Після ухвалення змін до закону про створення суспільного мовлення минуло рівно півроку. Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко каже, що процес зрушив із мертвої точки фактично тільки після ухвалення 5 серпня постанови уряду, яка визначила порядок перетворення державних мовників на публічне акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України».

25 серпня Олег Наливайко підписав накази про припинення діяльності всіх ОДТРК, Київської ДР ТРК, Новгород-Сіверської регіональної ДТРК «Сіверська», Криворізької регіональної ДТРК «Криворіжжя», НРКУ, каналу «Культура» та «Укртелефільму» шляхом приєднання до Національної телекомпанії України. Відповідно до наказів, буде створено комісію з реорганізації телерадіокомпаній та затверджено її персональний склад тощо.

У вересні вже відбулося дві закриті робочі наради з керівниками ОДТРК — про досягнуті домовленості Олег Наливайко розповів на чат-конференції в «Телекритиці». Тепер майже щодня є новини про реформу. Зокрема, безпосередньо в день чату, 18 вересня, було зареєстровано філії НТКУ.

– Вітаю, пане Олеже! Закон про суспільне мовлення вже поправили, після його ухвалення пройшло півроку. Що за цей період зроблено для переходу від державного мовлення на суспільне? Що ще встигнете зробити до Нового року?

– У серпні 2015 року уряд прийняв Постанову, якою створив Комісію з реорганізації і зобов'язав її виконати всі необхідні для створення НСТУ дії і в жовтні доповісти про пророблену роботу. Я очолюю цю комісію. До її складу ввійшли працівники Держкомтелерадіо, НТКУ, НРКУ, Фонду держмайна і представник профспілок. 25 серпня мною підписано наказ про початок реорганізації обласних ДТРК й «Укртелефільму» шляхом приєднання до НТКУ. Зараз триває цей процес, плануємо завершити до 15 листопада. Крім НРКУ. Після того розпочнеться корпоратизація за підсумками інвентаризації та оцінки майна. Плануємо завершити до Нового року. Паралельно формується Наглядова рада НСТУ.

– І ще запитання. Я так зрозуміла, що з січня наступного року НСТУ теж іще не буде. А коли ж воно вже буде? Ваші прогнози?

– Сподіваємося, що юридичну процедуру завершимо до Нового року, можливо, місяць-два ще треба буде вирішити якісь моменти. Крайній термін повноцінного запуску ПАТ НСТУ з урахуванням можливого форс-мажору, а він виникає на кожному кроці, — з другого кварталу 2016 року, враховуючи складнощі бюджетного фінансування.

– Що станеться з мовленням ОДТРК після того, як вони перейдуть під контроль НТКУ? Чи будуть вони перетворені на третій канал суспільного мовлення, з основою на базі КДРТРК, як це пропонували раніше? Або ж це буде якась квота мовлення на «Першому»? Все ж таки хотілось би, щоби ситуація склалася на користь варіанту з окремим каналом, бо саме такою концепцією керувалася більшість іноземних суспільних компаній, де для регіонального мовлення виділяли окремий канал. Як приклад — французький France 3, румунський TVR3 або польський TVP Regionalna.

– Після того, як ОДТРК об'єднається з НТКУ, в сітці мовлення змін не відбудеться. Кардинальні зміни відбудуться після створення ПАТ НСТУ. Стосовно третього каналу — це компетенція майбутньої Наглядової ради і правління НСТУ. Також зараз готується проект закону про мовлення громад.

– Добрий день! Ви підписали указ про припинення діяльності ОДТРК. Так коли вони припинять свою діяльність? Вони в щось трансформуються чи припинять мовлення взагалі?

– ОДТРК об'єднуються з НТКУ, мовлення при цьому не припиняється, їхня господарська діяльність продовжується. Сьогодні НТКУ зареєструвало свої філії в усіх областях, і починається процес переводу працівників і передача майна від ОДТРК до нових філій НТКУ. Майно треба буде передати до 15 листопада, а люди мають прийняти рішення до 30 вересня.

– Якщо залишаться, то яким чином фони будуть фінансуватися?

– До Нового року філії будуть фінансуватися в тих самих обсягах, як і фінансувалися ОДТРК відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2015 рік». І такий механізм, імовірно, збережеться до моменту створення ПАТ НСТУ.

– Вітання з Чернігівщини! А скажіть, пане голово Держкомтелерадіо, чи не зникнуть з ефіру ОДТРК? Ми їх не особливо любимо, але новини дивимося, бо місцеві.

– До створення НСТУ однозначно не зникнуть, після, як ми вже говорили, буде або третій канал суспільного мовлення, або включення в сітку мовлення на обох каналах НСТУ. Ми зробимо все можливе, щоби зберегти місцеві новини в регіонах.

– І ще: по закону ОДТРК мають переоформити ліцензії. На кого? Чи будуть вони платити за таке переоформлення?

– Згідно з законом, ліцензії отримає НСТУ на безоплатній основі. Під час перехідного періоду НТКУ переоформлюватиме за невелику плату.

– Олег Игоревич, здравствуйте! Скажите, созданы ли уже комиссии, которые должны реформировать ОГТРК? Вы хотите их реформировать в филиалы, а кто должен регистрировать эти филиалы?

– Філіали вже зареєстровані, до речі, сьогодні (18 вересня. — Ред.). Це зробила НТКУ. Згідно з наказом від 25.08, Комісії з реорганізації створено у всіх ОДТРК.

– Я слышала, что вы собирали всех руководителей во вторник на совещание и опросили, хотят ли они оставаться директорами филиалов? Если нет, то они должны были уволиться до 1 октября? Это правда?

– Так, разом із НТКУ ми провели спільну нараду, на якій протягом трьох годин проговорили й внесли уточнення до дорожньої карти, що була створена раніше. Кожному з керівників ОДТРК було запропоновано або взяти участь у створенні філій НТКУ й стати її директором, або залишитися на попередній посаді, яка після остаточної реорганізації припинить своє існування. Всі керівники вирішили очолити новостворені філії до створення ПАТ НСТУ і взяти участь у розбудові суспільного мовлення.

– Добрий день! Розкажіть, що відбулося з ОДТРК в Криму? Чи перенесли кудись цю компанію? Чи планується?

– Кримська та Севастопольська ДТРК були захоплені російськими окупантами в перші ж дні окупації. Зараз ми реєструємо Кримську компанію, яку плануємо розмістити на території і в приміщеннях «Укртелефільму». Процес розпочато. Внесено пропозицію в бюджетний запит на 2016 рік стосовно їх фінансування. Буде проведено конкурс на керівників та сформовано штат. Але тільки після того, як буде виділено фінансування.

– Добрий день, чи мовлять зараз Луганська і Донецька ОДТРК? Звідки? Скільки там працює людей? Чи платили зарплату за 2014 рік тим, хто не працював?

– Луганська та Донецька ОДТРК торік були теж захоплені терористами. З лютого 2015 року ми відновили мовлення. Донецька мовить із Краматорська, а Луганська — з Сєверодонецька. У штаті кожної — 30–40 чоловік. За 2014 рік, коли не було мовлення, виплати зарплати проводилися відповідно до закону як компаніям, які перебувають у простої, для тих, хто зареєструвався на території, підконтрольній Україні. У серпні Кабінет Міністрів на прохання Держкомтелерадіо перерозподілив кошти, в результаті чого 4,7 млн грн буде спрямовано на технічне оснащення обох компаній.

– Мені розповіли журналісти з Донецької ОДТРК, що якби не втік попередній керівник Джолос, то вони набагато швидше би відновили мовлення. Ви щось про це знаєте?

– Пан Джолос хороший керівник в умовах миру й стабільності. Після того, що відбулося, для відновлення мовлення треба було приймати нестандартні рішення за відсутності фінансування. Подекуди це робилося на волонтерських засадах. На жаль, йому не вдалося відновити мовлення ДОДТРК.

– Обсуждался ли вопрос структуры и штатного расписания объединенного НТКУ? Готовы ли уже проекты этих документов?

– Так, обговорювався. Ми вислухали пропозиції керівників ОДТРК, зараз документ доопрацьовується. Ці документи має підготувати НТКУ до кінця вересня.

– Скажите, как будет решаться вопрос сокращения численности штата работников в связи с существенными изменениями условий труда, и в чем заключаются эти изменения? Сколько планируется в целом сократить людей?

– На першому етапі під час приєднання ОДТРК до НТКУ скорочення не планується. В подальшому після затвердженої сітки мовлення та нового штатного розпису певні дії по оптимізації чисельного складу, безумовно, необхідні. Але вони будуть проводитися в рамках чинного законодавства за погодженням із профспілками, представник яких входить до комісії з реорганізації. Зараз часто звучить цифра 30 %, ймовірно, вона базується на побажанні Мінфіну (що в усіх держструктурах має відбутися скорочення штату до 30 %), але це не є остаточне рішення.

– Когда закончиться переходной период и будет создано ПАТ НСТУ?

– Як я вже відповів вище, дуже хотілося б до Нового року, але з урахуванням нинішніх проблем, останній термін — початок другого кварталу 2016 року.

– Хочу запитати про зміну сітки УР, внаслідок якої програму «Громадська хвиля» з 21:10 до 21:50 не чує Україна. В редакцію «Громадського радіо» телефонують обурені слухачі. Чому з 21:10 до 21:50 не чути ефіру УР-1 на УКХ і на ФМ? Коли це припиниться? Чому та сітка мовлення взагалі помінялася?

– У зв'язку зі скороченням бюджету Держкомтелерадіо на 3 %, скорочено фінансування НРКУ на понад 3 млн грн. Що призвело до відключення мовлення в деяких регіонах. Зараз ми намагаємося відшукати необхідне фінансування для відновлення мовлення в повному обсязі. Що стосується сітки мовлення, зміни відбулися у зв'язку зі створенням єдиної ФМ-мережі НРКУ та ОДТРК.

– Доброго дня! Скажіть, будь ласка, пане Олеже, а що буде з програмами мовлення для національних меншин, які зараз виходять на ОДТРК, що працюють у прикордонних областях? Чи воно збережеться? Це питання дуже турбує місцеві громади з огляду на проведення всіх цих перетворень?

– На сайті Держкомтелерадіо розміщено наказ про збереження мовлення для національних меншин у Закарпатській, Чернівецькій, Одеській та Житомирській областях. Нещодавно в Ужгороді в мене відбулися зустрічі з колегами з країн-сусідів та дипломатичним корпусом, на яких я від імені уряду запевнив, що таке мовлення буде збережено яке під час перехідного періоду, так і після створення НСТУ. Адже це є одним з пріоритетів суспільного мовника.

– Яка доля Всесвітньої служби радіомовлення України — англійської, німецької, російської, румунської редакцій? 1 листопада 2015 року виповнюється 65 років із дня виходу першої радіопередачі на закордон з Києва! А яке в нас майбутнє? Дякую.

– На мій погляд, Всесвітню службу радіомовлення треба виокремити з НРКУ й так само як УТР передати до єдиної системи іномовлення. Необхідний лист до Кабміну з пропозиціями вже направлено. Із 65-річчям обов'язково привітаємо.

– Добрий день, Олеже Ігоревичу! У мене перші два питання щодо обласних держаних радіомовників. 1) Зараз поза деякими обласними центрами ОДТРК зовсім не мають ліцензії на мовлення на ФМ-частотах 1-го каналу НРКУ. Тобто 24 години на добу йде ефір Першого каналу «Українського радіо» з Києва, без ввімкнень обласного державного радіо, бо сигнал береться зі супутника, а не з радіорелейної лінії з обласного центру. Це особливо стало відчутно після того, як НРКУ з 2010 року стала відмовлятися від УКХ-частот у райцентрах, де вона мовила разом із обласним радіо, та переходити на ФМ-частоту в тому ж райцентрі, де отримує ліцензію на 24 години. На деякі ФМ-передавачі є можливість доставляти сигнал із радіорелейної лінії з обласного центру, тобто той сигнал, що йшов раніше на УКХ-передавач. А УКХ-передавач ніхто ж не буде вмикати та вимикати тричі на день (8:10–9:00, 18:10–19:00, 21:10–21:40 (21:45)) спеціально для трансляції ввімкнень обласного радіо, хоча воно й має ліцензію на УКХ-частоту. Це дуже важливе питання, адже жителі хочуть чути з радіоефіру про події у своєму рідному край, бо ситуація з проводовим мовленням складна. А так виходить, що мовник є обласним, а працює практично на обласний центр та прилеглі райони. 2) Чому після введення нової мовної сітки для обласних мовників із 7 вересня 2015 року не введено єдиних 4-годинних увімкнень на УКХ-, ФМ- та проводовій мережі? Чому не можна внести зміни до ліцензій, щоб обласне радіо мовило скрізь 4 години на добу? 3) Третє питання щодо того, чи є надія, що в цьому році знайдуться 3 млн грн. для трансляції програм НРКУ в повному обсязі? Адже поки що, наприклад, щодня з 14 до 18-ї години передавач середніх хвиль 549 кГц 1-го каналу НРКУ мовчить. 4) Чи є у планах відновити трансляцію на УКХ 67,28 МГц 3-го каналу НРКУ — «Культури» в Краматорську, бо він мовчить уже більше року. 1-й канал НРКУ на УКХ працює. Дякую за відповіді.

– Цього року разом із Нацрадою ми серйозно розширили мовлення Першого каналу Українського радіо в ФМ-діапазоні. Раніше десятиріччями ця потреба ігнорувалася владою. До кінця поточного року сподіваюся, що ще відбудеться розширення мовлення в ФМ. Стосовно коштів на відновлення повноцінного мовлення я відповів вище — робимо все можливе. Стосовно технічних питань, то днями зберу необхідних спеціалістів і ще раз порадимося, що можна зробити. І останнє запитання: в планах є, тим паче, що йдеться про Краматорськ, але треба дочекатися базових показників бюджету наступного року.

– Дуже дякую Вам за відповіді, шановний Олеже Ігоревичу. Будемо сподіватися на кращі показники наступного бюджету. Щодо зникнення обласного державного радіомовника після переходу з УКХ на FM, то за яскравий приклад можна розглянути ситуацію з радіопередавачами в місті Ізюмі Харківської області. НРКУ відмовилася від УКХ частоти 1-го каналу 72,08 МГц, де вона мовила разом із Харківською ОДТРК, і перейшла на FM 102.5 МГц. У результаті передавач УКХ (72,08 МГц) вимкнено, ефірного мовлення Харківського обласного держаного радіо на цій частині території області немає (хоча ліцензія в обласного державного радіо близько 2 годин на добу на цій частоті є). У той же час на FM-передавачі (102,5 МГц) 24 години на добу мовить лише НРКУ — ретранслюється сигнал 1-го каналу з супутника Astra 4, що цілком відповідає ліцензії. Тобто було би краще, якби на цій FM-частоті транслювалися й передачі обласного радіо, а не лише з Києва. Бо сигнал УКХ-передавача 67,13 МГц з Харкова з фізичних причин (відстань у 120 км) ніяк не може досягти Ізюму та навколишніх районів області.

– Олег Игоревич, Что будет с «карандашом»? Есть ли у государства необходимость содержать его, сдавая площади в аренду? Судьба «Эры» — как можно решать этот вопрос сейчас? Я помню, что ранее после создания Общественного вещания «Эра» вроде бы должна была отказаться от своих часов на частоте государственного канала. Но сейчас об этом вообще не вспоминают. В лицензию «Эры» были в какой-то момент внесены изменения?

– Проблема «олівця» існує з моменту його будівництва. Зураб Аласанія (як і його попередники) неодноразово наголошував, що хотів би мати компактніше приміщення й не витрачати шалених коштів на його утримання. На мій погляд, це питання можна зараз вирішити тільки через пошук орендарів, яким здати частину «олівця». Щодо «Ери»: наскільки пам'ятаю, «Ера» має ліцензію до квітня 2017 року. Це питання ще буде врегульовуватися.

– Не секрет, что сейчас Россия и пророссийски настроенные олигархи, в частности Новинский, на территории Донбасса активно формируют систему своих электронных СМИ. Создается уже что-то наподобие лицензионного органа, ТРК наподобие http://tk-union.tv/ имеют и деньги, и новые коллективы, которые вовсю пиарят власти так называемых ДНР и ЛНР. Какими вы видите здесь действия государства Украина? И как вообще можно — совместными усилиями государства, гражданского общества, возможно, западных доноров — решать проблему донесения информации из Украины и об Украине до жителей Донбасса?

– З технічного погляду — це розширення супутникового мовлення, тому що рельєф місцевості не дозволяє працювати далі за 40-60 км від лінії розмежування. У радіомовленні — це використання потужних середньохвильових передавачів та інтернет-технологій. Що стосується контентного наповнення, то сітки мовлення Донецької та Луганської ОДТРК спільно наповнюються як громадськими медіаорганізаціями, так і журналістами компаній. Всі ОДТРК їм допомагають. І, на мій погляд, це дуже вдалий приклад співпраці. Цим питанням зараз активно опікується також Мінінформполітики.

– Дякую за відповідь. А ваш прогноз: вдасться посунути приватного мовника з частоти суспільного?

– Тільки в законний спосіб. На мій погляд, головна небезпека можливих труднощів створення суспільного — це не тільки дефіцит фінансів, а й можливі порушення юридичних процедур чи законів при його створенні. Ми намагаємося цього не робити, щоби в подальшому уникнути судових позовів, які можуть заблокувати процес.

– На ваш погляд, хто буде врешті-решт домінувати в Наглядовій раді СМ: патріотично налаштовані члени чи ні? Чи вдасться суспільству отримати таку наглядову раду, яка би реально втілювала принципи СМ, а не, навпаки, заважала цьому? Дуже вже різношерста компанія вимальовується вже зараз.

– Разом із Нацрадою аналізуючи склад громадських організацій, кандидатури яких претендують на входження в Наглядову раду, відзначаємо, що немає чиєїсь гри в її формуванні. Кандидати, рекомендовані від парламенту, на мій погляд, патріотичні, а найголовніше — професійні.

– Татьяна Попова вчера рассказывала, что МИП возобновляет и свой печатный орган, наполнять который также будут с помощью Алексея Мацуки, Сергея Гармаша... Но финансирование есть только на 1,5 месяца пока... Есть ли возможность привлечь средства олигархов, на ваш взгляд, для такого проекта? На редакционную политику которого они бы не влияли? :) Или, скажем, средний бизнес.

– У нас є хороший досвід відновлення телемовлення в Донецькій та Луганській областях із пошуками партнерів на волонтерських засадах, сподіваюся, що й Тетяна зможе залучити додаткове позабюджетне фінансування. Ми всіляко будемо сприяти.

– Розкажіть, будь ласка, що буде з НРКУ?

– Зараз готуються зміни до статуту НТКУ, один із пунктів буде про можливість радіомовлення. Після затвердження статуту й погодження з Нацрадою, розпочнеться процес приєднання до НТКУ, але не раніше 31 грудня 2015 року.

– Дякую всім за запитання. Хай щастить!

Чат проведений громадською організацією «Телекритика» в рамках спільного проекту Європейтського Союзу та Ради Європи «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні».

Фото Максима Лісового