Філії НТКУ, які ще донедавна були обласними державними телерадіокомпаніями, нині проходять непростий шлях перетворення на суспільне мовлення. У них багато змін, зокрема і в напрацьованій роками системі комунікації зі столицею. Якщо раніше за їхню роботу фактично відповідав Держкомтелерадіо, то тепер вони в структурі Національної телекомпанії. Саме об’єднана НТКУ незабаром має перетворитися на Публічне акціонерне товариство Національна суспільна телерадіокомпанія.

Частина директорів виконавчих запевняє, що їм необхідне 24-годинне мовлення, частина каже, що нічного проміжку їм напевно не треба. Водночас усі керівники проти перетворення філій на корпункти, вони вважають, що у світлі децентралізації, у регіонах має бути збережено повноцінні телерадіокомпанії.

Сайт «Суспільне мовлення» поставив такі запитання:

1. 1.      Які проблеми виникали у філії протягом 2016 року у зв’язку з реформуванням у суспільне мовлення?
2. 2.      Скільки годин, на вашу думку, повинна мовити ваша компанія?
3. 3.      Окресліть місце регіональних компаній у структурі ПАТ НСТУ.

На запитання відповідають Любов Годнюк, Аркадій Білібаєв.

ЧАСТИНА 2.

Любов Годнюк, директор виконавчий філії НТКУ «Чернівецька регіональна дирекція»

1. Жодних проблем у телерадіокомпанії не було. Єдине, що було невелике напруження, коли була затримка із заробітної плати, але ми всі знаємо, що до процесу реформи суспільного це стосунку не має. А це була технічна проблема із затвердженням у Кабміні бюджетного паспорта. Проблем із комунікацією немає, ми добре комунікуємо з НТКУ й Держкомтелерадіо.

Кілька років тому в нас було зареєстровано всі земельні ділянки, усі приміщення, не було жодних заборгованостей. Нині в нас є заборгованість перед «Зеонбудом», але це ситуація по всій країні.

2. Для нас 24 години обов’язково та принципово. Ми наполягаємо на тому, щоб було повноцінне мовлення, повноцінний телевізійний і радіоканал. На сьогодні насправді є проблема в наповненні, особливо з художніми, мультиплікаційними й документальними фільмами, які б мали цікавий зміст, і ми мали б на них права. Мало хто з державних каналів ділив канал із приватними мовниками і мав відповідальність перед глядачем за зміст програм, до виробництва яких ти не мав жодного стосунку. ТРК «Буковина» дуже довго ділить канал із приватною ТРК ТВА, яка має 20 годин, а  ми в них у приймах маємо чотири години. Тим, які цього не відчували протягом десятиліть, можливо, і не потрібно повноцінного каналу. А нам він потрібен. Телеканал «Буковина» в цифровому форматі мовить 24 години на добу. Навіть нічне мовлення ми не скорочували, зважаючи на те, що особливо архівні програми з наших фондів, які транслюються вночі, мають великий попит у старшого населення. Ми маємо дуже багато позитивних відгуків про ці програми, де люди можуть побачити себе й отримати матеріал, за яким вони ностальгують.

На сьогодні в нас близько чотирьох годин власного виробництва. 24 години цифрового мовлення там ми вже будуємо програмну концепцію. Бо неможливо побудувати програмну концепцію з іншим телевізійним каналом. Сьогодні люди не дивляться на логотип. Вони мають кнопку й таким чином сприймають цей телевізійний канал. І коли програмні концепції відрізняються одна від одної, тим більше коли ми говоримо про створення суспільного мовлення, звісно, неможливо буде побудувати повноцінний канал суспільного регіонального мовлення.

Стосовно радіо. Ми маємо проводове радіо. Віднедавна ми маємо спільну FM-хвилю з УР-1. І маємо середні хвилі. Сьогодні велика дискусія триває щодо потреби середніх хвиль у суспільного. Для мене це питання дуже болюче, зважаючи на те, що дуже дорого виходить вартість виробництва на середній хвилі. Насправді це великий бюджет. Якби можна було його використати на технічне переоснащення радіо, то ми б однозначно відмовилися від середніх хвиль. На проводовому радіо в нас повністю власне мовлення та жодного слова російською мовою. У нас є мовлення українською та румунською мовами. І на телебаченні теж є такі відрізки. Творчо-виробниче об’єднання, яке працює румунською мовою, також має своїх слухачів і глядачів, які вимагають цього мовлення.

У нас у штаті 192 працівники.

3. Будемо зважати на те, які завдання перед нами буде поставлено. На сьогодні колектив спроможний створити якісний контент будь-якого спрямування. «Буковина» сьогодні виготовляє сучасні якісні дитячі програми, чудові культурно-мистецького спрямування, зважаючи на те, що «Буковина» дуже багата на таланти. Тому в нас є досвід виготовлення програм культурного спрямування. Звісно, сьогодні ми дуже відповідально працюємо над новинами.

Після скорочення ми зробили спільне творче об’єднання «Служба інформації», у якому працюють працівники телебачення, радіо. Ще хочемо до них приєднати працівників румунської редакції, сайту та соціальних мереж. Ми зараз робимо ребрендинг сайту, виготовлено повністю новий сайт радіо «Буковина». Ми зараз активно працюємо з соцмережами, усі новини виходять у Facebook, іще самі працівники особисто поширюють. Є команда людей, які працюють над новинами і для телеканалу, і для радіо, і для сайту, і щоб ця інформація ще й доходила до споживачів румунською мовою. Це є певна економія коштів для виготовлення новин.

Аркадій Білібаєв, директор виконавчий філії НТКУ «Чернігівська регіональна дирекція»

1. Єдина проблема була на початку року з невиплатою заробітної плати. Раніше, коли я був генеральним директором, то відповідав за невиплату зарплати. А тепер нічого не міг зробити. Але все вирішилося. Ми одні з перших закрили юрособу, проблем із комунікацією немає. З призначенням Михайла Шматова заступником гендиректора НТКУ по роботі з регіональними філіями стало легше. Крім того, нині, та й до цього, заступником гендиректора НТКУ з фінансових питань Ганна Бичок завжди допомагала в усіх питаннях.

2. Цілодобового мовлення нам не потрібно, бо хто дивитиметься після опівночі, коли люди сплять. На ТБ в нас 10 по цифрі й 11 по аналогу, з них чотири години власного мовлення. По FM-радіо ми тепер робимо 12 годин мовлення, і чотири години з НРКУ, і трохи проводового мовлення. Відповідно до ліцензії, 24 години цифрового мовлення та близько 16 годин аналогового, цю частоту ми ділимо з комунальною компанією «Новий Чернігів».

132 працівники в штаті, скорочено було три посади. Як бачите, у нас немає кого скорочувати.

3. У майбутньому я бачу філію максимально самостійною компанією, тому що той напрям, який окреслює керівництво, не зовсім правильний, оскільки культурологічні програми мають велике значення. Чернігівщина в цьому плані – дуже багатий край, і це не буде відображено належним чином на центральному каналі. Нині є два напрями: інформаційний і тематичний. Так що ми хочемо тематичний узагалі ліквідувати як клас. Нам не треба вже розповідати про фестивалі чи знімати документальні фільми? Я вважаю, що це необхідно. У нас більше як 10 тематичних програм.

У нас є закріплена людина за сайтом, який має багато читачів. Є теле- й радіо-онлайн мовлення на YouTube, ми активно працюємо в соціальних мережах. І наші працівники не проти навчатися.