Зйомки нових роликів тривали кілька місяців. Знімальна група побувала в Одесі, Миколаєві, Херсоні, Новій Каховці, Запоріжжі, Опічні Полтавської області, Нових Сорочинцях, Львові, Івано-Франківську, Коломиї, Кам’янці-Подільському, Дніпропетровську.

Радник гендиректора Національної телекомпанії України Дмитро Зоц наголошує: у головних ролях між програмного відео виступили звичайні люди у своєму звичному середовищі. На каналі транслюватимуться іміджеві ролики без звуку, де головний акцент робиться на людину, та історії зі звуком, в яких герої дають концентровані відповіді на важливі запитання.

 «Найважливішим критерієм для нас було, щоб людина справді щось робила у житті, щось змінювала чи на щось впливала. Ми шукали людей-творців, які у будь-які часи – і під час війни, і під час миру – щось створюють. Приїжджали у місто, шукали місцевих активістів, через них знаходили "своїх" персонажів, домовлялись, приходили і знімали їх у робочих ситуаціях. На персонажах немає гриму, вони не одягнені якимось особливим чином – це прості українці у повсякденному антуражі. І в цьому був певний шарм, тому що люди не готувалися до зйомки, не було жодної постановки – це було справжнє життя. Нам вдалося зняти і моряків з Одеси, і хлопця-яхтсмена з Миколаєва, і дівчину-вершницю із Запоріжжя, і дівчину-музиканта з музичної школи в Коломиї, і міські сюжети з життя Івано-Франківська, і дахи Львова. Ці люди відповідають на наші запитання, але там немає жодних розлогих інтерв’ю – це дуже концентровані відповіді, а на екрані – кіношна картинка, яка розповідає про життя. Нам хотілося знайти такі історії, щоб кожен українець міг асоціювати себе з цими людьми», - розповідає Дмитро Зоц.

Нагадаємо, 7 квітня 2015 року на презентації Суспільного мовника було показано 8 міжпрограмних роликів, де головна роль належить звичайним людям, вийшли в ефір одразу після презентації.