Донецька обласна державна телерадіокомпанії (ДОДТРК) відновила мовлення 27 лютого 2015 року, після 10 місяців мовчання. Все обладнання компанії та її приміщення в Донецьку були захоплені ще 27 квітня 2014 року бойовиками й нині використовуються сепаратистським «Первым республиканским каналом», який виходить в ефір на 27-му телевізійному каналі в Донецьку — основній частоті, на якій у минулому мовила ДОДТРК. Сама ж ДОДТРК з грудня 2014 року де-юре, а згодом і де-факто розташувалася в Краматорську Донецької області. Телеканал ДОДТРК до окупації мав назву «27 канал», натомість нині компанія виходить в ефір під назвою «ДоТБ».

Як розповів генеральний директор ДОДТРК Віктор Підлісний, компанія досі не отримала передбаченої урядом фінансової допомоги від держави на відновлення своєї роботи. Так само немає обіцяної підтримки від міжнародних і волонтерських організацій. Утім, співробітники ДОДТРК використовують власні засоби для виготовлення контенту. Компанії ComТеl і «ТВ-проект» надали в користування передавальне обладнання. Інші обласні телерадіокомпанії, а також «Громадське телебачення Донбасу», «Громадське радіо», «Радіо Свобода» і Deutsche Welle допомогли наповнити сітку мовлення, давши дозвіл на використання своїх програм. Також ДОДТРК транслює низку програм виробництва, збільшуючи їхню кількість.

Поступово ДОДТРК виходить на повноцінний формат щоденного інформаційного мовлення. Компанія вже запустила низку проектів, серед яких програми про переселенців, міліцію, етнографію, а також інформаційна програма «Новини ДоТБ». Ще сім проектів у роботі.

Про нинішнє становище Донецької ОДТРК — в нашому інтерв’ю з Віктором Підлісним.

– Пане Вікторе, розкажіть, на яку територію зараз мовить ОДТРК, скільки годин на добу? Де ловить сигнал?

– Мовлення ведеться практично на всю підконтрольну українській владі територію Донецької області як в аналоговому форматі, так і в цифровому. Також частково охоплюються тимчасово окуповані території, наприклад, Новоазовський район.

Ми відновили телевізійне мовлення 27 лютого о 16:45. Розпочали з Красноармійська та Маріуполя в аналоговому форматі. Тоді ж нас включив і «Зеонбуд» у цифровій ефірній мережі на п’яти передавачах — у Краматорську, Артемівську, Костянтинівці, Красноармійську, Маріуполі. У вересні ми розпочали аналогове мовлення у Волновасі, а в жовтні — у Світлодарську. Зараз очікуємо на дозвіл Нацради з питань телебачення і радіомовлення на тимчасове аналогове мовлення в Краматорську, адже Донецька ОДТРК ніколи не мала аналогової ліцензії на це місто.

Що стосується радіо, то програми Донецької ОДТРК транслюються на хвилях Всесвітньої служби радіомовлення України (підрозділ Національної радіокомпанії України. — Ред.): на середніх радіохвилях їх можна почути аж до Уралу. А спільно з «Громадським радіо» ми мовимо на своїх відрізках часу в проводовій мережі, де транслюємо випуски програми «Хроники Донбасса».

– Яке обладнання на даний момент є в компанії? Чого бракує? Чи вдалося вивезти обладнання з окупованих територій? Чи надали вам додаткові передавачі?

– Абсолютно все обладнання й устаткування було захоплено сепаратистами 27 квітня 2014 року. На даний момент мовлення і вся діяльність компанії здійснюється виключно завдяки добрій волі і самовідданості її працівників, які використовують для створення програм власні засоби. Це не телевізійне обладнання, а саме засоби, але ними вдається робити класний сучасний продукт. Ми вийшли практично на повноцінний формат щоденного інформаційного мовлення, яке складається з оперативної інформації, отриманої з усіх частин області, запустили цілу низку тематичних циклових проектів про минувшину, сьогодення й майбутність нашого краю.

Безсумнівно, без допомоги наших партнерів — компаній ComТеl і «ТВ-проект», які надали в користування під чесне слово передавальне обладнання — вихід в ефір був би неможливим. Без розуміння й підтримки компаній «Зеонбуд», «Теленексус», Концерну РРТ, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Державного комітету телебачення і радіомовлення не вдалося б відновити мовлення з абсолютного нуля. За це всім велика подяка. А ще подяка побратимам — генеральним директорам обласних телекомпаній. Усі просто надзвичайні молодці, підтримали одразу. Скинулися всім, чим змогли, надали свої найкращі програми, чим сприяли створенню прообразу майбутнього суспільного мовлення. Контенту виявилося набагато більше, ніж ефірного часу. І все безкоштовно.

– Яку фінансову підтримку ви отримали від держави? Хто ще фінансово вас підтримує?

– Ніякої фінансової підтримки ні від держави, ні від інших організацій Донецька ОДТРК не отримала. Навіть мізерні обіцяні кошти на придбання обладнання, які були неодноразово озвучені на всіх високих рівнях, так до нас і не дійшли. Все, як і обіцянки міжнародних і волонтерських організацій, залишаються в площині розмов і обіцянок.

Донецька адміністрація коштів також не виділила. Про неї окрема розмова. Про її активну «турботу» в справі розвитку ОДТРК можна писати детективні романи. Але нехай те залишається на совісті людей, які вміють лише шукати неіснуючі недоліки, шпиняти безпричинно та ставити палиці в колеса. Їхню роботу в регіоні ми теж оцінюємо по ділах їхніх. Без пієтету.

– Скільки людей працює в компанії? Скільки з них працювали в Донецьку й переїхали на нове місце? Чи залучили нових працівників? Скільки залишилися працювати у т.зв. «ДНР»?

– До захоплення в Донецькій ОДТРК працювало 253 працівники. Переважна більшість із них залишилася в Донецьку. На сепаратистів, за нашою інформацією, працює більше двадцяти осіб, у тому числі беруть участь у бойових діях. 178 осіб звільнилися за власним бажанням у період припинення діяльності компанії. Доля 59 досі невідома. До Краматорська, де сьогодні базується ДОДТРК, приїхали і приступили до роботи всього 14 колишніх працівників. У київській ефірній і монтажній апаратних працюють двоє колишніх фахівців. Штат сьогодні ще в стані формування і налічує 118 осіб.

– Чи виплатили вашим працівникам заробітну плату за 2014 рік за місяці вимушеного не з їхньої вини простою? За який період?

– Відшкодування колишнім працівникам не виплачувалося у зв’язку з повною відсутністю звітної документації як по відділу кадрів, так і по бухгалтерії, а також через дуже складну процедуру підтвердження особами первинних документів, що не давало змоги законним шляхом вчинити належне.

– Розкажіть про сітку мовлення. Які програми транслюєте? Які з них власного виробництва, які програми надають інші мовники?

– Пріоритетним у сітці телеканалу є інформаційне мовлення. Організовано його за безпосередньої допомоги обласних державних телерадіокомпаній, а також грантових та громадських організацій. Інформаційний день починається з випусків спільної програми з «Громадським радіо» («Хроники Донбасса») — 10 випусків на добу. Ми їх транслюємо не лише в проводовій радіомережі, а й у телевізійному ефірі. Протягом дня розміщується рухомий рядок актуальних новин власного виробництва, який постійно оновлюється.

На даний момент в ефірі каналу три проекти, вироблені в Краматорську: культурологічна програма «Подорож у часі», соціальна про переселенців «Жити наново», про міліцію з погляду тих, кого вони захищають, — «Зворотній погляд». Також в ефірі виходять інформаційні випуски «Новини ДоТБ», які виробляються спільними зусиллями команди Краматорська та Києва. У створенні беруть участь також регіональні редакції Артемівська, Волновахи, Красноармійська, Маріуполя.

Команда Краматорська також готує такі проекти: «Територія М» — про молодь Донбасу, «КультПроСвіт» — про фольклор та етнографію краю, соціально-побутова програма «Вихід є!» — поради, як вирішити ту чи іншу проблему в умовах, далеких від ідеальних; публіцистична «П'ять запитань до влади». Команда, яка працює в Києві, готує програми «Агов, Земляки!» про донеччан, які розбрелися по всіх усюдах. Як влаштувалися, як їм живеться, які є проблеми і питання. Також у роботі проекти «Портрет на фоні вишиванки» — намагання осмислити, хто ж ми є насправді через знакові постаті сьогодення й роздуми людей різних професій, поглядів і вподобань та «Донбас — обличчя» — портрети знаних людей Донбасу від прадавніх часів і до наших днів.

– Як ви думаєте, якого контенту потребують глядачі вашого регіону?

– Регіон потребує позитивної інформації, конструктивного позитивізму. Перенасиченому матеріалами про війну, йому потрібно бачити мирне життя. Найбільше — це якісні програми про минувшину славного козацького краю від княжої доби, до нашого часу. Треба відкрити той благодатний пласт історії, який так старанно засипали відвалами з шахт. А вона, ця історія, є, і люди хочуть її знати.

– Який план розвитку компанії на найближчий час?

– Незважаючи ні на що, компанія розвивається за планом територіальних редакцій, які вже створені й успішно працюють у Краматорську, Красноармійську, Волновасі, Артемівську, Маріуполі. Це повноцінні, самодостатні творчі колективи. Таким чином ми економимо час і фінанси, отримуємо оперативність. Окрім того кожна група зі зйомки везе не лише матеріал для сюжету в новини, а й матеріал для сайту, фрагмент для радіо, інформацію для оперативного рядка. Наші територіальні редакції надсилають свої сюжети до Києва, де розташовані наші ефірна й монтажна апаратні, де ми зводимо докупи інформаційні випуски. Мобільні групи виконують і тематичні завдання для циклових програм.

– Що ви думаєте про процес перетворення ОДТРК на суспільне мовлення? Чи є у вас із цим труднощі?

– Процес перетворення ОДТРК на суспільне мовлення спинити неможливо, але потрібно індивідуально підходити до кожної компанії. У всіх є свої особливості. Стосовно Донецької, то оскільки ми на передовій, у нас є персональне завдання, продиктоване обставинами, і, враховуючи особливий статус регіону, правильно було б закріпити такий статус і за ОДТРК. До того ж проблемною для нас є відсутність усієї попередньої звітної документації, а також питання захопленого майна, яке перебуває на балансі компанії.

Головне — як ставитися до ситуації. Можна сидіти й чекати, поки все само собою якось «розрулиться», а можна зайняти іншу, активну позицію. Не розмовно-активну, а предметну. Наприклад, наші юристи розробили проект Статут ПАТ НСТУ і запропонували на обговорення всім зацікавленим. Розмірковуємо над новою моделлю стосунків між регіональною телерадіокомпанією і обласною владою. Як було раніше — не буде, це ясно. А як буде? Думаю, буде цікаво.