25 серпня голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко підписав накази про припинення діяльності всіх обласних і регіональних державних телерадіокомпаній (ОДТРК), Національної радіокомпанії України, державної ТРК «Культура» та студії «Укртелефільм» шляхом приєднання до Національної телекомпанії України. Відповідно до наказів буде створено комісію з реорганізації телерадіокомпаній та затверджено її персональний склад; кредитори можуть протягом двох місяців заявити про свої вимоги, а їх розгляд здійснюватиметься у визначеному законодавством порядку. ТРК мають припинити свою діяльність до 15 листопада 2015 року.

2 вересня відбулася закрита нарада керівництва НТКУ з генеральними директорами ОДТРК щодо виконання наказів про припинення діяльності ОДТРК і перетворення їх на філії НТКУ. Перший заступник гендиректора НТКУ Олександр Харебін розповів сайту «Суспільне мовлення» про те, що які саме питання обговорювалися на нараді й до чого вдалося домовитися.

«Телекритика» поставила кілька запитань керівниками ОДТРК щодо тих проблем, які їх наразі найбільше хвилюють у процесі реформування. А також про те, чи готові компанії до скорочення, аудиту, чи є в них контент, гідний загальнонаціонального ефіру суспільного мовлення (СМ).

З їхніх відповідей можна дійти висновку, що найбільше керівників ОДТРК хвилює питання створення чіткої «дорожньої карти» (з конкретними строками й відповідальними), щоб завдання давалися у вигляді документів, а не телефонних дзвінків і в авральному порядку з наказом «зробити на вчора». Також щоб усі строки й завдання в «дорожній карті» були в рамках чинного законодавства, щоб ніхто цих рішень потім не зміг скасувати в судовому порядку й зупинити реформу суспільного мовлення.

До скорочення ОДТРК загалом готові, тільки просять роз'яснити конкретніше, що це має бути: 30 % скорочення загального фонду, чи фонду заробітної плати, чи загальне скорочення персоналу. Також вони бояться втратити під час скорочення якісні кадри. За словами керівників ОДТРК, їхні компанії мають гідний НСТУ контент і вже готові виробляти спільний продукт із НТКУ.

На запитання відповідають: Михайло Калініченко (Черкаська ОДТРК), Любов Коваленко (Вінницька ОДТРК), Андрій Велесик (Рівненська ОДТРК), Віктор Бойко (Житомирська ОДТРК) та Віталій Мещеряков (Закарпатська ОДТРК).

Михайло Калініченко, генеральний директор Черкаської ОДТРК «Рось» (повернувся на цю посаду після Євромайдану): 

- Створення суспільного мовлення наближає нас до Європи. Але в процесі реформування багато чого не зрозуміло. По-перше, не можна суспільне мовлення починати з якихось протиріч. Треба рухатися поступово. В цьому є сенс, треба все робити згідно з законом, а якщо є нюанси, треба вдосконалювати закон.

Найголовніше, на мій погляд, це наявність центру, який робить цю реформу, який усвідомив, як перевести державне на суспільне мовлення. На превеликий жаль, на багато запитань люди просто не знають відповідей, починаючи від майна ОДТРК й закінчуючи долею людей. Немає щоденної переконливої дискусії, яка мала би бути.

2 вересня на нараді в НТКУ я так і не почув переконливих меседжів від центру. Я навіть не виступав, бо бачив, що люди виступають ні про що. Я зрозумів, що цілісної вибудованої «дорожньої карти» практично не існує. Якби була чітка програма дій, тоді кожен генеральний директор зміг би рухатися крок за кроком. На сьогодні, може, й намальована «дорожня карта», але жодного зрозумілого документу не написано.

- А від кого ви чекаєте такий документ?

- Від НТКУ, який тепер є центром реформи. Думаю, що я знайду відповідь тоді, коли буде сформовано Наглядову раду. Тоді все буде зрозуміло. Тоді вони скажуть, що, хто й до чого.

Другий момент. У нас невеличка ТРК - 120 чоловік, але я щодня намагаюся спілкуватися з людьми про перехід на СМ, починаючи від якісних показників до якихось формальних речей. А коли я - генеральний директор, за великим рахунком, ще до кінця не осмислив сутність реформування, то в цьому є проблема. Я неодноразово запрошував у колектив людей, які можуть щось сказати, але жодного разу до нас ніхто не приїхав. Тому намагаюся, звісно, щось пояснювати, але коли немає щоденного зв'язку з центром, завжди будуть проблеми.

З перереєстрацією як філії, в принципі, немає великих проблем, й аудиту ми не боїмося. Для мене найголовніше - це люди. З якими ми людьми маємо перейти в СМ для того, щоб відповідати сьогоднішнім викликам і вимогам. Я їх налаштовую на те, що рівень має бути однаковим і в Києві, і в Черкасах. Якщо ми робимо програму, то можемо зробити включення з різних міст України.

Тому ще раз наголошу, має бути чітка і зрозуміла «дорожня карта» і постійна дискусія.

Скорочення - це буде болісно, але ми його переживемо, я поки не заповнюю кілька вакансій. 30 %, можливо, для таких маленьких компаній і забагато. Я ж маю створити конкурентне середовище всередині компанії, не можна допускати ситуації, коли залишаться тільки ті люди, які не зможуть робити якісний продукт.

Дуже багато програм, гідних загальнонаціонального ефіру. Я такі висновки роблю з результатів рейтингу (нагадаємо, що ОДТРК не є учасниками панелі телевізійних вимірювань Nielsen, тож їхні показники в даних Nielsen відсутні. - Ред.). Ми нижче 4-5-го місця не опускаємося. На першому завжди «1+1», на другому «Інтер», на третьому - ми, інколи нас випереджає ICTV або СТБ. Кожна людина хоче знати, що в неї коїться за порогом. Наш канал найбільше покриває всю область - 93 %. Жоден загальнонаціональний навіть немає такого покриття в Черкаській області. Якщо цей ресурс разом із СМ виплеснути в інформаційний простір, то ми могли б робити неймовірні речі. Найголовніше - це команда. Ми зробимо багато.

- Ви ж не вимірюєте рейтинги...

- У нас є організація, яка робить для нас опитування.

Любов Коваленко, генеральний директор Вінницької ОДТРК «Вінтера»:

- Виділяти якісь особливі проблеми для Вінницької ОДТРК немає сенсу, тому що ми всі в однакових умовах. Найбільше хвилюють такі питання.

По-перше, люди. Можливо, те, що було озвучено 2 вересня, не матиме правової основи, бо терміни для втілення в життя дуже короткі і, може, не вдасться виконати завдання (створити філії з ОДТРК до 1 жовтня - Ред.). До 1 жовтня всі наші люди мають перейти на роботу до НТКУ. Це сьогодні не вкладається в правові рамки. У нас попередньо був наказ Держкомтелерадіо, відповідно до якого ми мали повідомити людей про істотні зміни умов праці, і вони до 31 жовтня мали прийняти рішення. Ми це зробили, а сьогодні цей термін зменшують на цілий місяць. Це викликає напругу в колективі. Ці питання можна вирішувати, але організаційні моменти зачіпають, у першу чергу, людей, і це мені болить, бо я впродовж багатьох років формувала команду, відправляла працівників на різні тренінги та навчання. Тому втрачати таких людей мені не хочеться.

Другий аспект. До цього часу ми остаточно не розуміємо, що нас чекає з погляду включення в НСТУ. Чи це будуть якісь години мовлення, чи щось інше? Бо як ми переходимо туди, то втрачаємо ліцензію, втрачаємо статус юридичної особи і, відповідно, ліцензію. І разом із тим нам кажуть, що ми будемо мовити 24 години. Ну як це має бути? Тобто є багато «нестиковок», які мають бути аргументовано роз'яснені. Люди все зрозуміють, вони зараз розумні, їм головне - показати шлях. Суспільне має бути, в цьому вже ніхто не сумнівається. Але методи і шляхи його реалізації мають бути так само цивілізованими, європейськими.

Хоч і була «дорожня карта», але терміни і строки її реалізації змінено, і ми вже не розуміємо, чи все відбувається так, як й було заплановано робочою групою.

У нашій компанії люди мають розуміння і хочуть спробувати працювати по-іншому. Тим паче, що нас обіцяють навчати. З людьми так не можна, їх треба поважати. В першу чергу гендиректор ОДТРК - ланка між Держкомтелерадіо, НТКУ і обласними компаніями. Я все людям доповідаю, в нас завжди все було прозоро.

На ОДТРК в нас 220 чоловік. Болісно переживемо скорочення, але в багатьох є розуміння. Щодо скорочення, ми маємо розуміти, що від нас будуть вимагати: скільки годин мовлення, яке буде замовлення.

Аудиту ми не боїмося.

Є програми, гідні загальнонаціонального ефіру. У нас є практика: ми на програмній раді захищаємо свої проекти. І ставимо завдання перед авторами, що їхня програма може транслюватися на всю Україну. Не всі дотягують, але більшість проектів дуже якісних.

Щодо фінансування, то до кінця року ми маємо те, що нам затверджено відповідно до кошторису. А що буде з нового року - ніхто не знає. Ми практично як ті сліпі кошенята, й це неправильно. Я не перший рік працюю з людьми; якщо людям розповісти, вони все зрозуміють.

Андрій Велесик, генеральний директор Рівненської ОДТРК: 

- Ситуація більш-менш зрозуміла. Як на мене, немає особливих ситуацій у кожній окремій ОДТРК. Існує загальний підхід. Найважливіше під час реформування те, щоб не вийшло так, що суспільне в регіони не прийшло, а державне зникло. Це найбільший ризик під час будь-яких реформ, що щось десь може загубитися. І другий момент, щоб ніколи ніхто не міг повернути реформу назад, треба робити все законно так.

Нарада 2 вересня була закрита, тому я нічого коментувати не буду. Я мав свої запитання, відповіді отримав.

- Ви встигнете до 1 жовтня перейти в новий статус філій?

- Щоби встигнути перейти, треба, щоб було куди перейти. Має бути філія, яку реєструє НТКУ, а не ми. Де філія на даний момент? Хай дадуть відповідні документи. Ми працюємо з документами, є наказ Держкомтелерадіо, відповідно до нього ми подали його реєстратору. Ми виконуємо все, що маємо, відповідно до законодавства.

Я думаю, що мова йтиме про середню температуру по лікарні. В кожному конкретному випадку треба розглядати індивідуальні моменти і можливості. Для Рівненської ОДТРК - а ми маленька компанія, у нас 138 працівників, 30 % - це більше 40 людей. Це нереальне скорочення, якщо ми маємо виробляти проекти. Що це має бути: 30 % скорочення загального фонду? Чи фонду заробітної плати? Чи загальне скорочення персоналу? Наскільки я розумію, мова про скорочення загального фонду фінансування. А це не тільки заробітна плата і не тільки люди. Якщо питання в тому, щоб зекономити кошти, то так, ми можемо зекономимо, треба буде урізатися на 30 % - уріжемося. Не будемо їздити, транслювати, їсти. Якщо буде таке рішення, і нам ці кошти не дадуть, то ми муситимемо виходити з тієї ситуації.

Питання фінансування філій не в нашій компетенції. Наше завдання - отримати бюджетні кошти і, відповідно до Бюджетного кодексу, їх використати. Якою дорогою ці кошти зайдуть на філію, гендиректору різниці немає. Чи вони зайдуть через Держкомтелерадіо, чи через НТКУ. Важливо тільки, щоби передбачені кошти були отримані компанією.

Аудитів і жодних перевірок ми не боїмося. Всі попередні перевірки засвідчували, що в Рівненській ОДТРК немає жодних порушень.

Впевнений, що в нас є такі програми. Питання в тому, яким буде формат СМ, концепція мовлення. Я говорив про це ще понад рік тому. Все, що стосується спільного контенту з НТКУ можна було почати робити давно, рік тому. І на сьогодні ми мали б уже певний контент демонстративно-суспільного мовлення. Наразі цього немає. Ми самостійно робимо телерадіомости з іншими компаніями, використовуємо наші напрацювання між ОДТРК. Важливо, щоб цей контент відповідав суспільному мовленню. Ми готові до виготовлення проектів, у яких ми братимемо участь на паритетних засадах. Про це знають керівники НТКУ, яким ми час від часу надокучаємо й кажемо: «Давайте, давайте, давайте будемо робити!».

Віктор Бойко, перший заступник генерального директора Житомирської ОДТРК:

- Я почну з того, що мене найбільше радує, а не хвилює. Нарешті ми почали активно говорити про те, що маємо запровадити європейські стандарти, бо йдемо в Європу. Ми створюємо суспільне мовлення, яке працюватиме на принципах, що вже давно працюють у Європі. Ми їх знаємо і сповідуємо, але треба ще перейти в той формат. Нам однозначно треба це робити, іншого шляху немає. «Чого бажаєте» або джинси на НСТУ не буде.

Але сьогодні треба подумати, як реформувати з найменшими втратами. Для цього треба знати не тільки принципи, а й яким чином забезпечити юридичну, економічну й фінансову базу. Це ті питання, які найбільше нас хвилюють. Ми маємо бюджетне забезпечення до Нового року. Перехід у форму філій не повинен зупинити мовлення в області. Що буде, коли ОДТРК зникає, перестає бути юридичною особою, і казначейство перестає нас обслуговувати? В НТКУ нас іще не прийняли, а тут ми вже зникли. Немає ні механізму, ні гарантій, ніхто не сказав, яким чином нам зараз перейти. Можливо, треба ці питання вирішити на рівні уряду? Ще постійно виникають питання тендерів, адже в нас великі майнові комплекси, які треба обслуговувати. Ми маємо стати філіями без юридичних осіб але з правом господарського відання. Я розумію, що НТКУ - це транзит, і через кілька місяців ми станемо ПАТ НСТУ. Те, що ми туди ввійдемо, не означає, що вони нас проковтнуть і потоплять своїми багатомільйонними боргами. Ми повинні разом із НТКУ перейти у ПАТ НСТУ, щоби здобути нову якість із малими втратами. Щоб це не було на шкоду глядачу.

Щодо скорочення. Є певні нормативи, і треба знати, під що ми це робимо. Вже створено потужну базу, мережі розповсюдження сигналу. Ми не можемо скоротити мовлення. Треба розсіяти міфи, що ми на місцях якогось другого сорту. Місцеве мовлення є у всіх країнах. Ми, зрештою, висвітлюємо ті питання, які актуальні на місцях. Наприклад, питання децентралізації, бо суспільство хоче з перших вуст знати, що відбувається. Діалог нарешті є. Почалося з якихось умов і погроз, що ми на периферії нічого не варті, що вас там багато. Це ще треба подивитися, кого де багато: чи вас у Києві забагато, чи нас в області. Нас 200, а ми даємо 6,5 годин на добу власного продукту. Незрозуміло, чому хочуть скорити на 30 %?

Аудиту ми не боїмося. Чого нам боятися, ми що, поза законом працювали? Ми постійно звітуємо, КРУ нас щодва роки перевіряє, обслуговуємося казначейством.

Я вважаю, що в нас є такі програми, які пройдуть будь-який конкурс.

Вважаю, що міг би бути канал територіальних громад, де б ми гуртом все робили. В 1996 році в нас була перша спроба створити регіональний загальний канал «Україна», тоді ахметівської «України» ще не було. До 1991 року у восьми областях узагалі не було ніякого телебачення. Не треба казати, що ми нічого не робимо. Давайте відключимо ОДТРК й побачимо, як зреагує громадськість. Як було з радіо, коли воно на деякий час зникло.

Треба, щоб цим процесом займалися професіонали, щоби перехід на суспільне мовлення не був заполітизований, щоб не було авралу. Наша сила в сильному регіональному мовленні. Але під це треба матеріально-технічну й фінансову базу, а останнє переоснащення в нас було 2005 року. Коли є гроші, можна найняти хороших журналістів, бідна журналістика завжди продажна. Бо коли кореспондент отримує 1,5 тис. грн і думає, як йому прогодувати сім'ю, його можуть купити за 100 доларів.

Віталій Мещеряков, генеральний директор Закарпатської ОДТРК:

- Перше найголовніше - це організаційна складова. Чітко мав би бути розписаний кожен пункт «дорожньої карти» по строках і відповідальних. Цей тиждень робимо те, наступний - те. За це відповідає той-то, контактна особа, по можливості методологія. Бо не можемо ми на власний розсуд вирішувати деякі питання. Зараз нам скидають завдання хаотично-терміново на вчора. У який спосіб це має бути зроблено й у яких правових рамках, не зрозуміло. Не може бути авралу, бо поточну роботу теж треба виконувати.

Друге питання кадрове. Ми розуміємо, що від чогось гіршого ми маємо перейти до чогось кращого. Ми маємо розуміти, що якщо буде оптимізація кадрів, то за десяток років накопичилися певні проблеми, які при звичайному скороченні не вирішуються. Бо не секрет, є люди, які тягнуть роботу, а є - які неефективно працюють. У нас є соціально захищені працівники, і ми розуміємо, що під час скорочення можемо втратити найкращих. Ми й так втрачаємо хороших спеціалістів через малу зарплату. Тому треба всім думати, як не втратити якісні кадри.

І третє питання - фінансове. Як відбуватиметься оцінка майна. В які строки, з яких коштів це фінансувати, бо на ТРК тисячі й тисячі найменувань обладнання й майна, яке треба оцінювати. Ми за два місяці попередили людей про істотні зміни умов праці, а зараз НТКУ хоче це зробити за місяць. То хтось цю роботу має зробити? Якщо ми всіх переведемо на НТКУ, хто буде займатися певними питаннями?

Все має бути чітко розписано. На жаль, по ходу виникає багато питань, на які відповіді немає. Боюся, що на НТКУ теж немає відповіді.

Пропоную не поспішати, щоб не наробити ще більших проблем. Треба зупинитися й подумати, час був, за півтора року це можна було зробити. Ми готові робити, тільки нам мають роз'яснити як. По пунктах і чітко.

По штату в 256 посад, але десь 20 не заповнені. Страшне не скорочення, а втрата якісних кадрів. За останні 4 роки, наприклад, наш колектив новин оновився вже 5 разів.

Нам пообіцяли і Наливайко, й Аласанія, що збережуть національні редакції. Але впевненості в людей немає. Приїжджали на фестиваль угорський і румунській консули, представники зі словацької міжурядової комісії, вони всі зацікавлені, щоб такі редакції збереглися. Ми найбільш європейськи інтегрована компанія. У нас є гранти, технічну підтримку отримуємо, маємо обмін програм по Вишеградській четвірці, проводимо фестиваль. Не хочеться всі ці здобутки втрачати.

Мовлення в нас ведеться вісьмома мовами: українською, угорською, румунською, словацькою, німецькою, русинською, ромською, російською.

Звісно, в нас є програми, гідні СМ. У нас є студія «Експеримент», яка виробляє дуже прогресивні програми й ток-шоу. Це тематичні програми, на які запрошуються експерти. І має бути інформаційний привід, на обговорення виноситься важливі питання.

На Закарпатті дві третини місцевості - це гори, й іншого способу, крім як через супутник, донести інформацію не можна. Ми єдині, хто мовить в області на супутнику. Ми також чекаємо запровадження цифри в Україні. Я коли підключив свій цифровий тюнер у 13 км від Ужгорода, то з 32 каналів там були 16 угорських, а 16 словацьких. Щоб ви зрозуміли, як тутіде сигнал на прикордонній території.

Фото - з архіву «Телекритики», «Вікіпедія», logos-ukraine.com.ua, novadoba.com.ua