«Нова Волинь»: контрпрограмування, експерименти та пошуки формату
«Нова Волинь»: контрпрограмування, експерименти та пошуки формату
«Нова Волинь» намагається відстежувати свою аудиторію епізодично через соціологічні дослідження на замовлення різних політичних партій та інтерв’ю з місцевим населенням, власні та проведені студентами історичного факультету Східноєвропейського університету імені Лесі Українки. Основні результати: канал має непоганий рівень довіри, але його аудиторія не надто чисельна, особливо серед молоді.
Сітка мовлення за принципом контрпрограмування
Окрім глядацьких уподобань, орієнтирами телеканалу є конкуренти, їхні вади й переваги. За словами директора виконавчого філії Ольги Куліш, мовник будує свою сітку за принципом контрпрограмування. Так, приміром, вранішній проект «Ранок Нової Волині» починається не о 06:00 чи 07:00 як у конкурентів, а о 09:00. І, відповідно, розрахований на іншу аудиторію – тих, хто в цей час удома. А у традиційніших для ранкового проекту слотах – із 07:00 до 08:00 – виходять новини та короткі інформаційні програми.
«Ранок Нової Волині» для каналу також є своєрідною «телешколою» для молоді. Керівник проекту Михайло Кузьмич уже кілька років так підбирає ведучих для ранкового шоу, а згодом дехто з них працює над іншими проектами.
Власне «Нова Волинь», як і більшість регіональних мовників, не має чітко визначеної вузької ніші і працює за форматом каналу «для всіх»: денний ефір для домогосподарок, ранній передпрайм для дітей, вечір для лідерів думок. Більшість програм припадають на денний блок. Це і власне виробництво, і проекти інших філій.
Своїх проектів канал нараховує понад сорок. Також транслюються 27 циклів програм, виготовлених іншими філіями (Запорізькою, Черкаською, Закарпатською, Полтавською, Львівською, Дніпровською та ін.). Приміром, на «Новій Волині» є щоденна рубрика «Хроніка війни» про події в АТО, яку наповнюють львівські колеги. В ефір виходять і програми «Голосу Америки» «Час-time» і «Вікно в Америку».
Із 17:00 по 18:00 в ефірі – дитячий блок, а відтак починається вечірній. Пік-прайм припадає на прямоефірний блок (інтерактив+новини) з 19:00 до 21:00. Вночі транслюються повтори й концерти.
Пані Куліш вважає, що ідеальна сітка регіонального мовника має виключати рекламу, фільми та серіали, а зосередитися саме на новинах, інтерактиві, освітніх і тематичних програмах для різних глядачів.
Новини
Ключові слоти в кожному зі згаданих блоків займають новини. Упродовж дня в ефір виходить п’ять інформаційних випусків: о 07:05, 16:00, 19:00 і 22:00 та нічний. Прямоефірні – о 16:00 і о 19:00, вечірній підсумковий – о 22:00 – транслюється з сурдоперекладом. Вночі виходить повтор випуску о 19:00, а зранку о 07:05 – дайджест подій минулого дня та анонси.
«Інформаційна служба – це основа регіонального суспільного мовника. У нас уже більше п’яти років працює ТВО “Служба інформації” на конвергентній основі: готує новини для телеканалу, радіо та інтернет-сторінок. Звісно ж, є прогалини в роботі, є що вдосконалювати: від репортерської роботи до верстки випуску. Думаю, що тренінги для наших працівників служби інформації, проведені Академією суспільного мовлення, а ще раніше – тренерами Школи “Німецької хвилі”, мають найближчим часом дати позитивний результат», – переконана Ольга Куліш.
Волинська філія має свої корпункти в Ковелі та Нововолинську. У штаті каналу працюють 28 осіб (репортери, редактори, оператори, режисери).
Більша частина сюжетів каналу – на соціальну тематику. Деякі з них дещо затягнуті, однак вони не паркетні, з численними коментарями та акцентами на історіях.
Наразі канал планує активніше використовувати стримінг і купує нове обладнання для здійснення прямих трансляцій.
«Ми вже закупили, а наші висококласні інженери до Нового року обладнають ПТС відповідною технікою, що дасть можливість забезпечувати прямі трансляції з подій із будь-яких куточків області, де є інтернет, без прив’язки до релейок», – звертає увагу пані Куліш.
За її словами, надалі інформаційне мовлення розвиватиметься за принципами оперативності, доступності, достовірності і збалансованості: «У нас є можливість стримінгу, але ми нечасто нею послуговуємось, а треба. Це щодо оперативності. Показуємо й розказуємо про подію під час самої події. Доступність забезпечуємо шляхом розширення своєї присутності в мобільних додатках і в інтернеті. Достовірність і збалансованість – підвищеною увагою редакторів до контенту і до джерел інформації».
Інтерактив
Ще одним важливим «китом» програмної концепції «Нової Волині» є інтерактивні вечірні проекти.
У проміжку між 19:00 та 19:45 після новин транслюється низка коротких (5–15 хв.) програм: «Важливо!», «Із перших уст» та ін. А о 19:45 виходять годинні проекти: такі як «Протилежний погляд», «Влада громади», «Євровибір». Їхні теми досить різноманітні, приміром, один із випусків останньої присвячений джазу і Міжнародному джазовому фестивалю, що проходив у місті. На відміну від багатьох регіональних каналів, де вечірні інтерактивні програми зводяться переважно до студійної розмови, у цих програмах виходять сюжети, короткі інтерв’ю, музичні виступи (наприклад, у випуску про джаз) тощо.
Співпрацює канал і зі сторонніми продакшнами. Наприклад, інтерактивне щотижневе ток-шоу «Протилежний погляд. Live» виробляється спільно з продюсерським центром Content Management Group.
Транслює канал і багатогодинні прямоефірні марафони, приміром, до Різдва та Дня захисту дітей.
Ще однією примітною особливістю є те, що канал у 2017 році не відмовився від договорів про висвітлення діяльності органів влади і органів місцевого самоврядування. І нині продовжує надавати ефірний час народним депутатам для звітів.
«Чому? По-перше, немає в нас законних підстав для відмови, а по-друге, і депутати рад усіх рівнів, і представники влади є членами громади, ще й обраними громадами. Інша справа, що готувати такі передачі треба ретельніше, докопуватися до істини, над цим і працюємо, причому в усіх циклах, без різниці, яких гостей маємо – депутатів, мерів чи громадських активістів», – звертає увагу керівник каналу. І додає: «Не завжди все виходить так, як хотілося б. Тому підвищення журналістської якості нашого контенту – одне з актуальних питань сьогодення».
Експерименти з форматами
Експерименти з форматами – це основна проблема регіональних мовників. Навіть тих, які її усвідомлюють. Це і пошук форм та форматів, створення сучасного продукту, який зачепить глядача. Того глядача, який, з одного боку, звик бачити на загальнонаціональних каналах дорогі шоу та новини, що вражають, а з іншого – поступово занурюється в ґаджети і взагалі не цікавиться ТБ.
Його вже не дивує стрим, мегаоперативні новини чи можливість побачити сусіда в кадрі, він легко може сам зняти ролик і зібрати численні перегляді на Ютубі. Наразі новій аудиторії важко знайти задоволення своїх потреб на українських регіональних СМ. А самим каналам важко визначити саме «свою» аудиторію. Тому вони переважно працюють для старших глядачів із традиційними звичками щоденного перегляду ТБ. Це потрібно, але це гра навздогін, а не наввипередки.
Регіональним каналам потрібно знаходити нові сучасні динамічні формати, орієнтуватися на той контент, який нині у фокусі на інших платформах.
«Нова Волинь» теж експериментує. За словами Ольги Куліш, канал намагався створювати відеолекції. Певно, ця тема може мати попит, оскільки багато лекційних форматів тепер досить цікаво розвиваються в онлайні (і, звісно, вони мають свою вузьку аудиторію). Однак тут також питання форми.
«Ми так і не досягли бажаного результату: лекції були цікавими за змістом, але “сумними” за картинкою, тому поки що припинили цю роботу», – каже пані Куліш.
Також канал почав виробляти недовготривалі проекти, які передбачають, приміром, вісім випусків. Наприклад, програма «Я зможу!» про схуднення та здоровий спосіб життя, а також незвичний кулінарно-історичний проект «Забуті смаки Луцька».
А от рисою, яка відрізняє канал від інших, очільниця «Нової Волині» вважає сильну документалістику (зокрема, цикли «Герої Небесної сотні», «Воїни миру», «Видатні волиняни», «Родина Косачів», «Історія без купюр», «Українські душі»). Хоча й погоджується з тим, що й такі проекти вимагають нових підходів: «Відчуваю, що до цієї теми треба повертатися, вже з новими силами і з новими підходами».