27 жовтня 2016 року в «Укрінформі» відбувся круглий стіл, організований ГО «Детектор медіа» за підтримки проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа і створення системи суспільного мовлення в Україні».У засіданні взяли участь представники НТКУ, Держкомтелерадіо, філій НТКУ, центральної дирекції «Українське радіо», члени Наглядової ради НСТУ, представники громадських організацій, журналісти та медіаюристи, які подискутували про очікування й вимоги до програмного наповнення суспільного мовника в Україні.

Кожен із учасників круглого столу запропонував свою формулу для контенту суспільного мовлення. Їхні думки інколи суперечили одна одній. Завдяки строкатості поглядів ближче до завершення засідання більш-менш вималювалася картина, який продукт має виробляти суспільний мовник і для якої аудиторії мовити.

Радянська ментальність — один із ворогів реформування суспільного мовлення

Не тільки в Україні, але і в Європі існує недовіра до інформації. Про це зазначив спеціальний гість заходу, голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг у вітальному слові. Саме тому, на його думку, важливо створити суспільне мовлення, адже воно має стати джерелом незалежної інформації в Україні.

Мортен Енберг 

Нова роль суспільного мовника мала би полягати в тому, щоби стати платформою, яка об’єднує країну, сказала виконавчий директор ГО «Детектор медіа» Діана Дуцик. Вона поділилася своїми враженнями від круглих столів у Тернополі, Вінниці та Одесі. «Від цих поїздок у мене є внутрішнє відчуття розгубленої країни», — сказала пані Дуцик. І запропонувала під час розмови про контент суспільного мовлення пам’ятати про дві речі. «Перша — це якість, друга — цінності. З якістю все простіше, тому що можна навчити, здобути освіту, провести тренінги, майстер-класи, можна докласти зусиль і підняти якість роботи журналіста та інших співробітників великої компанії. З цінностями є трішки більше складностей в силу кількох обставин», — пояснила вона.

Діана Дуцик

За словами пані Дуцик, команда суспільного мовника має переосмислити своє місце у новій системі координат, адже в регіонах здебільшого збереглася радянська ментальність. «Коли ми говоримо про наших національних героїв, про історичні теми, має значення, як ми це робимо. Радянська ментальність глибоко вкорінена. Сьогодні її буде найскладніше викорінити з системи суспільного мовника. Це потрібно робити для того, щоби суспільний мовник став сучасним, якісним і таким, що не просто конкуруватиме з комерційними каналами, а й задаватиме знак якості на медійному ринку України», — зазначила Діана Дуцик.

Суспільне мовлення має функціонувати таким чином, щоби люди мали можливість у зручний для них час бачити важливе, сказав член Наглядової ради ПАТ НСТУ, співзасновник аналітичного центру Pro.mova Євген Глібовицький. Він запропонував усім причетним до реформи відповідальніше ставитися до порад і критики контенту суспільного мовлення, адже нині можна разом із водою викинути немовля.

Євген Глібовицький

Пан Глібовицький кілька разів повторив, що суспільне мовлення — це не питання рейтингів, а питання якості. Він зауважив, що контент може обслуговувати меншинні групи, але не тільки національні чи релігійні меншини, як зазвичай звикли говорити. «Мова про те, що це мовник, який може дивитися на потреби меншин через зовсім іншу призму. Наприклад, розглядати середній клас як меншину, яка потребує захисту, чи на освічену меншість, яка також потребує захисту», — сказав він.

Щоб контент суспільного мовлення був доступний, важливо не забувати про інтернет, зазначивюрист Інституту Медіа Права Ігор Розкладай. «Важливо, щоби навіть той класичний продукт, який виробляється на радіо й телебаченні, не лише йшов у прямому ефірі. Важливо пам’ятати, що є люди, які фізично не можуть щось послухати чи подивитися об 11-й ранку, і важливо, щоб вони могли прийти ввечері й послухати це в інтернеті», — пояснив він.

Ігор Розкладай

Патріотизм чи пропагандизм?

Про те, чим суспільне відрізнятиметься від державного, розповів і голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко, який представляє орган виконавчої влади, відповідальний за реформу суспільного мовлення. «У суспільному мовленні України має бути застосовано таку формулу, яка відрізнятиме його від державного: повага до глядача з боку мовника й довіра до мовника з боку глядача. Нині ця формула працює трохи інакше: повага до керівництва з боку мовника й довіра до мовника з боку керівництва. Оце один із ключових моментів, який має бути змінений», — сказав він. Пан Наливайко також звернув увагу, що треба скористатися можливостями регіональних мовників, у першу чергу має бути довіра до них, і саме там слід шукати родзинку.

Олег Наливайко

На «UA: Першому», який формально ще державний, та вже асоціюється з суспільним, важливо показувати ситуацію в регіонах. Таку думку висловив керівник проекту «Громадське ТБ Донбасу» Олексій Мацука. Його засмутило, що на «UA:Першому» мало програм про Донбас і Крим. На критику відповіла заступник генерального директора НТКУ Дарія Юровська. Вона розповіла, що на «UA: Першому» було кілька проектів, присвячених переселенцям і реальному життю на Донбасі. За її словами, сюжети, де було дотримано балансу думок, не подобалися частині суспільства. «Ми отримували копняка від людей, які вважають, що ми маємо пропагувати у стані війни», — зауважила пані Юровська.

 Олексій Мацука

Її підтримали члени Наглядової ради НСТУ: почесна президентка НАМ, медіаекспертка Тетяна Лебедєва, доктор філософських наук Олексій Панич і медіаюрист Ігор Розкладай.

За словами пані Лебедєвої, суспільний мовник має виробляти патріотичні програми, особливо для дітей, але в жодному разі вони не мають бути пропагандистські.

Пан Панич у цій темі копнув ще глибше, зробивши акцент на розмаїтті одразу в кількох вимірах, починаючи від суспільного. «Покажеш одну частину суспільства — отримаєш копняка від іншої. Це показує, наскільки наше суспільство не готове дивитися на себе збоку. Це анестезія, амортизація. Ми дозовано відкриваємо на себе очі», — зауважив він.

Ігор Розкладай побачив місію суспільного мовлення в тому, щоб бути інструментом для подолання стереотипів одних регіонів стосовно інших, щоби пом’якшити конфлікт уявлень, коли одна частина України називає іншу «донецькими бандитами» або, навпаки, «бандерівцями».

Олексій Панич

Дарія Юровська пояснила: за два з половиною роки, відколи почався відлік запуску реформи суспільного мовлення, на «UA: Першому» багато чого змінилося. Вона нагадала, що тоді на каналі були програми, які розміщували контент за гроші й видавали їх за економічні новини, що виходили по п’ять разів на день, було ток-шоу, яке робила «Студія Савіка Шустера», було дуже багато програм на кшталт концертів Михайла Поплавського. «Документальні фільми виходили вночі, не було жодної дитячої програми й жодної постійної спортивної програми. Ми мали скомпрометовану новинну редакцію й ведучих новин, до яких під час Майдану були претензії», — сказала вона. Пані Юровська також нагадала, що державне мовлення мало й досі має таку послугу, яка називається «надання послуг трансляції», а це означає, що можна взяти гроші за надання ефіру, використати їх на зарплати чи ще щось, але не підписувати цієї програми ані як рекламу, ані якось інакше. За її словами, за ці два з половиною роки в ефірі не було «токсичного» контенту. «Ми показали, що два з половиною роки можна існувати у важких умовах. Це не є приводом іти на компроміси в тій цінності, яка є ключовою для суспільного мовника в будь-якій країні. Це незалежність», — підкреслила менеджер НТКУ.

Дарія Юровська

Будуть гроші, буде контент

Під час засідання відбулося три презентації. Медіаекспертка й заступниця шеф-редактора порталу «Детектор медіа» Світлана Остапа розповіла про порівняльний аналіз за жанрами програм на європейських каналах, підготовлений свого часу заступницею гендиректора НТКУ Вікторією Романовою. Директор Сумської філії НТКУ Микола Чернотицький презентував контент свого каналу. Його філія першою з усіх отримала логотип «UA:». Авторка й головна редакторка спільного проекту «Радіо Свободи» та «UA: Першого» «Схеми» Наталія Седлецька розповіла (та продемонструвала це на відео), з якими проблемами стикаються журналісти, готуючи розслідуванняпро високопосадову політичну корупцію.

Микола Чернотицький 

Микола Чернотицький похвалився трьома програмами, які виробляють його колеги:журналістські розслідування, уроки англійської для батьків і дітей та розважально-пізнавальний проект про міфи й легенди Сумщини. Він зазначив, що хотілося б більше та часто бракує фінансового ресурсу. Щоб вирішити це питання, керівник сумської філії запропонував новий вид співпраці. «Було би добре відійти від нинішнього способу фінансування. Новий спосіб бачу як внутрішній конкурс серед філій, команд і проектів. Кожна філія, якщо вона претендує на якийсь проект, отримує фінансування. Якщо проект вдалий, він продовжується. Це стане поштовхом до того, що філії на місцях проявлятимуть ініціативу й розвиватимуться, і фінансування не залежатиме просто від кількості людей, які працюють», — сказав пан Чернотицький.

Наталія Седлецька сказала про важливість незалежних телеканалів, де можна без цензури показати журналістські розслідування про політиків. Вона розповіла, що «UA: Перший» — єдиний партнер «Схем» із самого початку, з 2014 року. «Жоден інший канал не показав би нашої програми саме з політичних мотивів», — зізналася вона. Наталія Седлецька також розповіла, що перш ніж розслідування має вийти в ефірі, на «UA: Першому» перечитують його сценарій. «За два роки не надійшло жодного дзвінка, щоби щось прибрати чи змінити», — зауважила головна редакторка «Схем» про незалежність каналу.

Наталія Седлецька

Із тим, що суспільне мовлення оцінюватимуть за контентом, погодилися всі учасники круглого столу. Ігор Розкладай зазначив, що питання якості — це питання грошей. «Якщо не буде фінансів, дуже важко буде робити контент», — сказав він. Наскільки важко без фінансів робити контент, який би відповідав суспільному мовленню, розповів виконавчий директор «Українського радіо» Анатолій Табаченко. За його словами, останнім часом контент на радіо кардинально відрізняється від того, що було рік тому. Важливу роль у цьому відіграли тренінги й майстер-класи, які для співробітників «Українського радіо» проводили ГО «Детектор медіа»,Європейська мовна спілка та Deutsche Welle («Німецька хвиля»). Було би добре, зауважив він, щоби на радіо повернулася документалістика, а також побільшало програм із місця події, та для цього потрібне краще фінансування.

Анатолій Табаченко

Коли буде зареєстровано суспільне мовлення, висловив сподівання пан Табаченко, на радіо більше не буде прямих трансляцій із Верховної Ради, які нікому не цікаві й руйнують сітку мовлення. За його словами, вони вбивають планові суспільно-політичні, дитячі, освітні передачі. Це все тягнеться більше 25 років, відколи діє постанова Верховної Ради, ухвалена ще до Незалежності, після перших демократичних виборів: вона зобов’язує радіо забезпечити пряму трансляцію пленарних засідань, парламентських слухань, щотижневих програм за участю народних депутатів. Керівник радіо сподівається, що настане час, коли замість цих трансляцій будуть прямі включення кореспондентів із уряду.

Заступник виконавчого директора «Українського радіо», відповідальний за канали «Промінь» і «Культура», Сергій Фісюн розповів: перед радіо «Промінь» стоїть завдання омолодження, а перед каналом «Культура» — осучаснення.

Сергій Фісюн

Аудиторія – цар і бог, чи «публіка – дура»?

Щодо того, якою має бути аудиторія суспільного мовлення, в учасників круглого столу погляди розділилися. Анатолій Табаченко схиляється до думки, що радіо мають слухатилідери громадської думки, які впливатимуть на інших. Тоді не важливо, скільки слухачів матиме «Українське радіо», важливо, хто вони будуть.

Коли створюється канал, головний цар і бог для цього каналу — аудиторія, зазначила член Наглядової ради суспільного Тетяна Лебедєва. Вона запропонувала подумати, яку аудиторію ми хочемо, і вже від цього залежатиме концепція й контент. На її думку, на суспільному мовленні має бути не лише критика, а й позитив. Комерційні канали зосередженні на скандалі, та людям хочеться бачити позитивні моменти.

Тетяна Лебедєва

«Чому так важко “UA: Першому”? Всі негативи державного залишилися. Вони починають не з нуля, а з великого мінуса. Для того, щоби створити щось принципово нове, треба зрозуміти, яку аудиторію хочемо отримати через рік», — сказала вона.

На думку пані Лебедєвої, якщо суспільний мовник не визначиться з аудиторію, без цього контент стане затиканням дірок.

«Я тут більше підтримую не Тетяну Лебедєву, а Фаїну Раневську про те, що публіка — дура. У тому сенсі, що публіка дуже різна, з різною освітою. Я би не стала орієнтуватися на публіку», — сказала журналістка «Громадського радіо» Наталка Соколенко. Вона процитувала слова Стіва Джобса, що люди не знають, чого вони хочуть, доки їм цього не запропонувати.

Наталка Соколенко

Та інколи замало запропонувати. Головний редактор «Громадського радіо» Кирило Лукеренко розповів, що поки «Українське радіо» працює над створенням нового контенту, на його частотах могли б виходити передачі інших виробників. «На жаль, щоби будь-який сторонній контент потрапив в ефір “Українського радіо”, треба пройти 12 випробувань Геракла», — сказав пан Лукеренко. Він також підкреслив, що є випадки,коли говорять про важливість суспільного контенту й кажуть, що це дуже потрібно людям, а натомість виробляють халтуру.

Кирило Лукеренко

Учасники засідання зійшлися на думці, що це не має бути остання дискусія про контент суспільного мовлення. На даному етапі важливо зрозуміти, що майбутньому суспільному мовнику можна і треба дистанціюватися від влади, але не від аудиторії. А от як зробити так, щоб суспільний мовник міг похвалитися якістю й рейтингами одночасно, це питання залишається відкритим.

Фото Олексія Темченка