«Суспільне мовлення України — 2030. Вектори розвитку». Яким має бути мовник через 5 років?

«Суспільне мовлення України — 2030. Вектори розвитку». Яким має бути мовник через 5 років?

10:25,
14 Листопада 2025
84

«Суспільне мовлення України — 2030. Вектори розвитку». Яким має бути мовник через 5 років?

10:25,
14 Листопада 2025
84
«Суспільне мовлення України — 2030. Вектори розвитку». Яким має бути мовник через 5 років?
«Суспільне мовлення України — 2030. Вектори розвитку». Яким має бути мовник через 5 років?
Про це мова йшла під час зустрічі за участі експертів у сфері медіа, державних інституцій та комунікацій.

Як зазначають на Суспільному, мовник працює над стратегією розвитку до 2030 року, тож члени наглядової ради, правління, продюсери та керівники напрямів зібралися, щоб почути різні погляди й оцінки. До розмови також долучилися представники інших медіа та інституцій, а також міжнародні партнери.

Микола Чернотицький

В обговоренні стратегії розвитку Суспільного взяли участь: Микола Чернотицький, голова правління Суспільного; Наталя Лигачова, голова ГО «Детектор медіа», експертка з редакційних стандартів; Володимир Бородянський, медіаменеджер; Любов Цибульська, експертка зі стратегічних комунікацій та протидії дезінформації; Микита Потураєв, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Наталя Лигачова

Під час обговорення учасники акцентували уваги на кількох важливих моментах, важливих для подальшої роботи та розвитку Суспільного мовлення. Серед них, незалежність Суспільного, яка є ключовою цінністю. Вона зберігатиметься в тому числі завдяки роботі наглядової ради, яка складається з представників громадських організацій від різних сфер та політичних партій.

Микита Потураєв

У виробництві Суспільного мовлення переважає цінність суспільного інтересу. Це те, що відрізняє його від комерційних мовників, що особливо важливо під час війни.

Серед пріоритетів у роботі визначили роботу з дитячою аудиторією та освітнім контентом.

Любов Цибульська

Суспільне мовлення в Україні може як формувати навколо себе екосистему з інших медіа та продакшенів для посилення одне одного, так і бути вагомою частиною інших, суспільно значущих та суспільно утворюючих екосистем.

Володимир Бородянський

Суспільне мовлення може бути опорою для держави у питаннях медіаграмотності, інформаційної безпеки та боротьби з дезінформацією. Потрібно пропонувати нові цікаві формати для аудиторії, щоб розвивати критичне мислення.

Суспільне мовлення — це точка концентрації ідентичності. У 2030 році Суспільне має задавати тренд, як бути сучасним українцем.

Фото: Валерія Мезенцева, Суспільне

Матеріал створено за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР «Єднання» в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Детектор медіа» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР «Єднання». 

Коли «Детектор медіа» тільки розпочинав роботу, найпопулярніші українські медіа ще дослухалися до темників. Але завдяки спільній боротьбі журналістів та суспільства це змінилося. Найпоказовіше: Україна пройшла шлях від державного телебачення до Суспільного.

Тепер наша команда прагне розширювати аудиторію та впливовість Суспільного мовлення заради ідей та ідеалів, які воно продовжує ілюструвати.

Запрошуємо приєднатися до нас у цьому завданні, ставши частиною Спільноти «Детектора медіа».
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду