Світлана Криворучко: Унормування окремим законом мовлення громад — позитивний і дуже своєчасний крок
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Світлана Криворучко: Унормування окремим законом мовлення громад — позитивний і дуже своєчасний крок
Директор комунальної телекомпанії «Київ» Світлана Криворучко окреслює концепцію каналу як «бути максимально корисним глядачеві». Мовлення «Київ» розпочав 21 серпня 1995 року, й наразі має три чинні ліцензії — ефірну, супутникову та ефірну цифрову. Муніципальний канал мовить цілодобово, сім днів на тиждень практично на всю територію України.
Щомісяця канал отримує з бюджету близько 1 млн 750 тис. грн. Майже третина цих коштів іде на оплату передачі телевізійного сигналу та комунальні послуги, ще близько 530 тис. грн. — це податки при виплаті заробітної плати, решта — власне сама зарплата, яка для журналістів чи ведучих, за словами директора, складає близько 2500 грн. Але без цієї фінансової підтримки столичного бюджету телекомпанія просто не вижила б, зауважує Світлана Криворучко.
Ініціативу внормувати мовлення комунальних телерадіоорганізацій окремим законом — як мовлення громад — пані Криворучко вважає своєчасною у світлі створення суспільного мовлення. Що ж до суті проекту, то вона вважає, що не можна позбавляти такі ТРО права вести господарську діяльність, та підтримує можливість заснування телерадіоорганізації місцевою владою. «Місцеві ради — це представницький орган територіальної громади. На відміну від громадських організацій, місцеві ради представляють усіх без винятку громадян певної адміністративно-територіальної одиниці», — каже вона. Водночас зауважує, що обраний і призначений відповідно до встановленої процедури керівник телекомпанії повинен бути максимально захищеним від впливу окремих чиновників різного рангу, окремих депутатів усіх рівнів, їх груп та фракцій.
Водночас, на думку медіаюристів, законопроект містить дві взаємовиключні речі: те, що ТРК можуть створюватися громадськими організаціями, і друга, що вони створюються органами місцевого самоврядування. Зокрема, медіаюрист Інституту медіа права Ігор Розкладай вважає, що друга норма зайва.
Про телекомпанію «Київ»
– Пані Світлано, скільки років канал «Київ» працює в ефірі столиці? Як ви визначаєте формат каналу: інформаційний, просвітницький, інший? Скільки у вас годин мовлення? Скільки годин власного продукту? Яке покриття?
– Своє мовлення «Київ» розпочав 21 серпня 1995 року, тобто цьогоріч відзначаємо двадцятилітній ювілей. За ліцензією, ми інформаційно-просвітницький телеканал, також передбачено фільмопоказ. Однак ми врахували побажання Держкомтелерадіо щодо збільшення інформаційно-аналітичних програм в ефірі державних мовників і плануємо внести відповідні зміни в ліцензії. Мовимо ми 24 години на добу, сім днів на тиждень. Наразі телеканал виробляє близько 12 годин оригінального продукту щоденно (не враховуючи повторів). Окрім прямоефірних проектів, маємо лінійку іміджевих: «Служба порятунку», «Київські історії», «Місто добра», «Прогулянки містом», «Життєві історії». Надзвичайно пишаємося своїм «Ранком по-київськи».
Наш передавач повністю покриває територію Києва та області, супутник AMOS-2 — Україну та Європу. Крім того, канал «Київ» уклав близько 120 договорів із кабельними операторами в регіонах.
– Які канал «Київ» має ліцензії?
– Підприємство має три чинні ліцензії — ефірну, супутникову та багатоканальну (ефірну цифрову. — Ред.).
– Чи змінився формат ваших інформаційних програм після Революції гідності? Які теми й сюжети наразі найбільш актуальні? На вашу думку, яких проектів найбільше потребує столична аудиторія?
– Після Революції гідності телеканал «Київ» значно збільшив частку прямоефірних проектів. Ми завжди були каналом, що висвітлював проблеми столиці. Ми говорили про розбудову комунальної інфраструктури, розвиток мережі освітніх закладів тощо. Втім, реалії змусили нас піднімати значно ширше коло загальноукраїнських тем: додалася політика, економіка, події на сході України, міжнародна тематика, адже запит на таку інформацію в суспільстві є стабільно високим.
– Раніше всі муніципальні ЗМІ, серед них і канал «Київ», часто звинувачували в піарі влади, а опозиційним депутатам там місця не було. Подекуди доходило навіть до відкритої конфронтації. Чи мають зараз представники різних політичних сил доступ до ефіру телеканалу? Ви їх самі запрошуєте чи вони просять, щоб їх запросили?
– По-перше, не пам’ятаю, щоб телеканал мав якісь конфлікти з опозиційними депутатами. По-друге, в нашому ефірі є місце для всіх точок зору. Щоб кожен депутат Київради мав змогу донести свою позицію, ми в програмі «Громадська приймальня» започаткували рубрику «Депутатська приймальня». До прямого ефіру ми запрошували абсолютно всіх.
Так само частими гостями в наших прямоефірних проектах були народні депутати України, представники різних груп і фракцій. Для нас головне — актуальність проблеми. Запрошуючи гостя, ми орієнтуємось передусім на тему дня.
– Зараз триває виборча кампанія до місцевих органів влади. Чи оприлюднив канал розцінки на рекламу?
– Звісно, так! У газеті «Урядовий кур’єр» за 29 серпня 2015 року було надруковано розцінки телеканалу на політичну рекламу. Вартість 1 секунди — 4,55 грн з ПДВ.
– Чи виходитиме в ефір під час виборчої кампанії ток-шоу Рени Назарової?
– Принципова позиція телекомпанії: якщо хтось із облич каналу планує балотуватися в депутати, він має на час передвиборчої кампанії піти у відпустку. Рена мою позицію в цьому питанні цілком підтримує.
– Скільки у штаті телекомпанії працівників, скільки з них журналістів? Чи потрібна, на вашу думку, оптимізація? Які зарплати у журналістів, ведучих?
– У штаті телекомпанії 215 працівників, із них приблизно 60 журналістів, редакторів, ведучих. Враховуючи обсяг власного виробництва телекомпанії, оптимізація може відбутися тільки за умов зменшення власних проектів, а це, на мою думку, недоречно. Крім того, кілька років тому ми оптимізували структуру, скоротивши штат майже на третину.
Щодо заробітної плати, яку журналісти та ведучі отримують із місцевого бюджету, то вона регламентована відповідними постановами Кабміну і складає близько 2500 грн. (це з надбавками).
– За рахунок чого фінансується канал: міський бюджет, інвестиції, продаж реклами? Скільки цього року надійшло коштів зі столичного бюджету? І чи регулярні ці надходження?
– Щомісяця підприємство отримує з бюджету близько 1 млн 750 тис. грн. Майже третину цих коштів витрачаємо на оплату передачі телевізійного сигналу та комунальні послуги, ще близько 530 тис. грн. — це податки при виплаті заробітної плати, решта — власне сама зарплата. Затримок із фінансуванням немає.
– Чи вимірюєте ви якимось чином свою аудиторію? Складіть портрет свого глядача.
– На жаль, фінансова ситуація не дозволяє телеканалу замовляти та на повну використовувати піплметричні дослідження як власного ефіру, так і медійного простору загалом. Останніми роками вимушені практикувати точкові дослідження конкретних проектів. Щодо портрету, то ядром аудиторії телекомпанії є глядачі віком 35+, переважно з вищою освітою, без обмежень за рівнем доходів, територіально пов’язані з Києвом.
– Хто є вашими основними рекламодавцями? І як змінився місцевий рекламний ринок останніми роками?
– Наші рекламодавці — це охоронні компанії, виставкові центри, радіостанції, журнали, організатори концертів, спортивних змагань та святкових подій. Рекламний ринок останнім часом справді змінився не в ліпший бік. Порівняно з попередніми роками бюджети рекламних кампаній суттєво скоротились. І друга важлива особливість наших рекламодавців — це не великі загальноукраїнські компанії, а регіональні. І в них зараз теж не найкращі часи, тому ми, на жаль, не можемо похвалитися великими рекламними бюджетами.
– Якою є концепція нового сезону? Які нові проекти з’явилися в ефірі?
– Невдовзі плануємо запустити програму під умовною назвою «СТОП корупція», а також проект «Громадський контроль». У новому сезоні «Столичні телевізійні новини» виходять із 7:00 у будні та з 8:00 у вихідні. На час перегонів у «Громадській приймальні» з’явилася нова рубрика, яку умовно можна назвати «Політичний лікнеп». Загалом наша концепція — бути максимально корисним нашому глядачеві.
Про мовлення громад
– Зараз активно триває роздержавлення, впровадження суспільного мовлення. Як ви бачите майбутнє своєї телекомпанії в контексті цих змін? Чи пропонуватимете свої проекти на суспільне мовлення?
– Ми ще не обговорювали цього питання, але, думаю, нам є що запропонувати. Наприклад, «Київські історії» або «Служба порятунку» — це унікальні проекти, які були б цікаві загальноукраїнській аудиторії.
– Як ви оцінюєте законопроект про мовлення громад, що його розробив Держкомтелерадіо?
– По-перше, хочу сказати, що внормування окремим законом мовлення громад — позитивний і дуже своєчасний крок. Саме тому «Київ», мабуть, перший серед комунальних телевізійних каналів увів години суспільного мовлення. Проте очевидно, що проект, розроблений Держкомтелерадіо, потребує суттєвого доопрацювання. На мою думку, крім цілком слушних зауважень Нацради (зокрема, щодо реалізації норми про обов'язок громадських телерадіоорганізацій безкоштовно передавати офіційні повідомлення парламенту, президента й уряду, а також повідомлення про прийняті органами місцевого самоврядування важливі рішення), поза увагою залишилося дуже важливе питання — фінансування майбутніх мовників громад.
– Чи потрібно залишати місцевим радам право засновувати телеканали? Й чи можуть вижити такі ТРК, як ваша, без дотацій влади?
– Звісно, потрібно. Місцеві ради — це представницький орган територіальної громади. На відміну від громадських організацій, місцеві ради представляють усіх без винятку громадян певної адміністративно-територіальної одиниці.
Чи виживемо ми без дотацій влади? На даному етапі розвитку економіки — не виживемо. На жаль, надходження від господарської діяльності (передусім від розміщення реклами) місцевих комунальних мовників не дозволяють забезпечити всі витрати на життєдіяльність телеканалу.
– На вашу думку, які положення законопроекту потребують більш детального пояснення?
– Як я вже зауважила, основним питанням вважаю фінансування майбутніх суспільних мовників.
З одного боку, проект закону передбачає, що громадські телерадіоорганізації, які засновані органами місцевого самоврядування, є комунальними некомерційними підприємствами та мають статус неприбуткових юридичних осіб, з іншого — що діяльність громадських телерадіоорганізацій провадиться на принципах Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», який передбачає здійснення НСТУ власної господарської діяльності.
Тобто, якщо, на відміну від Національного суспільного мовника, місцевих мовників позбавити можливості заробляти бодай якісь кошти, за рахунок яких можна буде здійснювати частину поточних витрат та хоч якось збільшити, м’яко кажучи, не зовсім конкурентну заробітну плату, це в певному сенсі їх просто знищить. Адже ми самі заробляємо собі на оновлення декорацій, пальне, косметику чи одяг для ведучих; оплачуємо послуги інформаційних агенцій тощо. Зароблені гроші, зокрема, йдуть на премії та гонорари журналістам та редакторам — адже відповідні постанови Кабміну дозволяють фінансувати з бюджету платню на рівні близько 2500 тисяч гривень на місяць. Ви ж розумієте, що ми не знайдемо фахівців на таких фінансових умовах.
– Яким є ваше бачення основних принципів мовлення громад?
– На мою думку, є три основних моменти:
1. Обраний і призначений відповідно до встановленої процедури керівник телекомпанії повинен бути максимально захищений від впливу окремих чиновників різного рангу, окремих депутатів усіх рівнів, їх груп та фракцій.
2. Фінансування діяльності громадського мовника, зокрема його збільшення або зменшення, повинно бути максимально чітко, зрозуміло й прозоро регламентоване, щоб унеможливити будь-яке невмотивоване втручання в професійну діяльність телерадіоорганізації, її редакційну політику.
3. Правила обрання органів управління громадських мовників, зокрема наглядової ради та правління, а також їх взаємодія повинні бути прописані, знов-таки, максимально чітко і зрозуміло. Це дозволить запрацювати новому закону відразу після його прийняття, не втрачатиметься час на внесення якихось додаткових змін та доповнень або розробку додаткових внутрішніх положень.
– Яким ви бачите майбутнє каналу «Київ» у контексті цифрової реформи? Який шлях для місцевих мовників є найбільш оптимальним?
– Якщо ви маєте на увазі впровадження цифрового мовлення, то телеканал «Київ» отримав ліцензію на цифрове (багатоканальне) мовлення ще 2011 року й наразі успішно здійснює цілодобове мовлення в національній цифровій мережі.
Фото Павло Довгань
Серія інтерв'ю з керівниками комунальних телерадіокомпаній створена за підтримки спільної програми Європейського союзу та Ради Європи «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні».