На Івано-Франківщині загинули звукорежисер Полтавської філії НСТУ Петро Сливка і його дружина
На Івано-Франківщині загинули звукорежисер Полтавської філії НСТУ Петро Сливка і його дружина
Аварія сталася 3 лютого о 18:40, повідомили у прес-службі управління з питань цивільного захисту населення Івано-Франківської ОДА.
За інформацією управдіння, водієм автомобіля марки Toyota Corolla була жителька Тисмениці, яка не справилась із керуванням і виїхала на смугу зустрічного руху. В результаті відбулось зіткнення з вантажівкою МАN.59-рінчий Петро Сливка від численних травм помер у лікарні. Його 60-річна дружина, доктор біологічних наук Олена Байрак, яка перебувала на задньому сидінні, загинула на місці.
На телеканалі «Лтава» розповіли, що Петро Сливка народився 24 вересня 1958 року у Черкасах. Тут же закінчив середню школу, далі було навчання у Черкаському профтехучилищі та педагогічному інституті. У рідних Черкасах Петро Сливка і розпочав трудову діяльність — артистом Черкаської обласної філармонії. У 1991 році доля назавжди пов’язала його життя і творчу діяльність із Полтавщиною. Петро Петрович працював артистом ансамблю «Чураївна» Полтавської обласної філармонії, а в 1994 році прийшов на місцеве телебачення й радіо.
«Саме тут, на телерадіокомпанії “Лтава” сповна розкрився талант звукорежисера. Завдяки Петру Петровичу “зазвучали” сотні пісень, безліч концертних записів та радіо і телепрограм, які без перебільшення увійшли до золотих мистецьких фондів. З ним було дуже легко і приємно працювати — він міг знайти спільну мову із народними та заслуженими артистами, і так само з повагою та щирим ставленням спілкувався із молодими початківцями. Він міг надихнути і окрилити, підтримати і допомогти. До Полтави до Петра Петровича приїздили на запис з усіх куточків України. Бо саме йому артисти і музиканти довіряли зробити найвідповідальнішу і найважливішу роботу. І він сповна виправдовував їхні сподівання. Творчий почерк митця відчував і найвибагливіший поціновувач і звичайний слухач. Бо у твори Петро Сливка вкладав не лише увесь професіоналізм, але й частку своєї душі. Тому назавжди залишиться жити у піснях, концертах, програмах. І в наших і з Вами серцях! Світла пам’ять, Маестро!», – поділилися спогалами колеги.