Руслан Пахомов: Наш ньюзрум — це серце 34-го каналу
Дніпропетровський 34 канал має у складі власників і великий комерційний холдинг «Медіа Група Україна» (представляє кіпрську компанію Media Holding Limited, що володіє майже 68%) та Дніпропетровську міську рада (32%). За словами керівництва, наразі основне фінансування мовника здійснює саме медіа група.
Минулого року канал отримав супутникову ліцензію. А цього року нового керівника та зміни у програмному наповненні.
У березні генеральним директором каналу став Руслан Пахомов, який також очолює підрозділ холдингу «Регіональна медіа група». До її складу, окрім 34-го каналу, входять також «Донбас» (Донецьк) та «Сигма» (Маріуполь).
34-й канал орієнтується на глядачів з активною громадською позицією, старших 25 років. Саме тому, на початку сезону була закрита низка розважальних проектів. А натомість підсилене інформаційне мовлення. Тепер щодві години на каналі виходить випуск новин у прямому ефірі. Також з’явився слот журналістських розслідувань і навіть власний продакшн документальних фільмів.
Сайт «Суспільне мовлення» продовжує серію інтерв'ю з керівниками комунальних телерадіокомпаній. Ми поспілкувалися з директором столичної телекомпанії «Київ» Світланою Криворучко, генеральним директором телерадіоагентства «Новий Чернігів» Ольгою Капустян, директором Івано-Франківської міської комунальної телерадіокомпанії «Вежа» Оленою Третяк, генеральним директором Івано-Франківського обласного телебачення «Галичина» Ольгою Бабій, директором Ладижинського міського комунального радіо Галиною Данилівською, директором Южненського комунального підприємства - студія «МіГ» Елладою Литвинчук, директором каналу «Вільногірськ» Гаяне Носач, директором «Сокалі» Миколою Пасько, директором «ТБ-Бердянськ» Вікторією Горбатко, директором комунального ЗМІ Переяславщини ТРК «Альта» Олегом Ярмоленком, директором Вінницької муніципальної телекомпанії «ВІТА ТБ» Іриною Форманюк, директором радіоредакції «Слово» в м. Борислав Тетяною Шереметою, директором Криворізької «Рудани» Іриною Некрасовою. На черзі – інші міста.
– Руслане, як змінився 34-й канал після того, як ви його очолили?
– Канал постійно оновлюється, росте і це не є тільки заслуга моя чи мого попередника Юрія Сугака, насамперед, це завдяки дуже сильному та професійному колективу. Всі рішення, питання та ідеї ми ретельно обговорюємо та приймаємо спільне рішення.
- Весною 34-й канал змінив програмну концепцію, визначивши для кожного дня тижня окремий жанровий розподіл програм. Які результати дали ці зміни?
– Ці зміни були обумовлені необхідністю зробити свою діяльність більш прозорою для Національної ради та легше проходити чергові та позачергові моніторинги. Така практика успішно працює на деяких національних телеканалах, ми просто перейняли їх досвід. Наразі Національною радою була прийнята спрощена форма програмної концепції, яка дозволяє мати більш-менш гнучку сітку мовлення, тому ми знову повернулись до однієї програмної концепції на всі дні тижня.
- Як відреагувала на них аудиторія?
– Саме ці зміни були скоріше адміністративними, тому не можна казати, що аудиторія відреагувала саме на них. Реакцію аудиторії, втілену у зростанні рейтингових показників, ми отримали як відповідь на якісні зміни в сітці мовлення, а саме – ми закрили частину проектів, здебільшого розважальних, які не були ефективними з точки зору телеперегляду, та суттєво збільшили своє інформаційне мовлення. Тепер кожні 2 години ми маємо випуск новин у прямому ефірі, слот якісних журналістських розслідувань о 21:00 та власний, поки що невеликий, продакшн документальних фільмів.
- На яких глядачів ви зараз орієнтуєтесь, формуючи програмний продукт? Як працюєте з аудиторією, вивчаєте її уподобання?
- Ми орієнтуємось на людей старших 25 років, людей, які хочуть отримувати найактуальнішу інформацію та її детальний аналіз, людей, які хочуть брати активну участь в громадському житті регіону. Саме для них ми збільшили щоденну кількість новин та постійно працюємо над актуальністю та якістю сюжетів. Для них сітка наповнена динамічним вертикальним контентом, на кшталт документальних циклів та гостросюжетних серіалів. Аналізувати вподобання аудиторії нам, як і багатьом на ринку, допомагає інформація, яка щоденно надається Індустріальним телевізійним комітетом (ІТК) та компанією Nielsen. Ми вивчаємо показники телеперегляду, робимо зміни, потім знову аналізуємо реакцію аудиторії – це постійна робота над помилками. Звичайно, що деяку корисну інформацію нам вдається отримувати й традиційним шляхом – люди дуже часто дзвонять до нас, щоб перепитати якусь інформацію, чи подякувати, або навпаки пожалітися на обраний нами контент.
- Якою є концепція вашого нового сезону? Які нові проекти з’явились в ефірі?
– 34-й телеканал амбіційний, динамічний та авторитетний регіональний телеканал. Канал для тих, хто прагне бути сильним, вольовим, успішним, має свою точку зору на події в місті і країні, хоче бути в центрі подій і дізнаватися про них першим, створювати події і брати участь в них. Ця частина нашої стратегії є невід’ємною частиною концепції нового сезону.
Вже з'явився цикл документальних фільмів «Всупереч», небагато національних телеканалів йдуть на запуск власного документального виробництва. Також у новому сезоні ми готуємося до запуску ще одного спільного продакшена РМГ, який на даний момент об'єднує виробництво 4 проектів, яких саме, побачите в новому сезоні.
- На вашу думку, яких проектів зараз найбільше потребує ваша аудиторія?
– Наша аудиторія потребує більше важливої інформації, аналізу, драйву. Глядач хоче у всьому розбиратися. І ми в цьому напрямку працюємо.
– Чи не найбільш потрібний продукт регіональних та місцевих телекомпаній – це новини. Як змінився формат ваших інформаційних програм за останній рік? Які теми і сюжети наразі найбільш актуальні?
– Є специфіка регіональної аудиторії. В першу чергу наш глядач потребує новин. Йому важливо і цікаво, що відбувається саме у його регіоні, місті, сусідньому дворі. Це більше, є специфіка саме дніпропетровського глядача. Дивлячись регіональний канал, наші мешканці не сприймають новини національного, загальноукраїнського значення. Їм важливо знати та розуміти, чим живе саме їхня громада: як домогтися встановлення лічильників, як ремонтуються покрівлі будинків, що загрожує тим, хто своєчасно не пиляє аварійні дерева та таке інше.
Ми добре розуміємо, чого потребує наш глядач – оперативних, гарячих, свіжих новин. І ми даємо такі новини.
Саме на інформаційному мовленні ми робимо акцент зараз. На сьогодні ми збільшили кількість випусків програми новин «Деталі». Зараз із повторами маємо їх 9! З серпня почали працювати денні випуски новин о 14.30 і 16.30. Вони мають хронометраж 10 та 15 хвилин відповідно. Це найсвіжіші новини з життя країни, регіону, міста. Наповнюємо їх в основному короткими формами, анонсуючи, що більше новин буде вже у вечірніх випусках. Майже із самого початку денні випуски мають непогану частку – у середньому 3,5-4%.
Ми пишаємось тим, що одними з перших з регіональних каналів запустили підсумковий випуск новин такого рівня, як його мають національні канали. «Деталі – підсумки» виходить у неділю у прямому ефірі. Головним чином піднімаємо теми, якими живе місто та регіон протягом тижня. Окрім місцевої специфіки, звертаємо увагу на загальнонаціональні теми та їх вплив на життя області й її мешканців.
– Наскільки ваші проекти дорогі у виробництві?
- Якщо порівнювати з національними каналами, то це, звичайно, набагато менші витрати. Більшість наших проектів виходять у форматі live, і це зменшує вартість виробництва.
- Який продукт ви купуєте? І який відсоток у вас власного і купленого контенту?
– Наразі співвідношення власного та закупного контенту у нас від 7-ми до 17 годин, тобто 30% контенту ми виробляємо самостійно, 70% – закупівля. З цих 70-ти – 40% припадає на контент національного виробництва, а 30% на іноземний. Здебільшого це детективні серіали виробництва США, чи ЄС (особливо скандинавські) та документальні цикли. З національного продукту так само беремо серіали чи, якщо вдається, художні фільми, та розважальні проекти.
– Наскільки у вас великий колектив? Як побудована робота у ньюзрумі?
– Наш колектив – це близько 140 людей. Як для регіонального каналу – то це не мало!
Основу нашої команди складають журналісти-інформаційники. За останній рік до нас прийшло чимало молодих журналістів, які бачать власний розвиток саме у нашій команді.
Водночас важливо, що поряд з молодими журналістами, маємо і досвідчених, готових навчати.
Наш ньюзрум – це серце 34-го каналу. Це механізм, який працює без збоїв. Це чітка ієрархія розподілу обов'язків, та водночас – відсутність головного та підлеглого. Усі та кожний працюють на єдиний результат і вдень, і вночі, часто навіть без вихідних.
Звісно, ми маємо чітко розписані функціональні обов'язки, де є шеф – редактор новин, продюсер, випускові редактори та ведучі, які працюють позмінно. Але, коли йдеться про форс-мажорні ситуації, наша команда працює уся разом!
– Як ви працюєте з кадрами, чи відбувається у вас обмін кадрами із загальнонаціональними каналами?
- Обміну кадрами із загальнонаціональними каналами ми зараз не маємо. Але робота у межах великої «Медіа Групи Україна» дозволяє нам обмінюватися досвідом із національним каналом. Наших журналістів ми постійно відправляємо на стажування на канал «Україна». Йдеться про роботу і у ньюзрумі, і у продакшені телеканалу.
- У Дніпропетровську досить багато потужних місцевих каналів. Кого ви вважаєте своїм основним конкурентом? Наскільки відмінна у вас структура аудиторії?
- Насправді для нас усі регіональні та місцеві мовники є конкурентами, ми пильно стежимо за їхньою діяльністю, іноді буває навіть співпрацюємо. Це і 11-й, і 51-й, і 9-й, і 27-й телеканали. У кожного є свій, відмінний від інших, стиль та шлях розвитку. Звичайно, що за аудиторією певною мірою ми перетинаємось, але з огляду на те, що усі телеканали працюють на ринку вже майже 20 років, навряд чи можна казати, що ми відбираємо аудиторію один в одного. Скоріше за все певне зростання можна отримати за рахунок національних телеканалів. І нам це вдається.
- Які нові завдання та виклики ви ставите перед 34-м каналом?
– Звичайно, не зупинятися. Частка телеканалу повинна зростати. Зовсім скоро на нас чекає рестайл каналу. Це і зміна логотипа, і нове оформлення не тільки ефіру але і всіх проектів. Буде цікаво.
- Що є найпершим джерелом прибутку: дотації, інвестиції, продаж реклами? Дніпропетровська міська рада є власником 32% каналу. Який річний бюджет вона виділяє телекомпанії? І як він співвідноситься з коштами від рекламної діяльності та інвестиціями від холдингу «Медіа Група Україна»? Чи вийшов 34 канал на самоокупність?
- 34-й канал є дотаційним, і 100% інвестування здійснює «Медіа Група Україна». Дніпропетровська міська рада канал не фінансує, хоча окремі депутати задля свого власного PR під час засідань озвучують якісь мільйонні суми, які міськрада, начебто, виділяє телеканалу. Наразі рекламний ринок сильно впав навіть у гривневому вираженні, а частина видатків залишилась прив’язаною до валюти, що безумовно сильно вплинуло на об’єм необхідних каналу дотацій.
- Хто є ваші основні рекламодавці? І як змінився місцевий рекламний ринок за останні роки? І наскільки потужна конкуренція?
– Нашими головними рекламодавцями є великий, середній і малий регіональний бізнес. Зараз ведемо переговори з національними агентствами.
- Як ви оцінюєте законопроект про мовлення громад Держкомтелерадіо? І чи потрібно залишати місцевим радам право засновувати телеканали?
- Таке право у них, безумовно, може бути. Але до створення каналів треба підходити дуже виважено. Необхідно стратегічно розраховувати видатки і доходи таких телеканалів і до їх створення чесно відповісти собі на питання, чи здатна місцева рада забезпечити їх якісне фінансування, щоб глядач міг отримувати якісний продукт, тому що, якщо такого фінансування не буде, то вийде так, що цей канал забере собі певну частоту, що є обмеженим ресурсом, а потреби аудиторії не задовольнить. При цьому хтось інший буде спроможний задовольнити ці потреби, але йому вже не дістанеться частоти, і він не зможе розпочати мовлення.
- Як ви бачите майбутнє вашого каналу в контексті цифрової реформи? Який шлях для місцевих мовників є найбільш оптимальним?
- Бюджети регіональних каналів невеликі. Каналам досить важко оплачувати послуги за ефір аналогового і цифрового мовлення. Чим швидше держава перейде на цифрове мовлення, тим швидше видатки телеканалів зможуть перерозподілитись, і замість того, щоб фінансувати послуги з доставки сигналу, будуть спрямовані на створення нового національного контенту.