«Я готовий платити гроші за суспільне мовлення, але нехай роблять якісний продукт. Обласне телебачення нереально дивитися», — каже представник суспільства. «Ми й так працюємо в форматі суспільного мовлення. Чого від нас хоче Київ?» — обурюютьсяна критику керівники філій НТКУ/ОДТРК. Сайт «Суспільне мовлення» вирішив проаналізувати, наскільки Львівська, Чернігівська, Миколаївська та Донецька філії НТКУ наблизилися до створення Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (ПАТ НСТУ). Скільки би керівники філій не казали, що дотримуються закону й відповідають вимогам суспільного мовлення, професійної журналістики та сьогоденню, сайти деяких телерадіокомпаній демонструють не таку оптимістичну картину. Притому вони недалеко відійшли від державного мовлення, яке тісно співпрацює з владою.

Мер Львова Андрій Садовий замість мультфільму

Маємо те телебачення, на яке заслуговуємо. Саме така думка спадає при пошуку й перегляді сайту філії Національної телекомпанії України «Львівська регіональна дирекція». Нещодавно Львівська телерадіокомпанія припинила реєстрацію як юридична особа в статусі ОДТРК. Тож на запит у Google «Львівська ОДТРК» пошуковик першим подає застарілий, проте діючий сайт, із онлайн-мовленням, архівом за 14 діб, можливістю переключитися на трансляцію Чернівецької ОДТРК (яка, до речі, теж має таку функцію), Миколаївської ОДТРК (сайт якої поки що в розробці), Волинської ОДТРК, «Чернівці ТВА», телеканалу «Глас» окремо українською й російською, Черкаської ОДТРК. А також на Полтавську й Кіровоградську ОДТРК, онлайн-мовлення яких, на жаль, недоступне. Це можна вважати першим маленьким кроком до спільної роботи в об’єднаній Національній суспільній телерадіокомпанії України — suspilne.news.

У всіх інших питаннях сайт потребує негайної реанімації. Новини ТРК «Львів» складаються з досягнень компанії, спрямованих на внутрішнє користування. Наприклад: «Виконавчий директор НТКУ “Львівської регіональної дирекції” Михайло Хвойницький нагородив грамотами випускників Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного за плідну співпрацю». Поміж різного роду нагород так і не вдається віднайти пояснень, чому ТРК «Львів» стала філією НТКУ та як це вплине на роботу телекомпанії.

У коментарях глядачів знаходимо фіксацію змін на сайті: «Від 6 грудня немає можливості дивитися програми ТРК “Львів” на сайті ЛОДТРК у форматі “Архів телевізійних програм” за певний день. Це дуже прикро, бо не завжди є змога переглядати ваш ефір on-line. Дуже просимо ліквідувати цю технічну неполадку». Відповіді допитливим глядачам теж немає. Зателефонувавши в приймальню ТРК «Львів», сайт «Суспільне мовлення» як звичайний глядач отримав пояснення: «Сайт не може помістити всіх програм». Того ж дня новини о 18:00 засвідчили, що у Львівській області гарячих тем не було, а один із сюжетів просто вразив «актуальністю». Йшлося про виставку марципанів, відкриту, до слова, ще 23 червня. А в новинах на ТРК «Львів» про неї розповіли ввечері 8 липня.

Одразу після новин о 18:20, не перебиваючи рекламою чи оголошенням, замість анонсованого «Мультфільму» включили виступ мера Львова Андрія Садового. Він розповів про незаконні забудови в місті й про свої чиновницькі плани. Садового не запросили в програму, де можна було б обговорити тему незаконної забудови з гострими запитаннями. Владі, наче так і належить, дали слово замість мультиків, одразу після новин.

Одне з пояснень такої необґрунтованої зміни в програмі можна знайти в інтерв’ю з завідувачем відділу планування та випуску програм Вадимом Лавровим: «Літній період — це той період, коли кожна людина, кожна душа бажає свята, відпочинку, спокою, розваги. Тому в ефірі найактивніше місце займають розважальні програми. Це безпосередньо програма “Доброго ранку, Львове”, концерти, шоу, дитячі програми».

За його словами, глядачі можуть зателефонувати в студію й поставити запитання під час таких прямих ефірів «Доброго ранку, Львове» (7:00–09:30), SMC (14:15–15:20), «Вечір у Львові» (19:15–20:15). Тобто лише в форматі святкової атмосфери.

До речі, під час новин ведуча запропонувала стежити за життям Львова на їхньому оновленому сайті http://www.lviv.tv/, який і справді має пристойний дизайн, більш-менш активну стрічку новин, розшифровані програми в форматі «Статті» та «Інтерв’ю». Також є пояснення, що «державні телерадіокомпанії після реорганізації вже офіційно, з 28 вересня, працюють як філії НТКУ». Однак стосовно того, що реформа триває, і в кінцевому результаті ТРК «Львів» має стати частиною суспільного мовлення, навіть натяку немає. Напевно, тому що з 12 програм власного виробництва більшість — дитячі й розважальні, немає різнобарв’я, свободи думок. Тож телерадіокомпанії краще на цьому не акцентувати уваги. 

Серед львів’ян ТРК «Львів» не популярна. «Новини дивлюся на інших каналах. З моєї великої родини одна бабуся на пенсії часом дивитися ТРК “Львів”, і то здебільшого концерти українською», — заявила «Суспільному мовленню» львівська студентка факультету журналістики Наталя Гелета.

«ТРК “Львів” застряг у минулому. Що їм скажуть, те й знімають. Ніякі гарячі теми не піднімаються. Одна з причин — малі заробітні плати. В журналістів немає мотивації шукати ексклюзив і добиватися об’єктивної правди чи то в репортажі, чи у прямому ефірі», — поділилася враженнями тележурналістка зі Львова Леся Білик.

Наприклад, у Німеччині абонентська плата за перегляд суспільного мовника становить 18 євро на місяць. Чи погодяться львів’яни щомісяця платити бодай по 50 гривень за перегляд ТРК «Львів»?

У Чернігові бунт не спрацював

Приблизно таке ж мовчання у відповідь можна почути і в Чернігові щодо телерадіокомпанії «Сівер-центр». Хоча «Чернігівська регіональна дирекція» серед 15 програм власного виробництва пропонує на колір і смак по передачі. Тут є й казки, й інтелектуальні ігри, й новини, й інформаційно-аналітичне ток-шоу, й навіть програма для дачників.

На одній із програм зупинімося детальніше. Програма «На сільських перехрестях» авторки й ведучої Тетяни Ільчук анонсує, що вона «всебічно і різнопланово висвітлює актуальні питання і проблеми життєдіяльності агропромислового комплексу області». Актуальні питання — це якраз те, що б мало насамперед цікавити суспільство. Та після перегляду кількох програм можна дійти висновку, що всі сільські стежки зводяться до різного роду святкувань — фестивалів, ярмарок, студентських концертів, виїзних засідань райдержадміністрації на зразкову ферму, з’їзду ветеранів. До речі, одна з програм про село була присвячена Дню захисту дітей, а головними її спікерами стали голова Чернігівської райдержадміністрації Віктор Корж і начальник служби у справах дітей райдержадміністрації Анатолій Усик.

Тяжіння до зони комфорту як журналістів, так і гостей різного калібру — від народних депутатів до підприємців — спостерігається і в інших програмах.

Цікаво, що «Сівер-центр» на своєму сайті ознайомлює з реформами України, які тривають із 2015 року. У довгому списку є опис судової реформи, децентралізації, реформи системи національної безпеки та оборони… Одним словом, усіх реформ, окрім двох, які по праву можна вважати найбільш успішними, — Нацполіції та Суспільного мовлення.

На сайті детально описується цифрове телебачення. «Сівер-центр» транслюється в цифровому форматі 24 години на добу. Також є роз’яснення, «що дає цифрове мовлення суспільству». Є надія, що рано чи пізно аналогічний розділ на сайті буде також про суспільне мовлення. Та для цього на телерадіокомпанії має відбутися низка змін.

Одна з них — відсутність цензури і дружна співпраця з райдержадміністрацією. Підкреслимо, ще 27 березня цього року співробітники Чернігівської обласної державної телерадіокомпанії «Сівер-центр» заявили про існування цензури.

«На жаль, ми державна телекомпанія, тому у нас проводилася державницька політика. Ми не незалежна компанія, як 5 канал, “1+1” і ТВі, де журналісти могли собі дозволити під час Революції Гідності говорити вільно. Якщо б із працівників ЧОДТРК хтось щось би говорив, то була б цензура. Звичайно, все б викреслювали», — інтернет-видання «Чернігівщина: події і коментарі» цитує слова головної редакторки відділу телебачення Валентини Косенко, сказані 27 березня на прес-конференції в дискусійному клубі «Експертна думка».

За кілька днів до того до кабінету гендиректора Аркадія Білібаєва, якого призначили за часів Януковича, прийшли обурені представники чернігівської громади. Вони вимагали від керівника написати заяву про звільнення. Їхній бунт був викликаний необ’єктивним висвітленням життя громади та подій, що відбулися в області та країні під час Революції гідності.

«Аркадій Білібаєв зробив те, чого вимагала громада, але згодом свою заяву відкликав, пояснивши, що написав її, перебуваючи під певним тиском», — передає «Чернігівщина: події і коментарі».

Аркадій Білібаєв — досі виконавчий директор «Сівер-центру».

Миколаїв на порозі змін

Національна телекомпанія України «Миколаївська регіональна дирекція» спершу викликала заніміння. Спробувавши знайти сайт телерадіокомпанії, «Суспільне мовлення» натрапило на незрозумілу веб-сторінку. На сайті завантажено перелік програм телеканалу «Миколаїв» і герої програм.

Гендиректор «Миколаївської регіональної дирекції» Ярослав Індиков пояснив нам, що це старий сайт, який закрили, а новий на порозі запуску.

«Коли в 2014-му я прийшов у якості директора на Миколаївську ОДТРК, грошей на редизайн сайту не було. Ми закрили старий сайт, який працював останні два роки. Самі розробили новий. Правда, з початку року ніяк його не запустимо. Все рухається в потрібному напрямку, просто досить повільно. Зараз переносимо базу з одного на інший. Це технічні питання», — розповів Ярослав Індиков.

За його словами, вже наприкінці липня слід очікувати на новий сайт. Він має бути розгалужений і різноманітний. На запитання, чи буде на сайті інформація про створення суспільного мовлення, посилання на закон і статті, Ярослав Індиков зізнався відверто, що не знає концепції суспільного: «Якби я сам мав розуміння про суспільне мовлення, я б, звичайно, це зробив. Ніхто нам, керівникам філій, зрозумілу відповідь щодо концепції не дає. Мої колеги з інших областей кажуть, що працюють у форматі суспільного мовлення. Та це лише викликає іронію в керівництва НТКУ».

Гендиректор ТРК «Миколаїв» запевняє, що відколи він на каналі, ніяких замовних матеріалів немає. «Кожен із нас намагається робити телебачення таким, яким він вважав би за необхідне бачити суспільне мовлення. Нам кажуть, що прийде суспільне мовлення і зробить обласне телебачення незалежним від губернатора. Два з половиною роки тому, коли я прийшов на Миколаївську ОДТРК, мені вистачило одного дзвінка до голови Держкомтелерадіо Олега Наливайка, щоб зрозуміти — немає ніякої залежності. Ми працюємо згідно з законом», — зазначив Ярослав Індиков.

Гендиректор телеканалу «Миколаїв» як взірець контенту суспільного мовлення наводить ток-шоу «КонтрАргумент», яке виходить щочетверга о 19:30 у прямому ефірі.

«Я даю своїм співробітникам настанову — будьте максимально різкими. Не відходьте від гострих і відвертих питань, навіть якщо гості, особливо чиновники, не хочуть відповідати. “КонтрАргумент” — дві години в прямому ефірі, настільки відверто, наскільки можливо. Це інструмент прямої дії, де чиновники і громада домовляються про вирішення проблем у прямому ефірі», — додав Ярослав Індиків, який є також одним із ведучих ток-шоу.

Наразі єдине джерело, де можна переглянути архівні записи, — це youtube-канал телеканалу «Миколаїв».

Донецьк здаля й на позитиві

Про те, що відбулося з Донецькою ОДТРК за останні три роки, найкраще можна дізнатися з «Літопису», нині опублікованjuj на новому сайті телерадіокомпанії — «До ТеБе»: «Протягом 60 років обласне телебачення виходило в ефір під різними логотипами. Останнім був “27 канал”. Він працював до захоплення телевізійного центру проросійськими бойовиками 27 квітня 2014 року. Після цього обласне державне телебачення не функціонувало 10 місяців.

З 27 лютого 2015 року Донецька обласна державна телерадіокомпанія під логотипом “До ТеБе”відновила телевізійне мовлення з Краматорська в тестовому режимі. Завдяки організаційно-творчій допомозі колег з інших регіонів України вдалося сформувати цілодобову сітку мовлення».

Оскільки історія телерадіокомпанії писалася з нуля, коли вже в Україні на повну тривала робота над суспільним мовленням і стояло питання, чи включати в реформу Донецьку ОДТРК, «До ТеБе» майже відразу після створення стало філією НТКУ.

«У жовтні 2015 року Донецька обласна державна телерадіокомпанія в рамках створення в державі суспільного мовлення перетворена на Донецьку регіональну дирекцію Національної телекомпанії України», — повідомляється на сайті «До ТеБе».

У Донецьку на базі колишньої ОДТРК транслюється «Первый Республиканский» і радіо «Республика», створені сепаратистами. Сюжети «Новостей Донецкой республики» і «До ТеБе» часто перегукуються.

Днями Краматорськ святкував другу річницю визволення від бойовиків. «До ТеБе» в новинах подав інформацію про святковий парад і відео з вечірнього концерту Джамали. «Первый Республиканский» переробив новину під свій формат, із тими ж фото й відео, але з кардинально протилежним текстом. «Бандерівці Донбасу провели святкову ходу з нагоди захоплення Краматорська», — під таким заголовком у Донецьку подали концерт Джамали.

Насправді ані сайт «Первый Республиканского», ані «До ТеБе» не відбивають реального життя Донбасу тут і тепер. У перших все базується на російській пропаганді, у других — на хвилі позитиву. Більшість новин в обох випадках написані з київських або інших офіційних джерел — з посиланням на СБУ, прес-службу Президента України, дані поліції тощо.

На сьогодні «До ТеБе» має 13 власних програм. Як для регіону, в якому тривають бойові дії і більшість населення виїхало, журналісти прикладають надзусилля, аби щотижня зробити неординарну історико-культурну чи туристичну програми. Наприклад, розважальну програму про гарну природу та українські традиції Донеччини «Твоя Батьківщина».

Часто їх виручають гості зі столиці. Адже впродовж останніх двох років у містечках Донбасу регулярно проходять виїзні музично-літературні фестивалі. Завдяки активності Києва «До ТеБе» присвятило по програмі львівському історику Ярославу Грицаку та київській поетці родом із Луганська Любі Якимчук.

Більш-менш можна зрозуміти, чим живе Донбас, із програми «П'ять запитань до влади». Ведучий Ілля Суздалєв щовівторка запрошує у студію керівників облдержадміністрації, очільників державних установ, від яких напряму залежить, наскільки та як швидко зміниться життя Донеччини. Завдання проекту — «дізнатися у можновладців регіону від кожної сфери, що конкретно вони роблять для людей». До гостей телекомпанії ведучий не строгий, і частіше дає можливість висловитися, аніж «загнати у глухий кут».

Дещо відвертішою можна вважати програму «Віч-на-віч. Павло Жебрівський». Щоп’ятниці голова облдержадміністрації спілкується з мешканцями регіону через телеекран. Це дає Донбасу відчуття, що люди залишилися не самі на себе і що влада до них прислухається.

1 липня на півдні Донеччини в ефірі цілодобово запрацювала радіостанція «Голос Донбасу». В ефірі говорять тією мовою, якою спілкується донецька громадськість. Здебільшого порушують проблеми переселенців, які виїхали у Краматорськ із окупованої території або повернулися додому з інших міст. Перевага «Голосу Донбасу» над телеканалом «До ТеБе» в тому, що політика редакції не зосереджена на позитивних сторонах та уникненні стресових ситуацій. В радіоефірі обговорюють те, що болить, замовчувані у відеосюжетах конфлікти. Майже щодня в ефір телефонують донеччани, які у відчаї, не знають, де жити, у прямому розумінні плачуться на владу, яка їх позбавляє життя. Це і є слово правди з народу, яке передбачає суспільне мовлення.

Суспільне мовлення? Яке суспільне мовлення?!

Отже, Львівська й Чернігівська філії НТКУ ще в зародку суспільного мовлення. Актуальність часто вчорашнього дня, якщо не минулого тижня. Влада й журналісти у дружніх стосунках. Критику керівництва й гострі запитання для чиновників залишають приватним телекомпаніям. Самі ж перебувають у комфортній зоні, адже на часі відпустки, і краще зберігати спокій і годувати глядача розважальними програмами.

Телеканал «Миколаїв» робить спроби наблизатися до суспільного мовлення. Та доки не буде запущено новий сайт, про цю філію важко скласти уявлення.

Хотілося б порадіти за телеканал «До ТеБе». Та їхня хвиля позитиву в новинах та уникання тем війни викликає в місцевих глядачів багато запитань, які залишаються без відповіді. Водночас радіо «Голос Донбасу» впритул наблизилося до суспільного мовлення.

Ольга Жук