Про своє рішення піти з Esquire. Справа в тому, що я в цій професії абсолютно випадково. 

Так, мені іноді подобається щось написати, але ось цей допитливий журналістський свербіж у мене зовсім відсутній. 

Тому поступово стало не дуже цікаво, а зараз вже зовсім не цікаво. Інша справа, що я в цій професії був досить успішним, тому й «застряг» в ній на 11 років – дуже складно було зіскочити. 

Про подальшу долю журналу. Без мене цей журнал буде і далі успішно існувати, анітрохи в цьому не сумніваюсь. 

Ми намагалися робити його чесним, іронічним та винахідливим, і я думаю, що будь-яка людина, у якої немає мого мізантропічного ставлення до журналістики, зможе підтримувати Esquire на високому рівні.

Про журналістику. Ця професія – журналістика – розшарувалася на десятки різних, для яких немає навіть назви. Найкращий журналіст в Росії зараз – Олексій Навальний, але у його професії навіть немає назви, це просто чувак, у якого вдома є інтернет.

Про дитячий табір.  Взагалі це величезна прекрасна утопія, тільки, на відміну від інших утопій, у цієї є зрозумілий раціональний цинічний план її будівництва.

Цікаво – не зовсім точне слово, я абсолютно заворожений цією ідеєю і надзвичайно щасливий, що у мене є можливість брати участь в такому проекті. 

Про зміни на краще. Я абсолютно впевнений, що країну змінить на краще не який-небудь новий чесний Прохоров, а той, хто здатний змінити на краще якийсь конкретний, зрозумілий, осяжний простір.

Текст інтерв’ю з Філіпом Бахтіним – Афиша