Навіщо було нищити обласне телебачення?

Навіщо було нищити обласне телебачення?

12:44,
6 Березня 2019
6349

Навіщо було нищити обласне телебачення?

12:44,
6 Березня 2019
6349
Навіщо було нищити обласне телебачення?
Навіщо було нищити обласне телебачення?
Складний процес реформування філій Національної суспільної телерадіокомпанії України не залишає байдужими їхніх колишніх очільників. Своє бачення щодо поточної роботи Житомирської філії Суспільного у відповідь на інтерв’ю продюсера Володимира Ладижця висловила в блозі для «Детектора медіа» екс-заступниця директора Житомирської філії Ніна Собкович.

У ЗМІ сьогодні багато статей про роботу суспільного. Висловлю і свої думки з приводу того, в чому розбираюсь, чим жила останнє чверть століття.

На сайті «Детектор медіа» є широке інтерв’ю з Володимиром Ладижцем і його словами про «вихід із комфорту на посаді продюсера Житомирської філії Суспільного, погрози від влади і кар’єрне зростання». Це інтерв’ю, під час обговорення серед колег, житомирських теле- і радіожурналістів (і звільнених, і в більшості тих, хто нині працює) також мало регіональний розголос.

Чому? Нюансів багато.

Наприклад, такий. Володимир Ладижець говорить: «У Житомирській філії чи не найстаріший ньюзрум зі всіх регіональних компаній. Над новинами працюють люди більш похилого віку».

Але ж разом із тим «найстаріший» означає й один з перших!.. Житомирська обласна телерадіокомпанія (тепер філія) – одна з наймолодших в Україні, їй недавно виповнилося тільки 26 років. Але, разом із тим, вона завжди була серед кращих. І в творчому, і в технічному плані. Саме в нас, навіть раніше, ніж у Київській обласній, з’явився ньюзрум. І працювали там досвідчені, кваліфіковані люди, в основному – випускники факультетів журналістики Київського та Львівського університетів. Так що 3-4 сюжети щодня від кожного з них сьогодні – то не заслуга двотижневих курсів, організованих Ладижцем, а професійна освіта й великий досвід роботи. І мимоволі виникає ще одне питання: що ж роблять інші, молоді люди, щойно набрані, нібито активні й позитивні новинники, якщо випуск «Новин» тепер має три-чотири сюжети.

Житомирська філія нині збільшила мовлення з 10 годин (з яких власного виробництва було 3) у 2018 році до 16-ти годин у 2019-му. А чому ж забуте те, що у 2017-му Житомирська філія мала більше 6-ти годин тільки власного мовлення? Мала десятки програм, які здобували перші місця в різних всеукраїнських та міжнародних творчих конкурсах? Зокрема, автора програми «Рідна школа» за добре висвітлені актуальні теми виховання молоді навіть брали у склад української делегації до Брюселю. Десятки разів здобувала першість і програма з питань національного відродження «Червона калина». Цю передачу добре знають і в Україні, і в Польщі – адже на Житомирщині живе найбільша польська громада України, і про це теж розповідала «Червона калина». А автор програми «Ваше здоров’я» (на медико-просвітницькі теми) у 2014 році була обрана навіть кандидатом у лауреати Національної медичної премії – єдиний випадок у багатолітній історії премії, коли в число кандидатів вписали не медика за фахом. А ще ж були в нас і дитячі програми, неодноразові лауреати всеукраїнського конкурсу «Золоте курча», були «Подарунок від душі», «Побрехеньки», «Вірую», «Ми – українці», «Економіка: реалії і перспективи» та багато інших.. Були прямі ефіри, де глядачі могли годинами спілкуватися з цікавими людьми області. Навіщо те все було нищити? Позбавляти суспільні громади області від висвітлення їхніх здобутків і проблем? Програм не стало. Зате телебачення назвали «суспільним»…

… І про технічне забезпечення. Володимир Ладижець каже: «Ми не купили жодного комп’ютера, на сьогодні журналісти забезпечені технікою. Насправді на каналі була техніка, хороші комп’ютери стояли в заступників директора виконавчого, керівників редакцій».

Отже, ті хороші комп’ютери в керівників забрали й оновили ньюзрум. Нехай і так. Але чому вивезли монтажні комплекси, пересувну телевізійну студію, якою ми знімали важливі події і в театрі, і на майданах? Натомість філія отримала стільці і столики для маленької кав’ярні, нещодавно відкритої у вестибюлі… Так, у нас старі відеокамери, вони ламаються. Нових, обіцяних після реформи, колеги не отримали. Але тепер дозволено знімати на телефони… Від усього цього було б смішно, якби не хотілося плакати… Адже 26 років колектив творив, починаючи з порожнього місця, створив краще телебачення в Україні і на технічному, і на творчому рівнях. Навіщо все це було нищити?

Володимир Ладижець каже: «У філії працювало 186 людей, коли заходив у компанію, нікого не міг побачити, це були мертві душі. Люди звикли для галочки робити один сюжет та тиждень або одну передачу на місяць…».

А тепер подивимося, як це було насправді, адже програми обласного телебачення дво-трирічної давності можна ще знайти в інтернеті. Кожен автор тематичної програми тоді мав свою тему 52-хвилинного прямого ефіру щотижня (до цього теж потрібно підготуватися самому, зібрати цікавих гостей студії, відзняти сюжети). Видати ще й свою тематичну програму (тривалістю 26 хвилин) зняту на виїзді. Тоді ми ще їздили по селах нашого регіону. А по приїзду, – написати тексти, змонтувати матеріал.

Журналісти з редакції «Новин» мали видавати по 1-2 сюжети щодня. Тож нічого дивного, що в приміщенні телекомпанії мало кого можна було зустріти: люди могли вже бути в районі за 200 км від обласного центру, або на монтажі, або в звукорежисера… Ми були в ефірі. Роботу бачив глядач!

Без коментарів залишу слова Володимира Ладижця: «На телеканалі було 40 редакцій, кожна з яких тягнула собі техніку. Ніхто не переймався якістю зйомок і монтажу. …люди привчилися ходити на роботу».

І ще одне тривожить: в інтерв’ю не раз ідуть посилання на генпродюсера Національного суспільного Тетяну Кисельчук. На її сторінці в соцмережі часто матюків більше, ніж звичайних слів…

Коли «Детектор медіа» тільки розпочинав роботу, найпопулярніші українські медіа ще дослухалися до темників. Але завдяки спільній боротьбі журналістів та суспільства це змінилося. Найпоказовіше: Україна пройшла шлях від державного телебачення до Суспільного.

Тепер наша команда прагне розширювати аудиторію та впливовість Суспільного мовлення заради ідей та ідеалів, які воно продовжує ілюструвати.

Запрошуємо приєднатися до нас у цьому завданні, ставши частиною Спільноти «Детектора медіа».
Фото: internet-bilet.ua
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду