Авторами законопроекту № 5582 є восьмеро з десяти членів Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики, а також двоє депутатів, які планують стати членами цього комітету: Вікторія Сюмар, Григорій Шверк, Олександр Опанасенко, Олена Кондратюк, Ольга Червакова, Богдан Онфрик, Дмитро Стеценко, Владислав Севрюков, Юрій Павленко та Олександр Сочка.

Згідно із законопроектом мовник територіальної громади є неприбутковою юридичною особою, яка заснована органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду, у тому числі об’єднану, з метою задоволення інформаційних та культурних потреб територіальної громади та провадить діяльність у сфері телебачення і радіомовлення на підставі ліцензії на мовлення.

Законопроект передбачає такі органи управління мовника територіальної громади:

• громадська рада (колегіальний наглядовий орган з 5-11 осіб, які обираються на три роки з представників громадських об'єднань відповідної територіальної громади або за відсутності ГО - з представників юридичних осіб відповідної територіальної громади;
• керівник, який обирається громадською радою;
• редакційна рада, половина складу якої призначається громадською радою, а половина обирається творчим колективом мовника територіальної громади;
• можливою є й наглядова рада.

Органи управління мовників територіальних громад та їх посадові особи не мають права втручатися в редакційну політику мовника територіальної громади.

Автори законопроекту пропонують такі джерела фінансування мовника територіальної громади:

• місцевий бюджет;
• доходи (прибутки) отримані від використання третіми особами авторських та суміжних прав на об’єкти інтелектуальної власності мовника територіальної громади;
• абонентська плата;
• будь-які джерела, не заборонені законодавством.

Мовники територіальних громад діють у формі комунальних некомерційних підприємств та не зараховують частину прибутку до місцевого бюджету.

Керівник мовника за погожденням з громадською радою має спрямовувати чистий прибуток мовника за такими напрямами:

• придбання та модернізація засобів виробництва (основних засобів) для створення (виготовлення) власного аудіовізуального продукту;
• підвищення кваліфікації творчого колективу;
• матеріальне заохочення трудового колективу;
• придбання майнових прав (ліцензій) інтелектуальної власності на об’єкти авторських та суміжних прав.

Ліцензування мовників територіальних громад здійснюватиме Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. При цьому ліцензійний збір для мовника територіальної громади становить 10% однієї мінімальної заробітної плати.

Мовник територіальної громади не зобов’язаний висвітлювати діяльність органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, окрім подання інформації, що пов’язана із загрозою або виникненням надзвичайних ситуацій, локалізацією та ліквідацією їх наслідків.

Автори законопроекту пропонують визначити такі вимоги до програмного наповнення мовників територіальних громад:

• загальний обсяг мовлення - цілодобово;
• територіальною категорією мовлення є місцеве мовлення;
• обсяг програм власного виробництва та/або спільного виробництва з іншими мовниками територіальних громад (власний продукт) визначається самим мовником.
• мінімальна частка національного аудіовізуального продукту повинна становити 100% загального обсягу мовлення на добу;
• передачі, в яких висвітлюються суспільні події місцевого значення, повинні становити не менше 75% обсягу власного продукту мовника територіальної громади
• розважальні передачі повинні становити не більше як 25% обсягу власного продукту;
• не менш як 75% програм і передач мовника територіальної громади ведуться українською мовою;
• за жанровим розподілом програми та передачі мовника територіальної громади можуть бути інформаційно-аналітичними, публіцистичними, культурно-мистецькими, науково-просвітницькими, розважальними;
• решту часу мовник територіальної громади має транслювати одну з програм Національної суспільної телерадіокомпанії України або інших мовників територіальних громад на безоплатній основі;
• мовник територіальної громади зобов'язаний оперативно оповіщувати громаду про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій.

Водночас автори законопроекту хочуть заборонити мовникам територіальних громад брати участь у передвиборній агітації (у тому числі - розміщувати політичну рекламу) і заборонити транслювати рекламу алкоголю та алкогольних брендів.

У разі ухвалення закон «Про засади діяльності мовлення територіальних громад в Україні» має набрати чинності з дня, наступного за днем опублікування. А протягом півроку установчі документи та ліцензії комунальних телерадіоорганізацій, заснованих до набрання чинності законом, мають бути приведені у відповідність до нового закону.

Цей законопроект є результатом робочої групи, створеної при Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики після комітетських слухань на тему мовлення громад, які відбулися 15 вересня.

Мовлення громад — третій сектор мовлення, що існує в Європі поруч із суспільним та комерційним. Згідно з ухваленими в березні 2015 року та підписаними у квітні змінами до закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», український уряд мав упродовж півроку підготувати й подати до Верховної Ради пропозиції щодо запровадження мовлення громад на принципах суспільного мовлення.

Свої законопроекти розробили Державний комітет телебачення і радіомовлення України, а також Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, «Всеукраїнська асоціація мовлення громад» і народні депутати від «Блоку Петра Порошенка» Григорій Шверк і Владислав Севрюков. Ці законопроекти не були зареєстровані в парламенті, але були представлені на комітетських слуханнях 15 вересня. Під час слухань виявилося, що обидва документи не зовсім відповідають європейським рекомендаціям і не охоплюють усього сегмента телерадіоринку, який підпадає під визначення «мовлення громад» (community media). Після комітетських слухань було створено робочу групу при комітеті, яка й напрацювала кінцевий варіант законопроекту.