Начальник управління телебачення і радіомовлення Микола Білоус доповів питання «Про стан реалізації заходів про створення ПАТ  НСТУ».

Фактична робота по реалізації ЗУ «Про суспільне телебачення і радіомовлення України» розпочалася з моменту прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови від 5 серпня 2015 № 567 «Деякі питання утворення публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України». У відповідності до дорожньої карти, яка була розроблена Державним комітетом телебачення і радіомовлення України, (зокрема  Наталею Степановою, Таїсією Мировець, Наталя Бартош).

15 січня 2016 року головою Держкомтелерадіо було підписано 28 передавальних актів ДТРК та НРКУ. Всі заплановані дорожньою картою дії було виконано у визначені терміни.

На засіданнях Комісії з реорганізації державних телерадіокомпаній та УСТФ «Укртелефільм», які проводились щопонеділка, вирішувались проблемні питання та приймалися оперативні рішення.

Профспілка працівників культури дотримувалася принципової позиції з захисту працівників системи в процесі їх переведення з однієї структури в іншу та активно брала участь практично у всіх засіданнях Комісії з реорганізації державних ТРК та УСТФ «Укртелефільм». Випадки порушення прав працівників під час проведення процесу реорганізації та переведення працівників з ОДТРК до НТКУ відсутні.

За чотири з половиною місяці перший етап роботи щодо переведення ОДТРК та НРКУ в систему НТКУ та створення Суспільного мовника було завершено.

Наразі проводиться другий етап створення Суспільного мовника і наголосив на тому, що перехідний період не є причиною зняття  з Держкомтелерадіо та НТКУ тих питань і проблем, які потрібно вирішувати у поточному робочому режимі.

Керівникам НТКУ необхідно передбачити чи розширити певні підрозділи організації, які  змогли б опікуватися великою кількістю підпорядкованих їй філій, а також внести зміни до Статуту НТКУ.

Не було проведено процес оптимізації ДТРК, але це можливо здійснити в перехідний період, для того, щоб прибрати дисбаланс в роботі окремо взятих ТРК.

Ст. 5 ЗУ «Про суспільне телебачення і радіомовлення України», яка передбачає існування 3-х телевізійних та 3-х радіоканалів в системі ПАТ НСТУ (у Законі зазначено не менше 2-х телеканалів і 3-х радіоканалів – Ред.), але наразі існує проблема у телеканалу «Культура», який має лише ліцензію на супутникове мовлення. Національна рада з питань телебачення і радіомовлення України не реагує на звернення НТКУ та Держкомтелерадіо щодо надання телеканалу «Культура» дозволу здійснювати наземне (цифрове чи аналогове) мовлення. Надання ліцензій на супутникове та цифрове мовлення телеканалу «Культура» - це, в першу чергу, виконання ЗУ «Про суспільне телебачення і радіомовлення України». Крім того наразі необхідно закінчити переоформлення ліцензій в частині радіомовлення.

Зараз спостерігається тенденція по скороченню ліцензійних потужностей регіональних організацій. Ця проблема стосується як радіомовлення, так і телебачення, приміром, у Волинській регіональній дирекції, 30 % населення не має технічної змоги дивитися регіональне телебачення і це є суттєвою проблемою не тільки в зазначеному регіоні.

Щодо «Центральної дирекції «Українське радіо» активна робота щодо збільшення обсягів мовлення філією НТКУ не проводиться.

Питання прикордонного мовлення в Україні також є приорітетним. Найближчим часом спеціалістами Держкомтелерадіо буде завершено роботу по формуванню державного замовлення в частині виробництва та трансляції. Держкомтелерадіо пропонує використати перехідний період для того, щоб змоделювати майбутнє мовлення в ПАТ НСТУ.

Довіра глядача до регіональних мовників та до національних мовників дуже різниться у різних регіонах України.

Є також проблеми, що виникли в процесі реорганізації ДТРК та УСТФ «Укртелефільм», зокрема реорганізація Кримської та Севастопольській ДТРК, передавальні акти по яких буде затверджено НТКУ протягом найближчих 2-х днів. У процесі реорганізації виникли проблеми, пов’язані з казначейством.

Щодо передачі ліцензій від ОДТРК до НТКУ. Комісія з реорганізації ДТРК та УСТФ «Укртелефільм» мала домовленість з Національною радою з питань телебачення і радіомовлення України, згідно з якою ліцензії ОДТРК не переоформлялися в частині погодження сіток мовлення.

Юристами НТКУ та працівниками Національної ради з питань телебачення і радіомовлення України було допущено помилки під час здійснення вище зазначених дій. Ситуацію не було проконтрольовано належним чином. В першу чергу НРКУ була зацікавлена у виконанні всіх умов домовленості. Помилку щодо переоформлення ліцензій буде усунено найближчим часом. 

Ще одна проблема, реорганізація ДП УСТФ «Укртелефільм». Ця організація є госпрозрахунковим підприємством, і цей факт не було враховано під час прийняття ЗУ «Про суспільне телебачення і радіомовлення України». До процесу реорганізації ДП УСТФ «Укртелефільм» долучилися представники уряду, так як з боку трудового колективу спостерігається повне неприйняття ситуації та супротив. Таїсія Мировець та Наталія Степанова внесли пропозицію приєднати УСТФ «Укртелефільм» до ПАТ НСТУ вже після створення суспільного мовника, що дасть змогу не гальмувати процес реорганізації ДТРК в цілому. Наразі в парламенті зареєстровано законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України» в частині реорганізації ДП УСТФ «Укртелефільм».

Начальник управління внутрішнього аудиту Держакомтелерадіо, Наталія Степанова:

Наразі суттєвою лишається проблема з реорганізацією УСТФ «Укртелефільм». Ревізори, які  працюють на цьому підприємстві заявляють, що активи в УСТФ «Укртелефільм» не підтверджено на 2,5 млн грн. Саме тому керівництво підприємства уникає проведення інвентаризації протягом 1,5 років. Наразі очікуються результати ревізії. Без втручання правоохоронних органів цю проблему вирішити буде неможливо.

Член Колегії Володимир Яворівський:

Процес створення ПАТ НСТУ проходить досить повільно. Однією із суттєвих причин гальмування цього процесу є проблема реорганізації ДП УСТФ «Укртелефільм». В чому причина такого небажання колективу реорганізовувати підприємство? Регіональним ЗМІ глядач довіряє більше, ніж центральним.

Микола Білоус:

ДП УСТФ «Укртелефільм» є госпрозрахунковим підприємством. У Статуті цього підприємства прописано, що будь-яке рішення приймається лише шляхом голосування працівників.   Керівники «Укртелефільму» вміло маніпулюють цією ситуацією, обіцяючи колективу матеріальну винагороду у разі продажу квартир у збудованих на території студії житлових будинках.

Така потужна організація, як «Українське радіо» наразі не дотримується активної наступальної позиції щодо  розширення можливостей трансляції програм. Існує бездіяльность керівництва «Українського радіо» в цьому напрямку. Без системи «Українського радіо» створення повноцінної ПАТ НСТУ неможливе.

Директор виконавчий філії НТКУ «Центральної дирекції «Українське радіо» Анатолій Табаченко:

31 березня 2016 року відбудеться засідання Національної ради з питань телебачення і радіомовлення України, на якому пройде конкурс, під час якого «Українське радіо» планує отримати 20 FM-частот.

Генеральний директор НТКУ Зураб Аласанія:

У працівників НТКУ  збільшилися обсяги роботи, саме тому структура НТКУ буде  найближчим часом змінена.

З приводу скорочень у регіональних дирекціях зауважив, що саме Держкомтелерадіо не ініціювало 30% скорочення персоналу.

З приводу телеканалу «Культура» зауважив, що знає, як створити для каналу систему наземного ефірного мовлення. Втім, наразі виникло багато питань до якості контенту вище зазначеного телеканалу.

Щодо скорочення обсягів мовлення у регіональних дирекціях, то об’єми мовлення зменшилися у зв’язку зі скороченням фінансування.

Не згоден із заявою Миколи Білоуса щодо рівня довіри населення до регіональних та національних мовників.

Щодо забезпечення переоформлення речових прав, то до кінця квітня 2016 року це питання неможливо вирішити.

Микола Білоус:

Довіра глядачів до НТКУ – 25%, тоді як до Донецької регіональної дирекції – 65%, до Одеської – 75%, а до Луганської – 38%.

Член Колегії Павло Мовчан:

Рейтинги першого телеканалу дійсно останнім часом падають. Комерційні канали   витісняють державних мовників.

Директор філії НТКУ «КДР ТРК» Олександр Савенко:

Проведено колосальну роботу щодо створення Суспільного мовника і велика заслуга в цьому як Держкомтелерадіо, так і НТКУ та регіональних дирекцій, додавши, що зняти з реєстрації ОДТРК за один тиждень неможливо.

Наталія Степанова:

У законі чітко визначено перелік документів, які необхідно подати державному реєстратору для зняття з реєстрації. У разі, якщо реєстратор приймає рішення про відмову у реєстрації припинення юридичної особи, то він повинен повідомити про це у письмовому вигляді. Це надасть Держкомтелерадіо важелі впливу на Пенсійний фонд та Міністерство юстиції та надасть змогу допомогти компаніям у вирішенні вище зазначеного питання.

Робота по переоформленню речових прав дійсно не проводилась досить довгий період. Проблеми при переоформленні виникнуть тільки в тих організаціях, де речові права не було оформлено взагалі, здійснити дану процедуру можна буде лише у судовому порядку. Для того, щоб запустити даний процес, НТКУ має звернутися до Держкомтелерадіо з листом, для надання довіреності з правом передоручення вчиняти ці дії. Після цього НТКУ зможе передоручати вчиняти дії з переоформлення речових прав керівникам філій.

Голова Держкомтелерадіо України Олег Наливайко:

Починаючи з серпня 2015 року Держкомтелерадіо розпочав активну  роботу  щодо реорганізації державних ТРК та створення НСТУ.

Та робота, яку було виконано за останні 7 місяців є унікальною в частині реорганізації галузі в стислі терміни. За рахунок злагодженої роботи та регулярного проведення засідань Комісії з реорганізації ДТРК було досягнуто багато.

При виникненні форс-мажорної ситуації при реорганізації УСТФ «Укртелефільм» - Держкомтелерадіо  рекомендував Сергія Абрамова призначити керівником вище зазначеної філії в НТКУ, а НТКУ призначила Олена Любченко головою Комісії з реорганізації «Укртелефільму».

Наразі простежується тенденція регулярних маніпуляцій, пов’язаних з піаром певних осіб, що гальмує процес створення майбутнього суспільного мовника. Припустив, що причиною цьому можуть бути наміри керівників НТКУ подати свою кандидатуру на посаду голови правління ПАТ НСТУ.

Необхідно діяти злагоджено, створюючи суспільний мовник аби не було фальстарту не тільки цих кандидатів, а й проекту в цілому.

На сьогоднішній день відсутні будь-які проблеми з поточним фінансуванням системи телерадіомовників. Наразі виникло питання з отриманням статусу розпорядника бюджетних коштів другого рівня. З самого початку запуску процесу реорганізації заплановано було передати всю систему, разом з коштами до ПАТ НСТУ.   

16 січня 2016 року до Держкомтелерадіо надійшов лист від НТКУ з доопрацьованим Проектом Постанови про порядок використання коштів. 19 січня вище зазначений лист було надіслано до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України і Мінфіну протягом 2-х днів проект без зауважень був погоджений Міністерством фінансів зі збереженням діючої мережі фінансування. І тільки 26 лютого від Міністерства економічного розвитку та торгівлі України Держкомтелерадіо отримав погодження із зауваженнями в частині виключення філій, як розпорядників.

Щодо заяви першого заступника генерального директора НТКУ Харебіна О.В. про порушення у процесі відновлення мовлення у Донецькій та Луганській областях, то 23 березня 2015 року Держкомтелерадіо звернувся з проханням про фінансування на технічне переоснащення Луганської та Донецької ОДТРК за рахунок перерозподілу коштів, які були в наявності в середині системи, а лише 20 липня 2015 року до Держкомтелерадіо надійшов проект постанови без зауважень.

Якщо б Держкомтелерадіо дотримувався рекомендацій, наданих Міністерством економіки України в цьому напрямку, то мовлення в Донецькій та Луганській областях не було б відновлено до цього часу.

Від керівників НТКУ неодноразово звучали закиди про факти корупції під час реорганізації ТРК, але всі передавальні акти від ОДТРК до НТКУ підписуються без зауважень, так само, як і штатні розписи.

Перед Комісією з реорганізації ДТРК та ДП УСТФ «Укртелефільм» було поставлено завдання не ліквідувати під гаслами, як висловився Олександр Харебін «прогнившей системы гостелевидения», а реорганізувати у суспільне систему, що практично безальтернативно інформує про життя в регіонах. Може з київських кабінетів це й не цікаво, не форматно, не драйвово. Але давайте запитаємо в людей, які мешкають в селах та районах, чи дійсно вони не потребують місцевої інформації?

Процес завершення створення НСТУ нагадує мені оповідання Джеймса Олдриджа «Останній дюйм». Здається, вже вичерпані сили і віра. А все ж цей останній дюйм треба пройти і ми його пройдемо.