Кадри таки вирішують усе, бо за однакових установок «із центру» регіональні філії НТКУ дуже по-різному трактують відповідність своєї роботи вимогам, які ставлять до суспільного мовника. Нехай навіть у перехідний період. Такий висновок напрошується за підсумками моніторингу новин обласних державних мовників центральних і південних областей. Адже за середнього показника матеріалів з ознаками замовності на рівні 18%, «джинсові» здобутки в окремих телеканалів відрізнялись у вісім разів: у запоріжців та кіровоградців це співвідношення із чистими новинами становило 5–6%, а в херсонців – аж 43%. Загалом із проаналізованих експертами 211 сюжетів регіональних телеканалів зауваження викликали 35, до того ж тільки 6 із них мали ознаки комерційної «джинси». Зокрема, у Херсоні двічі пропіарили Укрзалізницю, перетворивши повідомлення про запровадження нових маршрутів «Інтерситі» на промоцію вигод пересування саме цими потягами. Вінничани і запоріжці перетворили сюжети про випускні вечори на промоцію місцевих вишів.

Що ж стосується ознак політичної замовності, то жодна із «джинсових» новин не є такою в класичному розумінні. Натомість превалюють «паркет» і протокольні сюжети. Зокрема, загалом не релевантні для регіонів новини про перших осіб держави й діяльність центральної влади. Аналогічні сюжети про зустріч Володимира Гройсмана виходили в одеських і вінницьких новинах. Глядачів також інформували, що думає Прем’єр про субсидії й хабарництво тощо. У новинах одеського обласного телебачення такі новини становили 20% од проаналізованого контенту.

Місцеві посадовці в новинах регіональних мовників також у фаворі, особливо –херсонські. Голова ОДА Андрій Гордєєв і голова облради Андрій Путілов – незмінні коментатори всього в протокольних сюжетах, які часто з’являються тільки через присутність чиновників на різних заходах.

Що стосується дотримання в новинах стандартів інформаційної журналістики, то промоніторені новини відповідають їм у середньому на 4,18 бала із шести можливих. Зауважимо, усі шість каналів мають практично рівні інтегральні показники, які коливаються від 3,95 бала у херсонців до 4,42 - в авторів миколаївських новин. Занизькими є показники дотримання стандартів балансу думок, відокремлення фактів від коментарів та повноти інформації. Навряд чи йдеться про чийсь злий намір: колеги «не дотягли».

 «ДЖИНСА»

 Вінниця, «ВІНТЕРА»

У контенті вінницьких новин в моніторинговий період експерти виокремили 10 сюжетів, або 19% як такі, що мають ознаки замовності.

Половина з восьми сюжетів з ознаками політичної замовності – це ретрансляції подій у центральній владі, зокрема, дій та висловлювань Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, вихідця з Вінниччини. До таких експерти віднесли «протокольні» сюжети «Прем'єр-міністр Володимир Гройсман зустрівся з послом Японії», «Прем'єр-міністр Володимир Гройсман закликав представників двох фракцій Верховної Ради розблокувати роботу парламенту», «Завдяки адресній системі субсидій держава захистить громадян, які потребуватимуть цієї допомоги» та «Ні хабарництву!». Вони не стосуються регіону безпосередньо, а новина про зустріч із послом Японії з’являлася в ефірі й інших регіональних філій НТКУ.

Практично всі сюжети, які висвітлюють діяльність органів влади, або стосуються державних соціальних програм, комплементарні. В них рідко проявляється спроба аналізувати явища і процеси, критично їх осмислювати і шукати незаангажованих експертів.

Також до «протокольних»  експерти віднесли матеріали «Штабні навчання» від 4 липня та «Іспит складено» від 8 липня, у яких спочатку анонсують, а потім резюмують командно-штабні навчання територіальної підсистеми Єдиної державної системи цивільного захисту Вінницької області. Слід додати, що пряма мова спікерів в обох випадках є максимально формалізованою, і навіть зі слів очільника області або керівника навчань зрозуміти, що ж відбувалося, украй важко.

Валерій КОРОВІЙ, голова Вінницької облдержадміністрації: «Це дуже великий іспит, виклик по відношенню до кожного з нас, тому що ще пару років тому ми, можливо, по-іншому до цього всі відносились, але з урахуванням того, що ми з вами всі переживаємо, ми чудово розуміємо, що відносно того наскільки ми будемо готові до тих викликів, які стоять перед нами в такий, достатньо непростий час, у який ми з вами живемо, ми можемо з впевненістю дивитися в завтрашній день, і гарантувати захист населення».

Михайло МАЮРОВ, керівник командно-штабних навчань: «Цілі, які ставились перед навчанням, виконані в повному обсязі. Всі етапи навчання проведені організовано. Всі цілі навчання досягнуті».

Елементи політичної замовності експерти вбачають і в сюжетах «Дзвони літа» й «Підтримка юних спортсменів – важлива складова їхньої успішності та серйозних досягнень у майбутньому», якими завершується випуск новин п’ятниці, 8 липня.

У них ідеться начебто про важливі речі, такі, як організація культурного відпочинку або розвиток спортивних секцій. Але сюжети перетворено на традиційні дякування «благодійникам» з-поміж місцевих політиків і громадських діячів. У першому випадку запорукою щастя містян є депутати міської ради Алла Власюк і Дмитро Чаленко, в другому – голова ГО «Вільна громада» Валерій Бондарчук.

До комерційної «джинси» віднесено два сюжети. Зокрема, у матеріалі «Держава вже другий рік економить на дитячому оздоровленні» разом з акцентом на реальній проблемі дитячого оздоровлення в період економічної кризи в країні присутня неприхована реклама одного із закладів відпочинку – оздоровчої бази «Колос»:

«Дитяча, оздоровча, юнацька база «Колос» цьогоріч готова прийняти всі чотири зміни. І хоча перша пройшла не на повну силу, табір розрахований на 320 діток, а відпочивало лише 170, керівництво шукає всі можливості, аби втриматися на плаву».

Валентина МОРЕЧЕРЕДА, головний бухгалтер Вінницької дитячо-юнацької спортивно-оздоровчої бази «Колос»: «Зараз ми самі шукаємо дітей. Ми самі шукаємо десь тендера, участувати, щоб знайти дітей на оздоровлення. Звичайно, для цього ми зробили путівку нашу майже на рівні минулого року».

АВТОР: «На сьогодні вартість одного дня перебування в “Колосі” складає 152 гривні. 65 – це витрати на харчування дитини, усе інше – організація побуту та відпочинку».

Інший матеріал з ознаками комерційної замовності – сюжет «Випускні урочистості» від 5 липня присвячено випуску у Вінницькому національному аграрному університеті. Сюжет, який вийшов напередодні початку вступної кампанії, пересипано позитивними описами самого вишу, процесу навчання та працевлаштування дипломників й емоційного стану його випускників, а також містить фактичний перелік спеціальностей, які пропонує згаданий університет.

Запоріжжя, «Запоріжжя»

Ознаки замовності в тижневому контенті новин запоріжців експерти побачили у 2 із 44 проаналізованих матеріалів, що становить 5%.

Зокрема, сюжет «Громадянське суспільство України – локомотив для втілення реформ у державі» від 5 липня має ознаки політичної замовності, як «паркетний»  матеріал, що не містить думки експертів чи представників громадянського суспільства, повідомляє про плани, а не результати роботи й розпочинається бравурною фразою.

Валерій КАЛАЙТАН, ведучий: «Громадянське суспільство України – локомотив для втілення реформ у державі, особливо в антикорупційній сфері і в сфері дерегуляції. Безпрецедентну активність української громадськості визнають і партнери у Сполучених Штатах, і в Європейському Союзі, – зазначив міністр юстиції Павло Петренко. Тож легалізація громадських об'єднань та організацій, котрих близько чотирьохсот тисяч по всій країні, має стати більш доступною, вважають у Мін’юсті, і реалізують пілотний проект».

Далі в сюжеті єдиний синхрон міністра юстиції Павла Петренка, очевидно записаний у Києві. Крім відірваності в часових рамках, матеріал не має й місцевої прив'язки, що є важливим елементом регіональних новин.

Ознаки комерційної замовності має сюжет «Путівки у життя», який розповідає про випускний юристів у ЗНУ. Зазначимо, матеріал з'являється в розпалі вступної кампанії та може впливати на рішення абітурієнтів, з яких далеко не всі підуть на бюджетну форму навчання. Весь сюжет побудовано на вихвалянні якості освіти, яку здобули молоді юристи, і потрібності юристів під час здійснення реформ. Наведемо кілька цитат на підтвердження.

А. САВЧЕНКО, кореспондент: «Юрист – фахівець затребуваний і вакансій за цією спеціальністю днем із вогнем не відшукаєш».

КОРЕСПОНДЕНТ: «Молоді фахівці, які навчалися за бюджетною формою, мають не менше трьох років відпрацювати на користь держави згідно з відповідною постановою Кабміну. Ті ж, хто навчався на контрактній основі, вже мають плани щодо працевлаштування».

КОРЕСПОНДЕНТ: «Наставники молоддю пишаються та постійно вдосконалюють якість навчального процесу. У новій програмі підготовки майбутніх студентів правників – отримання всеукраїнського та міжнародного юридичного досвіду».

Тетяна КОЛОМОЄЦЬ, декан юридичного факультету Запорізького національного університету: «У нас на сьогоднішній момент є 25 договорів із вищими навчальними закладами та науковими установами як Європи, Сполучених Штатів Америки, а також Японії. Тому у нас є діти, які вже поїхали на стажування, ті, які виїжджають у вересні, у жовтні, у листопаді. Крім того, ми запровадили обмін студентами й викладачами із провідними вишами України».

Кропивницький, «Кіровоград»

Під час моніторингу експерти проаналізували 32 сюжети каналу, і тільки 2 з них, або 6% містять ознаки замовності.

Це не «джинса» в її класичному розумінні, а так званий «паркет». Зокрема, ідеться про сюжет «В десятці кращих» від 7 липня.

Автор: «В десятці кращих. Сьоме місце посіла в галузі освіти Кіровоградщина в рейтингу областей, такий результат моніторингу Кабміну. Досягти цього вдалося за рахунок доступності серед критеріїв: позашкільна освіта, підвіз дітей до навчальних закладів, можливість користуватися інтернетом. А от із якістю освіти ситуація на Кіровоградщині гірша, особливо в селах. Область займає 18-те місце по вступу до вищих 3–4-го рівня акредитації, 19-те – за рівнем знань з англійської мови і 20-те – за знання української мови. Найкращі результати ЗНО в Олександрії, серед аутсайдерів – Добровеличківський, Олександрійський, Маловиськівський, Ольшанський та Онуфрієвський райони».

Аналізуючи дотримання стандартів інформаційної журналістики, експерти зафіксували, що рейтинг, про який ідеться в сюжеті і який нібито є приводом для огляду ситуації з освітою в області, оприлюднено ще в травні.

Крім того, журналісти некоректно називають цей рейтинг, – насправді він є моніторингом соціально-економічного стану регіонів, який здійснив Мінрегіонбуд і який, крім освіти, включає в себе низку інших галузей та показників, про що в сюжеті не сказано. Не зазначає автор і час дослідження, і дату його оприлюднення та якого періоду стосуються моніторингові показники.

У ньому немає думок самих освітян щодо якості освіти й проблем, а завершується матеріал синхроном голови облдержадміністрації із загальними фразами.

Сергій КУЗЬМЕНКО, голова ОДА: «Те, що стосується освіти, середньої освіти, старшої школи, то це мають бути спеціалізовані заклади, де є відповідні фахівці, де є відповідна техніка, де є відповідні знання і де наші діти потім будуть конкурентоспроможними. Щоб ця країна відбулася, то нам треба давати дітям якісну освіту. Для того, щоб вони потім могли приходити працювати і розбудовувати цю державу».

На думку експертів, матеріал з’явився лише для додаткової реклами голови ОДА та його волі до позитивних трансформацій. За цією характеристикою сюжет можна умовно віднести до «паркету» з ознаками політичного замовлення.

Також за відсутність інформації про подію, але з анонсуванням благих намірів влади до «паркету» можна віднести й сюжет «Патріотичне прибирання», у якому ще й не розкрито ключову тезу БЗ: чому це прибирання є патріотичним?

Миколаїв, «Миколаїв»

У проаналізованих новинах каналу до матеріалів з ознаками замовності віднесено три сюжети, що становить 13%.

До того ж два з них вийшли одного дня – 8 липня. Зокрема, це типовий «паркетник»  про засідання виконкому Миколаївської міської ради «Питання, які потребують невідкладного рішення, розглянув сьогодні виконком Миколаївської міської ради».

Наталія ЯКОБСОН, ведуча: «Питання, які потребують невідкладного рішення, розглянув сьогодні виконком Миколаївської міської ради».

Олена МІНЧЕНКО, кореспондент: «Так, для виконання першочергових невідкладних робіт щодо запобігання виникнення великих пожеж, адміністрація Корабельного району з матеріального резерву виділила двісті літрів дизпалива. Крім того, виконком міськради з матеріального резерву виділив Миколаївоблтеплоенергу дві тисячі літрів дизпалива та тисячу літрів бензину. Такий крок необхідний для забезпечення своєчасного проведення ремонтних робіт на котельнях та теплових мережах, що належать територіальній громаді Миколаєва. Виконком міської ради погодив рішення про перерозподіл видатків на 2016 рік Управлінню освіти Миколаївської міської ради в межах загального обсягу бюджетних призначень. Як пояснила начальник Управління освіти Анна Деркач, кошти потрібні на придбання підручників учням четвертих та сьомих класів міських шкіл. Процедуру закупівлі вже проведено. І на завершення начальник Головного управління ДСНС у Миколаївській області Максим Грицаєнко вручив міському голові Олександру Сєнкевичу посвідчення про проходження навчання в службі цивільного захисту».

«Паркетною» також є новина про зустріч мера Миколаєва із членами організації «Українська асоціація інвалідів АТО» («…очільник міста мав можливість ознайомитися з роботою «Асоціації інвалідів та учасників АТО». Йому показали презентацію і перерахували зроблене»).

Третім матеріалом з ознаками замовності є сюжет від 4 липня про презентацію книжки для дітей миколаївської журналістки Ангеліни Кріхелі. Тут, окрім коментарів самої авторки та її мами та за сумісництвом ілюстратора книжки, свою оцінку висловлює Надія Іванова – депутатка Миколаївської обласної ради. (Надія ІВАНОВА, депутат обласної ради: «Молодёжь, дети! Очень главное поддерживать и раскрывать таланты. И тогда мы получаем наших звёзд, получаем ярчайшие примеры талантливой молодёжи!») Сумніви викликає те, чи компетентна ця людина коментувати таку подію.

Потрібно зазначити, що в ефірі «Миколаєва» вийшло ще кілька матеріалів, які викликають питання. Скажімо, сюжет від 6 липня, який до того ж повторився в ефірі наступного дня, про презентацію відреставрованих картин в обласному художньому музеї. У ньому зроблено акцент на багаторічній допомозі в реставруванні картин музею Миколаївського глиноземного заводу та його керівництва. Відповідно є й синхрон його директора. Дмитро МИРНИЙ, генеральний директор Миколаївського глиноземного заводу: «Совместно с музеем имени Верещагина мы уже на протяжении 15 лет реализуем проект по восстановлению реставраций шедевров мировой живописи, которые находятся на хранении музея. Таким образом, мы делаем эти шедевры, эти картины доступными как для николаевских ценителей искусства сейчас, так и сохраняем их для наших потомков».

Одеса, філія НТКУ «Одеська регіональна дирекція»

Дев’ять із 38 проаналізованих сюжетів каналу експерти вважають такими, що містять ознаки замовності (24%). Усі вони мають політичну складову.

Левова частка таких новин (сім) – повідомлення про діяльність перших осіб держави, які регіональної конкретики не містять та які ретранслюють і повторюють інші обласні філії НТКУ. Наприклад, 4 липня випуск почався з озвучення коротких і загальних реплік Президента Петра Порошенка, який тими днями перебував в Одесі, про санкції проти Росії («Президент Петро Порошенко переконаний, що санкції були, є й будуть тим потужним механізмом, який змушує Росію брати участь в переговорах щодо врегулювання ситуації на Донбасі та призведуть до виконання нею Мінських угод» і «Санкції застосовуються тому, що світ визнає: Російська Федерація не виконує взятих на себе зобов’язань, також підкреслив Петро Порошенко»). Але в цьому ж випуску – заява Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана про оплату комунальних послуг без жодного нового меседжу («Глава уряду Володимир Гройсман заявив, що громадяни не платитимуть більше 15–20 відсотків від свого прибутку за комунальні послуги, не дивлячись на підвищення тарифів». І з подібних повідомлень починався практично кожен випуск новин програми із 4-го по 8 липня, – то Глава уряду каже щось про газ, то зустрічається з послом або ж Президент приймає когось із міністрів.

Окремої уваги заслуговує сюжет про візит голови Одеської облдержадміністрації Міхеїла Саакашвілі в лабораторію міськводоканалу від 6 липня, – «Одесити платять високий тариф за воду». Суть його коротко викладено в підводці.

«Одесити платять високий тариф за воду і, таким чином, фінансують розкішну віллу на березі моря. Таку інформацію оприлюднив голова Одеської державної обласної адміністрації Міхеїл Саакшвілі під час візиту до лабораторії міськводоканалу. Там наша знімальна група побачила на власні очі подвір'я лабораторії з басейном та золотими рибками. Представники ж водоканалу заявили: губернатор неправий, а басейн та рибки використовуються для дослідження у лабораторії».

В одному з коментарів пан Саакашвілі каже таке: «Мы журналистам сообщили, что мы сюда едем». Далі йдуть слова автора: «В середині вілли - акуратний зелений газон, декоративні стрижені дерева, скульптури та навіть басейн з рибками. У міськводоканалі кажуть, що за допомогою рибок перевіряють якість очищеної в лабораторії води». У кінці матеріалу – синхрон голови облдержадміністрації: «Какое отношение имеет эта статуя к не отравлению жителей Одессы? Что тут, какие-то ритуалы исполняются с целью предотвращения отравления? Что это – Бог защиты чистоты воды? Еще раз повторяю, за счет людей это финансируется».

Незважаючи на те, що в матеріалі йдеться про важливі теми, загалом представлено позицію обох сторін конфлікту, – залишається відчуття, що громаду потішили тим, як пан вишпетив недолугого конюха. Епатажний Саакашвілі покрасувався в кадрі, а що ж має бути далі, невідомо.

Херсон, «Скіфія»

Експерти включили до моніторингу 21 новину херсонської «Скіфії» і нарахували в них 9 сюжетів з ознаками замовності(один – замовний і комерційно, і політично), що становить аж 43% контенту.

Скидається на те, що служба новин перебуває в прямому підпорядкуванні прес-служб голови ОДА Андрія Гордєєва та облради Андрія Путілова, оскільки вони фігурують у значній кількості новин, зокрема в «протокольних», – з відвідин різних закладів, виїздів у райони області тощо. Вони коментують усе підряд, хоча в таких сюжетах їхні синхрони не містять якогось ексклюзивного інформаційного наповнення. 

Наприклад, візьмімо сюжети від 5-го та 6 липня про Херсонський обласний онкодиспансер. В обох фігурує та коментує ситуацію в установі голова Херсонської облради Андрій Путілов. Після перегляду відео стає зрозуміло, що сюжети побудовано на основі візиту пана Путілова в цей медзаклад: журналісти телеканалу актуалізували новинний матеріал спочатку так: «Вісім із половиною мільйонів гривень виділено з регіонального бюджету для ремонту одного з апаратів в обласному онкодиспансері. Щодня сто хворих на рак потребують лікування на цьому обладнанні». А вже наступного дня ось так: «Медики констатують, на півдні України останнім часом зростає рівень онкозахворювань. Тільки на Херсонщині за рік із таким діагнозом звертаються до медичних працівників більше як 70 тисяч пацієнтів». «Перебивками» в сюжеті є різноманітні кадри з головою облради, який разом із головним лікарем проходжуються по онкодиспансеру в різних його локаціях. Саме ці факти змусили нас підозрювати ці матеріали в політичній замовності.

Ще один сюжет, який працює на імідж очільника облради, – «Влада області продовжує ремонтувати дороги в регіоні» від 7 липня. Уже в підводці ведучого розставлено акценти.

Анна КОРОБОВА, ведуча: «Влада області продовжує ремонтувати дороги в регіоні. Наш край повинен стати взірцевим та привабливим для ще більшої кількості туристів, а стан дорожнього покриття – один з показників безгосподарності чи, навпаки, умілого господарювання. Наша знімальна група бачила: очільники області ремонт доріг контролюють особисто».

Очікувано, що ситуацію в сюжеті коментують перші особи області, голова ОДА та голова облради, до того ж останній – аж двічі.  Якщо в першому синхроні Путілова йдеться про те, що завдяки ремонту доріг влада планує збільшити потік туристів, то останній особливою змістовністю не відзначається.

КОРЕСПОНДЕНТ: «Звертаючись до громадськості, чиновники наголосили, що готові встановити намет на кожній ділянці для здійснення контролю за ремонтом дорожнього покриття. Кожний водій зобов'язаний перевіряти якість робіт, це спільне завдання всім жителям області».

Андрій ПУТІЛОВ: «Це не є ямковий ремонт доріг, це є поточний середній ремонт, який він дуже регламентований, і його прозоро перевіряти: ширина, висота, якість асфальту. Все. Це не ямку якусь там заміряти кожну треба і так далі. Тут всьо просто: замірили і перевірили. Тому, закликаємо всіх, громадськість, закликаємо журналістів – звертайтеся, просто людей, які активні. Кожен водій зобов'язаний перевіряти якість робіт. Кожен водій, себе поважаючий. Зупинитися, спитати, що і як, і так далі. Це наше завдання спільне».

Або ж візьмімо сюжет від 5 липня «На Херсонщині запрацювали нові дощувальні машини», які почне використовувати підприємство «Корабелка - Агро». Цю подію також на урочистому святкуванні Дня поля в с. Велетенське коментують голова Херсонської облдержадміністрації Андрій Гордєєв («Проект зрошення виходить на фінальну стадію. На днях, десь через два тижні, ми збираємо всіх фермерів, які бажають зрошувати своїй землі, і Європейський банк реконструкції розвитку буде пропонувати їм умови, на яких вони зможуть це все реалізувати».) та голова облради Андрій Путілов («Данный проект – он особенный проект. Почему? Он сразу задействует три сферы нашей деятельности. С одной стороны, мы помогаем фермерскому хозяйству развиваться, с другой стороны, эта техника – это же не импортная техника. Это техника, которая не приехала к нам с Германии или с Америки. Это наш отечественный херсонский производитель. С одной стороны – это Машиностроительный завод, Комбайновый завод. С одной стороны - помогаем селу, (нрзб) новые технологии – системы орошения. С другой стороны – это новые рабочие места, это налоги в местный бюджет. И с третьей стороны - и Белозерский район, и город Херсон получит налоги, за счет чего будет развиваться социальная сфера»).

Тема зрошення для регіону, безумовно, актуальна, і проект, який підтримав ЄБРР, – також. Але цілком зрозуміло, що сюжет з’явився тільки тому, що на свято приїхали місцеві високопосадовці. Окрім того, сюжет має й ознаки замовності комерційної.

Два сюжети протягом тижня херсонські журналісти присвятили темі залізничного сполучення, а саме: «З Києва до Херсона за 7 годин на потязі» від 6 липня та «Відтепер доїхати до курортного Генічеська стало просто, швидко та ще й з комфортом» від 4 липня. Обидва присвячено старту сполучення столиці з Херсоном та Харкова - з курортними районами, але форма подання інформації наштовхує на роздуми стосовно ознак комерційної замовності. В обох сюжетах ідеться про зручності й вигоди швидкісних потягів «Інтерситі». Наприклад, у сюжеті від 4 липня це має вигляд відвертої  промоції.

Євген КРАВЦОВ, перший заступник міністра інфраструктури України: «Ви побачили, наскільки комфортно можна проїхати. Жодної тряски. Дуже комфортно їхати. Я б навіть сказав, такі традиційні напрямки, як Харків –Київ – Львів на сьогодні є не в такому доброму стані. Це є еталонно і дуже показово. Ми фактично своїми капітальними вкладеннями цими діями зробили поштовх для розвитку всього регіону. Влада адміністрації це тільки підтвердить. Головне, чого розвивається будь-який регіон, особливо з туристичної точки зору, це інфраструктура. На сьогодні база – це є залізниця, що є базовим перевізником всієї України, це зробила».

АВТОР: «Двоповерхова «Шкода» – це зручні крісла у вагонах різного класу та додаткові зручності для пасажирів: кондиціонер та WI-FI. Цей поїзд призначений для перевезення пасажирів у вагонах підвищеної комфортності зі швидкістю більше 140 кілометрів за годину».

ПАСАЖИРКА 1: «Очень комфортно. Особенно с коляской ехать. Как бы не надо коляску складывать, как в маршрутках. Так вот сидеть. Очень класно!»

ПАСАЖИРКА 2: «Нам нравится. Нравится и не чувствуется время. Прохладно и все хорошо».

ХЛОПЧИК: «Поезд сам ехал очень быстро, а значит, времени очень много сэкономил».

АВТОР: «В Україні потяги цього класу почали рух по залізницях напередодні чемпіонату Європи з футболу 2012-го. Усі плюси роботи на швидкісному «Інтерситі» оцінили і працівники».

Марія МЕЛЬНИК, провідник поїзда «Харків – Генічеськ»: «Чистенько. Уютненько. Легко работается. Мы как обслуживающий персонал данным поездом очень довольны».

 СТАНДАРТИ

 Вінниця, «ВІНТЕРА»

 Дотримання в новинах каналу фахових стандартів експерти оцінили на 4,02 бала із 6 можливих.

Найкраще дотримано критеріїв достовірності – 0,9 бала  й  точності – 0,81, скромніші показники оперативності – 0,67 бала, балансу думок – 0,6, повноти інформації – 0,58, а стандарт відокремлення фактів од коментарів не порушено тільки в 48% новин.

Порушення стандарту достовірності трапляється рідко й в половині випадків пов’язане з відсутністю посилання на джерело інформації під час оприлюднення так званих «протокольних» матеріалів стосовно Кабінету Міністрів та Володимира Гройсмана. Подібні новини, наприклад, від 4 липня про зустріч із послом Японії. До того ж зрозуміло, що кореспондент  «ВІНТЕРИ»  там не був присутнім, а хто є джерелом інформації, не вказано.

Інший приклад порушення цього стандарту – сюжет «Вінницьке обласне громадське об'єднання «Майбутнє країни» презентувало новий проект «Щаслива родина – квітуча країна», у якому кореспондент точно знає, що «…В Україні за минулий рік статистика вкрай сумна: 44% сімейних пар розлучаються у перших три роки подружнього життя. Ще більший відсоток тих, хто від шлюбу ухиляється», але забуває про джерело цієї інформації.

Згаданий сюжет порушує також стандарти повноти й точності викладення інформації. Ведуча каже: «Нагадаємо, організація стала однією з 12 переможців конкурсу, для реалізації програм яких надається фінансова підтримка за рахунок коштів обласного бюджету. Захід щороку традиційно проводить Департамент інформаційної діяльності та комунікацій із громадськістю облдержадміністрації».

Неповнота сюжету полягає в тому, що не вказано, як долучитися та які ще проекти отримали кошти (хоча згадано, що їх 12).

Невідокремлення фактів від коментарів досить часто трапляється в сюжетах про діяльність органів влади. Зокрема, у сюжеті «Тектонічні злами…» від 6 липня журналіст спершу нахвалює реформу.

Ольга ОРЕЛ, ведуча: «Майже непомітно у вітчизняній адміністративно-територіальній системі проходять справжні тектонічні злами: децентралізація влади, а точніше – об'єднання територіальних громад. У селах відбуваються сходи та сесії місцевих рад, керівники районів малюють нові карти. Але що робити, коли сусіди проти такого добровільного об'єднання. Відповідь на це питання шукали жителі Парпуровецької і Сокиринецької сільських рад Вінницького району».

Журналісти не спробували відшукати експертів у питаннях децентралізації, поговорити з місцевими жителями. Посил сюжету – «хоч і погано виходить, але стараємося». Такий кут подачі інформації про діяльність влади протягом тижня моніторингу на «ВІНТЕРІ» був типовим.

Запоріжжя, «Запоріжжя»

Стандарти інформаційної журналістики в новинах каналу дотримано на 4,25 бала.

Рідкісний випадок: серед найкращих показників за критерієм оцінювання – стандарт точності з 0,84 бала. Досить високі показники маємо за стандартами достовірності та оперативності: відповідно 0,84 й 0,75 бала. Баланс думок забезпечено в 66% новин, а повноту подачі інформації та відокремлення фактів від коментарів – у 55%.

Наявність значної кількості сюжетів, у яких порушено стандарт відокремлення фактів від коментарів, може бути зумовлено досить високою кількістю матеріалів про мистецькі події (6 сюжетів). Журналісти намагаються самостійно оцінювати творчість митця  замість того, щоб дати слово відвідувачам, поціновувачам та експертам.

Одним із найнасиченіших оціночними судженнями є сюжет від 7 липня «Запорізький кримінал не здає позицій». Аналізуючи, що впливає на рівень відчуття безпеки в суспільстві, авторка дуже образно робить висновки щодо криміногенної ситуації.

Ліна ЩЕРБИНА, ведуча: «Запорізький кримінал не здає позицій. Пограбування серед білого дня, сотні випадків телефонних шахрайств і застосування зброї, та це тільки верхівка айсберга...»

КОРЕСПОНДЕНТ: «Не гребують злочинці й застосувати зброю. Час від часу в нашій прифронтовій зоні знаходять цілі арсенали. Зокрема, днями у Бердянську було вилучено два гранатомети, 160 гранат, протитанкові міни, патрони та вибухівку. І, вочевидь, чимало її ще сховано від сторонніх очей».

До того ж у сюжеті майже не наведено фактів із достовірних джерел, які підтверджували б висновки авторки. Цифри, наведені з посиланням на поліцію, стосуються показників розслідувань, що не завжди відповідає рівню злочинності.

Відзначимо, що, попри відносно невисокий показник балансу думок, журналісти намагаються в більшості розгорнутих сюжетів відобразити думки всіх сторін, дотичних до теми. Зокрема, у матеріалі «Сьогодні вночі на території Запорізького електротехнічного коледжу обвалився дах господарської споруди» від 6 липня журналісти знайшли можливість отримати коментар в управлінні освіти за відмови директора коледжу коментувати аварію. Крім того, відобразили, що доступ до місця події мають підлітки, хоча знімальну групу туди не пустили.

Більшість матеріалів, у яких не витримано стандарт балансу думок, – це повідомлення про ДТП, кримінальні новини, а також у цю групу іноді потрапляють офіційні повідомлення, які не коментують експерти, учасники процесів або активісти.

Наприклад, сюжет «Гаряча пора» від 4 липня, присвячений зростанню захворюваності на хвороби, викликані кишковими інфекціями, містить коментарі лише епідеміолога та лікаря. Журналісти не відобразили досвід людей, які підхопили хворобу, чи користуються вони профілактичними рекомендаціями, аби її уникнути, що могло б також бути важливою інформацією для глядача й зробило б сюжет більш збалансованим.

До того ж, канал практикує наявність у новинах блоку коротких повідомлень. Здається, що в кількох реченнях важко дотриматися всіх стандартів. Наприклад, БЗ «Хто пам'ятає історію, має майбутнє» (останній у блоці від 4 липня) є найгіршим із таких повідомлень. У ньому дотримано лише оперативність, журналісти не повідомляють, коли й де саме відбулася подія, скільки було учасників та в чому полягала їхня акція, не вказано джерело інформації, а перша фраза є оціночною (текст повідомлення наведено повністю).

Ведучий: «Хто пам'ятає історію, має майбутнє. Звитяги Святослава Хороброго вшанували у Запоріжжі вихованці всеукраїнської федерації «Спас», зібравшись біля пам'ятника у Вознесенівському парку в неділю, 3 липня. Саме цього дня у 1964 році княжі дружинники перемогли військо хазарського каганату».

На противагу наведемо повністю текст повідомлення аналогічного формату від 8 липня, у якому дотримано практично всіх стандартів.

Журналіст: «ДТП з патрульними. Сьогодні в Хортицькому районі Запоріжжя розбито авто поліцейських та пошкоджено «Тойоту». Постраждалих немає. За словами очевидців, патрульна автівка повертала з правої смуги руху, коли в неї врізалася сіра «Тойота». Поліцейські пояснили: поспішали на виклик. Обставини ДТП нині вивчають їхні колеги. Тим часом це вже далеко не перша патрульна автівка, що зазнала ушкоджень в аваріях».

Що ж до тематичного спрямування новин, то у випусках переважають резонансні надзвичайні події та актуальні для суспільства повідомлення, офіціоз їм поступається.

Кропивницький, «Кіровоград»

Експерти оцінили  те, як дотримуються новинарі каналу фахових стандартів, на 4,22 бала.

Зокрема, найвитриманішими є стандарти точності (0,91 бала), достовірності (0,88) та відокремлення фактів від коментарів (0,81). Повнота інформації та оперативність мають показники значно нижчі, відповідно – по 0,56 та 0,63 бала. Найгірші справи з балансом новин: усього 44% проаналізованих новин відображають дійсність з урахуванням точок зору всіх зацікавлених сторін.

Зазначимо, що відокремлення фактів від коментарів для телеканалів часто є досить проблемним стандартом. Тож у новинах Кіровоградської ОДТРК рівень його дотримання можна вважати ледь не зразковим. Чи не єдиним значним провалом є сюжет від 5 липня «В головному управлінні Держгеокадастру Кіровоградщини новий керівник». Наводимо текст повністю.

Яна СЕМЕНЮК, ведуча: «У головному управлінні Держгеокадастру Кіровоградщини новий керівник. Очільником став Олег Кудря, раніше він працював на Житомирщині. Нагадаю, колишнього очільника обласного Держгеокадастру в середині червня затримали на хабарі. Він попався під час одержання від представника фермерського господарства чотирнадцяти з половиною тисяч доларів США. Гроші вимагав за оформлення документів на оренду землі. Пріоритетом у роботі для нового керівника очільник Кіровоградщини назвав видачу земельних ділянок учасникам АТО».

На думку експертів, очевидним є порушення як стандарту достовірності, так і відокремлення фактів від оцінок. Скоєння злочину подано як доконаний факт від імені ведучої, відповідно версія слідства, попри презумпцію невинуватості, подано як доведену дійсність.

З показником оперативності в новинах каналу зазвичай не виникає проблем, 5 липня цей показник було порушено в 4 із 7 сюжетів.

Наприклад, сюжет «В головному управлінні Держгеокадастру Кіровоградщини новий керівник» повідомляє інформацію, яка в інших джерелах з'явилася ще 16 червня! Сюжет про «Оновлений територіальний центр» описує подію, яка згідно з повідомленням на сайті Кіровоградської ОДА, відбулася 1 липня, тобто 5 днів тому. Про результати конкурсу «Інноваційний освітянин Кіровоградщини» організатори повідомили ще 2 липня. Так саме й з акцією «Водна битва», яка відбулася 3 липня, – про неї варто було б розказати у випуску в понеділок, 4 липня.

Створюється враження, що журналісти «припасли» ці матеріали й скористалися відсутністю важливих подій та подіставали із запасів довгограйні теми чи повідомлення минулих випусків.

Неповнота викладення матеріалів часто стосується відсутності повідомлення, коли відбулася події, та бекґраунду, – які процеси їй передували, чому важлива ця інформація. Новини подекуди вирвано з історичного дискурсу, і не зрозуміло, що їх спричинило та чим усе закінчиться.

Зокрема, якщо розглядати кожен матеріал про проблеми опалення багатоквартирних будинків (таких у моніторинг потрапило три: «Повністю відключити багатоповерхівки Кіровограда від централізованого теплопостачання неможливо», «Майже сотні кіровоградців пікетували міську раду з вимогою дозволити встановити автономне опалення в їх квартирах» та «Кіровоград на першому місці в Україні по розбалансуванню систем теплопостачання». Але жоден не є повним, оскільки в першому просто наголошують на проблемі й тому, що вона застаріла, у другому – тільки емоції обурених мешканців, яким доведеться платити за воду та опалення за підвищеними тарифами. І, нарешті, в останньому сухо викладено позицію влади щодо поточного стану питання й навіть не згадано, що хтось там когось пікетував.

У такий спосіб також порушено баланс думок: наявність бекґрагунду з посиланням на основні тези минулих сюжетів виявляла б позиції різних груп, дотичних до теми.

Зазначимо, що в низці матеріалів відчувається робота журналістів над пошуком думок різних сторін конфлікту, наприклад, у сюжеті про підсудну директорку школи намагалися навіть її думку записати, проте через її відсутність у засіданні записали коментар її адвоката.

Щодо повноти інформації є й дивніші випадки, як, наприклад, сюжет «Бородаті  помічники зібрали більше 12 тисяч гривень для будинку матері і дитини», події якого відбувають невідомо де й невідомо коли. Це дезорієнтує глядача в актуальності поданої інформації.

Миколаїв, «Миколаїв»

Показник дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах «Миколаєва» експерти оцінили на  4,42 бала із 6 можливих.

Найчастіше журналісти каналу порушували стандарт повноти інформації (0,58 бала),  – усього чотирнадцять сюжетів із двадцяти чотирьох мають позитивну оцінку за критерієм. Наприклад, у сюжеті про засідання міськвиконкому від 8 липня кореспондент просто передає фрази чиновників, не пояснюючи їхньої суті. Розглянемо частину матеріалу про видатки на освіту: «Виконком міської ради погодив рішення про перерозподіл видатків на 2016 рік Управлінню освіти Миколаївської міської ради в межах загального обсягу бюджетних призначень. Як пояснила начальник Управління освіти Анна Деркач, кошти потрібні на придбання підручників учням четвертих та сьомих класів міських шкіл». Чому перерозподілили кошти? Скільки потрібно для підручників? Чому саме четвертих та сьомих класів? На жодне із цих запитань автор не дає відповіді.

У цьому ж випуску бачимо ще одне порушення стандарту повноти: «Очільник міста мав можливість ознайомитися з роботою “Асоціації інвалідів та учасників АТО”». Йому показали презентацію і перерахували зроблене». Однак, що саме зроблено, з реальними цифрами, кореспондент не зазначає.

А в підводці ведучого до сюжету про клуб директорів від 6 липня чуємо: «А на загальних зборах організації роботодавців “Миколаївський міський клуб директорів” проголосували за зміни до статуту. Відтепер на посади в раді організації обиратимуться підприємці за мажоритарною системою». У матеріалі журналісти каналу дають синхрони керівника та одного з учасників організації про зміни в її діяльності та поточні проблеми, хоча ніде не пояснюють, що це за клуб і в чому його важливість.

На другому місці за кількістю порушень – відокремлення фактів від коментарів (0,63 бала). Наприклад, у сюжеті від 4 липня про День військово-морського флоту чуємо оціночне судження кореспондентки про моряків: «Хоча їхні роздуми ще по-дитячому наївні, проте свій шлях у житті вже обрали». Оціночні судження кореспонденти використали й в матеріалі про фестиваль у Первомайську: «Цей творчий захід традиційний, і на нього щороку з нетерпінням очікують як учасники, так і глядачі».

Найкраще журналісти каналу дотримувались вимог стандарту точності інформації (0,88 бала), дещо гірше з показниками оперативності й достовірності (по 0,79 бала).

Випадків порушення стандарту балансу думок трохи більше, показник за критерієм неідеальний, але досить високий – о,75 бала. Наприклад,  у сюжеті від 8 липня «Півроку роботи, або Нова поліція проти міліції» бракувало експертних думок та критичної оцінки. Ми побачили лише розповіді про себе самих правоохоронців.

Одеса, філія НТКУ «Одеська регіональна дирекція»

Одесити дотримувались у своїх новинах вимог фахових стандартів на 4,03 із 6 можливих балів.

Більшість зауважень експертів стосуються порушення стандарту достовірності інформації. Показник за критерієм – 0,47 бала, тобто посилання на джерела містяться менш ніж у половині проаналізованих новин.

Наприклад, у сюжеті від 4 липня про затримання грабіжника – «Затримання в Одесі – журналісти переповідають його історію, однак не дають жодного посилання на джерело інформації. Наступного дня в матеріалі про інвестиційний форум («У місті пройшов інвестиційний форум за участі відомих європейських та українських діячів та спеціалістів у процесах реформи децентралізації в нашій країні») є посилання на «спеціалістів», однак не вказано, на яких саме: «За словами спеціалістів, європейці підтримують реформу децентралізації, за якою фінансові та інші ресурси будуть спускатися на регіональний рівень».

Таку ж помилку ми бачимо, до речі, і в сюжеті від 8 липня про порятунок від спеки. Тут є загальні фрази без посилань, на кшталт «за словами спеціалістів» чи «фахівці радять».

Трапляються в новинах одеситів і серйозні порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів (0,71 бала). Скажімо, у сюжеті від 4 липня «Ін'єкційні наркомани і СНІД» кореспондентка каже: «Щоб отримати ефект, необхідно перевести на замісну терапію 35 ін'єкційних наркоманів. Це завдання лікарів, які працюють з цією верствою населення. Та поки і на них впливає негативний образ наркоманів як злодіїв, які відштовхує від себе суспільство».

Ще більше оціночних суджень у сюжеті про виставкових тварин, яких використовують вуличні фотографи для заробітку, де їх називають і «фотомучителями», і «фотографами-живодерами». Ба більше, матеріал порушує усі можливі стандарти новинної журналістики. Тут немає балансу думок –коментарів тих же вуличних фотографів, експертів, юристів, які могли б оцінити проблему з точки зору закону. Тут є і докір у бік мера: «Попри всі заборони й обіцянки мера прикрити цей бізнес…», однак немає його позиції. Порушено принципи точності й достовірності інформації, кореспондент каже бездоказово, що ці фотографи «продовжують експлуатувати тварин і птахів, заробляючи на цьому чималі гроші». Не дотримано тут і принцип оперативності, оскільки сюжет не має жодної прив’язки до дня чи інформаційного приводу.

Доволі поширеним у новинах каналу є недотримання стандартів балансу думок та повноти інформації, – показник обох критеріїв оцінювання – 0,63 бала. Ці вади здебільшого притаманні сюжетам, у яких фігурують чиновники, медики або активісти. Журналісти часто використовують їх як єдине джерело інформації або експертної оцінки, тож не звертаються по коментарі до інших компетентних осіб, які могли б розкрити тему глибше та всебічно. Наприклад, у матеріалі про наркоманію в місті є лише коментарі лікарів. Або звернімо увагу на сюжет про те, що спалах кишкової інфекції в Ізмаїлі нібито «зійшов нанівець». Весь сюжет побудовано на синхроні одного лікаря. Журналіст не поспілкувався з експертами, активістами, людьми, які, зрештою, потрапили в лікарню.

Дещо краща ситуація з дотриманням стандарту відокремлення фактів від коментарі (0,81 бала). Найкраще працівники державного каналу дотримуються стандартів оперативності (0,74) і точності інформації (0,8 бала).

Херсон, «Скіфія»

Зведений показник дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах «Скіфії» становить 3,95 бала із 6 можливих.

До того ж, чи не найбільші проблеми в новинарів каналу з відповідністю новин стандартові відокремлення фактів від коментарів, – показник усього 0,52 бала з ідеальної одинички. У новинах бачимо і оціночні судження, і підміну фактів висновками журналістів. Наприклад, у сюжеті від 5 липня «На Херсонщині запрацювали нові дощувальні машини»:  «Важко повірити, що ще у 2014 році це сільгосппідприємство (ТОВ «Корабелка – Агро». – Авт.) збанкрутілим було. Та з приходом молодого нового власника все змінилося. Зараз тут буяють соняхи і святкує усе село, адже відтепер з новими дощувальними машина врожай збільшиться і справи підуть ще краще» (5 липня)

Або: «Цьогоріч випускники шкіл були шоковані діями Міністерства освіти і науки України. Саме напередодні вступної кампанії повністю змінено правила гри для абітурієнтів. Більше того, такі дії чиновників у профільному міністерстві призведуть спочатку до знищення регіональної освіти, а потім і до занепаду економіки в областях», «На жаль, експерти зазначають, що 42% студентів Польщі – це українці. Більше того, 81% нашої молоді мріє жити і навчатись за кордоном. Прикро, що рідна країна нехтує правом студентів навчатись саме в краї, де живе», –сюжет «Ректори вищих навчальних закладів Херсона і Миколаєва на спільному засіданні говорили про збереження регіональної освіти» від5 липня.

Порушення балансу думок – теж поширена вада херсонських колег, – стандартові відповідають 62% проаналізованих новин. Скажімо, у матеріалі від 7 липня про участь представників херсонських обласних профспілкових організацій у Всеукраїнському марші протесту в Києві автори надали слово шістьом протестувальникам, яким опонував непрямий синхрон представника влади – у цьому разі Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, – куций переказ його слів: «Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, який зустрівся з представниками ФПУ, запевнив, що восени уряд запропонує українському парламенту варіант забезпечення справедливої системи нарахування оплати праці».

В інших матеріалах синхрони чиновників є обов’язковим елементом сюжету. Наприклад, у сюжеті від 4 липня «Виділено кошти для ремонту одного з апаратів в онкодиспансері» бачимо лише коментарі лікаря й голови обласної ради Андрія Путілова. Для повної картини бракує слів пацієнтів, незалежного експерта, який би, зрештою, оцінив, чи справді ремонт апарату коштує кілька мільйонів? Якщо два апарати 1978-го та 2004 року випуску (поламаний новіший), то чи є сенс його ремонтувати і чи безпечним є апарат, якому майже 40 років? На жодне із цих питань журналісти не дали відповіді.

У сюжеті про сесію Херсонської облради від 7 липня бачимо перекіс балансу думок на користь міського голови Володимира Миколаєнка. Спершу йде великий синхрон, - його дають, щоб прокоментувати обурення учасників АТО та їхніх сімей. За кілька секунд бачимо ще один гігантський коментар мера – тепер він висловлює обурення депутатами: «Сесійні питання, вони заговорюються. […] Одна частина зали не задоволена чимось, вона бойкотує прийняття рішення. Тут же ж саме така реакція іншої частини зали, інших політичних сил. Мені дуже сумно визнавати, але політика дуже активно присутня в цій залі. Коли вирішується господарське питання, втручаються політичні сили і, знаєте, особливо зараз напередодні от цих-от перегонів парламентських намагаються зробити якісь там заяви популістичні». Коментарів депутатів, звісно, немає. Як і пояснення того, хто саме голосує «за», а хто «проти», нема їхньої думки із цього приводу. Через це порушення балансу думок у глядача створюється враження, що мер стоїть над конфліктом, що він більше піклується про своїх виборців, аніж депутатський корпус.

Зрештою, мер сам є політиком, його соратники балотувались у міськраду від «Укропу», БПП, «Радикальної партії». Тому він апріорі не може бути незаангажованою стороною, яка дає експертні оцінки.

Також журналісти каналу не повністю дотримувались вимог стандарту достовірності: посилання на джерела в 95% новин, повноту інформації забезпечено в 29% проаналізованих сюжетів. Недостатньо журналісти каналу дотримуються стандартів оперативності (0,76 бала), досить непогано - точності інформації (0,81).

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оціночними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» й не мають офіційного характеру.

Моніторинг дотримання професійних стандартів у роботі інформаційних служб ОДТРК здійснює громадська організація «Детектор медіа» в рамках проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи суспільного мовлення в Україні».   

Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медійного продукту.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Детектор медіа». Методологію здійснення моніторингу викладено тут. Матеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту MediaSapiens.

 Моніторинг здійснює ГО «Детектор медіа» в рамках проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи суспільного мовлення в Україні».