Директор виконавчий філії Національної телекомпанії України «Рівненська регіональна дирекція» (телеканал РТБ, радіо «Край» і «Рівне FM») Андрій Велесик розповів сайтові «Суспільне мовлення» про позитивні й негативні сторони телерадіокомпанії, чим Рівненська філія вирізняється з-поміж інших, а також про те, яким має бути суспільний мовник із 1січня наступного року.

25 жовтня 2016 року під час колегії голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко назвав Рівненську філію НТКУ лідером у створенні суспільного мовлення. За словами Андрія Велесика, який доповідав про ситуацію на Рівненській філії, вонифактично одними з перших, 2006 року, започаткуваликонвергенцію новин. «Це дало нам змогу створювати якісні новини мінімальною кількістю людей на радіо й телебаченні», – сказав пан Велесик.

Керівник Рівненської філії похвалився трьома досягненнями, які вдалося реалізувати останнім часом, – поєднанням функцій монтажера й режисера в одній особі; дослівним субтитруванням інформаційних програм для людей із вадами слуху, зокрема проекту соціального просування «Перехрестя правди», і документальними фільмами  про рівненських героїв Небесної сотні, диски з якими журналісти роздадуть у всіх школах області.

Під час засідання генеральний директор НТКУ Зураб Аласанія нагадав, що на сьогодні в Держбюджеті на 2017 рік не передбачено кошти на трансляцію. На це Андрій Велесик зазначив: «Якщо буде стояти питання, що коштів на трансляцію немає та що їх треба заробити, то, звісно, витратна частина матиме дуже важливе значення. Наповнення бюджету в рамках принципової «антиджинсової» позиції буде дуже складним. На жаль, сьогодні переважна кількість фінансів хоче зайти на телерадіокомпанію через «джинсу». Тут виникає конфлікт інтересів. Так, ми втрачаємо у фінансовому плані, але намагаємося втримати ту планку й той імідж, щоб аудиторія розуміла відмінність майбутнього суспільного мовника від державного. Я вважаю, що старт суспільного мовника має бути якісним. Важливим є питання технічного переоснащення НТКУ та філій. Аби новонароджене дитя було в штанцях і вміло ходити. Інакше ми можемо дістати питання від людей: “А що ж змінилося?”».

Одними з найважливіших питань, на його думку, також є питання про покриття території та необхідну кількість якісних передавачів. «Колектив філії може робити якісний продукт, але не зможе його донести до аудиторії, коли немає коштів на потужний сигнал. Якби в цьому плані все було гаразд, то телеканал РТБ дивилися б і в білоруському Століні», – сказав пан Велесик.

Андрій Велесик 

«Ми намагаємося відправити наших людей на всі тренінги, які відбуваються»

– Пане Андрію, на колегії ви сказали, що вже два місяці здійснюєте вимушений експеримент і поєднали функції монтажера та режисера. І що це «фінансово цікаво самим працівникам». Як це відбувається? Співробітники проходять курси? Їм вистачає часу виконувати обов’язки на двох посадах?

– Коли звільняються кваліфіковані співробітники, з певним досвідом, одразу знайти заміну таким людям дуже складно. Щоб вийти на той рівень, який необхідний, треба персонал навчити. Я вже давно думав про те, як можна страхуватися в таких ситуаціях. Так сталося, що в нас майже одночасно впродовж місяця звільнилося четверо монтажерів нелінійного монтажу. Як результат ми спробували покласти ці функції на режисерів, котрі зголосилися взяти участь у цьому експерименті. Через те, що кілька працівників звільнилося, ми за рахунок економії фонду заробітної плати дали змогу режисерам отримати заохочення за додаткову, не специфічну для них роботу.

Наші режисери досвідчені. Останні два роки я налаштовував колектив на те, щоб і режисери, і монтажери вчилися монтувати. Щоб одні й другі здобували ази режисерської майстерності, набували досвіду монтажу. Експеримент удався, люди задоволені. Таким чином ми провели конвергенцію.

Стосовно того, чи вистачає на все часу. Ми не ведемо мову про новини. Це окрема царина. Ми ведемо мову про циклові проекти. На знімання програми все одно виїжджає режисер та оператор. Коли режисер знає, що він знімає, то йому набагато скоріше й простіше це змонтувати. Він працює зі своїм матеріалом. До того ж отримує надбавку або ще одну зарплату. Усе залежить від обсягів змонтованого. Якщо людина монтує всі проекти, які повинен монтувати монтажер, то чого вона не може отримати дві зарплати? Ми не скупимося. Ми маємо спецфонд, з якого доплачуємо за понаднормову роботу. Такі речі заохочують.

– Ваші співробітники навчають одне одного. Чи бувають вони на тренінгах?

– Перший національний має тренінговий центр, який проводить навчання. Тренінги здійснює BBC або Deutsche Welle («Німецька хвиля»). Нам проводила тренінг BBC. Одну із частин навчання було присвячено роботі із сайтами й соцмережами для поширення контенту.

Ми намагаємося відправити наших людей на всі тренінги, які відбуваються. Тренінг, як на мене, є заохоченням найкращих працівників, можливістю безкоштовно підвищити свій професійний рівень. Обов’язкова умова: людина приїжджає з тренінгу й проводить внутрішній міні-тренінг у колективі. Якщо ми ведемо мову про поширення матеріалу по соцмережах, то навчання проводять для всього колективу. Адже кожен має сторінку у Facebook, може лайкнути й перепостити наші матеріали. За два місяці заходи на сайт і перегляд нашої сторінки у Facebook збільшилися від 800 у найгарячіші часи до понад п’яти тисяч.

На сьогодні на сайті в нас надзвичайно жива стрічка новин, обов’язково з відеоматеріалами, залито всі циклові програми, які вийшли в ефір. Із новинами ще простіше: сюжет іще не вийшов в ефір, а на сайті ви вже можете його побачити. Підхід дуже простий: людина має нас бачити й робити це тоді, коли їй зручно, а не тоді, коли нам хочеться.

– У вас є люди, які займаються лише сайтом і поширенням матеріалів у соцмережах?

– На жаль, обмежена штатна кількість не дає змоги нам мати окремий підрозділ. На мою думку, цим має займатися три людини. Сьогодні це роблять на ентузіазмі працівники з дирекції новин, які приїхали, окрилені, з тренінгів. Звісно, ми їх заохочуємо по змозі. Але ще раз наголошую: ми вже відчуваємо потребу в людях на постійній основі, потрібно мати окремий підрозділ. Якщо нам удасться зекономити штатні одиниці, то ми створимо такий підрозділ.

Не скорочення, а оптимізація: Рівненській філії не вистачає людей

– Ви раніше казали, що у вас 138 співробітників. Сьогодні озвучили цифру 142. Я так розумію, Рівненської філії не торкнулося 10-відсоткове скорочення.

– Було 138. Останніх два роки в нас 142 особи. Наразі почався відтік кадрів. Реально ми сьогодні маємо, коли не помиляюся, мінус 11 осіб. Ми шукаємо фахівців, але не поспішаємо брати. Коли я побачу, що конвергенція працює якісно, то дещо змінимо вимоги до кандидатів.

Так, ми не скорочували людей. Узагалі ішлося не про скорочення, а про оптимізацію. Для нас оптимізація в цьому разі – це збільшення. На мою думку, оптимальний штат – 150 осіб. З-поміж них і три особи, які б могли займатися соцмережами. У нас є внутрішні мережі, якими опікується одна людина. Якщо вона йде у відпустку, то виникають проблеми. Є потреба у двох адміністраторах мережі, зважаючи на активний обмін матеріалами й новинами між філією та Першим національним. Відбувається великий обмін з іншими філіями. Є потреба адміністрування цих серверів. З’являються нові виклики, і це потрібно адекватно сприймати.

Майже весь колектив Рівненської філії. Збільшене фото дивіться тут

– Торік багато ваших колег – керівників ОДТРК, а нині філій НТКУ – скаржилося на відсутність комунікації з Києвом. Чи поліпшилася ситуація? З ким контактуєте з НТКУ й Дежкомтелерадіо?

– Комунікація з Києвом відбувається регулярно за потреби. З другого боку, після критики комунікацію було активізовано. Запровадили щотижневі селекторні відеоконференції, конференції через Skype. Я не вважаю, що таке спілкування треба здійснювати для галочки, щотижня. Кожна філія має свої потреби та проблеми, декотрі з яких може бути розв’язано на місцях. Коли в мене виникає потреба проконсультуватися або дістати пораду, допомогу, знайти відповідь на якесь запитання, то я спілкуюся телефоном чи зв’язуюсь по Skype.

Кураторство філій НТКУ здійснює заступник гендиректора Михайло Шматов. Я спілкуюся і з ним, і з ще одним заступником гендиректора Ганною Бичок (із фінансових питань).

У Держкомтелерадіо спілкуюсь безпосередньо з головою Олегом Наливайком. Якщо виникають питання щодо реформування, телефоную пані Наталії Степановій, якщо питання фінансового характеру, звертаюся до пані Наталії Бартош.

– Наприкінці вересня 2016 року закінчився перший об’єднавчий етап реформування державного мовлення в суспільне. Чи роз’яснили вам, що саме відбуватиметься впродовж другого етапу?

 – Звісно. На сьогодні відбувається процес ліквідації НТКУ. НТКУ ще не переживало ліквідацію, а ми, як ОДТРК, уже пережили. Ми пройшли цей шлях: інвентаризації та припинення. Усю цю процедуру нині проходить НТКУ. Наше завдання – ті знання, які ми отримали під час ліквідації, використати для того, щоб оперативно надавати всю необхідну інформацію й документи для НТКУ, аби телекомпанія встигла пройти цей шлях до січня.

– Раніше ви пропонували відкласти реформування суспільного мовлення.

– Я вважав за доцільне здійснювати реформування протягом двох етапів. Перший етап – реформування НТКУ, другий – ОДТРК. Як менеджер, я дозволяю собі висловлювати свою точку зору й відстоювати її в той період, коли відбувається дискусія. Після того, як рішення ухвалено, я, як менеджер, або маю виконувати його, або піти. Щодо цього я абсолютно не змінив думку. Але рішення ухвалено, ми в одному човні, і нам потрібно все зробити, щоб до 1 січня 2017-го стати суспільним мовником. Інакше ми матимемо купу проблем, які врешті-решт ляжуть на плечі колективу.

Ньюзрум Рівненської філії НТКУ

«Вважаю неправильним, якщо суспільний мовник із 1 січня вийде в тому самому вигляді, у якому він виходив до того»

– Які настрої в колективі Рівненської філії НТКУ?

– Коли я отримую якусь нову інформацію щодо реформування, то одразу збираю колектив і розповідаю все. До того ж я не тільки передаю те, що знаю, а й даю свою аналітику: чим це може закінчитися, у що це може вилитися, пояснюю ризики та позитиви. Тож люди адекватно сприймають процес, немає страхів, непорозумінь. Звісно, усі сподіваються працювати й надалі. Люди мають єдине місце роботи, у них має бути фінансова можливість годувати свої сім'ї. Так, люди хотіли б вищі заробітні плати. Це не секрет. Зважаючи на те, що колектив зорієнтовано на неприпустимість «джинси», дотримання журналістських стандартів, він хотів би, щоб якісну працю достойно оплачували. Я їх у цьому плані підтримую. Ми маємо конкурувати. Найкращі фахівці мають бути на суспільному. А для цього необхідні дві речі: техніка, на якій людина працює, і заробітна плата, а простіше – заробітна плата й умови праці. Якщо ми це дамо людям, то отримаємо суспільну бомбу у вигляді якісного суспільного мовника.

Вони знають, як робити суспільну бомбу у вигляді якісного суспільного мовника.

– Чого сьогодні бракує Рівненській філії, щоб стати суспільним?

– Техніка – це проблема всіх філій НТКУ. Останнього разу переоснащення відбувалося 2006-го. 10 років тому ми, не маючи ще жодного комп’ютера, зробили внутрішню локальну кабельну мережу. Потім одразу купили 52 комп’ютери й підключили їх до мережі. Тепер є потреба робити оптоволоконну систему передачі, адже зростають швидкості, збільшуються обсяги матеріалів.

Хотілось би, щоб суспільний мовник був самодостатнім і мав сучасну техніку, студійні уніфіковані рішення. З погляду менеджера, вважаю неправильним, коли суспільний мовник із 1 січня вийде в тому самому вигляді, у якому він виходив до того. Зі свого блоку ми готуємося до створення ПАТ НСТУ, змінюємо деякі формати, намагаємося знайти нові ідеї, нові проекти. Ми можемо сьогодні почати готувати новий «одяг» каналу, але ми не знаємо, який поки що. Попередньо ми вели мову про те, що це для всіх робитиме Перший національний. Чудово. Має бути ребрендинг, єдина форма бренду, наприклад, «Суспільний: Рівне», «Суспільний: Полтава». Аби глядач, хоч би де він був, позиціонував суспільного мовника.

Студія запису програм

– Який вигляд має співпраця з іншими філіями?

– Надзвичайно активний. Днями наша група перебувала в Сєверодонецьку, куди поїхализ делегацією з області. Колеги робили серію репортажів про те, яким чином наші райони допомагатимуть жителям кількох районів Луганської області, зокрема, у відбудові. Делегація з Рівного відвезла 20 тонн гуманітарної допомоги. Під час цього відрядження ми співпрацювали з Луганською філією НТКУ. Вони дали нам змогу щовечора зливати матеріал через ftp-сервер. То ми щодня вчасно отримували свіжий матеріал високої якості. Ми надаємо нашим колегам, на їхнє прохання, будь-які матеріали. Крім того, обмінюємося контентом. Ми викладаємо нові програми на ftp-сервер, звідти будь-яка філія може їх використати.

– Чи налагоджено співпрацю з «UА: Першим»?

– Із Першим національним наразі найактивніша співпраця в новинах. Фактично використовують чотири наші матеріали на тиждень. Мені приємно відзначити, що вони використовують сюжети в тому вигляді, як їх зняли наші журналісти. Це означає, що рівень наших новин відповідає тим вимогам, які є на Першому національному.

 На «UА: Перший» показують по кілька сюжетів на тиждень, зроблені командою Рівненської філії НТКУ

Рівненські чиновники уникають зустрічі із журналістами та останньої хвилини відмовляються від ефіру

– Чи розуміє місцева влада важливість цієї реформи?

– Найкраща підтримка влади – не заважати процесові. На сьогодні жодних проблем із владою не існує. Чиновники на рівні області знають про процес реформування, розуміють його та кінцеву мету.

Якщо конкретніше, то іноді під час підготовки якогось матеріалу ми маємо потребу в інтерв’ю того чи іншого чиновника. Відмовитися від інтерв’ю із чиновником, якщо в цьому є необхідність, я вважаю неправильно, бо часто вони впливають на різні процеси. Особливо якщо чиновник є однією зі сторін процесу. Це суперечить стандартам. Але піарити чиновника, показуючи його без потреби або висвітлюючи подію, до якої він непричетний, такого в нас немає.

Підготовка до ефіру з футболістом Олександром Шовковським

 – Чиновники готові відповідати на незручні питання?

 – Не готові. Уникають зустрічей із журналістами, часто останньої хвилини відмовляються приходити на ефір, мабуть, нема що сказати. Ми надаємо представникам влади можливість висловитися, якщо вони є учасниками конфлікту або мають стосунок до відповідної тематики.

– Як зробити так, щоб під час переходу від аналогу до цифри аудиторія не відчувала незручностей? На колегії ви сказали, що сигнал філії покриває 80% території області. Уточніть, де саме немає сигналу?

– На сьогодні практично відсутня реклама переходу на цифрове мовлення. Я спостерігаю в багатьох населених пунктах появу супутникових тарілок. Нас наразі немає на супутнику. Є ризик утратити аудиторію. Через те ми приділяємо стільки уваги інтернет-мовленню, у нас є онлайн-трансляція всього ефіру: і радійного, і телевізійного.

У нас немає покриття на півдні області. Я сподіваюся, що найближчим часом там з’явиться радіо. Сьогодні в селі Копани на 70% побудовано вежу (свого часу ми з директором Рівненського ОРТПЦ Віктором Талімончиком не дозволили її порізати на брухт).

Є проблема з покриттям на півночі, а саме – у прикордонних Зарічненському та Рокитнівському районах. Чи буде там телебачення, не знаю. Усе залежить від появи мультиплексів та чи ставитиме провайдер цифрові передавачі. Що стосується радіо, то тут простіше. У Копанах УР-1 виграло частоту. Я думаю, що в рамках співпраці нам дадуть там чотири години.

Співробітники Рівненської філії НТКУ без проблем їздять на зйомки у всі райони області

 – Чи існує проблема з наповненням контентом із районів Рівненської області?

 – Проблем із висвітленням немає. Якщо є важливий інформпривід, то ми їдемо. Ми намагаємося, щоб випуск новин не перетворювався на новини Рівного, хоча більшість новин відбувається саме в обласному центрі. У районах теж відбувається багато подій, наприклад, міжнародні заходи, фестивалі. Крім того, ледь не щодня є події в районах, де копають бурштин. Наприклад, приблизно 300 осіб перекинули автобус із поліцейськими. Прикуто увагу й до переатестації поліції. Підрозділи, у яких проходять переатестацію, розміщено за 130 км від Рівного. Ми туди їдемо й робимо сюжети, щоб люди бачили, як це відбувається. Ми принципово будуємо свої новини в матеріалі з регіонів.