У тексті кожного матеріалу маркуються ключові ознаки порушень стандартів:

жовтим маркером — ознаки порушення стандарту відокремлення фактів від думок (тобто журналістські оцінки й висновки, а також слова, які є маркерами суб’єктивної думки),

голубим маркером — ознаки порушення стандарту достовірності інформації (тобто відсутність чи розмитість посилання на надійне джерело інформації),

червоним маркером — ознаки порушення стандарту точності (тобто фактична неточність або критична для точності розмитість фактичної інформації).

Зауваження в тексті даються так: (напівжирним шрифтом і в дужках).

У кінці сюжету напівжирним шрифтом описово — про порушення стандартів оперативності, балансу думок і повноти інформації.

Також подано важливі теми кожного дня, про які не згадувалося у випуску новин.

Тексти взято за розшифровками Центру контент-аналізу.

Порушення стандартів точності й оперативності визначаються за допомогою повідомлень агентства УНІАН. Якщо певний факт «UA: Перший» та «Українське радіо» подають однаково, а УНІАН інакше, — в таких випадках правильним вважається подача факту каналами.

Таблиця. Порушення стандартів інформаційної журналістики в підсумкових випусках новин «UA: Першого» впродовж 24–28 жовтня 2016 року

Збільшене зображення інфографіки можна подивитися тут. 

* Перша цифра – абсолютна кількість, друга цифра – відсоток від загальної кількості досліджених матеріалів.

На звітному тижні стандарт балансу думок частково або повністю було порушено в 11 матеріалах із 55 досліджених (20 %).

Із найбільш грубих порушень — матеріал про вихід екс-нардепа Медяника з-під варти (24 жовтня), в якому є прямі обвинувачення Генпрокуратури у фальсифікації матеріалів справи, озвучені адвокатом Медяника, і не надано слова у відповідь представникам Генпрокуратури.

У матеріалі за 24 жовтня про те, що очільник «Черкасиелектротрансу» Кучер змушував водіїв тролейбусів стерти патріотичну символіку з машин, усі коментарі (й водіїв, і представників міської влади, й містян) проти Кучера, коментаря Кучера немає, натомість сказано, що «сам Кучер на зв’язок із журналістами не виходить», проте не пояснено, що саме робили журналісти, щоб отримати його коментар.

У матеріалі за 26 жовтня про заяву прем’єр-міністра Гройсмана щодо підвищення мінімальної зарплати немає необхідних у цьому випадку експертних оцінок намірів Кабміну.

На звітному тижні очевидних порушень стандарту оперативності подачі інформації не було.

Стандарт достовірності подачі інформації на звітному тижні порушувався в 33 матеріалах із 55 досліджених (60 %).

Велика кількість розмитих посилань, коли зазначається певна установа, але не зазначено конкретного її представника, який надав журналістам інформацію: «у міськраді журналістам розповіли», «у відомстві (Держкіно) пояснили», «розповіли медики Дніпропетровської обласної лікарні імені Мечникова», «про це повідомили члени комісії Київради з питань екології», «члени екологічної комісії Київради підтримали подану петицію та кажуть», «у КМДА додають», «за словами представників НАЗК», «як повідомляє Нацбанк», «Адміністрація вирішила», «це підтвердили в ОБСЄ», «побачили в Міністерстві освіти», «у Держслужбі кажуть».

Значною є кількість повністю розмитих або надто узагальнених посилань на джерело інформації, або — що є ще більш грубим порушенням стандарту — на джерело суб’єктивної думки: «за словами армійців», «водії наполягають», «містяни обурені», «вважають пасажири», «лікарі запевняють», «організатори сподіваються» «чиновники пояснюють», «як кажуть захисники», «кажуть лікарі», «деякі чиновники заявили», «посадовці зацікавлені», «свідки розповідають», «лікарі говорять», «за словами очевидців», «повідомляє обласна поліція», «чиновники скаржаться», «кажуть у патрульній поліції», «полісмени підозрюють», «психологи визнають», «кажуть психологи і визнають самі бійці», «комунальники кажуть», «експерти кажуть», «лікарі кажуть», «медики кажуть».

Журналісти «UA: Першого» продовжують посилатися на сторінки в соцмережах, не верифікуючи цієї інформації або ж суб’єктивної думки: «Андрій Парубій, спікер парламенту, декларацію подати зміг, хоча, як написав у Facebook, довелося сидіти на сайті два дні», «на своїй сторінці у Фейсбуці учасник організації “Дорожний контроль” Максим Магера виклав фото», «речниця відомства Мар'яна Беца на своїй сторінці в “Tвіттері” зазначила», «про це самі містяни пишуть у соцмережах», «про це у своєму фейсбуці написав голова Центральної виборчої комісії курултаю кримськотатарського народу Заїр Смедляєв».

Крім того, одного разу посилаються на інтернет-видання «Європейська правда», не перевіряючи інформації в першоджерелах. І одного разу звучить таке малодостовірне посилання: «так пишуть українські медіа, посилаючись на джерело в уряді».

Крім того, в деяких матеріалах узагалі немає посилань на жодні (навіть і розмито визначені) джерела інформації.

Стандарт відокремлення фактів від думок порушено в 32 матеріалах із 55 досліджених (58 %).

У випусках — значна кількість оцінок журналістів із найрізноманітніших приводів: «він поневірявся по таборах в Німеччині», «колишній польський міністр транспорту Славомир Новак став жертвою швейцарського наручного годинника», «однак пішов у відставку, а торік справу взагалі закрили», «тоді зчинився скандал», «чому така нелюбов до державної символіки», «зразково-показова родина, втіха для лікарів», «один з найвідоміших фільмів», «знов гатили по Авдіївці», «кількість фахівців за спеціальностями юрист, економіст, бухгалтерський облік величезна», «неспокійно на Луганщині», «трагедія сталася напередодні ввечері», «найбільше перепало вулиці Гагаріна», «навчальний процес відновлювали поступово», «маршрутка з Дніпра саме прямувала у передмістя, аж раптом врізалась у фуру», «сам волонтер проводить унікальні психологічні тренінги», «щоб виконати усі замовлення, працюють швидко. Ось Анастасія ретельно кладе клаптики тканини поруч», «техніка стара, а нових машин не закуповували давно», «роботодавці у відчаї готові платити кваліфікованим кадрам», «нині на автозаправних станціях літр популярного А-95 коштує в середньому двадцять п'ять гривень», «неспокійно було і на Донецькому напрямку», «з артилерії та мінометів гатили поблизу Красногорівки й Троїцького», «неспокійно було й на Луганщині», «тож, аби не стати жертвою інсульту, потрібно дотримуватися легких правил», «на фестиваль прийшло чимало гостей» тощо.

Подеколи журналісти вдаються до власних висновків: «Щодо страшної хвороби яка у разі ускладнень призводить до паралічу і смерті поліомієліт, лишилося тільки згадки про торічний спалах і дефіцит вакцин»; «Проте посадовці зацікавлені, щоб сайт запрацював. Адже крайній термін подання е-декларування 1 листопада»; «Перспективу для робітничих професій побачили в Міністерстві освіти»; «Утім для неї це не просто робота, а в першу чергу й навчання»; «Попри це, охочих отримати робочі професії обмаль»; «Молодь не хоче здобувати такий фах, мовляв, не престижно».

Сказане високопосадовцями журналісти періодично позначають лексикою урочистого стилю, тим самим штучно підвищуючи статус сказаного:«зазначив», «заявив», «закликав», «наголосив».

Крім того, на позначення дієслова «сказав» використовуються слова, що оцінюють модальність сказаного або ж сказане як певну дію: «зізнався», «запевняє», «сподіваються» тощо.

Стандарт точності подачі інформації було порушено в трьох матеріалах (5 %).

У матеріалі за 24 жовтня про імунізацію дітей від поліомієліту — в підводці і в сюжеті стверджується: «Причини різні, як не бажання батьків робити дітям щеплення, так і дефіцит вакцин» і «Щодо страшної хвороби яка у разі ускладнень призводить до паралічу і смерті поліомієліт, лишилося тільки згадки про торічний спалах і дефіцит вакцин». А далі в сюжеті: «Лікарі запевняють, вакцин достатньо, інєкції, оральні каплі до рота, вакцини безпечні. Якщо проблему з вакцинами вирішено, вони наявні у всіх регіонах  актуальною є інша, відмови батьків від щеплень». Ці твердження є взаємовиключними, а отже якесь із них є хибним.

У двох матеріалах — за 24 жовтня про стерті герби на черкаських тролейбусах і за 26 жовтня про наслідки руйнування школи у Василькові — журналісти вдаються до безпідставних узагальнень: «Водії наполягають: зробили патріотичний тюнінг, щоб покращити вигляд уже далеко не нових машин. Розповідають, одного з їхніх колег таки змусили замалювати символ. Містяни обурені… Із гербами краще, вважають пасажири». І «потім учнів розподілили по трьох місцевих школах. Середні та старші класи мали навчатися в другу зміну. Батьків таке рішення не влаштувало». Будь-яке узагальнення суб’єктивної думки на великі групи людей містить у собі й елемент неточності, оскільки у великих групах людей гарантовано будуть і ті, хто саме такої думки не поділяє.

Стандарт повноти подачі інформації порушувався в 50 матеріалах із 55 досліджених (91 %).

У більшості випадків це брак деталізації, важливих фактів про ту чи іншу подію.

До прикладу, повідомлення від 24 жовтня: «Держкіно заборонило стрічку «На краю безодні» українського режисера Володимира Савельєва. У фільмі йдеться про створення ядерної зброї і Карибську кризу 1962 року, коли ледь не розпочалася атомна війна між СРСР і США. В картині зображені Сталін, Хрущов, Кеннеді, Брежнєв. Крім цього, Держкіно заборонило і десять російських фільмів. У відомстві пояснили, стрічки містять антиукраїнську пропаганду». Тут необхідно було пояснити, в чому саме полягала «антиукраїнська пропаганда», як мінімум, у фільмі українського режисера про Карибську кризу.

У матеріалі за 26 жовтня про заяву Гройсмана щодо підвищення мінімальної зарплати критично важливим був бекґраунд про інфляційну складову, відповідно до цифр, які називав прем’єр.

Протягом звітного тижня у трьох із 55 досліджених матеріалів (5 %) були ознаки можливої замовності.

Це незбалансований матеріал за 25 жовтня про заяву спікера парламенту Парубія, що зарплати нардепам підвищено не буде. І вже згаданий матеріал 26 жовтня про Гройсмана і мінімальну зарплату. І матеріал за 27 жовтня, де слово в позитивному контексті надається Президенту Порошенку.

24 жовтня (понеділок)

1. Помер Богдан Гаврилишин

«Ведуча: Помер Богдан Гаврилишин, економіст світового рівня, професор, меценат та громадський діяч. Про смерть повідомив його благодійний фонд. З 40-х років минулого століття він поневірявся по таборах в Німеччині, потім був переїзд до Канади, там здобув вищу освіту, зробив кар'єру менеджера, переїхав до Швейцарії. Україну побачив через 40 років, після перебудови. Член Міжнародної академії менеджменту, почесний доктор семи університетів Канади та України, співзасновник Давоського форуму. Гаврилишина називали найвпливовішим українцем у світі.

Богдан Гаврилишин: Я маю... нрбз... до грошей, я грошей не люблю, але... нрзб

Кореспондент: Це уривок із розмови Богдана Гаврилишина, економіста зі світовим ім'ям, з блаженнішим Любомиром Гузаром. Розповідає про свої переконання: заробляти аби ділитися, віддавати і не просити нічого натомість. Богдан Гаврилишин — один з найбільших українських меценатів. З 2010 року діє фонд, що носить його ім'я. Місія — підтримати молодь. А це дует "Дві скрипки". Завдяки меценату юні музиканти вже виступали в Нью-Йорку в Карнегі Холл та у Лондоні на благодійному балі принца Гаррі.

Ілля Бондаренко, учасник ансамблю Two violins: Он помогал почти во всех наших проектах совместных и без него мы не смогли бы стать такими, какими мы есть сейчас.

Кореспондент: В одному зі своїх останніх інтерв'ю Богдан Гаврилишин казав: Україні в Євросоюз відкриє двері саме культура, а вже потім буде економічна та політична інтеграція. Це слова економіста та професора, що впродовж 18 років очолював міжнародний інститут менеджменту в Женеві, засновника одного з найголовніших економічних форумів світу Давоського, члену Римського клубу світової академії мистецтва та науки, почесного доктора 7 українських та канадських університетів.

Олів'є Водо: Та перш за все він є людиною, що вболіває за розвиток суспільства, а перш за все за розвиток своєї милої України.

Кореспондент: 5 днів тому на своє 90-річчя за значне внесення в розвиток України Богдана Гаврилишина нагородили орденом свободи від президента України та орденом святого Миколи Чудотворця від української православної церкви Київського патріархату. Сьогодні о 5 ранку мецената не стало. Останні хвилини життя він провів серед рідних у своїй квартирі в Києві».

2. Сьогодні бойовики вже 25 разів порушували режим тиші

«Ведуча: Далі до подій на Донбасі. Сьогодні бойовики вже 25 разів порушували режим тиші. Найбільше стріляли на Маріупольському рубежі. Під вогнем були Гранітне, Гнутове, Красногорівка, Павлопіль, Широкине та Мар'їнка. На Донецькому напрямку Луганське та Авдіївка. На Луганщині Новоолександрівка. Ворог вів вогонь зі стрілецької зброї, мінометів та гранатометів. За минулу добу ніхто з українських військових не загинув, проте сімох бійців поранено. Напередодні з мінометів бойовики обстріляли Зайцеве поблизу Горлівки. Знищено житловий будинок. Ніхто з людей не постраждав. Також з артилерії та мінометів ворог знову накрив житлові квартали Авдіївки та міський цвинтар. Ці фото зробили українські військові. Від розривів снарядів та мін на цвинтарі пошкоджено пам'ятники, хрести, надгробні плити та огорожі. За словами армійців, стріляли з боку Яковлівки, Мінерального та Донецького аеропорту. Під ворожий вогонь кладовище потрапляє вже не в перше. Останній раз снаряди із забороненої зброї прилітали сюди в середині вересня. Всі ці випадки задокументували та передали спостерігачам ОБСЄ».

(Не зазначено джерела інформації.)

3. У Криму розглянули справу Ахтема Чийгози

«Ведуча: В Криму розглянули справу Ахтема Чийгоза, заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу. Окупаційний Верховний суд півострова заслухав сторону обвинувачення та одного з постраждалих під час мітингу в Сімферополі в лютому 2014-го, про це розказав адвокат Чийгоза Микола Полозов.

Микола Полозов, адвокат Ахтема Чийгоза: Были допрошены три свидетеля обвинения. Двое из них — это бывшие сотрудники МВД Украины, ныне российские полицейские, они участвовали в полицейском усилении у Верховной Рады в то время, а Ахтема Чейгоза один из них видел, другой не видел, но ничего о его действиях сообщить они не смогли. Свидетель — это Колесников, сотрудник управления делами Верховной Рады Украины в тот момент. Следующее судебное заседание состоится завтра, начало в 9:30.

Ведуча: Чийгозу, нагадаю, інкримінують участь у масових заворушеннях. Його затримали в січні 2015-го, як головного винуватця можуть засудити до 10 років. Потерпілими влада анексованого Росією півострова вважає представників так званої “Кримської самооборони”».

4. Екс-нардеп від Партії регіонів Володимир Медяник вийшов із-під варти

«Ведуча: Екс-нардеп від Партії регіонів Володимир Медяник вийшов з-під варти. Генеральна прокуратура закрила кримінальну справу проти екс-регіонала через брак доказів, які б доводили його провину. В свою чергу адвокат Медяника Олег Бабіч зазначив, звільнення підзахисного передусім заслуга самого Медяника, той не скоїв жодного злочину. На цьому свою роботу адвокат не закінчує, разом з екс-нардепом планує позиватися в Європейський суд стосовно фальсифікації доказів щодо справи.

Олег Бабіч, адвокат Володимира Медяника: Ми зараз будемо ініціювати кримінальні провадження щодо тих прокурорів і слідчих, які умисно фальсифікували матеріали справи для того, щоб не винувата особа знаходилась під вартою. Як мінімум двох прокурорів таких ми знаємо, як мінімум 1 слідчого, ми також знаємо, які мають нести кримінальну відповідальність за те, що вони сфальшували матеріали справи.

Ведуча: Нагадаю, Володимира Медяника затримали на початку серпня, він проходив в справі іншого екс-регіонала Олександра Єфремова. Медяник підозрюється в причетності до організації так званого терористичного угруповання “Луганська народна республіка”, метою якого було усунення державного устрою».

(Немає балансу думок — відповіді ГПУ на прямі звинувачення у фальсифікації матеріалів справи.)

5. Новий очільник «Укравтодору»

«Ведуча: Поляк Славомир Новак, який очолив “Укравтодор”, має українське громадянство. Хоча, як зізнався, переїжджати до Києва остаточно — не планує. Сьогодні його представили колективу. Коли українцям очікувати кращих доріг та що стало на заваді польській кар'єрі Новака — далі докладніше.

Кореспондент: Коли у нього цікавляться точним часом він відповідає віршиком. Колишній польський міністр транспорту Славомир Новак став жертвою швейцарського наручного годинника, він не вписав його в декларацію, за це міг потрапити за грати на три роки. Однак пішов у відставку, а торік справу взагалі закрили. А це його розмова з високопосадовцем польського Мінфіну, цікавиться чому взялися перевіряти рахунки його дружини. Діалог підслухали і опублікували. Тоді зчинився скандал, бо записували і інших польських чиновників. На той час Славомир Новак уже був у відставці.

Славомир Новак, виконувач обов'язків голови “Укравтодору”: Все инвестиции(?) в Польше. Можно сказать, что это тоже мой *нрзб*.

Кореспондент: І представлення в Україні. Сюди Новак прибув із досвідом проведення Євро 2012 та реформування залізниці. Як міністр він розробив план розбудови польських доріг до 2023-го і проклав автобан Варшава — Берлін. Щоправда мав на те до 10 мільярдів євро на рік.

Славомир Новак: Я буду жить здесь с понедельника до пятницы и каждый уикенд я буду уезжать в Гданск в мой город. Думаю, что тоже моя семья здесь но на несколько недель. Тоже посмотреть, почувствовать Киев.

Кореспондент: При цьому виконувач обов'язків голови “Укравтодору” збирається сприяти розвитку дорожнього фонду та почати співпрацю з міжнародними банками. Планує провести аудит доріг і дозволити будувати їх приватникам. Збирається також децентралізувати “Укравтодор”. Хоча просить не очікувати від нього чогось надзвичайного.

Славоми Новак: Я не маг, не ожидайте от меня чудес. Дороги не строятся так быстро. Нужно реформировать систему, нужно делать прозрачно, нужно начать строительство Украины. Дороги в очень плохом состоянии, я это знаю.

Кореспондент: Зарплата ж нового очільника “Укравтодору” понад 10 тисяч гривень. Сподівається, що її в Кабміні переглянуть».

6. Заборона патріотичної символіки

«Ведуча. В Черкасах заборонили патріотичну символіку на тролейбусах. Очільник “Черкасиелектротранс” змушував водіїв стерти герби з транспорту. Одному вже наказали позбутися синьо-жовтого герба. Чому така нелюбов до державної символіки.

Кореспондент. Із гербом на кузові Андрій кермує кілька тижнів. Аж сьогодні керівництво попередило: “Національний символ слід замалювати”.

Андрій Карпенко, водій тролейбуса. Герби намальовані уже більше двох тижнів, десь коло трьох. А означають що? Я — українець, то й герби мають бути українські.

Кореспондент. Водії наполягають: зробили патріотичний тюнінг, щоб покращити вигляд уже далеко не нових машин. Розповідають, одного з їхніх колег таки змусили замалювати символ. Містяни обурені.

Валерій Мироненко, член Громадської ради при КП “Черкасиелектротранс”. Виходить так, що якщо клеїти рекламу, яка псує зовнішній вигляд і самого транспорту, і заважає пасажирам, водіям, то у нас це дозволено і можна. Тому що реклама приносить кошти. А якщо люди, водії вирішили прикрасити свій транспортний засіб символікою України, то це не дозволяється робити. Я цього не розумію.

Кореспондент. Із гербами краще, вважають пасажири.

Альберт Миколайович, житель Черкас. Так как, что мы уже в самостоятельной Украине живем 30 с лишним лет. Как будто уже пора, чтобы был у нас свой герб. Вот, свой герб, язык и так далее. Ну, я отношусь положительно.

Марина Геращенко, студентка. Я, наприклад, з Кіровограда і я не бачила там, щоб було, ну, оце на тролейбусах або на маршрутках даже таке патріотичне щось. А в Черкасах, ну, тут більш патріотично мені.

Кореспондент: У Міськраді журналістам розповіли: замалювати герби — особиста ініціатива Голови «Черкасиелектротранс” Петра Кучера. Мовляв, зображення суперечать загальному вигляду транспорту і нанесли їх без дозволу керівництва.

Олександр Радуцький, секретар Черкаської міської ради. І було категорично виказано в бік Кучера Петра Семеновича: “Якщо ще раз таке з’явиться, якщо буде таке, ну, неподобство, то він буде просто звільнений з роботи. А там уже в судах розповідає про те, що хто був правий, а хто винний”. Тому що символіка національна — це наша символіка, завдяки якій ми зараз і на Заході стоїмо, завдяки якій ми розбудовуємо нашу Україну. А те, що от на місцях якісь містечкові, скажемо так, князьки починають якісь свої правила узгоджувати, то ми цього не допустимо.

Кореспондент: Сам Кучер на зв'язок із журналістами не виходить. Зараз герби залишилися на двох тролейбусах. І ще кілька водіїв сповістили про бажання розмалювати свої машини національними символами». (Порушено баланс думок. Не вказано, що робили журналісти, щоб отримати коментар Кучера.)

7. В Україні менше половина населення вакцинована від поліомієліту

«Ведуча: В Україні менше половини населення вакцинована від поліомієліту. Водночас за рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я, необхідно близько 95 %. Причини різні, як не бажання батьків робити дітям щеплення, так і дефіцит вакцин. Про небезпечну хворобу, спалах якої зафіксували торік в Україні, чиновники та представники *нрзб* згадували у всесвітній день боротьби з поліомієлітом.

Жінка 1: Я прийшла сьогодні робити поліклініку прививку.

Кореспондент: 7-ми річна Єва, старша сестра Ліза і мама Анна. Зразково-показова родина, втіха для лікарів. Пройшли всі планові і три раунди додаткової іммунізації від поліомієліту.

Анна Нагула, киянка: Всі щеплення які треба було зробити по графіку, по нормам вакцинація і чотири *нрзб* вакцинації. Переживаю за здоров'я дітей, тому вважаю що треба зробити.

Кореспондент: Сьогодні у черзі до лікарів аби зробити манту. Щодо страшної хвороби яка у разі ускладнень призводить до паралічу і смерті поліомієліт, лишилося тільки згадки про торічний спалах і дефіцит вакцин. (Висновок журналіста) Нині поліклініка проводять тільки планові щеплення. Лікарі запевняють, вакцин достатньо, інєкції, оральні каплі до рота, вакцини безпечні. Якщо проблему з вакцинами вирішено, вони наявні у всіх регіонах  актуальною є інша, відмови батьків від щеплень. (Це твердження повністю суперечить твердженню про дефіцит вакцини у попередньому реченні, і в підводці ведучої, отже, одне з цих тверджень є хибним)

Наталія Шаповал, заступник начальника центру первинної медико-санітарної допомоги: Якійсь такі панічний страх батьків перед проведенням вакцинації. Тому вони відмовляються не тільки щеплень від поліомієліту, а і від *нрзб*. Основною причиною відмов залишається недовіра до якості вакцини яка є в поліклініці.

Кореспондент: Недовіра до вакцинації, погане фінансування іммунізації, застарілі знання серед медиків щодо теми. Саме ці три чинники, вважають міжнародні експерти, вплинули на те, що Україна серед країн аутсайдерів з вакцинації свого населення. 39 % у 2015 році.

Сюзан Косінські Фрітц, директор регіональної місії USAID в Україні: У 2015 році 20 мільйонів по всьому світі не було охоплені планово іммунізацію. З цих дітей більш ніж 60 відсотків мешкають тільки у 10 країнах, включаючи Нігерію, Республіку Конго, Ірак, Пакистан і Україну.

Кореспондент: За останні 6 років, кількість вакцинованих тільки зменшилась, — підтверджують наші медики і обіцяють, терміново надолужити *нрзб*.

Уляна Супрун, в.о. Міністра охорони здоров'я України: Готові вакцинувати, але ми не лише вакцинуємо новонародженних однолітних дітей. Ми мусимо також і догнати тих дітей, які не були вакциновані за останніх 6 років.

Кореспондент: Наявні мільйони доз вакцин і тисячі медиків готові давати ці вакцини дітям. Успішна імунізація і досягнення цифри 95 % дозволить Україні отримати статус країни, вільної від поліомієліту».

8. Держкіно заборонило стрічку «На краю безодні»

«Ведуча: Держкіно заборонило стрічку “На краю безодні” українського режисера Володимира Савельєва. У фільмі йдеться про створення ядерної зброї і Карибську кризу 1962 року, коли ледь не розпочалася атомна війна між СРСР і США. В картині зображені Сталін, Хрущов, Кеннеді, Брежнєв. Крім цього, Держкіно заборонило і десять російських фільмів. У відомстві пояснили, стрічки містять антиукраїнську пропаганду». (Критична неповнота: немає пояснень, у чому саме причини заборони стрічки українського режисера.)

9. Презентували український мультфільм «Воїни лісу»

«Ведуча: Перший мультфільм про Українську повстанську армію презентували в Івано-Франківську. Мультик називається "Воїни лісу", його автор Богдан Савлюк. Він каже, що в стрічці використали назву кореня пласту "лісові чорти" для назви повстанського загону. Свого часу до нього входив Роман Шухевич. Пісню для стрічки виконав музикант Тарас Жетинський.

Фрагмент з м/ф "Воїни лісу": "Біда, хлопчики, біда. На наше село Цимброню напали кляті москалі". "От холєра. Зараз ми їх миттю виженемо. Познайомлю засранців зі своїм скорострілом. Друзі, гайда".

Богдан Савлюк, автор мультфільму: Тут одна тема, тобто боротьба УПА проти цього терору. Фактично в мультику також, писавши сценарія, я зробив наголос на масовому вирубуванні лісу. Ліс вирубують масово, крадуть, тим самим можуть впливати на флору, на фауну, уможливлювати повені».

У випуску за 24 жовтня повідомлялося про всі важливі теми дня.

25 жовтня (вівторок)

1. У Києві попрощалися з Народною артисткою України Валерією Заклунною

«Ведучий: У Києві попрощалися з народною артисткою України Валерією Заклунною. Ій було 74. Півстоліття акторка працювала в столичному театрі російської драми імені Лесі Українки. Зіграла 4 десятки ролей і в кіно. Один із найвідоміших фільмів — "Місце зустрічі змінити не можна".

Кореспондент: З квітами та сльозами на очах з 11-ї години сьогодні до театру поспішають люди. Є актори, режисери, і ті, хто знали Валерію Заклунну тільки по її сценічних образах. Тут, в театрі російської драми імені Лесі Українки вона зіграла майже 50 ролей.

Михайло Резнікович, художній керівник театру російської драми імені Лесі Українки: Вона була більше ніж просто талановитою актрисою. Вона була совістю театру. Її любили люди, вони відчували її справжність.

Кореспондент: Це одна з останніх ролей Заклунної. Образ люблячої бабусі.

Валерія Заклунна, народна актриса: Я так боялась, что ты его не любишь. А теперь почти боюсь, что ты любишь его слишком сильно. Слушай меня, девочка, пока не прошла молодость, перемени всё это. Пусть он, он тянет повозку, на то он и мужчина.

Давид Бабаєв, народний артист України: Она бежала на помощь не только родным но и незнакомым людям. Она была человеком с очень мощным крепким характером, и в то же время она была абсолютно беспомощным ребёнком, когда начинала репетировать новую роль.

Валерія Заклунна: Люди, надо жить чувствами, а для чувств безразлично, кто прав.

Олег Вергеліс, театральний критик: Це актриса, яка уміла тримати зал, актриса, яка викликала просто так подив, захват, попри перехожих, то, що вона була дуже гарною жінкою, завжди вона давала як зразок твердості характеру, мужності.

Кореспондент: Характер свій Заклунна показувала і у кіно. Зіграла майже 40 ролей. Тут вона командир ескадрилії, Дуся Богуславська.

Акторка в сцені, роль Захарченко: Я не больная, Евдокия Михайловна. И что хотите делайте, я в госпиталь не поеду.

Валерія Заклунна: Захарченко, что творится в твоей эскадрильи!

Кореспондент: У 2012 році Валерії Заклунній присвоїли звання Героя України.

Микола Рушковський, народний артист України: Хороший настоящий человек. Жизнь её была не подарок. В начале войны она не своим делом занималась. И делала это хорошо.

Кореспондент: Поховали акторку на Байковому кладовищі, поруч з чоловіком».

2. Події на Донбасі

«Ведучий: І до подій на Донбасі. З початку доби армійці нарахували дванадцять ворожих обстрілів. Найбільше на маріупольському напрямку. Поблизу Старогнатівки та Мар'їнки бойовики вели вогонь з кулеметів, гранатометів та стрілецької зброї. А в Красногор'ївці та Водяному — з мінометів. На Донецькому рубежі зі зброї великого калібру знов гатили по Авдіївці. За минулу добу в зоні АТО ніхто з військових не загинув. Шістьох бійців поранено». (Немає посилань на джерела.)

3. У Дніпро військовим гвинтокрилом доправили трьох поранених з передової

«Ведучий: У Дніпро військовим гвинтокрилом доправили трьох поранених з передової. Двох привезли до шпиталю. Їхнє життя у безпеці. А третього бійця, якому 23 роки, доставили в обласну лікарню імені Мечнікова. Хлопець у дуже в тяжкому стані, розказав Новинам на Першому головний лікар Сергій Риженко.

Сергій Риженко, головний лікар Дніпропетровської обласної клінчної лікарні ім. Мечнікова: У него минно-взрывная травма, открытая, непроникающая, сквозная. Ранение позвоночника. Позвоночник по сути разрушен в шейном отделе, в грудном отделе на уровне позвонка С5. Ну очень тяжелый раненый. Тетрафарез и не работают ни руки, ни ноги. И осколочное ранение правой ноги. В настоящее время он находится ЕВЛ. Мы максимально делаем все возможное, чтобы восстановить кровопотерю, но в дальнейшем будем делать очень и очень сложные операции».

4. Судовий процес над Ахтемом Чийгозом

«Ведучий: Окупаційна влада Криму вирішила прискорити судовий процес на Ахтемом Чийгозом. Про це повідомив адвокат Микола Полозов. За його словами, підконтрольний Кремлю Верховний Суд Криму планує проводити по 4 засідання на тиждень, а не по 3, як раніше. Адвокат припускає, що влада хоче ухвалити вирок до 26.02.2017 року.

Микола Полозов, адвокат Ахтема Чийгоза: На текущий момент у нас за три месяца пройдено порядка 30 судебных заседаний, сегодня состоялось 31. То с увеличением графика за ноябрь пройдет почти 20 судебных заседаний, т.е. фактически в полтора раза происходит ускорение процесса. На мой взгляд, это имеет символическое значение. Поскольку, со времени событий прошло три года, а, по всей видимости, российская власть хочет, в том числе, утвердиться в Крыму в качестве победителей и посредством приговора по делу Ахтема Чийгоза.

Ведучий: Заступнику голови Меджлісу, нагадаю, закидають участь у масових заворушеннях під будівлею Верховної Ради Криму 26.02.2014. Ахтема Чийгоза затримали за рік, у січні 2015. Його можуть засудити на 10 літ ув'язнення. Постраждалі у справі — представники так званої кримської самооборони».

5. Зарплати народним депутатам не підвищать

«Ведучий: Зарплати нардепам не підвищать, про це заявив голова Верховної Ради — Андрій Парубій на засіданні Національної ради реформ. Уже наступного вівторка питання зарплат переглянуть у парламенті. Нагадаю, 20-го жовтня нардепи ухвалили проект державного бюджету на 2017 рік, який передбачає збільшення депутатської платні. Уже з 1-го листопада парламентарі мали отримувати вдвічі більше ніж тепер — по 36250 гривень.

Андрій Парубій, голова Верховної Ради України: В суспільстві не було дуже широкого розголосу, наше останнє рішення, яке ми приймали по бюджету, з приводу підняття заробітних плат народних депутатів, я хотів би сказати, що я свідомо не підписую цієї постанови. Ми вже у вівторок швидше винесемо спільну*нрзб* законодавчу, змінами до постанови, де ми залишимо дуже важливий фактичний момент впорядкування і законного визначення розміру заробітної плати без підняття заробітної плати».

(Матеріал не збалансований, позитивний на користь Парубія.)

6. 50 мільйонів доларів на 25 місцевих громад

«Ведучий: 50 мільйонів доларів на 25 місцевих громад. Агенство США з міжнародного розвитку втілює в Україні проект з децентралізації. Учасникам програми протягом наступних 5 років надаватимуть підтримку не лише фінансову, а й технічну. Кого вибрали для проекту і що саме отримують громади?

Кореспондент: Децентралізація — це добре. Під таким гаслом представили 25 об’єднаних громад у семи областях України. Протягом п'яти наступних років вони братимуть участь у програмі DOBRE. Її мета — розвиток місцевого самоврядування, зміцнення громад і збільшення фінансових ресурсів. Організатори самі вибрали регіони, де втілюватимуть проект, кажуть, побували в кожному.

Беррі Рід, директор проекту DOBRE: Ми навіть не знали скільки громад братиме участь у конкурсі. Треба було, щоб принаймні 25, але ми отримали заявки від 61 громади. 62-ою була заявка з області, де програма DOBRE навіть не працює.

Кореспондент: Організатори сподіваються, ті хто братимуть участь у проекті згодом стануть прикладом для жителів інших регіонів. У Тернопільській та Дніпропетровській областях вибрано по 6 громад, у Миколаївській та Херсонській по три, чотири з Івано-Франківщини, Харківщини і одна з Кіровоградщини. Тепер на них чекає робота з представниками проекту DOBRE.

Беррі Рід: Програма почнеться із стратегічної розробки, ми поговоримо з громадами, які в них є ресурси і куди вони хочуть прийти. Це все допоможе нам намалювати дорожню мапу, за допомогою якої ми досягнемо успіху. У нас є план цієї програми, у нас є створені громади, там є селища, містечка і нам треба навчити їх працювати разом, як місцевий уряд.

Кореспондент: Про важливість децентралізації говорив прем’єр-міністр Володимир Гройсман, зазначив, не всі питання має вирішувати центральна влада.

Володимир Гройсман, прем’єр-міністр України: Не може центральна влада вирішувати де яку дорогу будувати, а де який будинок ремонтувати. Це питання місцевого рівня, це питання має вирішуватися на місцевому рівні і це питання має бути профінансовано на місцевому рівні.

Кореспондент: Своїм досвідом місцевого самоврядування ділиться Ярослав Здерка, він голова одного з об’єднань в Івано-Франківській області.

Ярослав Здерка, голова Старобогородчанської громади: За рік існування в місцевій громаді вже відремонтовано за рахунок субвенції 3 школи, збудовано 2 кілометри доріг і в одному із сіл відкрито дитячий садочок.

Кореспондент: Однак не приховує, є з децентралізацією певні проблеми.

Ярослав Здерка: Питання перше є, це питання кадрів, тому що давши нам повноваження ми не забезпечені підготовленими людьми, які могли взяти ці повноваження і надавати якісні функції. Законодавча база трошки багато відстає і ми, наприклад, ідемо навпроти того колеса і боїмося не попасти під той каток.

Кореспондент: Відбірна участь у програмі DOBRE триватиме ще і наступного року. Загалом до проекту планують залучити 75 територіальних об’єднань, бюджет проекту 50 мільйонів доларів».

7. У Києві під загрозою виселення приватна школа-садок та культурно-освітній центр

«Ведучий: У Києві під загрозою виселення приватна школа-садок та культурно-освітній центр. Вони орендують частину приміщень Київської дитячої спортивної школи. Через майновий конфлікт тренерам і директору-орендодавцю погрожують — спалили автомобіль. У цьому керівник школи звинувачує одного з депутатів Київради, але той усе заперечує і натомість винуватить опонента у зловживанні службовим становищем.

Ольга Бріцина, вихователька: Коли ми почули, що наш заклад хочуть закрити, і ми, і батьки були дуже стривожені, тому що куди йти дітям посеред навчального року? У нашому закладі навчаються дітки з різних сімей, і можна сказати, що наш заклад — це велика сім’я.

Кореспондент: Це приватна школа-садок Монтессорі. Тут навчається понад сто дітей. За цим протоколом комісії Київради рекомендовано звільнити ці кімнати, де розташований приватний садок та культурно-освітній центр “Лотос-мед”, мовляв, використовують приміщення не за призначенням. Директор приватного садочка каже: тут займаються діти з особливими потребами, а ремонт приміщень робили самі батьки та викладачі.

Юрій Ракоци, директор школи UMI: Протягом 15 років тут був смітник і ми його облагородили, так, і капітально зробили своїми руками, за свої кошти зробили капітальний ремонт цих всіх приміщень, які ми орендуємо.

Ольга Бріцина: Якщо нас зараз закриють, це буде, знаєте, це такий удар, удар для дітей, тому що посередині виховного процесу це категорично не можна робити. Це буде такий великий удар для вихователів.

Кореспондент: Під загрозою виселення із приміщення опинився культурно-освітній центр “Лотос-мед”. На заняття спортом та бойовим мистецтвом сюди приходять понад 200 хлопчиків та дівчаток. Елла Стьопченко, директор центру, каже: центр орендує кілька навчальних кімнат в приміщенні дитячої спортивної школи. Наразі договору оренди їм не подовжили. Тривають перевірки, які ініціював особисто депутат Київради Ваган Товмасян. До сьогодні у цих приміщеннях працювала його громадська приймальня.

Елла Стьопченко, директор культурно-освітнього центру “Лотос-мед”: Можуть повністю закрити наш центр, і це для нас дуже жахливо, тому що всі батьки Кореспондент мені як директору дуже багато питань, що ми будемо робити? Куди нам іти?

Кореспондент: Через майновий конфлікт тренеру і директору-орендодавцю цього приміщення почали погрожувати.

Анатолій Митюк, директор ДЮСШ №17: Вот в ночь с субботы на воскресенье, с 17-го на 18-е число, мой личный автомобиль был сожжен. То есть свои угрозы, которые они, они осуществили как и обещали. Понятно, что сейчас идет следство по факту поджога автомобиля.

Ваган Товмасян, депутат Київради: По отношению ни к детям, ни к тренерам никаких вопросов нету. Есть по отношению директора спортивной школы вопросы по зловживанню, по недополучению в бюджет большой суммы денег. Уже была рабочая группа, уже факты подтвердились.

Кореспондент: Голова Святошинської районної адміністрації Володимир Каретко переконує: дітей та викладачів з приміщень не виселять. Договори оренди зі школою-садочком Монтессорі та культурно-освітнім центром продовжать.

Володимир Каретко, голова Святошинської районної адміністрації: Школы спортивные, которые неугодны определенному депутату Киеврады, который не продлил ему договор. Поэтому цель этих всех рабочих групп, она не касается остальных арендаторов. Здесь идет просто ситуация, которая на сегодняшний день находится уже в судах. Я думаю, что правильное и окончательное решение, будет оно решено в суде.

Кореспондент: За попереднім рішенням суду в оренді відмовлено громадській приймальні депутатів. На черзі чергове засідання робочої групи, на якому розглядатимуть питання продовження договорів оренди зі школою-садочком та культурно-освітнім центром».

8. Знайти роботу, не виходячи з метро

«Ведучий: Знайти роботу не виходячи з метро пропонують у Києві. Держслужба зайнятості влаштувала чотириденний ярмарок вакансій просто в підземці. Чиновники пояснюють — в Україні офіційно кожен 10-й безробітній, а станцією "Дарниця" щодня користується майже 50 тисяч людей. Отже шанси закрити вакансії великі.

Кореспондент: Ярмарок вакансій у столичній підземці — ініціатива служби зайнятості. Де хто виходить із метро й поспішає у справах, а дехто звертає до столиків роботодавців просто поцікавитись чи знайти роботу. З надією прийшла й пані Світлана. Каже, за останні півроку втомилася від пошуків.

Світлана Скляр, киянка: Й резюме вже відправила на їхні сайти, але тільки одне запрошення було й то, будемо казати, не зовсім по моєму профілю.

Кореспондент: Профільна спеціальність у пані Світлани управління та адміністрування. Вона має вищу економічну освіту, працювала за фахом.

Світлана Скляр: Тяжко найти роботу на сьогоднішній день. Вроді й досвід є, й навички дуже великі ну чомусь...

Кореспондент: На ярмарку зареєструвалось більш як півсотні фірм-роботодавців з Києва та області. Обіцяють постійне робоче місце та платню, утім пропозиції є не на всі професії. Кількість фахівців за спеціальностями юрист, економіст, бухгалтерський облік величезна. Вакансій практично немає. Роботодавці потребують представників робітничих спеціальностей. А це слюсар, зварник, токар, комірник, електрик, водій, швачка, тракторист.

Галина Савон, спеціаліст із добору кадрів: Робітничі спеціальності шукаємо важко, але знаходимо, але потрібні, дуже потрібні. Стикнулися з такою ситуацією, що мало готують робітничих професій, мало ПТУ. Раніше технікуми готували таких спеціалістів, а зараз їх дуже мало.

Кореспондент: Опанувати нову спеціальність можна й у службі зайнятості на курсах.

Сергій Краченко, заступник голови Державної служби зайнятості: Робітничу спеціальність на сьогоднішній день з оплатою, я пройшов особисто продивився оплату, яка на сьогоднішній день є, тут менше ніж 5 тисяч я оплати не побачив.

Кореспондент: Пані Світлана таки дібрала кілька варіантів посад не робітничих, а як і хотіла за фахом. Як і вона, спробувати влаштуватися пасажири підземки зможуть упродовж трьох днів».

У випуску за 25 жовтня не повідомлялося про таку важливу тему дня:

• В Одесі пікетували Генконсульство РФ, вимагаючи звільнення Сєнцова та інших українців-політв’язнів.

26 жовтня (середа)

1. Апеляція не спрацювала

«Ведуча: Апеляція не спрацювала. Верховний суд Росії лишив за гратами Станіслава Клиха та Миколу Карпюка. Їхні терміни незмінні — 20 і 22,5 роки відповідно. За версією слідства, в 90-ті вони воювали проти російської армії в Чечні. Самі ж українці твердять, ніколи там не були. Вітчизняне МЗС назвало сьогоднішнє судилище черговим злочином і закликало Росію звільнити українських бранців. Як розслідували справу? Хто нині підтримував засуджених? Всі подробиці далі в сюжеті.

Кореспондент: Убивали російських солдатів у 90-ті на боці чеченських ополченців — у цьому звинуватили Станіслава Клиха та Миколу Карпюка в Росії. Вони уже засуджені на двох 42 роки тюрми. Нове слухання — це апеляція на вирок. Звинувачення українці відкидають, хоч і погоджувалися з ними після катувань. Кажуть, їх били струмом і грозилися нашкодити родинам.

Станіслав Клих, обвинувачений: Это для Австрии я показываю, для города Линца, для города Гарда, для города Мюнхена.

Микола Карпюк, обвинувачений: И получил *нрзб* током, мне сказали: "Завтра будет здесь твой сын малолетний и то, шо делали с тобой, будут на твоих глазах делать с ним".

Кореспондент: Під час судових слухань у Грозному, як кажуть захисники, було багато порушень, а на присяжних чинили тиск. Суддя не погоджувався долучати деякі докази і з часом підсудних вивели із зали. Тоді ж у Клиха стався нервовий зрив. Він також образив прокурора і став фігурантом ще однієї кримінальної справи. Відмовлявся і від свого адвоката. Правозахисниця Зоя Свєтова раніше заявляла, Клих утратив глузд від насильства над ним.

Станіслав Клих: Я не буду садиться! Это скамья подсудимых. Я преподаватель. Я в тебя бросаю ручкой, замолчи! Уберите этого прокурора!

Кореспондент: Сьогодні у Верховному суді Клиха й Карпюка представляли троє адокатів. Самі ж засуджені були на прямому зв'язку з Грозного із місцевого СІЗО. Підтримати їх прихала народний депутат Надія Савченко. Розповіла, що на кордоні до неї надто не чіплялися.

Надія Савченко, народний депутат України: Извиняются за неудобства. Всё хорошо, пропустили. Но я почему-то не думаю, что я у вас вне закона. Это легко въехать, но не знаю ещё, как выехать. Поживём — увидим.

Кореспондент: Під час засідання адвокати долучили до справи документи, що підтверджують алібі Карпюка й Клиха. Також суд узяв до уваги юридичний висновок. Він радив захисникам заявляти про те, що в звинувачень уже збіг термін давності. Прокурор же переконаний, порушень кримінально-процесуального кодексу не було, слід лишити вирок у силі. Це й зробили судді після перерви. Під час неї із засудженими спілкувалася хрещена Миколи Клиха, поговорила з ним і Савченко. Після оголошення вироку адвокат Ілля Новиков припустив, що Клиха й Карпюка можна спробувати обміняти.

Ілля Новиков, адвокат: Приговор вступил в силу. Вот начиная с этого дня в Минске или где-то ещё в Нормандии, или в Москве, или в Киеве могут обсуждаться любые варианты, связанные с обменом.

2. Ситуація в зоні АТО

«Ведуча: Далі до подій на Донбасі. Майже 30 обстрілів від початку доби нарахували армійці у зоні АТО, найбільше на Маріупольському напрямку. З кулеметів, гранатометів та стрілецької зброї бойовики цілили по Широкиному і Талаківці, із мінометів забороненого калібру по Красногорівці та Водяному. Неподалік Мар’їнки, Старогнатівки працювали ворожі снайпери. На Донецькому рубежі під прицілом були шахта "Бутівка" та Авдіївка. Неспокійно на Луганщині поблизу Кримського, Золотого, Новозванівки та Трьохізбенки». (Не вказано джерела інформації.)

3. Кілька приватних будинків і багатоповерхівку зруйновано внаслідок обстрілів у Попасній на Луганщині

«Ведуча: Кілька приватних будинків і багатоповерхівку зруйновано внаслідок обстрілів в Попасній на Луганщині. У двох під'їздах вибито вікна і пошкоджено балкони. Про це повідомляє прес-служба Луганської обласної військо-цивільної адміністрації. Місто бойовики обстріляли із САО, зачепило насосну станцію. Без води лишився східний мікрорайон. У дворі приватного будинку уламки снаряду травмували обличчя 15-річному хлопцю».

4. Життя 23-річного пораненого офіцера в безпеці

«Ведуча: Життя 23-річного пораненого офіцера у безпеці. Розповіли медики Дніпропетровської обласної лікарні імені Мечникова. Старшого лейтенанта у вкрай тяжкому стані вчора гвинтокрилом доправили із зони АТО. Бійця поранило біля Мар'їнки. Великий уламок снаряда розтрощив шийні хребці — кажуть лікарі. Операція тривала майже чотири години. Уламок видалили. Біля пацієнта чергують медики. Зі Львова приїхала його мама.

Юрій Кирпа, зав. відділенням Дніпропетровської обласної лікарні ім. Мечникова: Осколок попал в остистый отросток пятого шейного позвонка, рекошетировал и отошел немножко в сторону. Отломки удалены из спинно-мозгового канала и осколок также извлечен. Сейчас мы ему дали шанс для восстановления функции спинного мозга.

Оксана Клосс, мати пораненого: Ми тільки приїхали. Я ше в шоці я не можу нічого сказати. Для його мрія була бути офіцером».

5. Росія не допускає до українських заручників представників Червоного хреста

«Ведуча: Незважаючи на домовленості, досягнуті в Берліні на зустрічі Нормандської четвірки, Росія не допускає до українських заручників представників Червоного хреста. Про це президент Петро Порошенко повідомив на зустрічі з послом Польщі Яном Феклом. Якщо Росія й далі не виконуватиме мінських домовленостей і взятих на себе зобов'язань, термін санкцій проти неї треба буде продовжити, вважає Петро Порошенко.

Петро Порошенко, Президент України: Сьогодні ми отримали офіційну відмову від відвідання представників найширшої гуманітарної місії — міжнародного комітету Червоного хреста. Їм знову було відмовлено в допуску до наших заручників. Це категорично не прийнятно, коли домовленості не виконуються».

6. Провести вибори на непідконтрольній Україні території Донбасу неможливо

«Ведуча: Провести вибори на непідконтрольній Україні території Донбасу неможливо. Така позиція української сторони в Тристоронній контактній групі, яка сьогодні знову збиралася в Мінську. Про це, за підсумками засідання, новинам на "Першому" повідомила Дарка Оліфер, прес-секретар представника України в цій групі Леоніда Кучми.

Дарка Оліфер, прес-секретар представника України в тристоронній групі Леоніда Кучми: Припинення вогню та сталий мир — невід'ємна умова для просунення вперед у рішенні гуманітарних, політичних та економічних питань. Особлива роль має бути відведена ОБСЄ. На непідконтрольній Україні частині українсько-російського кордону повинна вийти озброєна місія ОБСЄ. Окремо Україна ставить питання про скасування фейкових квазідержавних структур, які було створено в окремих районах Донецької та Луганської областей з 2014 року. Зокрема, йдеться про скасування результатів псевдовиборів від 2листопада 2014 року».

7. Мінімальна зарплата 2017 року

«Ведуча: Мінімальна зарплата 2017 року може становити 3200 гривень. Про таку ініціативу розповів прем’єр-міністр України Володимир Гройсман на засіданні Кабміну. За його словами уряд має розробити систему, щоб громадяни отримували належну платню. Зазначив — праця українців недооцінена. Це доводять показники минулих років. Якщо парламент підтримає ініціативу, мінімалка в Україні зросте вдвічі в порівнянні з поточним роком.

Володимир Гройсман, прем’єр-міністр України: Те, що ми з вами пропонуємо в бюджеті 2017 року 1600 гривень. Ми знайшли рішення, спільне рішення, і уряду, і коаліції, і президента, яке дає можливість нам зробити перші кроки по наведенню порядку по оцінці праці українських громадян. І ми пропонуємо, що з 1 січня 2017 року жоден громадянин України не буде отримувати менше, ніж 3200 гривень. Це стосується не тільки недержавного сектора, а це стосується і державного сектора. Жодний, хто працює сьогодні в бюджетній сфері не буде отримувати менше 3200 гривень.

Ведуча: Прем’єр також зазначив — середня зарплата в Україні постійно зростає. Нині це більше як 5 тисяч гривень, вдвічі більше, ніж 6 років тому».

(Грубо порушено стандарти балансу думок, зокрема, матеріал потребував експертних оцінок. Грубо порушено стандарт повноти інформації, зокрема в тому, що озвучені прем’єром цифри потребували згадки інфляційної складової. Матеріал має ознаки замовності на користь Гройсмана.)

8. Зависла система

«Ведуча: Зависла система. Деякі чиновники заявили, що не можуть заповнити е-декларацію через технічні збої. Тому на заказ скликає термінове засідання. Дехто вже встиг оприлюднити статки. Прем'єр наприклад задекларував готівку, годинники, ювелірні прикраси, авто, зарплату. Опублікував, що нажив, і спікер парламенту. Скільки грошей у чиновників? І чи все записують в електронні декларації? Докладніше наші кореспонденти.

Кореспондент: Електронну декларацію сьогодні подав прем'єр-міністр України Володимир Гройсман. Зазначив статки, як свої так і найближчих родичів. Однак і ще зранку на засіданні уряду прем'єр розповів, із цим були труднощі.

Володимир Гройсман, прем'єр-міністр України: Хочу сказати, що в мене практичного готова електронна декларація, повністю готова. Я зараз після завершення уряду, як тільки буде можливість і не буде проблем технічних. Я вчора до пів третьої ночі ми намагались ввійти в систему, це було неможливо.

Кореспондент: Про проблеми з сайтом говорить і міністр соціальної політики, Андрій Рева. Каже, зміг навіть, зробити і неможливе, щоб довести його декларація готова, проте не може її опублікувати через технічні проблеми.

Андрій Рева, міністр соціальної політики України: Дивіться. Моя декларація готова. Два дні лежить. Я вам чесно скажу, просто, в мене воно до речі даже з собою. Я можу вам її показать. Я її, навіть, роздрукував. Хоча кажуть, що вона не роздруковується, я її роздрукував. Вот. Але не можу два дні подати, тому що висить сайт

Кореспондент: Роботою НЗК не задоволений і Павло Розенко. Віце-прем'єр-міністр каже, проблема з сайтом існує вже давно.

Розенко: у нас власне було підтвердження того, що НЗК забезпечить 100 % доступ до сайту вільної роботи користувачів, але ми бачимо сьогодні, що три дні фактично сайт НЗК лежить. У мене особисто протягом двох останніх днів не було доступу до моєї чернетки. Я фізично не міг туди зайти, просто, навіть, нажати кнопку, подати декларацію.

Кореспондент: Не надіслав декларацію віце-прем'єр Степан Кубів, однак він вважає, що найважче отримати всі потрібні довідки.

Степан Кубів, віце-прем'єр-міністр України: Відносно моєї декларації вона готова є. У мене не дуже там буде відрізнятися від тої декларації, яку я давав будучи депутатом минулого скликання і цього скликання. Питання стоїть в деяких документів, які потрібно дозбирати з точки зору підтвердження фінансових установах.

Кореспондент: Андрій Парубій, спікер парламенту декларацію подати зміг. Хоча, як написав у Facebook довелося сидіти на сайті два дні. Він власник двох квартир у Києві та авто. Житло, машину має його дружина, викладач університету. А от у доньки лише є квартира в Києві, площею 142 квадратні метри. Незадекларована зарплата Парубія 78 тисяч, ще 80 — компенсація депутатських витрат.

У прес-службі НЗК на дзвінки не відповідають. Сам сайт працює нестабільно. На завтра Нацагенції протидії корупції заплановано термінове засідання з приводу цієї проблеми. Тоді стане зрозуміло — винні розробники сайту чи чиновники, які не хочуть декларувати майно. Проте посадовці зацікавлені, щоб сайт запрацював. Адже крайній термін подання е-декларування 1 листопада».

9. У Києві створять зоополіцію

«Ведуча: До кінця цього року в столиці планують створити зоополіцію. Про це повідомили члени комісії Київради з питань екології, розглядаючи відповідну петицію. Такий спецпідрозділ мусить захищати домашніх і безпритульних тварин. В країнах Європи зоополіція працює вже не один рік.

Кореспондент: Олег свого собаку взяв в одному зі столичних притулків три роки тому, і жодного разу не пошкодував. Запевняє, тварини, як діти, потребують людського захисту і піклування.

Олег Гурбатіс, зоозахисник: Животные, это в принципе, позитив. Они имеют характер. Отношение к животным показывает, насколько общество цивилизовано.

Кореспондент: Ще на початку серпня на сайті Київради опубліковано колективне клопотання про створення в місті зоополіції. Лист набрав понад 10 тисяч голосів. Його авторка Галина Карева каже, головна мета захистити домашніх і безпритульних тварин від жорстокого поводження, і запобігти нападам агресивних тварин на людей.

Галина Карева, авторка петиції: Если по-прежнему игнорировать этот вопрос и позволять такие случаи, это касается не только бездомных животных. Я не знаю, в котором обществе мы окажемся и до чего дойдем.

Кореспондент: Згідно з ініціативою, зоополіція має оперативно реагувати на всі порушення, пов'язані з тваринами, при потребі надавати ветеринарну допомогу. Фінансувати цю організацію має держава.

Лана Вєтрова, зоозахисниця: Не треба винаходити велосипед. Тут все зрозуміло, і зоополіція працює в усьому світі, крім нашої. Простіше боротися з безпритульними собаками методом їх травлі. Комунальні підприємства їх травлять без кінця. І це дешевше, мабуть. І я так розумію, що це влаштовує і мерію також. Замість того, щоб цивилізовано підійти до цього питання, так як це робиться в усьому світі.

Кореспондент: В Україні вже є законодавча база, на основі якої можна створювати зоополіцію, каже координатор спілки "Природа над усе" Олег Андерс.

Олег Андерс, координатор спілки "Природа над усе": Існують певні юридичні норми, які регулюють це питання. Це стаття 299 Кримінального кодексу України, це вбивство тварин, або жорстоке ставлення до тварин. І є певні статті Адміністративного кодексу, також Закон України про захист тварин від жорстокого поводження. Деякі його статті. Закон діє вже рівно десять років. Вже на основі цього можна створювати окреме відділення поліції, яке регулюватиме ці питання.

Кореспондент: Члени екологічної комісії Київради підтримали подану петицію та кажуть, для створення зоополіції потрібні певні законодавчі зміни. А поки що повноваженнями цього органу планують наділити комунальні підприємства, які профільно захищають тварин.

Костянтин Яловий, голова комісії Київради з питань екологічної політики: Вже дані доручення управлінню екології, департаменту з благоустрою, і я дуже сподіваюся, в кінці року ми побачимо вже по-перше відкритий конкурс на директора такого комунального підприємства, який буде об'єднувати і лікарню, і центр ідентифікації тварин. І якраз ті функції, які передбачені в петиції, ми будемо включати в ті комунальні підприємства.

Кореспондент: У КМДА додають, тема, яку порушили зоозахисники актуальна. Тож обіцяють підтримати активістів і створити робочу групу за їх участю, щоб посилити контроль за створенням першої в столиці зоополіції».

10. Роботи майже 30 українських художників від завтра можна буде побачити в «Мистецькому арсеналі»

«Ведуча: Роботи майже 30 українських художників від завтра можна буде побачити в мистецькому арсеналі. Там відкриється виставка "Горизонт подій". Частину робіт художники підготували спеціально для цього проекту.

Кореспондент: Художниця Алевтина Кахідзе навколішки домальовує один з епізодів своєї великої історії. Розпочинається вона ось тут — березень 2014-го. У Донецькій області, звідки сама Алевтина, почалися проросійські мітинги. Тут історія однієї людини, яка зараз проживає на окупованій території.

Алевтина Кахідзе, художниця: Тут ми побачимо і послухаємо історії спілкування з жінкою, яку звуть Полуниця(?) Андріївна, яка буде розповідати як місто починає бути окупованим. І напротязі місяця не існує мобільного зв'язку у місті і тільки на цвинтарі. І всі, хто хоче поговорити зі своїми — вони мають йти на цвинтар щоби поговорити.

Кореспондент: Художниця розповідає: тут відображене життя людей, коли вони навколо себе весь час чують постріли. На цьому малюнку Полуниця Андріївна, яка просиділа у підвалі 3 дні, а на її вулиці за цей час померла жінка. Свою історію домальовує і Роман Мінін, художник теж із Донецької області.

Роман Мінін, художник: Сделал как бы свой автопортрет. То что на картинах непонятно что написано — это только потому, что я просто не понимаю, что происходит. Иллюстрация моего состояния, душевного состояния я пытался изобразить на этой стене.

Кореспондент: Цю роботу художник, як і Алевтина Кахідзе малюють спеціально для виставки "Горизонт подій". Поняття запозичене з астрофізики — це територія навколо чорної діри, в яку потрапляє світло і вже не повертається — розповідає співкураторка виставки.

Аліса Ложкіна, співкураторка виставки: Хочемо підкреслити, що цей "Горизонт подій" — до нього підійшло сьогодні все суспільство, і сьогодні ми не можемо не задаваться питанням, власне кажучи, як ті зміни, які сьогодні відбуваються в суспільстві вплинуть взагалі на наше майбутнє.

Кореспондент: В експозиції будуть живописні роботи, фото, відео та перформанси. Інсталяцію *нрзб* монтує Микита Шаленний. Це — робоча схема. Сама інсталяція має бути приблизно 20-ти метровою і 7 сотень рушників.

Микита Шаленний, художник: *нрзб* мы ее как бы складываем по определенной системе. Такая инсталляция, вот просто, как бы полотенца, но они изображают такой большой-большой лес.

Кореспондент: Загалом в експозиції свої роботи представлять близько 30 художників із різних міст України. Всі роботи можна побачити вже завтра».

У випуску за 26 жовтня не повідомлялося про такі важливі теми дня:

• Внаслідок обстрілу бойовиків біля КПВВ «Майорськ» поранено цивільного.

27 жовтня (четвер)

1. Одеська поліція шукає винуватця дорожної аварії в центрі Одеси

«Ведуча: Одеська поліція шукає винуватця дорожної аварії в центрі Одеси. Трагедія сталася напередодні ввечері на Великій Арнаутській. Свідки розповідають: водій БМВ, їдучи на великій швидкості, проігнорував червоне світло і врізався в Москвич, який саме виїхав на перехрестя. Шофер і пасажир Москвича загинули на місці. Іномарку відкинуло, вона збила трьох людей, які стояли поряд на зупинці. Одного з очевидців, який намагався зупинити водія-втікача, той порізав ножем. Далі докладніше.

Кореспондент: Двоє загинуло, четверо в лікарні- це наслідки вчорашньої аварії в Одесі. Близько 10-ї вечора позашляховик БМВ проїхав на червоне світло і зіткнувся з Москвичем. Від удару іномарку відкинуло на зупинку, де стояли люди. У поліції розповідають: хто водій — з'ясували.

Анастасія Якубенко, виконувач обов'язків заступника відділу комунікацій ГУ НП в місті Одесі: Після ДТП 21-річний водій марки БМВ та двоє його пасажирів з місця події зникли. 21-річний водій автомобіля марки Іж та його пасажир 1980 року народження померли на місці події. 3-х перехожих було доставлено до медичного закладу з різними травмами тяжкості. По даному факту відкрито кримінальне впровадження за статтею 286-порушення правил безпеки дорожнього руху Кримінального кодексу України. Зловмиснику загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Кореспондент: Лікарі говорять: на станції переливання крові люди стоять у черзі, щоб допомогти постраждалим. Ті у вкрай тяжкому стані. Одному ампутували ногу.

Інга Назімкіна, заступник головного лікаря Одеської міської лікарні №1: Одного пострадавшего после обработки ран, челюстно-лицевого хирурга лечения, отправили в другую больницу, где есть профильное отделение. Трое больных после операций. Они в данный момент находяться в реанимации. Состояние всех больных тяжелое. Нужна группа крови третья отрицательная и четвертая положительная. Четвертая положительная на станции переливания крови есть, третьей отрицательной мало. Со станции переливания, с областной, звонили и большое спасибо тем людям. Люди действительно откликнулись и пошли.

Кореспондент: За словами очевидців, водій БВМ був п'яний. Перехожі намагалися його зупинити.

Артем, очевидець ДТП: Мы его окружили, хотели не дать ему уйти, он все равно бросился бежать. Водителю Деу порезал лицо, порезал голову, шрамы большие, глубокие шрамы.

Кореспондент: На своїй сторінці у Фейсбуці учасник організації “Дорожний контроль” Максим Магера виклав фото водійських посвідчень, які знайшов у БМ. Поліція закликає одеситів допомогти всіх шукати винуватців аварії.

Ведуча: Мер Одеси Михайло Турханов на сесії міськради розповів: причиною цієї аварії стали підпільні автомобільні змагання і попросив громадян одразу повідомляти поліції про вуличні перегони».

2. Події на Донбасі

«Ведуча: Далі до подій на Донбасі. Двадцять шість ворожих провокацій від початку доби нарахували армійці в зоні АТО. Найбільше на маріупольському напрямку. З протитанкових ракетних комплексів, кулеметів, гранатометів, стрілецької зброї бойовики гатили в районі Талаківки, Широкиного, Красногорівки та Гнутового. З мінометів забороненого калібру били поблизу Мар'їнки, Павлополя, Тарамчука та Опитного. Вогнем з артилерії накривали українські позиції біля Водяного.

Віктор Шубец, речник штабу АТО: На донецькому напрямку окупанти дев'ять разів порушували режим тиші. У бік Збройних Сил України біля шахти Бутівка окупанти вели вогонь з мінометів калібру вісімдесят два міліметри, гранатометів та стрілецької зброї. А в районі Авдіївки використали міномети одночасно обох калібрів. На луганському напрямку зафіковано одну збройну провокацію на околиці Станиці Луганської.

Ведуча: Сьогодні журналісти побачили обстріляну Попасну. Районний центр за годину їзди від окупованого Луганська. Артнальоти місто пережило вчора. Терористи двічі били з району Первомайська, повідомляє обласна поліція. Найбільше перепало вулиці Гагаріна. Один із снарядів розірвався прямо на подвір'ї. Скалками поранено сімнадцятирічного хлопця. Зачепило також два сусідні будинки. Пошкоджено водонасосну станцію».

3. Доки російські солдати перебуватимуть на українській території, доти Росія платитиме за це відповідну ціну

«Ведуча: Доки російські солдати перебуватимуть на українській території, доти Росія платитиме за це відповідну ціну. Санкції проти неї буде продовжено. Про це Президент Петро Порошенко заявив на Житомирщині. Там він представляв нового очільника області Ігоря Гондича. Каже: Росія пішла проти України, вдалася до агресії. Він змушений це доводити світові чи не щодня всі два роки президентства. Студентам же Острозької академії зізнався, що хоче робити, коли президентський термін спливе.

Петро Порошенко, Президент України: Повторюй своє (?) питання: А ким би я хотів працювати після завершення президентської каденції? Я кажу: я маю мрію — хочу бути обраним депутатом парламенту, Європейського парламенту від України членами Європейського союзу *нрзб*».

(Матеріал має ознаки замовності на користь Порошенка.)

4. Декларування доходів високопосадовцями

«Ведуча: Національне агентство з питань запобігання корупції переходить на цілодобовий режим роботи. Таке рішення ухвалено на терміновому засіданні. 4 дні, 4 ночі лишилося у міністрів, суддів, високопосадовців та президента щоб заповнити декларацію про свої статки. Останніми днями чиновники скаржаться на несправність сайту. Кажуть, декларації готові, а от завантажити їх не можуть.

Кореспондент: Більше як двісті скарг надійшло за останні дні до Національного агентства із запобігання корупції. Скаржаться ті, хто не може надіслати декларації про свої статки, бо сайт не працює.

Руслан Радецький, заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції: Неодноразово надходили листи-скарги суб’єктів декларування. Зокрема, така переважна більшість листів-скарг не є від головних спеціалістів або категорій *нрзб* та інших. Переважно це є категорія народних депутатів, переважно це є категорія суддів і працівників прокуратури.

Кореспондент: Як розповів керівник апарату НАЗК Ігор Ткаченко в останні дні агентство працює в посиленому режимі. Адміністратори хоч і фіксують збої в роботі сайту, проте швидко усувають несправності.

Ігор Ткаченко, керівник апарату Національного агентства з питань запобігання корупції: Різке збільшення користувачів і нових декларантів ми почали фіксувати з 25 числа. Якщо у нас раніше протягом дня могло зареєструватись 300-400 користувачів, то починаючи з 24 числа, з понеділка, їх уже було орієнтовно 8,5 тисяч, на сьогоднішній день це в середньому від 7 до 8,5 тисяч щодня користувачі реєструється в системі.

Кореспондент: Під час засідання роботу сайту перевірили.

Віктор Чумак, народний депутат України: Хочу сказать *нрзб* на цю хвилину. Хоча, він періодично *нрзб*, періодично на нього не можна зайти. Але в даний момент він працює. Зранку я заходив, я подивися, там було 52165 декларантів, в тому числі з’явилися 85 документів, поданих народними депутатами.

Кореспондент: Нестабільна робота сайту, за словами представників НАЗК не є приводом переносити термін подачі електронних декларацій. Ті посадовці, які їх не надішлють, пояснюючи це збоями в системі, муситимуть довести це перед комісією. Та розглядатиме кожну справу окремо.

Руслан Рябошапка, член Національного агентства з питань запобігання корупції: Якщо депутати не зможуть подати через технічні збої, то вони повинні будуть довести, що вони не змогли подати власне через ці технічні збої. І тоді Національне агентство збереться і буде вирішувати в кожному індивідуальному випадку, чи дійсно ці технічні збої зашкодили чи завадили депутатові, чи не депутатові не подати декларацію.

Кореспондент: До 1 листопада посадовці мусять заповнити е-декларації. Щоб забезпечити безперебійну робот сайту комісія працюватиме цілодобово».

5. Боротьба з корупцією в Україні

«Ведуча: Посли країн Великої сімки попередили Президента Петра Порошенка про небезпеку деяких законодавчих ініціатив, що можуть перекреслити зусилля України в боротьбі з корупцією, зокрема, послабити систему електронного декларування", — повідомляє інтернет-видання "Європейська правда". У відповідному листі, посли країн Великої сімки та голова представництва Європейського Союзу в Україні, Г'юг Мінгареллі, оцінили досягнення України в боротьбі з корупцією, наголосили на важливості діяльності НАБУ та запуску е-декларування. Г'юг Мінгареллі в ексклюзивному інтерв'ю "Першому" каналу сказав, що Україна виконала і всі зобов'язання для безвізового режиму з Євросоюзом.

Г'юг Мінгареллі, голова представництва ЄС в Україні: Хай яким буде рішення Нідерландського керівництва, ми маємо знайти спосіб укласти угоду про асоціацію. І головне те, що ми називаємо глибокою та всеосяжною угодою про вільну торгівлю. І ми знайдемо цей шлях, ЄС має таку політичну волю. А всі сторони в Україні, я в цьому не сумніваюся, рішуче угоду втілюватимуть. Ми сподіваємося, що Нідерланди ратифікують її, щоб ми якомога швидше ратифікували угоду між Україною та Європейським Союзом. Але якщо Нідерландське керівництво зіткнеться з якимись перешкодами, ми знайдемо спосіб втілити угоду».

6. Місія МВФ прибуде до Києва на початку листопада

«Ведуча: Місія МВФ прибуде до Києва на початку листопада, про це сказав речник фонду на прес-конференції у Вашингтоні. Експерти оцінять проведення узгоджених з МВФ реформ, якщо лишаться задоволеними, Фонд може переказати Україні черговий транш кредиту до кінця року, це як повідомляє Нацбанк, мільярд триста мільйонів доларів. Попередній транш мільярд доларів, нагадаю, Україна отримала в середині вересня. Експерти МВФ мали їхати до Києва ще вчора, але відклали візит через внутрішні причини, так пишуть українські медіа посилаючись на джерело в уряді.

Рері Райс, речник МВФ: Місія відвідає Київ на початку листопаду, ми оцінимо виконання реформ у рамках програми і обговоримо політику на майбутній період».

7. Московський міський суд не випустив на волю українського журналіста Романа Сущенка

«Ведуча: Московський міський суд не випустив на волю українського журналіста Романа Сущенка. В російській столиці розглядали скаргу його адвокатів. Захисники, зокрема, просили випустити Сущенка з СІЗО під домашній арешт. Мовляв, він би міг жити у тих же родичів, до яких і приїхав наприкінці вересня. Але згоди на це судді не дали, не зважали вони й на інші аргументи, каже адвокат Марк Фейгін. Найближчого понеділка він планує приїхати до Києва, буде говорити про перспективи обміну Романа Сущенка на засуджених росіян.

Марк Фейгін, адвокат: Грозящие 20 лет Роману Сущенко — это серьезный побудительный мотив, чтобы ускорить эти переговоры и начать их как можно раньше. Но и потом, я думаю, что украинское руководство осознает, так сказать, что и дело Сущенко, и других *політв'язнів*, оно как бы находится в прямой связи с самим мирным процессом. И конечно, минские переговоры, Минский формат и фактически давно Нормандский формат первых лиц — это те площадки, на которых в принципе и возможно вести переговоры об освобождении таких людей.

Ведуча: Нагадаю, Романа Сущенка затримали в Москві 30 вересня. За версією слідства, він не кореспондент "Укрінформу", а кадровий працівник військової розвідки і нібито приїхав збирати секретну інформацію. Проти журналіста порушили справу за статтею "Шпигунство", раніше Лефортовський суд в Москві видав ухвалу про його арешт. Сущенка триматимуть під вартою щонайменше до 30 листопада. Тим часом вітчизняне Міністерство закордонних справ оголосило протест. Справу Сущенка там називають політично вмотивованою. Речниця відомства Мар'яна Беца на своїй сторінці в Twitter зазначила: "Росія цинічно використовує наших громадян з політичною метою. МЗС закликає міжнародну спільноту посилити тиск на цю країну задля звільнення всіх українських політв'язнів"».

8. Відбудовувати зруйновану школу у Василькові на Київщині будуть під керівництвом нового директора

«Ведуча: Відбудовувати зруйновану школу у Василькові на Київщині будуть під керівництвом нового директора. Колишній очільник написав заяву про звільнення за власним бажанням. Нового керівника представили шкільному колективу.

Кореспондент: Сьогодні перший робочий день Людмили Михайлівни на посаді директора. Досі вона працювала у відділі освіти Васильківської міської ради. З чого розпочати керування школою? Вже визначила.

Людмила Лесь, директор Васильківської ЗОШ № 6: Саме головне завдання — це зберегти колектив, який вміє працювати, який має певні традиції і досягнення. І, обов'язково, зберегти тий учнівський контингент, який був в цій школі. Дітки, на сьогодні, розпорошені по чотирьом школам, але вони не хочуть іти до інших шкіл.

Кореспондент: Майже сімсот школярів, які навчалися у Васильківській школі номер шість, після обвалу стіни на початку жовтня пішли на тижневі канікули. Потім учнів розподілили по трьох місцевих школах. Середні та старші класи мали навчатися в другу зміну. Батьків таке рішення не влаштувало.

Людмила Столяренко, заступник директора Васильківської ЗОШ № 6: У нас були, проходили, загальношкільні батьківські збори і батьки були категорично проти навчання в другу зміну. Тому, пішли назустріч батькам, знайшли приміщення.

Кореспондент: Навчальний процес відновлювали поступово. Та заступник директора з навчально-виховної роботи запевняє, програму надолужать швидко.

Людмила Столяренко: Для того, щоб наздогнати програми, було видано наказ, по відділу освіти, про ущільнення навчального матеріалу. Всі теми будуть вичитані, але деякі теми будуть, наприклад, по дві теми будуть розглядатись за один урок. Ми не так багато матеріалу пропустили, тому вчителі зможуть з дітками опрацювати.

Кореспондент: Що далі робити з Васильківською школою номер шість? Спеціально створена комісія мала вирішити ще п'ятнадцятого жовтня. Та поки що результатів експертизи немає.

Володимир Сабадаш, міський голова Василькова: Попередній висновок має бути у понеділок, тридцять першого жовтня. Це платна експертиза. Ось, двадцять восьмого числа ми будемо голосувати, надати кошти на цю експертизу. І вже у понеділок, я надіюсь, що у нас буде висновок експертизи.

Кореспондент: Діставши висновки експертизи, місцева влада вирішуватиме, відбудовувати школу чи зносити. Зараз на місці трагедії — пустка. І поліція його не охороняє. Адміністрація вирішила, що працівники навчального закладу самі пильнуватимуть, щоб ніхто з дітей туди не заходив».

9. Фільм «Мустафа»

«Ведуча: І у Києві відбувся попередній показ фільму "Мустафа". Документальна стрічка якраз розповідає про Мустафу Джемілєва, одного з лідерів кримсько-татарського народу, про боротьбу за повернення кримських татар до Криму за радянської влади. Зокрема про життя Джемілєва у в'язниці, голодування, акції протесту. Відображено й сучасність. Боротьбу громадського діяча проти окупації півострова. Розповідає історію сам головний герой, його оточення, історики, демонструються документи. Крім цього режисер стрічки Ахмед Сарихаліл використовував постановочні кадри, щоб показати спогади Джемілєва. Вже завтра фільм "Мустафа" глядачі зможуть побачити в рамках кінофестивалю "Молодість".

Фрагмент кадра з фільма "Мустафа", юрба людей: Мустафа! Мустафа! Мустафа!

Ахмед Сарихаліл, режисер: Первое его выступление в союзе крымско-татарской молодежи — это, ну так сказать, ее, его первое проявление в национальном движении, только-только. Конечно, первое заключение тоже интересно, первый опыт, вот. Вот это мы задели и трехсот трехдневная голодовка. Это, ну, рекорд вообще по голодовкам протеста.

Максим Пасічник, виконавець ролі Мустафи Джемілєва у фільмі "Мустафа": Важко. І знаходити всі ті почуття, відчуття, які вирували у нього. Той режим його не спаплюжив нічого в ньому, зробив лишень міцнішим».

10. У Києві битва оркестрів

«Ведуча: В Києві битва оркестрів. Це шоу, в якому два музичні колективи, на очах у глядачів змагаються за першість. В поєдинку бере участь понад сотня музикантів.

Кореспондент: Навіть зараз тут, у фойє національного палацу “Україна”, можна почути музику зі сцени. Там сьогодні за першість змагаються два колективи. Це Національний академічний оркестр народних інструментів та Заслужений академічний оркестр ансамблю пісні і танцю Збройних сил України. Власне відмінність між цими оркестрами те, що в одного переважають духові інструменти, а в іншого — народні. За правилами шоу, вони знаходяться разом на сцені і між ними відбувається музичний батл. Ця битва оркестрів складається із трьох частин: оркестри мають заграти авторські твори, українські композиції, а також твори, які є світовими хітами. Зокрема, сьогодні вже “Адажіо” та композиція “Пірати Карибського моря”. А також «Волинські візерунки» та Гопак.

Грає оркестр.

Кореспондент: Переможця сьогоднішньої битви визначатимуть глядачі. Після завершення концерту, вони матимуть змогу віддати свій голос тому чи іншому оркестру. І вже приблизно через дві-три години по завершенні цієї битви буде відомий переможець. Битва тут ще триватиме приблизно однієї години».

У випуску за 27 жовтня не повідомлялося про такі важливі теми дня:

• У Дніпрі відправили на вимушені канікули студентів університету через відсутність опалення корпусів.
• Генпрокуратура виявила крадіжку близько 1 млрд грн у банку «Фінанси і кредит».
• На Луганщині 11-річна дівчинка підірвалася на міні.
• За добу на Донбасі загинув один військовий, троє — поранено.
• КПВВ «Майорськ» припинив роботу через обстріли бойовиків.
• Бойовики обстрілювали житловий сектор в Торецьку Донецької області.
• Планове розведення сил та озброєнь у Станиці Луганській не відбулося через обстріли бойовиків.

28 жовтня (п’ятниця)

1. ДТП у Дніпрі

«Ведуча: В Дніпрі маршрутка зіштовхнулася з фурою. Близько десяка людей постраждали. Аварія сталася вранці, коли люди саме їхали на роботу. Першими почали надавати допомогу постраждалим патрульні поліцейські. Докладніше наші кореспонденти з Дніпра.

Кореспондент: Аварія сталася близько восьмої ранку. Маршрутка з Дніпра саме прямувала у передмістя, аж раптом врізалась у фуру, припарковану на узбіччі. У салоні було десятеро пасажирів, кажуть у патрульній поліції. Усі зазнали травм різного ступеня тяжкості, трьох довелося вирізати з понівеченого салону гідравлічними ножицями, найтяжчих ушпиталили до обласної лікарні імені Мечникова.

Петро Давиденко, лікар Дніпропетровської обласної лікарні імені Мечникова: Поступило двое пострадавших в результате ДТП с улицы Малиновского. Оба пациента находятся в тяжёлом состоянии с черепно-мозговыми травмами, таракальной травмой и скелетной травмой.

Кореспондент: Полісмени підозрюють, водій маршрутки перевищив швидкість.

Патрульний поліцейський: Водитель маршрутки 201-й ехал, предварительно сказал, что его ослепило солнце, то есть, не увидел грузовик. Но скорость, говорит, была небольшой, около 40 километров. Скорей всего, намного больше была.

Кореспондент: Сам чоловік себе винним не вважає. Мовляв, його підрізав легковик, що їхав ззаду та спробував обігнати.

Ганна Старчевська, речниця управління Національної полції у Дніпропетровській області: Мы сейчас не можем говорить о том, кто именно виноват. Это будет установлено в рамках расследования. Информации нет. Если есть очевидцы, которые скажут о том, что была ещё одна машина, просим обратиться в полицию любым удобным способом».

2. Спочатку доби бойовики понад 20 разів порушували режим тиші

«Ведуча: Далі до подій в зоні АТО. Спочатку доби бойовики понад 20 разів порушували "режим тиші". Найбільше обстрілів на Маріупольському напрямку. Ворог бив з гранатометів, кулеметів та мінометів забороненого калібру. На Донецькому рубежі під вогнем знову були позиції в районі Авдіївки. Чинили збройні провокації бойовики й на Луганщині — в Кримському, Новозванівці, Новоолександрівці та Троїцькому. Минулої доби один військовий загинув, ще шестеро поранені. (Не позначено джерело інформації.)

Андрій Лисенко, речник міністерства оборони з питань АТО: Бойовики обстріляли з важкого озброєння житлові квартали підконтрольного їм міста Макіївка. Стрільба велася з ворожих позицій обладнаних в районі селищ Мінеральне, Яковлівка та міста Ясинувата. Таким чином, окупанти розвернули стволи із заходу на схід і почали обстріл цивільних об'єктів. Ця варварська акція окупантів мала за мету дискредитувати Збройні сили України, залякати мирних мешканців, а також приховати систематичне порушення "мінських домовленостей" з боку противника».

3. Москва перекидає на Донбас військових і озброєння

«Ведуча: Москва перекидає на Донбас військових і озброєння, це підтвердили в ОБСЄ. Патрульні місії на ділянках які Україна не контролює, зафіксували факти перевезення з Росії армійців та військової техніки, про це під час засідання ради ОБСЄ у Відні розповів представник Сполучених Штатів Деніел Баєр. З його слів, попри постійні перепони з боку російських бойовиків, моніторингова місія і далі збирає докази. Днями зафіксували мінівен з людьми у камуфляжі, що їхав від російського кордону, також автобус, що вивозив чоловіків у формі з Донбасу. Крім того, за останні тижні побільшало ешалонів, які їдуть з Росії відновленою залізницею».

4. Після повернення з АТО

«Ведуча: Після повернення з АТО, бійцям часто потрібна реабілітація, аби швидше повернутися до мирного життя. Саме стінах ветерани за допомогою звертаються не охоче. Психологи визнають, до бійців важко знайти підхід, проте можливо. Проте де і яку допомогу можуть отримати столиці ветерани АТО.

Кореспондент: Повертаючись до мирного життя після війни, військові потребують підтримки та адаптації, кажуть психологи і визнають самі бійці. Леонід повернувся із зони АТО березні цього року. Розповідає, на соціальну адаптацію пішло багато часу та сил. Дехто ж із побратимів не витримує і повертається назад. У багатьох руйнуються сім'ї, сам до психолога звернувся в критичній ситуації.

Леонід, демобілізований: Я пішов тоді, коли дружина сказала, що я розлучуся, якщо ти не почнеш працювати над собою. Ти не такий, як ти уходив, а я відповів: мені там цукерок  ніхто не роздавав, я не  міг стати білим і пухнастим. Але до психолога пішов, психолог мені мізків в голову вставила, вона пояснила мені я то на цьому світі, що життя продовжується.

Кореспондент: Психолог державного центру реабілітації підтверджує, бійці приходять лише коли припече. Проте чи не кожен з них потребує допомоги. Охочіше військові погоджуються на консультації юриста, лікувальну фізкультуру та різні практичні заняття.

Ганна Яценко, психолог Києво-Святошинського центру соціально-психологічної реабілітації: У нас на жаль який стан. Пішов до психолога і вони нам часто кажуть, я що ненормальний. В основному, нам треба йти шукати до них підхід через дружину, через якісь заходи для дітей, через допомогу соціальну і тоді коли людина ознайомилась, тоді вона трошки відкривається.

Кореспондент: Про скепсис військових щодо психолога розповідає Родіон Григорян. Сам волонтер проводить унікальні психологічні тренінги, зокрема для бійців та ветеранів АТО по всій країні. У їх основі, можливість самовідновлення і практичні навички для боротьби зі стресом. Тренер каже, після перших занять, песимізм бійців минає.

Родіон Григорян, тренер із саморегуляції: Тысячу хорошие отзывы как у ребят за день семинар меняли состояние, уходили сиптомы, начинали хорошо спать, выравнивалось давление, состояние эмоционально приходило в норму, не контролировать.

Кореспондент: За словами Григоряна, проблема психологічної реабілітації військових, пов'язана з тим що Україні немає культури звернення до психолога. Такий фахівець аби різні заходи чи тренінги мають на меті полегшити повернення бійців до мирного життя».

5. Українців масово навчатимуть на трактористів, сантехніків і кравчинь

«Ведуча: Українців масово навчатимуть на трактористів, сантехніків та кравчинь. Перспективу для робітничих професій побачили в Міністерстві освіти. Більш як половина вакансій на ринку праці — саме ці спеціальності. Потреба в таких працівниках щороку зростає, а кваліфікованих кадрів бракує. Тож аби було легше освоїти новий фах, вирішили створити 25 навчальних центрів по всій Україні.

Кореспондент: Фабрика трикотажного одягу на Полтавщині. Штат у понад 300 працівників шиє у дві зміни. Полтавські кравчині одягають жінок в Бельгії, Німеччині і в Парижі.

Віктор Чміль, директор швейної фабрики: Самі престижні магазини Парижу на Єлисейських полях продається продукція фірми.

Кореспондент: Щоб виконати усі замовлення, працюють швидко. Ось Анастасія ретельно кладе клаптики тканини поруч, за кілька секунд вони з'єднуються і це вже не просто окремі шматки тканини, а нова сорочка. Дівчина зізнається, сама за дизайнера, закрійницю і за швачку.

Анастасія Солодовник, працівниця швейної фабрики, випускниця професійного ліцею: Мені подобається створювати нові моделі, мені подобається їх виготовляти, це досить цікаво, тому що береш до руки простий шматок тканини і з нього в тебе виходить потім виріб.

Кореспондент: Утім для неї це не просто робота, а в першу чергу й навчання. Щоб ліквідувати кадровий дефіцит і мати запас робочих рук, великі підприємства відкривають курси, де готують потрібних їм фахівців.

Валентина Шевченко, начальник швейного цеху: Любой человек который пришел у нас на фабрику он может научиться шить и не только научиться, может быть конструктором, может быть начальником.

Кореспондент: Попри це, охочих отримати робочі професії обмаль. Полтавське профтехучилище торік взагалі не набрало учнів.

Олена Мартинова, викладачка Полтавського професійного ліцею сфери послуг: Діти приходили, цікавилися, можливо хочуть кращого життя? Важко сказати. Конкурсу в цьому році не було і на жаль ми набрали недостатню кількість для того щоб нам дозволили відкрити ці групи.

Кореспондент: Молодь не хоче здобувати такий фах, мовляв, не престижно. Нікому ставати за станки і у Вінницькому училищі. Техніка стара, а нових машин не закуповували давно. Тут вчаться майбутні трактористи, машиністи, слюсарі, електромонтери і кухарі.

Сергій Огородник, директор вищого професійного училища № 42: Держава на превеликий жаль після розпаду Радянського Союзу оновленням техніки в сільськогосподарських училищах не займалася та й взагалі вона не займалася професійно-технічною освітою. Але завжди нам виставляли претензії, що ми готуємо недостатньо кваліфікованих робітників.

Кореспондент: У Держслужбі кажуть, робітничі спеціальності в Україні знову можуть стати популярними. 56% вакансій на ринку праці займають саме ці професії. Роботодавці у відчаї готові платити кваліфікованим кадрам.

Сергій Кравченко, заступник голови Державної служби зайнятості: На сьогоднішній день в нас найбільш затребуваніші є робітничі професії. Якщо враховувати премії, надбавки ще якісь додаткові бонуси то там буде понад п'ять тисяч заробітна плата.

Кореспондент: Перспективу за робітничими спеціальностями побачили і в Міністерстві освіти. На базі профтехучилищ по всій країні запрацюють 25 навчальних центрів. На їх створення уряд вже виділив 50 мільйонів гривень. Зараз опрацьовують можливі регіони».

6. Прорив в центрі Полтави

«Ведуча: До двадцяти тисяч полтавців нині сидять без води, все через аварію на місцевому колекторі. На одній з вулиць Полтави прорвало каналізаційну трубу. Комунальники відключили воду в центрі міста, аби нечистоти не потрапили в водогін. Поки лагодять систему, жителям центру воду подають за графіком: кілька годин вранці, кілька — ввечері. Комунальники кажуть, прорив стався через зношеність мереж. Аварійний колектор найстаріший в місті, йому 87 років. Скільки саме часу потрібно на відновлювальні роботи допоки невідомо.

Євген Забишний, в. о. головного інженера КП "Полтававодоканал": Зараз ведуться колосальні роботи з технічної точки зору. Даний колектор впадає в цей прохідний канал, орієнтовно, на глибині 15-16 метрів. Бригади понижуємся до того рівня, щоб найти це сполучення. На сьогоднішній день залишилось, орієнтовно, метра три ще заглибитися нам. І ми вже маємо можливість визначити характер ушкодження».

7. Антимонопольний комітет викрив картельну змову автозаправних станцій

«Ведуча: Антимонопольний комітет викрив картельну змову автозаправних станцій. Як з'ясувалося, ці компанії протягом останніх тижнів свідомо завищували вартість пального в середньому на одну гривню. Зараз ці компанії мають сплатити штраф. Ціна питання понад двісті мільйонів гривень. Нині на автозаправних станціях літр популярного А-95 коштує в середньому двадцять п'ять гривень. За літр дев'яносто другого просять двадцять три гривні. Експерти кажуть для подорожчання пального передумов немає. така ціна триматиметься щонайменше до нового року.

Геннадій Рябцев, член громадської ради при Міністерстві енергетики та вугільної промисловості: Причиною цього було подорожчання нафтопродуктів, які завозяться в Україну. Внаслідок спекулятивних коливань на сировинних ринках у світі. Оскільки трейдери закуповують близько вісімдесяти відсотків нафтопродуктів, які ввозяться в Україну. Зрозуміло, що підняття цін на кордоні спричинила зростання вартості нафтопродуктів на заправках. Через тиждень, два, три тижні після того, як підвищилася вартість нафтопродуктів на кордоні. На мій погляд далі подорожчання не буде, оскільки всі чинники, які б сприяли цьому, вже вичерпано».

8. Чи підтримувати асоціацію «Україна — Євросоюз» Нідерланди визначаться в понеділок

«Ведуча: Чи підтримувати асоціацію "Україна — Євросоюз" Нідерланди визначаться в понеділок, сказав прем'єр країни Марк Рютте. Рішення схвалять після переговорів з представниками ЄС, вони відбудуться у вихідні. Сам Рютте скасування угоди вважає помилкою, але каже ігнорувати результатів референдуму 6 квітня не може. Тоді проти ратифікації висловився 61% голландських виборців. Щоб угода все-таки почала діяти, її мають схвалити всі країни — члени Євросоюзу, Нідерланди єдині, де цього ще не зробили.

Марк Рютте, прем'єр-міністр Нідерландів: Попередні переговори з нашими колегами додають мені впевненості в тому, що ми можемо досягти згоди разом з Києвом та Брюсселем. Але найважливіше зараз, щоб результат цих перемов отримав достатню підтримку в нідерландському парламенті. Якщо ж нічого не зміниться, то в мене не буде вибору, окрім як в понеділок представити закон про відмову від угоди».

9. У столиці прощаються з економістом, благодійником та громадським діячем Богданом Гаврилишиним

«Ведуча: В столиці прощаються з економістом, благодійником і громадським діячем Богданом Гаврилишиним. Зранку до міжнародного інституту менеджменту, заснованого Гаврилишиним, приходили випускники, колеги та друзі. Надвечір труну перевезли в храм на Аскольдовій могилі. Його Гаврилишин відвідував щонеділі. Поховають професора завтра. Церемонія буде закритою. Час та місце не розголошують. Нагадаю:Богдан Гаврилишин помер в понеділок. За кілька днів до того йому виповнилося 90 років.

Роман Шпек, випускник МІМ: В свій час пан Богдан дозволив мені називати його своїм вчителем. Я гордий, що доторкнувся до того такого джерела молодої енергії людини в зрілому віці, до його знань, до його досвіду. Я йому дуже вдячний.

Олена Бекреньова, директор благодійного фонду Богдана Гаврилишина: Він завжди любив людей і поважав людей. З ним було приємно працювати. І хоч він був людиною такого високого рівня, з ним завжди кожен відчував себе на рівних.

Марічка, вихованка всеукраїнської скаутської організації Пласт: В нього горіли очі. Справді, зовні-це людина поважного віку, але коли дивишся, то бачиш в них тільки багато добра і любові, що забуваєш про вік».

У випуску за 28 жовтня не повідомлялося про такі важливі теми дня:

• Борги із зарплати в Україні знову досягли майже 2 млрд грн.
• Українські військові відбили атаку бойовиків на промзону Авдіївки: Сім бойовиків убито, 17 поранено.
• У Вінниці люди пікетували і штурмували міськраду, протестуючи проти підвищення комунальних тарифів.

29 жовтня (субота)

1. У зоні АТО

«Ведучий: Околиці Маріуполя обстріляли. Про це самі містяни пишуть у соцмережах. Повідомляють, в будинках дзвеніли шибки, а в машинах спрацювала сигналізація. Потужні вибухи люди відчували кілька разів упродовж дня. За словами прес-секретаря оперативно-тактичної групи сектору "Маріуполь" Олександра Кіндсфатера українські позиції під обстрілами ще зранку.

Олександр Кіндсфатер, прес-секретар оперативно-тактичної групи сектору "Маріуполь": Протягом сьогоднішньої доби станом на 18 годин російські окупаційні війська п’ятнадцять разів відкривали вогонь на Маріупольському напрямку, окупанти з протитанкових автоматичних гранатометів, великокаліберних кулеметів, стрілецької зброї. В місті ніяких пошкоджень, руйнувань. Всі обстріли зафіксовано тільки по позиціях, які розташовані за п’ять кілометрів від міста.

Ведучий: Неспокійно було і на Донецькому напрямку. Чотири години бойовики обстрілювали Авдіївську промзону. Не менш як 130 мін та снарядів випустили по українських позиціях. Армійці були змушені відкрити вогонь у відповідь, повідомляє штаб АТО. На Світлодарській дузі окупанти пустили в хід гармати і бронетехніку. На Луганському напрямку найбільше постраждало Кримське. Терористи вели вогонь із двох сторін, використовували міномети і бронетехніку. Українська армія знову ж таки вимушено відповіла боєм».

2. Ситуація в зоні АТО

«Ведучий: За минулу добу один військовий загинув, ще семеро поранені. Повідомив речник міноборони з питань АТО Андрій Лисенко. Сьогодні бойовики вже 32 рази порушували режим тиші. Найбільше обстрілів армійці нарахували на Маріупольському рубежі. З артилерії та мінометів гатили поблизу Красногорівки й Троїцького. З мінометів великого калібру накривали захисників Лебединського, Талаківки, Широкиного, Гнутового і Водяного. Неспокійно було й на Луганщині. Під вогнем були українські позиції в Богуславському та Новозванівці.

Віктор Шубец, речник штабу АТО: В Світлодарську укріплення військових частин було піддано обстрілам з кулеметів та стрілецької зброї, а в Артемівському з мінометів 120-го калібру. В районі Авдіївки, поруч зі ствольною артилерією калібру 122 міліметри, окупанти використовували проти Збройних сил України міномети обох калібрів, гранатомети, кулемети та стрілецьку зброю».

3. У Криму тривають арешти

«Ведучий: У Криму тривають арешти. Цього разу затримали громадянина Киргизстану Ахмаджона Абдуллаєва. Про це у своєму фейсбуці написав голова Центральної виборчої комісії курултаю кримськотатарського народу Заїр Смедляєв. Затриманого звинувачують в організації терористичної організації. Новинам на "Першому" Смедляєв розказав, що приводом для арешту та обшуків може стати, скажімо, відвідування мечеті.

Заїр Смедляєв, голова ЦВК курултаю: К сожалению, та практика запугивания сейчас продолжается. Но если раньше это делали публично, то сейчас уже тихой сапой подъезжают, стараются, вроде бы, с одной стороны быть вежливыми, а с другой стороны произвести такое впечатление, чтобы у человека не было желания ни мечеть посещать, ни еще что-то. Тихо приехали, арестовали, осудили. И вот нам о таких фактах становится известно уже через месяц».

4. Українське ФБР шукає начальників

«Ведучий: Українське ФБР шукає начальників. У Києві провели перший етап конкурсу одразу на три керівні посади у державному бюро розслідувань. Нова структура розслідуватиме гучні злочини, як от тероризм, а також порушення, до яких причетні високопосадовці. Вибрати директора та його заступників у бюро планують на початку лютого.

Кореспондент: 100 питань на знання законодавства України, 90 хвилин та 65 кандидатів з усієї України. Сьогодні відбувся І етап тестування на отримання вакансії директора державного бюро розслідувань, його першого заступника та заступника. Тероризм та організована злочинність, порушення законодавства чиновниками вищого ешелону та правоохоронцями, прояви корупції в антикорупційному бюро. З 1 січня новий орган, державне бюро розслідувань, поєднує у собі всі функції стосовно таких злочинів. Розбудовувати структуру починають з керівних посад.

Роман Майданик, голова конкурсної комісії з формування державного бюро розслідувань: Відповідний кандидат повинен мати необхідний стаж роботи в сфері права, мати необхідний стаж керівної роботи і так далі.

Кореспондент: Перед початком члени комісії ще раз повторюють умови проведення тестування. Кандидати зізнаються, трохи нервують, готувалися навіть вночі.

Роман Греба, заступник міністра освіти і науки України: Поки всі державні чиновники, всі державні службовці заповнювали декларацію, я вчив тести по ночам. Зараз є певне хвилювання, звичайно, відчуваєш себе, як на екзаменах в університеті.

Кореспондент: Не оминув конкурс на посаду директора ДБР і головний військовий прокурор України Анатолій Матіос. Пішов писати тест на першій хвилі, а вже в другій, хоча свого часу Закон "Про державне бюро розслідувань" критикував нещадно. Навіть зараз, розповідає, незалежним цей орган називати ще рано. Цитує відомого полководця.

Анатолій Матіос, головний військовий прокурор України: Як колись казав Наполеон, для любої перемоги у війні потрібно для армії три речі — гроші, гроші і гроші. Після того, як буде нормальне матеріально-тенічне забезпечення і мотивація для тих, шоби вони були незаангажовані і якісно й професійно виконували свою роботу, все буде нормально.

Кореспондент: Усі місця зайняті, логіни та паролі отримані, учасники виконують тести. При вході здають мобільні телефони, по-перше, щоб не заважали, а ще, щоб не було бажання підглядати. Усього у тесті 2000 питань. Більшість упорюються раніше не за відведені півтори години, набравши прохідні 65. Реакція на тести різна.

Геннадій Петер, колишній працівник Дніпровської прокуратури: Я ожидал, вообще-то, шо я лучше отвечу.

Кореспондент: Сколько получили?

Геннадій Петер: 89. Напряжение, конечно, такое нервное, психическое присутствует, хотя быстро ответили. То есть, полтора часа это много.

Роман Греба: Було близько 2000 питань і, звичайно, вивчити всі 2000 питань і тримати в голові це певну складність викликає.

Кореспондент: Усього за день проходить три хвилі тестування на знання законодавства. Усі невдоволені питаннями тесту або своїми результатами можуть подати апеляцію.

Денис Монастирський, член конкурсної комісії з формування державного бюро розслідувань: Були певні технічні недоліки, але ми попереджували, що кандидати можуть написати скаргу, якщо це буде потрібно. І лише один кандидат з усієї групи 26-ти кандидатів виявив бажання написати апеляційну скаргу.

Кореспондент: Кандидатів, які довели своє знання законодавства, очікує ще один тест, загальний. У ньому перевірять логічні, математичні та вербальні здібності учасників. Далі співбесіда, поліграф і тест на благонадійність Оберуть на керівні посади у державне бюро розслідувань уже на початку лютого».

5. Сутичками, завершився мітинг за легалізацію марихуани в Києві

«Ведучий: Сутичками, завершився мітинг за легалізацію марихуани у Києві. Організатори акції вимагали скасувати кримінальну відповідальність за вживання та зберігання легких наркотиків у невеликих дозах. Штовханина вчинилася між поліцією та противниками конопляного маршу. Кілька людей спробували порвати плакати мітингувальників і атакували кордон поліції.

Чоловік: Жіночка...

Жінка: Вам не подобається держава?

Чоловік: Відкрийти глаза.

Жінка: На що відкрити очі? На ваш?

Чоловік: На ваш мир, который вокруг.

Жінка: Мій світ, мій світ — це держава, яка в небезпеці. А ваш світ потьмарений, у вас очі скляні.

Чоловік: А вам не жалко тех детей...

Чоловіки: (хором) Наркотикам — мир! Наркотикам — мир! Наркотикам — мир!

Ведучий: Чотирьох найбільш активних учасників заворушень забрали у відділок, розповіла речниця управління Нацполіції Києва Оксана Блищик. Усіх, після профілактичної бесіди відпустили».

6. Парубій і Брок за безвізовий режим

«Ведучий: Дати Україні безвізовий режим до річниці Майдану закликають спікер Верховної Ради Андрій Парубій і голова Комітету Європарламенту в закордонних справах Елмар Брок. Вони зустрілися у Франції на конференції "Діалог Жана Моне". Парубій сказав: річниця Майдану, 21.11., — символічна дата для завершення переговорів щодо безвізу. Брок пояснив: причина нинішньої затримки — внутрішні проблеми ЄС, вони не стосуються змісту домовленостей».

7. В Україні може зрости сума аліментів на утримання дитини

«Ведучий: В Україні може зрости сума аліментів на утримання дитини. Автори закону, ухваленому Радою в першому читанні, запевняють: стягнути аліменти стане простіше. Термін розгляду таких справ скоротять, а розмір виплат тепер залежатиме не лише від офіційного доходу, а й від витрат платника.

Кореспондент: В Україні, за даними державної статистики, щороку розлучаються майже половина подружніх пар. В багатьох лишаються діти, тому виплата аліментів — поширене явище, однак процедура їх стягнення проблемна и затяжна.

Катерина отримала рішення суду про стягнення аліментів з чоловіка ще 2002 року, коли їх сину було 4 місяці. Каже, найпроблемніший етап — саме виконання цього рішення. Жінка скаржиться на бездіяльність державної виконавчої служби.

Катерина Кузьмук, киянка: Справу пересилали з району в район, але реально я нічого не отримувала за цей термін. У мене є документ, що на 2008 рік заборгованість по аліментах складала 15 тисяч 173 гривні. Після 2008 року я не можу добитись навіть, щоб мені порахували суму заборгованості. Рішення суду фактично не виконується. Суд встановлює, що повинен платити аліменти. Але якщо людина платити не хоче, то її заставити неможливо.

Кореспондент: Керівник Державної виконавчої служби зізнається, ефективність роботи держвиконавців справді низка через завантаженість. Проте вже з нового року, каже, буде легше. Завдяки змінам у законі з'являться приватні виконавці, запрацює реєстр боржників, а ті муситимуть подавати майнові декларації. Зараз же труднощі виникають на етапі перевірки доходів.

Олексій Воробйов, начальник Управління державної виконавчої служби: Багато людей працює нелегально, і офіційно встановити їх джерело доходів, їх розміри неможливо.

Кореспондент: Цю проблему має усунути законопроект, який нардепи ухвалили у першому читанні. Розповідає співавтор документу Микола Величкович.

Микола Величкович, співавтор проекту: Там є прописано, що інформація, яка надається, один з батьків звертається, і оцінюється його майно и також спосіб його життя. Тому що є деякі, хто декларує мінімальну заробітну плату, а їздить на лексусах и інших. Також буде братися до уваги при розподілі коштів на утримання дитини.

Кореспондент: Депутати пропонують внести такі зміни в законодавство: аліменти визнати власністю дитини; збільшити їх мінімальний обсяг із 30 до 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину; враховувати в суді і витрати платника аліментів, а не лише його офіційний дохід; надати право тому з батьків, з ким мешкає дитина, самостійно визначати спосіб стягнення аліментів, чи це була б конкретна сума чи якийсь відсоток від доходів. Окрім того, суд на підставі заяви може ухвалити рішення просто наказом, без судової тяганини. Тоді аліменти становитимуть одну чверть доходу на одну дитину, третину — на двох и половину заробітку на трьох і більше дітей. Законодавці намагаються зробити процедуру стягнення аліментів через суд коротшею і справедливішою, каже адвокат Михайло Ілляшев.

Михайло Ілляшев, керівник юридичної фірми: На сьогоднішній день гроші надають одному з подружжя, але він може їх витрачати, як він вважає за потрібним. Тут говориться про те, що ці гроші є власністю дитини, тобто подружжя, яке їх отримує, повинно використовувати їх виключно на дитину. Звісно, що було б непогано передбачити і відповідальність за те, що використовуються в іншому порядку.

Кореспондент: Автори відповідного законопроекту сподіваються, що Верховна Рада ухвалить його вже за кілька тижнів, адже в Україні аліментів потребують десятки тисяч дітей».

8. Інсульт молодшає

«Ведучий: Інсульт молодшає. Лікарі кажуть, дедалі частіше діагностують його у пацієнтів до тридцяти років. Щороку жертвами інсульту стають понад сто тисяч українців. У день всесвітньої боротьби з цією недугою в київській міській клінічній лікарні могли пройти тест усі охочі.

Марія Прокопів, головний невролог Києва, доцент кафедри неврології НМУ О. О. Богомольця: Скільки кожного року стається, тут пишуть, — 15, вже говорять — 16 мільйонів інсультів.

Кореспондент: Захворіти може кожен. Попри вік, стать, соціальне становище та країну проживання. Раніше цією хворобою страждали літні люди. Сьогодні часто інсульт фіксують серед молоді.

Марія Прокопів: Інсульт ніколи не стається в людей здорових. Це є завжди ускладнення уже існуючих захворювань. Тобто чому молодих, напевно тому що молоді хворі. Молоді зараз люди теж хворіють і гіпертонічною хворобою, і мають всілякі ураження серця.

Кореспондент: У День відкритих дверей в Олександрівській клінічній лікарні спочатку студенти-медики оглядають людей. Вимірюють тиск, проводять тест на ризик захворювання інсульту та направляють до лікаря-невропатолога.

Лікар: Хорошо, теперь просто спокойненько сидим, ничего не делаем.

Кореспондент: До перших ознак інсульту відносять: раптову слабкість м'язів, заніміння в ділянці обличчя, руки, ноги або однієї половини тіла, раптове порушення мовлення. Біля кабінету лікаря своєї черги чекає Олександр Олексійович. Каже, до прийому підготовився. Пройшов МРТ, взяв картку з історією хвороб.

Олександр Григор, пенсіонер: Я прийшов сюди проконсультіроваться, як дальше, шоб до ста років не менше жити, як мій тато. Покинув курити, почав робити фіззарядочку, багато ходжу.

Кореспондент: Більшість тих, хто сьогодні прийшов на консультацію, це люди похилого віку. Медики кажуть, ризик захворіти у перевірених сьогодні на інсульт незначний.

Любов Фарина, студентка НМУ ім. О.О. Богомольця: Робота проходить досить цікаво через те, що дуже велика кількість пацієнтів різноманітних. Взагалі більшість пацієнтів скаржиться на підвищення загального холестерину у крові та глюкози, цукру. Але в результаті того, що пацієнти регулярно займаються регулярно фізичними навантаженнями, слідкують за своїм артеріальним тиском — ризик інсульту у них незначний.

Кореспондент: За статистикою половина людей, у яких стався інсульт стають інвалідами. Від 16 до 37 відсотків — помирає. І лише 10-20 % повертаються до звичного життя. Тож, аби не стати жертвою інсульту потрібно дотримуватися легких правил: не палити та не зловживати спиртними, займатись спортом, правильно харчуватись та найголовніше — не нервувати».

9. 46 київська «Молодість» закривається

«Ведучий: 46-та київська "Молодість" закривається. На цьогорічному міжнародному кінофестивалі показали близько 250 фільмів із 60 країн світу. Завтра столичні кінотеатри ще показуватимуть конкурсні фільми, проте переможців визначили вже сьогодні.

Кореспондент: Переможця ми вже знаємо. Зараз почну з оголошення 3-х основних конкурсів переможців, згодом назву, хто ж отримав гран-прі. Приз короткометражного конкурсу отримала стрічка "Вознесіння" режисера Педру Перальта з Португалії. Конкурс повного метру виграла стрічка, продукція Бельгії, Швейцарії та Франції Гійомо Сенезаса стрічка "Воротар". І в національному конкурсі перемогла стрічка "Кров’янка" Аркадія Непиталюка, а також гран-прі конкурсу повезла додому Польща. Це стрічка "Остання сім’я" режисера Яна Матушинського. Стрічка розповідає про художника-сюрреаліста Зіслава Бекшинського. На фестиваль прийшло чимало гостей і ми розпитали у них про їхні враження, пропоную послухати.

Андрій Халпахчі, генеральний директор Міжнародного кінофестивалю "Молодість": Я дуже задоволений нашою програмою, складно було з фінансами, ми якось вирішили це питання і зробили те, що могли. Хотілось би краще, завжди хочеться зробити ще краще. Це фестиваль дебютів, це дійсно відкриття, а потім ми вже через 10, через 20 років з задоволенням згадуємо, хто починав цей шлях творчий на "Молодості".

Лариса Кадочникова, народна артистка України: Молодежь, молодые режиссеры, артисты, киноведы, ну, все, все должны смотреть и быть на этом фестивале. Должно что-то появится новое, это обязательно появится и взорвать, но должно быть очень много кино и очень много картин, которые бы снимали молодые режиссеры.

Кореспондент: А наразі ж в залі триває показ фільму закриття фестивалю "Молодість-46" — це стрічка Анджея Вайди, польського режисера "Післяобрази"».

У випуску за 29 жовтня повідомлялося про всі важливі теми дня.

Моніторинг здійснює ГО «Детектор медіа» в рамках проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи суспільного мовлення в Україні».