Суспільне мовлення в європейських країнах під загрозою – Рада Європи
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Суспільне мовлення в європейських країнах під загрозою – Рада Європи
Про це йдеться доповіді Ради Європи, повідомляє «Громадське ТБ».
Серед основних причин: зменшення фінансування, тиск з боку урядів, звільнення.
Окремо у доповіді наголошується на практиці призначення, упорядкування та звільнення регулюючих органів або управління організацій громадського телерадіомовлення. У якості прикладу, повідомляється про тиск з боку політичної партії з метою заміщення з посади члена наглядової ради суспільного мовлення в Україні.
У доповіді є також приклади того, яким чином у країнах Європи влада намагається впливати та контролювати суспільне мовлення.
«Одна із проблем, з якими я зіткнувся протягом моїх візитів у різні країни, – це спроби уряду вплинути на незалежність та плюралізм суспільного мовлення», – пише автор Ніл Муйжнієкс. Він наголошує на тому, що з'являється дедалі більше попереджень стосовно політичного втручання у редакційну політику суспільних мовників. «Минулого року у Хорватії я висловив занепокоєння із приводу різких і численних кадрових змін у державних ЗМІ, а також заяв про цензуру. Прохання уряду про припинення повноважень регулятора мовників одночасно зі звільненням його членів також викликало підозру про наявність політичного тиску у цьому органі», — наводить приклад Муйжнієкс.
Він також додає, що у Польщі з початку минулого року, загалом 228 журналістів громадських ЗМІ були звільнені, понижені у посаді або пішли з посади на знак протесту. Такі процеси були спричинені реформою державних ЗМІ 2016 року.
Бюджет Болгарського національного телебачення був значно скорочений через висвітлення державним мовником антиурядових протестів влітку 2013 року, а у Румунії парламент ухвалив у жовтні 2016 року закон про ліквідацію понад 100 нефіскальних податків, в тому числі плати за ліцензію на ТБ і радіо, яке було основним джерелом фінансування суспільного мовлення.
Найекстремальніший випадок стався у Греції, коли у червні 2013 року уряд вирішив закрити суспільний мовник ERT, в рамках спроб знизити витрати.
ERT продовжував мовити в інтернеті, та все ж знову був відкритий у 2015 році. Усуваючи, навіть тимчасово, громадські кошти, грецька влада завдала важкого удару по медіаплюралізму в країні.
Радіо і телебачення Боснії і Герцеговини (BHRT) наразі стикаються з аналогічною загрозою і можуть бути закриті за відсутності узгодженого плану сталого фінансування державних ЗМІ.
У доповіді наводиться перелік існуючих документів Ради Європи, згідно з якими має відбуватися реалізація всіх принципів і норм, що містяться в різних рекомендаціях для посилення організацій суспільного мовлення.
Зокрема, вони мають забезпечити:
• правові заходи з метою забезпечення їхньої редакційної незалежності та інституційної автономії, і не допускати їх політизації;
• стійке фінансування;
• члени органів управління та контрольних органів призначаються шляхом прозорого процесу, з урахуванням їх кваліфікації та професійних навичок і їх обов'язків, пов'язаних з роботою на державній службі;
• необхідні ресурси для створення якісних програм, що відображають культурне та мовне розмаїття, звертаючи увагу на мови меншин.
Служба громадського мовлення не тільки надає інформацію, освіту, культуру та розваги, вона також є важливим фактором плюралістичної комунікації, однією з основних характеристик демократичного суспільства.
Нагадаємо, Наглядова рада 10 квітня 2017 року обрала головою правління Суспільного мовлення Зураба Аласанію.
В Україні зареєстровано юридичну особу ПАТ «НСТУ» (Суспільне мовлення) 19 січня 2017 року.