Проаналізовані новини регіональних філій НТКУ східних областей порадували кращими показниками дотримання стандартів інформаційної журналістики і відносно невисокою кількістю матеріалів з ознаками замовності, − у середньому 10%. Лише два сюжети опосередковано сприяли промоції навчальних закладів через невдалу подачу першовересневих тем. Решта ж мала ознаки гаданої політичної джинси, а саме, горезвісних «паркету» і «протокольності», − їх було 23.

Збільшену інфографіку можна подивитися тут.

Зауважимо, що класичні «паркетники» із  усяких владних зібрань потроху з випусків новин регіональних мовників зникають. А ось припинити перетворення сюжетів на протокольні, включаючи у загалом пристойні новини необов’язкові синхрони посадовців різного рівня, − з цією вадою майбутнім суспільним мовникам впоратися поки що не вдається. Компліментарність, некритичність у висвітленні дій влади, або просто бездумне транслювання почутих від посадовців меседжів все ще залишається звичною практикою.

Власне, у новинах включених до моніторингу телеканалів Сходу повторюються помилки їхніх колег з інших регіонів. Щоправда, вітальних сюжетів за 1 вересня було менше.

Лише одна − криворізька регіональна дирекція НТКУ − відзначилась піаром нардепа від БПП пана Усова в сюжетах про місцеві заходи. Решта ж догоджала місцевим посадовцям − головам ОДА і облрад, мерам міст тощо. Так, дніпряни з незрозумілих мотивів «впихнули» в сюжет про альтернативну енергетику синхрон голови облради Гліба Пригунова, харків’яни гарно «провели» екс-голову ОДА Ігоря Райніна, призначеного головою АП. За версією полтавців, головним фахівцем з іпотерапії для діток виявився головний фіскал області. А луганські журналісти запевняли, що місцеве населення радісно сприйняло звістку про приїзд  міністра освіти як свідчення того, що чиновники про них дбають.

Не виявлено ознак замовності лише у новинах донецького каналу «ДоТеБе», один сюжет  через незрозумілий інформпривід та невдалий формат потрапив до цієї категорії у сумчан. Чотири телекомпанії мають показники умовної замовності на рівні 6-14%, а найбільше зауважень експерти мали до криворіжців – тут експерти нарахували 24% сумнівного контенту.

Показник дотримання стандартів інформаційної журналістики найкращими були у журналістів каналу «UΛ:Суми» − 5,74 балів із шести можливих, найскромніші досягнення у криворіжців − 4,22.  Усереднений показник по регіону склав 4,83 балів. Традиційно найнижчими є показники відповідності новин вимогам критеріїв балансу думок та повноти інформації. За оцінками експертів, принаймні третина сюжетів інформувала глядачів про події однобоко і невичерпно.

«ДЖИНСА»

 Донецьк, «До ТеБе»

Збільшену інфографіку можна подивитися тут.

Експерти проаналізували 36 сюжетів, які вийшли в ефірі каналу у моніторинговий період. У жодному з них ознак замовності не виявлено.

Хоча у новинах «До ТеБе» влада фігурує не рідше, аніж на інших каналах, поява посадовців – виправдана, обґрунтована, їхні синхрони інформативні та доречні.

Журналісти цього телеканалу навіть у сюжетах, де фігурують перші особи держави, героями дня їх не роблять, а події за їх участі відображають із урахуванням широкого спектру реакцій населення. Наприклад, як в сюжеті за 31 серпня «Перший у Донецькій області Центр надання адміністративних послуг відкрився у Маріуполі».

«Ганна КОТОХОВА, КОРЕСПОНДЕНТ: Перший в Донецькій області Центр надання адміністративних послуг відкрився у Маріуполі. У ЦНАПі планується також відкриття візового центру. Загалом тут надаватимуть понад 150-ти адміністративних послуг.

Олена ПАРАМОНОВА, начальник ЦНАПу: Вы получаете к конкретному администратору или группе администраторов талон. Электронная очередь, достаточно понятный и простой интерфейс, срабатывает звуковой сигнал, Такой-то номер клиента, который будет у вас на талоне, подойдите к такому-то администратору.

КОРЕСПОНДЕНТ: Обслуговують маріупольців 30 адміністраторів.

Олена ПАРАМОНОВА: Часть людей у нас еще осталась в кадровом резерве, потому что, скорее всего, когда мы будем дополнять услуги, мы еще будем осуществлять прием персонала.

КОРЕСПОНДЕНТ: На облаштування Центру пішло 3 місяці. Відкрити його планували до Дня Незалежності України, але, за словами міського голови Маріуполя Вадима Бойченка, відкриття перенесли, бо чекали на візит президента. Проте, ЦНАП відкрили не повністю облаштованим.

Вадим БОЙЧЕНКО, Маріупольський міський голова: Конечно, еще не завезли все полностью в комплекте − это мебель. Еще будут леса, такие символичные люстры.

КОРЕСПОНДЕНТ: Не вистачило місця у ЦНАПі і на заплановану кімнату матері та дитини. Є тільки маленька зона для дітей. Приїзду президента дочекалися, але відкриття перенесли за часом.

Петро ПОРОШЕНКО, президент України: Бо на лінію 102 надійшло повідомлення про те, що все тут у нас заміновано і президент не повинен туди їхати.

КОРЕСПОНДЕНТ: Говорячи про проблеми маріупольців, президент України зазначив, що головне − робочі місця. У той час, як кондитерську фабрику «Рошен», у місті було закрито ще 3 роки тому.

Петро ПОРОШЕНКО, президент України: Ми хочемо робочих місць. Хочемо ефективної роботи, економіки, щоб людина могла заробити гроші і нормально жити.

КОРЕСПОНДЕНТ: Користуючись нагодою, з болючим проблемами намагалися звернутися до президента Порошенка маріупольські активісти, але зустрічі з громадськістю в програмі, ні візиту не передбачено. Тому вони прийшли до ЦНАПу і провели акцію щодо тяжкої екологічної ситуації у місті.

Олена ЗОЛОТАРЬОВА, активіст: Цель наша была − привлечь внимание гаранта Конституции президента, потому как мы все уже способы и давление коммуникации, попыток диалога, который нам предлагали сейчас за рамками с нашими загрязнителями воздуха, тобиш с директорами наших заводов, использовали. Отписки, полностью закрытая информация, доступа никакого, поэтому мы просто попытались донести информацию до президента, к сожалению, наши чиновники до сих пор реагируют только на вказивку сверху».

Дніпро, «51 канал»

Збільшену інфографіку можна подивитися тут.

У новинах каналу експерти  виділили 6 новин, які містять ознаки замовності – це 14% від загальної кількості проаналізованих новин. Усі вони містили політичну складову. Здебільшого в цих сюжетах редакція просувала інтереси посадовців із мерії та облдержадміністрації.

Так у сюжеті «У Дніпрі пройшов традиційний щотижневий звіт обласної влади» за 29 серпня все зводиться до переказу змісту прес-конференції радника голови Дніпропетровської ОДА Юрія Голика. Тобто як новина подається сам факт проведення прес-конференції:

«Віталій Лисенко, ведучий: «У Дніпрі пройшов традиційний щотижневий звіт обласної влади. Цього разу особливу увагу приділили підготовці до опалювального сезону. Більшість житлових будинків уже готові до похолодань, відзвітували чиновники. Також говорили і про допомогу бійцям АТО, яку реалізують у двох напрямках − оздоровлення та психологічна реабілітація».

Питання викликає й поява синхрону голови облради Гліба Пригунова у цікавому і змістовному сюжеті за 29 вересня «Інформаційний підсумок понеділка», присвяченому питанням альтернативної енергетики в побуті та вигодам і мінусам користування електрокарами. Раптом, без жодної прив’язки, в кадрі з’являється посадовець і каже:

«Гліб ПРИГУНОВ, голова Дніпропетровської обласної ради: В нашей области есть уже несколько десятков заправок электрических. Они, в общем-то, в коммерческих предприятиях, насколько я знаю, на сети заправок одной и сегодня, когда это есть государственно и бесплатно на сегодняшний день, это очень правильный ход».

Якщо хотіли висвітлити позицію влади, то варто було б узяти коментар у фахівця більш поінформованого, бо наведений синхрон жодної конкретики не містить і нічим сюжет не збагачує.

А в новині за 31 серпня «Привласнення бюджетних коштів та вимагання хабарів» автор переповідає слова чиновника, як гарно місцева влада бореться з корупцією в освітній галузі: «Замість золотих умивальників там виявилася дешева сантехніка, - розповідають чиновники. Вони протягом кількох місяців перевіряли школи та дитячі садки міста на підставі численних звернень батьків, які скаржились на вимагання у них грошей».

У сюжеті є 2 коментарі заступника міського голови Олександра Шикуленка, у яких він інформує про виявлені корупційні схеми:

«Олександр Шикуленко, заступник міського голови: «Некоторые директора школ понимали, что они руководители учебных заведений, абсолютно безосновательно избавлялись от нормальных квалифицированных работников и в итоге, так сказать, появлялся кадровый вакуум, который потом замещался, например, какими-то там работниками неквалифицированными. Мы прорвели проверку и выяснили, что, например, преподаватель труда ведет уроки физкультуры».

Але в сюжеті немає жодної конкретики, не представлена позиція батьків, які б скаржилися на вимагання хабарів. Нема відповіді й на питання, чи порушенні кримінальні провадження за фактами розкрадання грошей.

А 1 вересня редакція обласного телебачення випустила в ефір 3 матеріали із ознаками політичної замовності. Всі вони стосувалися святкування Дня знань у тих закладах, куди були запрошені чиновники.

Так, у сюжеті «Урочиста лінійка та святкова посвята у студенти» синхрон голови обласної ради Гліба Пригунова не містить жодної суспільно важливої інформації – лише привітання:

«Хочу привітати всіх з початком нового навчального року. Привітати тих, хто почав навчання у вищих навчальних закладах. Хочу привітати всіх, хто почав навчання в перших класах. Хочу привітати всіх, хто продовжує навчання. Бажаю бути успішними і ніколи не зупинятись в своєму розвитку, в отриманні знань і ніколи не марнувати час».

Матеріал «Ошатне вбрання, яскраві квіти та повітряні кульки» створює враження, що заступник голови ОДА Олег Кужман привіз до сільської школи подарунки, профінансовані його власним коштом, а не з бюджету:

«Анатолій Івченко, ведучий: «Ошатне вбрання, яскраві квіти та повітряні кульки. В новопокровській школі відзначили День Знань. На свято зібралися десятки школярів. Для деяких з них дзвоник пролунав вперше. Привітати малечу з новим життєвим етапом завітало чимало гостей».

«Олег Кужман, заступник голови Дніпропетровської ОДА: «Сюда привезли технику, там ксерокс, футбольные мячи. Я думаю, что для сельской школы это хорошие подарки. И самое главное, что дети заходят сегодня в отремонтированную школу, в чистые классы, в уютные кабинеты. Поэтому самое главное, что сегодня задача какая областной администрации? Чтобы сельская школа не отличалась от городской».

А в сюжеті «Вийшли на лінійку в спортивній формі» за 1 вересня школярів із Днем знань вітає президент Федерації футболу України Андрій Павелко:

«Хотелось бы сегодня поздравить всех жителей нашего города, прекрасного футбольного города, с тем, что именно 142 школа выиграла финал “Кожаного м’яча” и привезла в наш город чемпионский, на всю страну, кубок, который, я уверен, что еще раз подтвердит, что здесь живут самые настоящие таланты».

Утім, Павелко є не стільки «досвідченим спортсменом», як його назвав автор сюжету, як політиком,  – він двічі обирався до Верховної Ради.

Кривий Ріг, «Криворіжжя»

Збільшену інфографіку можна подивитися тут.

У включених до моніторингу новинах каналу експерти побачили ознаки замовності в 6 сюжетах, або у 24%  контенту.

Хоча журналісти телеканалу і відбирають для новин важливі теми, але часто обмежуються «паркетними» зйомками та коментарями чиновників. У результаті ці сюжети справляють враження замовних. У п’яти з них було виявлено ознаки політичної замовності, один із яких містив ще й  «мотиви» замовності комерційної.

До гаданої джинси, наприклад, віднесено сюжет за 30 серпня «Керуючись Законом України “Про засади державної регуляторної політики”». Він містить коментарі, до того ж, лише позитивні, одного чиновника щодо проекту рішення міськради про порядок продажу земельних ділянок: «Управління доклало всіх зусиль для того, щоб враховуючи досвід і світової практики, і нашої, вітчизняної практики, виписати це Положення, розуміючи, що воно буде діяти не один рік». Протилежна думка чи, можливо, аналогічна, незалежна, експертна, в сюжеті озвучена не була. Журналіст не повідомив, що ж змінить новий порядок. Загалом, матеріал поверховий та був призначений для звіту міськради про те, що громадські слухання проведено.

Ще два сюжети, що містять ознаки політичної замовності, вийшли в ефір 1 вересня. В обох використані коментарі колишнього «кримінального» журналіста, а тепер народного депутата Костянтина Усова з фракції БПП. І якщо появу його коментаря в сюжеті «Новий навчальний рік Криворізький національний університет розпочав» ще можна було б виправдати тим, що він навчався у цьому виші, то в сюжеті про день народження засновника «Криворізьких руд» Олександра Поля («Кривий Ріг відзначає важливу для історії міста дату») взагалі пояснити важко:  

«Костянтин УСОВ, народний депутат України: Не тільки Олександр Поль заснував промисловий видобуток залізної руди в місті Кривий Ріг. Фактично це перший в нашому місті великий бізнес, перша людина, яка залучила сюди іноземні інвестиції, фактично її діяльність і перетворила той Кривий Ріг, який існував 100 років тому, 200 років тому в величезний залізорудний басейн, в майже мільйонне місто, в центр культури і науки інженерії, і це неймовірний приклад того, як енергія, завзяття лише однієї особи може перетворити цілу, величезну територію на розвинутий вузол в середині великої держави».

Окрім того, сюжет «Новий навчальний рік Криворізький національний університет розпочав» також має й ознаки комерційної замовності, тому що не стільки присвячений 1 вересню у вищих навчальних закладах міста, як вихвалянню конкретного університету. Це чітко видно навіть у коментарях журналіста, який університет називає не інакше як «Альма-матір інженерної еліти Кривбасу», де навчалася «більшість керівників органів місцевого самоврядування, підприємств та установ міста».

Сюжет про 1 вересня у ліцеї «Перше вересня традиційно називають святом першокласників» також перетворили на рекламу навчального закладу.

Матеріал за 30 серпня «Новий навчальний рік 2016-17 обіцяє бути дуже насиченним»про звітну конференцію освітян до матеріалів з ознаками замовності віднесено аж за двома критеріями: протокольності та безпідставного акцентування уваги лише на позитивних характеристиках. У сюжеті, хронометраж якого складає майже 5 хвилин, йдеться про здобутки освітян, якісні ремонти та участь у виставках. Про проблеми згадано наприкінці сюжету двома реченнями, однак журналіст завершує матеріал словами, що і їх «планують узгодити спільними зусиллями протягом подальших місяців».

Луганськ, ЛОТ

Збільшену інфографіку можна подивитися тут.

Кількість сюжетів з ознаками замовності в новинах каналу склала 12%, −  претензії експерти мали до чотирьох із 34 сюжетів, включених до моніторингу.

Один із них − протокольний сюжет «Более 50-ти тысяч учеников Луганщины сегодня сели за парты», який вийшов 1 вересня. Це матеріал про свято першого дзвінка у Кременській школі №1 містить лише інформацію про те, що першокласників «поздравил председатель Луганской облгосадминистрации Юрий Гарбуз»: «Я знаю, как непросто было в этом году собрать деток в школу, я обращаюсь к родителям. Непростая ситуация у нас 2,5 года уже в Луганской области. Но я сегодня могу сказать с гордостью, что сегодня все школы, даже на всей передовой линии фронта, все школы сегодня открыты. Сегодня дети пошли во все школы Луганской области под контролем. То есть, сегодня первая ночь, когда не было ни одного выстрела, пускай так будет всегда».

Головну роль у матеріалі відіграє голова ОДА, хоча це не його свято, не він йде до школи і не він вчитиме дітей. Коментарі батьків, дітей, вчителів чи директора навчального закладу, а також інформація про те, як саме відбувалось свято, у сюжеті відсутня повністю.

У матеріалі, який вийшов в ефір 31 серпня,  - «Луганский облавтодор приступил к ремонту участков дороги Чугуев-Миловое», - знову ж  Юрій Гарбуз коментує ремонт конкретної ділянки дороги. Утім, його коментар не містить важливої інформації про цей ремонт чи ремонт інших доріг в області, лише вихваляння: «Сегодня дороги, если брать всю Украину, во многих местах не совсем хорошие, но если брать Луганскую область, то мы поднялись на очередную ступень, мы видим две технологии, которые, надеюсь, что качественные». Даний сюжет вийшов в ефір 31 серпня, хоча облавтодор повідомляв про початок ремонту ще 25 серпня. А тому робимо висновок, що інформаційним приводом для появи цієї новини в ефірі став виїзд голови ОДА на місце робіт.

Сюжет «В Луганской области в этом году открыли 6 опорных школ»  − суцільний позитив, попри проблеми з організацією довозу дітей до шкіл (до 1 вересня автобуси не встигли купити), розповідь про «отремонтированные классы, наработки и планы», а «визит Министра образования и науки Лилии ГРИНЕВИЧ в районе восприняли с волнением и радостью. Для многих – это подтверждение того, что чиновники о них заботятся». Окрім того, створення опорних шкіл в області сприймалося громадою негативно, однак в сюжеті альтернативні коментарі відсутні.

Четвертий сюжет з ознаками замовності вийшов в ефір 31 серпня  «Приоткрыть занавес тайны и рассказать, что же происходило в Илловайском котле» потрапив до цієї категорії через відеоряд. У ньому не лише згадується «общественно-политическое движение “Справедливость”» та головним героєм є його учасник, а й всі події в сюжеті відбуваються на фоні банера цього руху.

Полтава, «Лтава»

Збільшену інфографіку можна подивитися тут. 

У 48 проаналізованих новинах «Лтави» монітори виявили 5 сюжетів із ознаками замовності, що складає 10% від загальної кількості, причому усі вони просували інтереси місцевих чиновників, або прислужилися формуванню їх іміджу.

Так, у сюжеті «Бронза Ріо до нової квартири» за 30 серпня редакція розповідає про повернення спортсменів у Горішні Плавні із Олімпіади в Ріо. Коментар бронзового призера Дмитра Янчука не несе суспільно важливої інформації, зате піарить чиновників: 

Зокрема Янчук каже: «Ми вдячні тренеру нашому, благодійному фонду, меру нашому, Олімпійському комітету, що підтримують нас. Ні в якій області такої підтримки, що ми сьогодні з самольота і нас і мер зустрічає, і забирають. Це фантастика, ми дуже раді цьому».

Добір синхронна дивує, адже було б значно цікавіше розпитати спортсмена, наприклад, про те як відсвяткував (чи планує) відсвяткувати олімпійську нагороду, яким чином планує витратити премію тощо.

А в матеріалі «Верхи на конях для здоров’я» за 31 серпня лікування дітей за допомогою іпотерапії раптом коментує чиновник, який не є компетентним у цій галузі – в.о. начальника ГУ ДФС у Полтавській області Сергій Садовий:

«Закадровий: Жінка покладає великі надії і на іпотерапію. Про те, що коні лікують дітей, чула давно.

«Сергій Садовий, в.о. начальника ГУ ДФС у Полтавській області: «Коли стоїть питання в допомозі дітям, особливо, тим дітям, яким вона потрібна, то жодна людина не може стояти в стороні. Тому сьогодні ми вперше відкриваємо п'ятий тур для дітей разом з обласною організацією, всеукраїнською профспілковою організацію працівників ДФС».

Піар-матеріалом виглядає і сюжет за 1 вересня «Подарунок слабозрячому студенту», в якому йдеться про незрячого студента, якому міська рада виділила 20 тисяч гривень на купівлю комп’ютера. Допомога – це добре, але чи кожний студент, який має серйозні проблеми з зором, може розраховувати на таку допомогу? Відповіді на це питання у сюжеті немає. Більше того, виділення коштів з міського бюджету не є компетенцією мера, це повинна робити міськрада. Але із коментаря хлопця випливає, що це – заслуга саме мера:

«Закадровий: «Студент-другокурсник був приємно здивований, коли дізнався, що отримати безкоштовно сучасний прилад реально».

Дмитро Асонов, студент: «Мій батько на початку літа звернувся до нашого поважного мера і він відразу відповів і пообіцяв допомогти».

У матеріалі за 2 вересня «У Машівці вшанували пам’ять героя» йдеться про відкриття меморіальної дошки на честь загиблого в АТО бійця. Синхрон депутата облради Петра Ворони є недоречним, оскільки він не є бойовим побратимом загиблого, не є його близьким другом.

«Петро Ворона, депутат Полтавської обласної ради: «Ми з Юрою зустрілися в Слов'янську, він там був зі своєю військовою частиною на злагодженні. Я приїхав тоді ще волонтером, а він тоді був бійцем *нрзб*. Він підійшов і каже: “Ти Петро Ворона?”. Кажу: “Так, я Петро Ворона”. Він каже: “А я Юра Печериця із Машівки”».

Фактично коментар можна переказати трьома словами «ми були знайомі», що ніякої інформаційної цінності не несе. Він жодним чином не характеризує загиблого як людину, як друга, не розповідає про якийсь цікавий факт з його життя.

Сюжет «За останній місяць в Україні почастішали випадки…», що вийшов 2 вересня, зроблений за результатами селекторної наради, де обговорюють поширення африканської чуми свиней. Журналіст просто переповідає те, що озвучили на нараді чиновники.

«Закадровий: «Перший випадок африканської чуми в Україні зафіксували у 2012 році в Запорізькій області. Потім рік про неї в країні не чули. Нині ж це загроза біологічної безпеки, каже перший віце-прем’єр-міністр економічного розвитку і торгівлі в Україні Степан Кубів. Він не виключає, що різке розповсюдження вірусу може бути диверсією.

Степан Кубів, перший віце-прем’єр-міністр України: «Протягом серпня цього року зафіксовано 24 випадки, а саме в Одеській, Миколаївській, Рівненській, Сумській, Чернігівській, Кіровоградській, Полтавській, Вінницькій і Харківських областях».

Автор не поїхав до села, не пересвідчився, чи насправді вживаються карантинні заходи, чи отримають селяни компенсацію тощо. Новина має ознаки «паркетної».

Суми, «UΛ:Суми»

Збільшену інфографіку можна подивитися тут. 

У  моніторинговий період проаналізовано 34 сюжети каналу. За висновками експертів, лише один із них має ознаки замовності, що склало 3%  контенту.

Мова йде про новину «Сьогодні, у переддень міста шестеро немовлят Сумщини отримали свої імена…» за 2 вересня. У ньому журналіст розповідає про можливість реєстрації новонароджених у медзакладах, хоча фактично інформаційний привід для сюжету відсутній. Як говорить ведучий новин, «можливість зареєструвати дитину в медичному закладі з'явилася у жителів області рік тому». Про жодні нові можливості для громадян у сюжеті не йдеться, зате є коментар начальника управління юстиції, яка підбиває річні підсумки надання послуги: «По всій Україні зареєстровано 43 тис. таких немовлят в пологових будинках… І в нашій області цей показник теж становить велику кількість».

Харків, «ОТБ»

Збільшену інфографіку можна подивитися тут

Упродовж моніторингового періоду експертами проаналізовано 48 сюжетів каналу. Ознаки замовності  вбачаються у 3 новинах, а це 6% контенту.

Усі  зауваження моніторів стосуються компліментарності, яка проглядається в сюжетах, де фігурував Ігор Райнін, на той момент його саме призначали головою Адміністрації Президента.

Наприклад, візьмімо сюжет за 29 серпня «Ігор Райнін очолить Адміністрацію Президента». Повідомлення має інформаційну вагу у регіоні, але містить тільки позитивні характеристики, якими «нагородив» посадовця глава держави, обґрунтовуючи його призначення. Хоча далеко не завжди саме ділові якості призначенців є підставою для отримання високих посад.

«Христина ЗАГРЕБЕЛЬНА, ведуча: Ігор Райнін очолить Адміністрацію Президента. Про це заявив Президент України Петро Порошенко сьогодні під час засідання Національної ради реформ. За словами Петра Порошенка, Ігор Райнін є чи не найкращим головою обладміністрації в Україні. У результаті Харківщина з прифронтового регіону перетворилася на центр реформ та розвитку. Відповідно до рішення Президента, Борис Ложкін звільнений з посади глави Адміністрації Президента. Він очолить Національну інвестиційну раду. За словами Порошенка, Указ про призначення Райніна буде підписано вже сьогодні. І сьогодні ж відбудеться засідання уряду, на якому буде прийнято відставку Ігоря Райніна з посади голови Харківської обласної державної адміністрації».

Така ж тональність і в сюжеті «Новий Глава Адміністрації Президента», що відкрив випуск новин наступного дня:

«Ірина Гнатюк, ведуча: Ігор Райнін, якого учора Президент України призначив Главою Адміністрації президента, розповів, яке завдання йому поставив Петро Порошенко. Ігор Райнін взяв участь у брифінгу в Адміністрації Президента і подякував Главі держави за довіру, виражену в новому призначенні. Тепер уже колишній губернатор Харківщини зазначив, що наразі він входить до установи, яка добре функціонує і знаходиться у робочому режимі, а це за словами Райніна, покладає додаткову відповідальність на нового керівника.

Ігор Райнін, Глава Адміністрації Президента України: Президентом України поставлені чіткі завдання. Це активізація процесів управлінських процесів та прийняття рішень щодо втілення ініційованих Президентом України реформ. Це боротьба з корупцією, це реформа державної служби, це безумовно питання детінізації економіки, це питання інвестиційної діяльності, оборонної реформи і багато чого ще повинно зробитись, щоби люди, українці, саме побачили реформи, які будуть втілені. Особисто готовий до виконання поставлених Президентом України завдань і, знаєте, у нас на Харківщині кажуть: спочатку справи, потім – слова».

Ще один абсолютно некритичний сюжет – новина за 29 серпня «Конфлікт у Харкові», у якій ідетьсяпро оперативну реакцію мера і голови ОДА на серйозний конфлікт між енергопостачальним підприємством та міським пасажироперевізником:

 «На ситуацію з транспортом того ж дня відреагували мер Харкова і губернатор області. Владники заявили, що в конфлікті між комунальними підприємствами та “Харківобленерго” необхідно розібратися.

Так, у ЗМІ з'явилась заява Ігоря Райніна про необхідність втручання прокуратури. Як зазначив губернатор, він доручив прокурору області особисто розібратися у тому, що відбувається між “Міськелектротрансом” та “Харківобленерго”.

 «Головне завдання, яке ми ставимо перед керівництвом обох підприємств і місцевою владою міста Харкова − пасажири не повинні страждати», − зазначив Райнін.

Міський голова Геннадій Кернес підтримав ініціативу із залучення до справи компетентних органів.

«З нашого боку ми зробимо усе, щоб припинити бездумні дії виконуючого голови правління “Харківобленерго” Яворського», - зазначив Кернес».

Навряд чи конфліктна ситуація виникла за один день, але чи щось зробили посадовці, аби подбати про запобігання конфлікту – невідомо.

СТАНДАРТИ

Донецьк, «До ТеБе»

Рівень дотримання фахових стандартів в новинах каналу експертами оцінено в 4,62 бала із 6 можливих.

Одна з особливостей реалізації редакційної  політики «ДоТеБ» – розташування телерадіокомпанії в Краматорську, тоді як на місцях (в Маріуполі, Красноармійську, Артемівську, Слов’янську) працюють місцеві редакції-корпункти. Продукт вони роблять різної якості, що й впливає на загальну статистику дотримання фахових стандартів, а найбільше – на оперативність. Очевидно, через прагнення редакторів урізноманітнювати географію новин деякі сюжети й виходять із запізненням.

Найвищими балами  експерти оцінили стандарти достовірності та точності – 0,97, а також відокремлення фактів від коментарів 0,94. Чи не єдиним винятком став сюжет за 31 серпня «Перший в Донецькій області Центр надання адміністративних послуг відкрився у Маріуполі» про відкриття першого в Донецькій області Центру надання адміністративних послуг  у Маріуполі, яке «підгадали» до візиту Петра Порошенка.  Передаючи виступ президента, кореспондент Ганна Котохова не втрималась від оціночного судження:

«КОРЕСПОНДЕНТ: Говорячи про проблеми маріупольців, президент України зазначив, що головне − робочі місця. У той час, як кондитерську фабрику “Рошен”, у місті було закрито ще 3 роки тому».

Меншою мірою журналістами й редакторами каналу забезпечені повнота інформації (0,69 бала) та  баланс думок (0,58). Так, для прикладу, 29 серпня в ефір вийшов сюжет про затримання групи криміналітету у Святогірську «Зірвано сходку…»:

«Злодії у законі зі всієї України та країн СНД їхали на поховання авторитета Льохи Краснодонського. Перший кортеж був зупинений увечеі 27 серпня, під час огляду машин поліцейські вилучили мисливську рушницю, набої, битки. 40 осіб доставили до Слов’янського відділу поліції. Наступного дня в одному з ресторанів Святогірська поліція затримала решту представників криміналітету. 70 чоловіків, що раніше неодноразово затримувалися за тяжкі та майнові злочини. У кількох виявили наркотики. Поліцейські також відпрацьовують зв’язки затриманих із представниками незаконних збройних формувань та можливі канали співпраці з терористами».

Водночас, хто такий Льоха Краснодонський, у сюжеті глядачам не пояснено.

Є зауваження до характерного зміщення стандарту балансу думок. Складається враження, що, намагаючись відійти від офіціозу, журналісти не беруть для повноти інформаційної картини коментарі представників влади навіть там, де вони необхідні й виправдані.

Як приклад, сюжет від 29 серпня про село Чермалик на лінії розмежування.  Як живуть тут люди, як їм жити далі тут, кореспондент Ганна Котихова опитала місцевих мешканців, вихователів  дитсадка.  І – все. У кадрі очевидно бракувало представників місцевої військово-цивільної адміністрації, які  могли б прояснити перспективи проживання в даному населеному пункті.

Найбільш проблемним стандартом в оглянутому періоді стала  оперативність (0, 47 бала) — його дотримано найменше. При тому, що окремі журналісти чітко витримують стандарт,увдаючись до визначень  на кшталт «сьогодні» чи прив’язки до дати (Кореспондентка: «Для тих, хто прийшов на акцію пам’яті на Софійській площі, 29 серпня – День скорботи.  Адже в цей день два роки тому під Іловайськом загинули їхні близькі»),  більше половини сюжетів ідентифікувати на час зйомки  неможливо.

Варто відзначити серед змін на краще з моменту проведення моніторингової хвилі в липні помітне  покращення ситуації  зі стандартом повноти  інформації,  відчутне зменшення релізів і заяв прес-служб, які йдуть в ефір у первісному вигляді, та відхід від хвилі позитиву в новинах і уникання тем війни, що було ще донедавна характерною прикметою «До ТеБе».

Для донецьких телевізійників уже стала якісним стандартом відсутність «джинси» в новинах, в т.ч. і насамперед − провладної. Проте досі ще очевидний брак гарячих ексклюзивних тем, які наразі робить інколи лише Маріупольська редакція.

Дніпро, «51 канал»

На думку експертів, журналісти каналу продемонстрували досить високі показники дотримання стандартів інформаційної журналістики  − на рівні 5,07 бала із шести можливих.

Найліпше в новинах були дотримані стандарти оперативність» – 1 бал, точність – 0,98 та достовірність – 0,91.

Експерти не виявили сюжетів, які б з’являлися у новинах дніпрян  із запізненням. А що стосується стандарту точності, то його було порушено у матеріалі «Реформу щодо підвищення якості надання освітніх послуг» за 29 серпня. Ведучий у підводці зміни в організації харчування школярів називає реформою підвищення якості надання освітніх послуг, що є некоректним:

«Реформу щодо підвищення якості надання освітніх послуг у Дніпрі заплановано вже на поточний навчальний рік. Напередодні навчального року чиновники та педагоги обговорювали питання реформи щодо організації харчування дітей та створення для кожного навчального закладу окремого банківського рахунку».

У деяких матеріалах автори не вказували джерело інформації, порушуючи стандарт «достовірність». Так, сюжет «Інформаційний підсумок понеділка» за 29 серпня містить твердження без посилання на джерело: «Наразі в Україні близько п’ятсот господарств уже виробляють енергію у власному дворі. Більше тридцяти з них діють в межах Дніпропетровської області». А в сюжеті «За осінні зручності – гроші» за 30 серпня відсутні посилання на джерела інформації про розмір штрафів та про шкідливі речовини, що виділяються під час спалювання сухого листя.

Найгірше в моніторинговий період журналісти каналу дотримувалися стандарту відокремлення фактів від коментарів – 0,84 бала, балансу думок – 0,81 та повноти інформації – 0,53.

Прикладом порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів може слугувати вживання штампів  на кшталт «жага до знань», «час покаже» тощо, хоча іноді трапляються й оціночні судження. Як, скажімо, у матеріалі за 30 серпня «У Дніпрі на Краснопільському кладовищі»: «Уже два роки минуло, а Іловайська трагедія і досі залишає після себе багато болю і безліч запитань».

Порушення стандарту балансу думок бачимо у сюжеті «Поплатилася за добре серце» за 29 серпня. Журналіст каже: «Поплатилася за добре серце. Дніпровського волонтера обікрав так званий боєць АТО, якого довірлива дівчина погодилася залишити на ніч, бо тому було нікуди йти. Та поліція не поспішає на допомогу, і справу заводили три дні, і слідчого досі не призначили. Та й підозрюваного не оголосили у розшук». Утім, попри наявність звинувачень на адресу правоохоронців, пояснення позиції поліції у сюжеті немає.

До того ж, журналісти показали фото чоловіка, який, за словами волонтерки, обікрав її. Попри презумпцію невинності, його зарахували у злочинці.

Недотримання стандарту повноти бачимо у сюжеті «Привласнення бюджетних коштів та вимагання хабарів» за 31 серпня: не зрозуміло, хто проводив розслідування щодо хабарництва у школах Дніпра:

«Віталій Лисенко, ведучий: «Привласнення бюджетних коштів та вимагання хабарів від батьків − такі факти зловживання службовим становищем виявили під час перевірки шкіл та дитячих садочків Дніпра. У результаті розслідування під приціл ревізорів потрапили аж дванадцятеро керівників навчальних закладів. Яка доля чекає на правопорушників та чи можливо змінити систему освіти аби знешкодити корупцію, далі у сюжеті».

Тільки з коментарів заступника міського голови Олександра Шикуленка можна здогадуватись, що перевірку в школах проводили чиновники мерії.

Кривий Ріг, «Криворіжжя»

У новинах «Криворіжжя» рівень дотримання стандартів інформаційної журналістики в моніторинговий тиждень становив  4,92 балів із 6 можливих.

На думку моніторів, журналісти каналу зловживають продукуванням новин із офіційних подій, занадто довгими та неінформативними синхронами посадових осіб, не шукають незаангажованих експертів.

Найчастіше в оцінених сюжетах не було дотримано стандартів повноти поданих фактів (середній бал 0,64) та балансу думок (0,68).

Так, наприклад, у сюжеті за 30 серпня «Керуючись Законом України “Про засади державної регуляторної політики”», у якому йдеться про проект нового порядку продажу земельних ділянок та громадські слухання щодо нього, так і не має пояснення, що ж зміниться з його прийняттям. У матеріалі є лише загальні фрази журналіста та одного спікера, з яких взагалі нічого не зрозуміло. Одне з висловлювань автора сюжету величезне за обсягом, але не містить важливої інформації:

 «Тетяна БАБЕНКО, кореспондент: З метою створення та сталого функціонування ринку земель у місті, забезпечення раціонального, ефективного використання земель комунальної власності, створення сприятливих та рівних умов для суб'єктів господарювання в питаннях володіння і користування вільними земельними ділянками для містобудівних потреб, отримання додаткового фінансового ресурсу для вирішення соціально-економічних питань розвитку міста шляхом залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій у міське господарство та підвищення соціальних стандартів, на розсуд громади було винесено проект Положення „Про порядок продажу земельних ділянок комунальної власності або прав на них на території міста Кривого Рогу”».

Окрім того, цей сюжет також не відповідає вимогам стандарту оперативності: слухання щодо проекту рішення відбулися ще 18 серпня, а сюжет вийшов 30-го. Окрім того, журналіст включив у сюжет лише три синхрони в.о. начальника управління містобудування, архітектури та земельних відносин, який позитивно висловився про проект, хоча до проекту документа  були зауваження та пропозиції.

Стандарту «баланс думок» не було дотримано загалом у восьми новинах. Наприклад, інформація під гаслом «все буде добре» прозвучала у сюжеті за 31 серпня «У Кривому Розі нараховується 149 дитячих садків», який фактично є звітом освітян про черги в дошкільні навчальні заклади та їх ремонт. У сюжеті немає коментаря ні одного з батьків.

Коментарі лише одного спікера були використані також в сюжетах «У суботу, 27-го серпня, патрульна поліція відзначила перший своєрідний ювілей» (29 серпня) та «Ще одним нововведенням 2016 року став конкурс директорів» (2 вересня).

Неоперативним (стандарт дотримано на 0,84 бала) був сюжет «Перше півріччя для Кривого Рогу позначилося зменшенням загального рівня злочинності». У ньому йдеться про нараду керівників правоохоронних органів, що відбулася ще 19 серпня.

Сюжет «22 серпня з криворізької виправної колонії номер сімдесят, втекли двоє засуджених» розповідав про події тижневої давності. А матеріал «У Кривому Розі пройшов перший семінар з бразильського джиу-джитсу» вийшов 31 серпня,хоча закінчився семінар 28-го.

За стандартом відокремлення фактів від коментарів новини каналу набрали 0,8 бала, що свідчить про порушення у кожному п’ятому сюжеті. Наприклад, у сюжеті «У суботу, 27-го серпня, патрульна поліція відзначила перший своєрідний ювілей», який вийшов в ефір 29 серпня, і журналіст, і ведуча висловлювали свою власну думку: «На щастя, нова поліція таки запрацювала по-новому», «На щастя, таких профі, у рядах патрульної поліції достатньо».

Не дотримано цього стандарту ще у двох сюжетах, що вийшли того ж дня: «У понеділок 29 серпня до 2-річниці Іловайської трагедії» та «29 серпня на сторінці у Фейсбуці Іляна Гайдук». Журналісти так описують події: «Ані гучних промов, ані нагород, ані особливого творчого організаційного наповнення», «видався простим, по-своєму душевним і зворушливим, бо сюди прийшли ті, хто по-справжньому відчував у цьому потребу», «про схожість відчуттів і переживань цих об'єднаних спільним горем криворіжців здогадуватися неважко», «розмістила жахливу інформацію. Цинічно і не по-людськи за усіма канонами поступили вандали».

Водночас, журналісти телеканалу повністю дотрималися стандарту «точність» та порушили стандарт «достовірність» лише в одному сюжеті за 29 серпня «У суботу, 27-го серпня, патрульна поліція відзначила перший своєрідний ювілей», пославшись на відгуки невідомих запоріжців.

Луганськ, «ЛОТ»

У новинах «ЛОТа» середній бал дотримання стандартів журналістики становить 4,71 з 6 можливих.

Найнижчий середній бал (0,62) новини телеканалу отримали за стандартом повноти поданих фактів, який було порушено в 13 сюжетах. Для прикладу, такі порушення зафіксовані в сюжеті за 30 серпня «В Луганской области еще один бывший работник *нрзб*обратился в Службу безопасности Украины по программе “Тебя ждут дома”». Попри важливість інформації, вона подана дуже «бідно» (навіть немає інформації про те, скільки осіб вже скористались таким правом), особливо зважаючи те, що СБУ повідомила про це ще 27 серпня. В основному недотримання даного стандарту було напряму пов’язане з відсутністю усіх необхідних коментарів. Утім, це могло бути спричинене специфікою роботи журналістів у прифронтовій території.

За стандартом балансу думок  новини каналу отримали середній бал 0,62. Наприклад, 1 вересня журналісти телеканалу розповіли про початок навчального року в Кременській школі №1 («Более 50-ти тысяч учеников Луганщины сегодня сели за парты»), використавши лише один коментар, який належав голові ОДА. Скидається на те, що якби не візит Юрія Гарбуза до навчального закладу, то сюжет про 1 вересня у цій школі складався б лише з трьох речень зі статистичними даними:

«Более 50 учеников Луганщины сегодня сели за парты. Первый раз − в первый класс. В день знаний пошло более 5000 детей. А вот почти 3000 школьников – это будущие выпускники региона».

Тільки коментарі Юрія Гарбуза є також в сюжеті «Накануне 1 сентября, дня, когда согласно Минским договореностям должно произойти…» про наслідки обстрілів.

Однак, найяскравішим прикладом порушення даного стандарту є сюжет «Посол Японии в Украине, Шаги Кесуми посетило открытие Кременской водопроводно-насосной станции», який вийшов в ефір 30 серпня. Основна новина полягала в тому, що станцію відремонтували коштом Японії, і тепер посол перевіряє, що було зроблено. Журналісти чомусь подають тільки коментарі міського голови та заступника голови ОДА. Що ж сказав посол Японії про ремонт за гроші його країни, залишилося загадкою. Цей сюжет також отримав нуль балів за стандартом «точність», оскільки журналіст вказав, що вартість ремонту становить 6 млн. грн., хоча всі медіа повідомляли про меншу суму.

На третьому та на четвертому місцях за кількістю сюжетів, де вимог критеріїв оцінювання не було дотримано, − стандарти відокремлення фактів від коментарів (0,79) і точність (середній бал 0,82).

Низькі оцінки за цими стандартами канал отримав за щоденні огляди новин з так званої ЛНР. Ці згруповані короткі повідомлення отримали нуль балів також за баланс думок і повноту поданих фактів. Такі ж зауваження були в експертів і минулої хвилі моніторингу. Усупереч фаховим вимогам, ці тексти рясніють сленгом і  оціночними судженнями журналістів. Наприклад, як 29 серпня: «Глава всея ЛНРии  возобновил еженедельное сборище сепаратистов», «На профессиональный праздник оккупанты выдали шахтёрам сухпайки. Псевдозаботы о местных жителях во всех проявлених русской духовности», «Не менее примитивно выглядят подарки сепаратистов», «По старой бандиткой русско-духовной традиций боевики сначала выгнали людей на митинг».

Однак не лише у цих оглядах є порушення даних стандартів. Наприклад, у сюжеті за 30 серпня «В Луганской области в этом году открыли 6 опорных школ»журналіст каже:«Визит Министра образования и науки Лилии Гриневич в районе восприняли с волнением и радостью. Для многих – это подтверждение того, что чиновники о них заботятся».

Стандарту оперативності не було дотримано лише у чотирьох сюжетах (середній бал 0,88). Так, 29 серпня вийшов сюжет «В течении восьми часов студенты и преподаватели читали украинские стихотворения», хоча сама подія відбулася ще 26 серпня, до 16:00, а тому могли подати сюжет про це у вечірні новини того ж дня.

Так само неоперативним був уже згаданий сюжет за 30 серпня «В Луганской области в этом году открыли 6 опорных школ», оскільки візит Гриневич відбувся до школи ще 26 серпня.

Полтава, «Лтава»

Дотримання фахових стандартів новинарями «Лтави» експерти оцінили на  5,04 бала.

Причому, найкраще журналісти каналу дотримувались вимог стандартів оперативності (0,98) та точності (0,96 бала).  Дещо нижчі показники за дотриманням стандартів  відокремлення фактів від коментарів (0,79), достовірності (0,85) та повноти інформації  (0,58 бала).

Що стосується відокремлення фактів від коментарів, то, скажімо, в сюжеті «“Форд” збив трьох пішоходів» за 29 серпня» автор робить власну оцінку аварії: «Приховати сліди жорстокого злочину водію не вдалося» та використовує стійкі вислови «Через кілька днів випускник місцевої школи мав їхати на навчання. Та не судилося». А в матеріалі «Тактична підготовка на Полтавщині» за 31 серпня людину поквапилися назвати злочинцем: «Саму багатоповерхівку оточили озброєні поліцейські в бронежилетах. Злочинця затримали і передали слідчо-оперативній групі».

Приклади порушення стандарту балансу думоку новинах телевізії трапляється значно більше. Наприклад, в сюжеті «Понад вісімсот ставків та водосховищ орендують» за 29 серпня журналісти розповідають про районні бюджети, які недоотримують гроші за оренду водойм. При цьому у сюжеті відсутні думки орендарів, у тому числі, й потенційних. А в матеріалі «Конфлікт у Полтавській школі №3 не вщухає» за 1 вересня йдеться про мітинг, на якому батьки вимагали поновити на посаді звільненого директора школи. Журналіст не намагається дізнатися про його звільнення у посадовців, самого директора, його наступниці чи шкільних вчителів, даючи тільки коментарі мітингувальників та новопризначеного директора.

Іноді в журналістів «Лтави» трапляються «проколи» з посиланням на джерело інформації. Так,  у кількох сюжетах журналісти говорять про неназваних експертів. Наприклад, у матеріалі «Гречка то різко дорожчає, то дешевшає» за 31 серпня йдеться таке: «Експерти розповідають: для річних потреб області необхідно 5000 тонн сировини. Цього року очікується 8 тисяч тонн, отже, гречки буде достатньо для того щоб ціна на неї була адекватною». Також на «експертів» журналіст посилається у сюжеті «Тестування в обмін на лікування» за 2 вересня: «Експерти кажуть, для більшості українців дослідження стають єдиним способом отримати якісний препарат і безплатну медичну допомогу».

Щодо стандарту повноти, то більшості порушень журналісти «Лтави» припустились у повідомленнях від штабу АТО.

Суми, «UΛ:Суми»

Експерти відзначають високий рівень дотримання професійних стандартів у новинах каналу, − зусилля місцевих журналістів оцінено на 5, 74 балів із 6 можливих.

Загалом, випуски новин Сумської регіональної дирекції НТКУ є багатими за інформаційним наповненням, оперативними, журналісти не обмежуються одним коментарем для новини, а у випадку сюжету про конфлікт чи якусь проблему – представлені всі точки зору.

Наприклад, у сюжеті «Безпритульні собаки на вулицях Сум», що вийшов в ефір 1 вересня, журналіст використала коментарі волонтера, мешканки міста, директорів двох профільних комунальних підприємств, ветлікаря, начальника державної лікарні ветмедицини, міського голови. Або, наприклад, сюжет за 2 вересня «Перші громади в Сумському районі», де журналіст повністю розкрив тему, використавши коментарі не лише мешканців, голів сільрад, заступника голови ОДА, а й експерта з децентралізації.

Журналісти «UA:СУМИ» у разі необхідності звертаються за коментарями до столичних експертів. Так, у сюжеті про подорожчання електроенергії, який вийшов 1 вересня, використано коментар Андрія Зінченка, експерта енергетичної групи Реанімаційного пакету реформ (м. Київ).

Лише у семи сюжетах моніторингового тижня порушено стандарти. Так, два сюжети отримали нижчі оцінки через порушення стандартів «баланс думок» та «повнота». Для прикладу, у сюжеті за 2 вересня «Цьогоріч День народження Сум містяни відзначають за традицією» про те, який же день слід вважати днем створення міста, є лише один коментар кандидата сторичних наук, в якому йдеться про те, що місто за новим стилем «народилося 6 липня», однак далі журналіст розповідає, що на сесію винесли проект рішення про перенесення свята з осені на 25 червня. У сюжеті немає жодного пояснення такого вибору чиновників.

У двох сюжетах під час моніторингового тижня було порушено стандарт оперативності. Зокрема, нуль балів отримав сюжет «Сумського поета Андрія Полякова надрукували в американському інтернет-виданні», тому що його надрукували в американському журналі ще 26 серпня, про це він написав на своїй сторінці у FB 27 серпня, а короткий сюжет вийшов в ефір 1 вересня. Нуль за оперативність також має сюжет «Новообраним президентом Української студреспубліки став Михайло Ананченко», що вийшов в ефір наступного дня, оскільки президента обрали 24-27 серпня, а прес-реліз опублікували 29 серпня.

Харків, «ОТБ»

Аналіз дотримання стандартів інформаційної журналістики у новинах каналу визначив його рівень на позначці 4,42 із 6 можливих балів.

Експерти відзначають високий рівень дотримання стандарту відокремлення фактів від коментарів,який складає 0,96 бала, достовірності– посилання на джерела містять 94% проаналізованих новин, та стандарту точності – 0,92  бала.

Журналісти каналу досить швидко реагують на події, що забезпечує показник за стандартом оперативності на рівні 0,75 бала.

Найнижчі показники зафіксовано за стандартом балансу думок – 0,42  бала.

Серед матеріалів, які містять численні порушення, монітори звернули увагу на сюжет, який вийшов 30 серпня:  «Харківські прикордонники погоріли на хабарі». Власне, це не повноцінний сюжет, а відеоряд, змонтований з фотографій та тексту диктора.  Журналісти дають посилання на інформацію, розміщену військовим прокурором Анатолієм Матіосом на особистій сторінці у соцмережі (навіть не вказавши, якій саме). Автори новини обмежились інформацією з соцмережі та відеорядом, що складається з нарізок  фотографій з умовного місця злочину. Хоча на те, що це саме той прикордонник,  ті гроші, та ситуація, про яку йде мова, – нічого не вказує. Подібна інформація на території, що межує з військовим конфліктом, має бути перевірена та верифікована.

«Ірина ГНАТЮК, ведуча: Харківські прикордонники погоріли на хабарі, про це на своїй сторінці у соцмережі написав військовий прокурор Анатолій Матіос. Так, сьогодні військовою прокуратурою Харківського гарнізону спільно з СБУ за підозрою по статті “Вимагання та отримання хабара” на гарячому затримали начальника відділення й інспекторів Прикордонної служби Харківського прикордонного загону. Відтак, охоронець кордону вимагав від громадянки України п'ятнадцять тисяч гривень за те, щоб жінка з дитиною перетнула кордон України, причому без дозволу на це батька дитини. Також прикордонника звинуватили у тому, що він не вжив заходів за переміщення через державний кордон незадекларованої валюти. Як прокоментував ситуацію сам Матіос: “Нічого нового. Докерувалися, за гроші кордон не на замку”».

Суспільно важливий матеріал, який не містить посилання на джерело, вийшов у ефір телевізійної компанії першого вересня: «Від сьогодні, 1 вересня, українці платитимуть більше за електроенергію».

«Ірина ГНАТЮК, ведуча: Ну, і від сьогодні, 1 вересня, українці платитимуть більше за електроенергію. Тарифи збільшуються на 25%. Відтепер, якщо ви в місяць використовуєте електрики до 100 кіловат на годину, тариф збільшується на 20 копійок і становитиме 71 копійку за 1 кіловат в годину. До цього кіловат коштував 57 копійок. Якщо ваша потреба електроенергії від 100 до 600 кіловат на місяць, то за кожен кіловат понад норму доведеться платити 1 гривню 20 копійок на противагу 99 копійкам, які були до цього. При споживанні світла понад 600 кіловат на місяць за новими тарифами платити доведеться 1 гривню 63 копійки за 1 кіловат на годину. До підвищення цей тариф складав гривню 56. Тарифи, що набули чинності 1 вересня, діятимуть до 28 лютого наступного року. Ну, і наступне збільшення заплановане на 1 березня 2017-го».

Певні проблеми відчуваються із дотриманнями журналістами каналу стандартів балансу думок і повноти поданих фактів. Зокрема, експерти звернули увагу на засилля матеріалів «одним абзацом» – повідомлення прес-служб або інформагентств. У такому форматі про всебічне висвітлення події не йдеться апріорі. Наприклад, як у новині за 29 вересня  «У Золочеві з'явиться гуртожиток для переселенців»:

«Христина ЗАГРЕБЕЛЬНА, ведуча: У Золочеві з'явиться гуртожиток для переселенців, про таке інформує сайт Харківської облради. Так, колишнє приміщення неврологічного відділення Золочівської районної лікарні буде переобладнано під гуртожиток для переселенців. Це зробити необхідно, адже 2 роки тому майже 200 людей з Донеччини та Луганщини прибули до Золочівського району. Будівництво розпочали, щойно були оформлені усі дозвільні документи. Гуртожиток для переселенців побудують за сприяння Українського фонду соціальних інвестицій. На будівництво планують витратити більше 5-ти мільйонів гривень».

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оціночними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» й не мають офіційного характеру.

Моніторинг дотримання професійних стандартів у роботі інформаційних служб філій НТКУ здійснює громадська організація «Детектор медіа» в рамках проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи суспільного мовлення в Україні».    

Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медійного продукту.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Детектор медіа». Методологію здійснення моніторингу викладено тут. Матеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту MediaSapiens.