритий, і всі охочі можуть надати свою пропозицію. Ми максимально це афішуємо, рекламуємо, щоб зробити цей процес на максимально конкурентних засадах.

– А в будівлях на вулицях Хрещатик, 26 і Грінченка?

– Ми на Хрещатику, 26 ще не встановлювали вартість квадратного метра, на Грінченка вже визначили і хочемо, щоб там був культурно-просвітницький центр із закладом харчування.

– Ви в курсі, що працівники Українського радіо не один рік хвилюються, щоб через реформу Суспільного їх не виселили з будівлі на Хрещатику, 26?

– Коли люди чекають якихось змін, то у них виникають різні побоювання. Це природно. Але я вважаю, що зміни – це на краще, адже неможливо отримати нічого нового, якщо ти не будеш нічого змінювати. І тут нам важливо зрозуміти, чи ми хочемо залишити все як є, чи хочемо змінити на краще? Ми хочемо змінити на краще. Сподіваюся, всі свідомі громадяни теж нас підтримують у цьому.

Я чула різні побоювання, одним із яких є те, що збираються щось зробити з будівлею. Я не знаю, звідки беруться ці «страшилки», але ніхто не збирається нічого з нею робити. Так, ми дійсно розглядаємо варіант здачі в оренду вільних площ, і це прекрасний варіант оптимізації витрат. У будь-якому випадку хочу зазначити, що при ухваленні будь-яких рішень правління намагається максимально врахувати всі можливі аспекти для оптимізації процесів, раціонально та ефективно використовувати фінансові та матеріально-технічні ресурси. Наприклад, достатньо ефективним буде переведення з Хрещатика, 26 на Мельникова, 42 частини адміністрації, зокрема юристів, міжнародний відділ та інші підрозділи, більш тісна робота з якими буде тільки сприяти.

– Була заява Зураба Аласанії, що він судитиметься з Кабміном через недофінансування НСТУ. Ви готові судитися з урядом?

– Ми готові до будь-яких судів, які допоможуть нам добитися правди. Але тут, насправді, питання не в судах. Мені дуже не хотілося би, щоб Суспільне було тим напрямом, на якому уряд економить і який через суд вимагає дотримання закону нашими керівниками держави. Тому що це, насправді, демонстрація пріоритетів, це також обличчя країни і тих реформ, які відбуваються. Уряд і президент заявляли, що для них створення Суспільного було дуже важливим і що це один із пріоритетів. Продовжують це казати всім європейським партнерам. І в цей же час усупереч чіткій вимозі закону урізають фінансування.

Мені дуже хотілося би, щоб слова підтримки Суспільного були підкріплені справами. Хочу, щоб ми були позитивним прикладом успішної реформи, коли і уряд, і президент, і парламент скажуть: так, Суспільне і свобода слова для нас пріоритет; так, ми розуміємо, наскільки важливим для розвитку всього суспільства є незалежне Суспільне мовлення, і тому гарантування його належного фінансування є нашим обов’язком. Нам і, я думаю, всій країні, цінніше побачити усвідомлення цього нашими керівниками держави та політиками, ніж отримати зобов’язання виконання закону за допомогою судового рішення.

– Нещодавно з’явилася інформація про те, що Державна аудиторська службавиявила в НСТУ порушення, пов’язані з проведенням «Євробачення», на понад 400 млн грн. Чи дійсно акт Державної аудиторської служби свідчить про масштабні порушення під час проведення конкурсу? Чи означає це, що НСТУ чекає ще низка судів, пов'язаних із цими порушеннями? Хто має понести відповідальність?

– Державна аудиторська служба за результатами ревізії надала акт перевірки використання коштів, виділених на підготовку та проведення пісенного конкурсу «Євробачення». За результатами перевірки дійсно встановлено низку порушень. І ці порушення абсолютно різні і за характером, і за масштабом. До значних, мабуть, можна віднести недоотримання коштів за продаж карток Access Pass на суму більше 1 млн грн. А найменшим із усіх, мабуть, є недоотримання оплати за оренду коментаторських кабінок у розмірі 383 євро. Але для розуміння природи цих порушень потрібно згадати масштаб події та її бюджет в цілому, а також зазначити, що до кінця ще не завершено взаєморозрахунки між контрагентами, тому більшість порушень – це якраз констатація недоотримання відповідних сум.

Щоби пояснити характер цих порушень, я б умовно поділила їх на декілька груп. Перша – це недоотримання відповідних сум за договорами. Таким прикладом є і згадане вище недоотримання коштів за продаж карток Access Pass. Проте станом на 18 жовтня 2017 року на рахунок ПАТ «НСТУ» вже надійшли кошти в розмірі 400 тис. грн як частина прибутку. Аналогічна ситуація і з частиною недоотриманої вартості оренди коментаторських кабін та неоплаченими послугами перевезення технічного персоналу іноземних компаній (на суму 1,8 млн грн), послугами з харчування (кейтерингу) для команди іноземних експертів EBU та коментаторів (на суму 1,6 млн грн). Очікується, що EBU оплатить дані послуги.

Друга група порушень – ті, які вимагають проведення позовної роботи для стягнення відповідних коштів через суд. Мова про стягнення заборгованості з ТОВ «Пілот», TOB «Ватек» і TOB «Скан Системс».

Третя група порушень – це завищення обсягів наданих підрядними організаціями послуг на суму 337 тис. грн, які були сплачені НСТУ.

І остання група порушень – це порушення вимог бухгалтерського обліку за звітності, які були встановлені під час перевірки.

ПАТ «НСТУ» розробляє план заходів для усунення встановлених порушень. А команда ПКЄ, яка проводила «Євробачення», зобов’язана якомога швидше закрити всі контракти, зазначені Аудиторською службою.

«Суспільне мовлення»

Фото надане прес-службою ПАТ «НСТУ»