Vlasno.info запитав громадських діячів та медіа-експертів про те, які мають бути перші кроки становлення вінницького суспільного мовника.

Анатолій Тобілко, голова громадської організації "Громадська студія":

– Потрібно створити Експертну та Громадську ради. Експертна рада буде складатись з фахівців, і якраз розробить концепцію мовника. А Громадська рада повинна бути постійно діючим органом. Таким чином, експерти і громадськість спільно знайдуть точки дотику. Контент суспільного мовлення має наповнюватися доступними і цікавими матеріалами. Журналісти мають оперативно реагувати на всі події. До створення програм можна долучати і громадськість, якщо ті пропонують якісні матеріали. Взагалі, було б добре відновити школу громадських журналістів. Наприклад, у 2013 році вже планували виділяти кілька годин на місяць для розміщення матеріалів, які надають громадські організації.

Олена Павлова, голова Благодійного фонду "Без кордонів":

– Цим мають займатися професіонали. Головне не віддавати суспільне мовлення на відкуп тим, хто хоче використати його для своїх політичних цілей. Потрібно також визначитись, хто замовник суспільного мовлення і хто має його фінансувати. Але я противник того, щоб зараз створювалось суспільне мовлення. Ще зарано. І хоч відбулась Революція Гідності, ще великий відсоток нашого населення досі думає по-старому. І нав'язування думки такою громадою може скотитись до того, що готуватимуть передачі тільки для бабусь в селі і знехтують лояльністю інших глядачів.

Михайло Бардин, голова Громадської ради при Вінницькій облдержадміністрації:

– Невдовзі у Вінниці проведемо на цю тему круглий стіл, запросимо представників з Києва, обговоримо, як має створюватися суспільне мовлення на рівні законодавчого поля. Перше питання, яке будемо піднімати: збереження кадрового потенціалу. Слід подбати, щоб журналісти, які мають свої напрацювання, нікуди не поділись. І мали змогу піти до інших ЗМІ або перейти в новостворене мас-медіа. І друге питання — рівновіддаленість суспільного мовлення від усіх сфер впливу: і від політичних, і від бізнесових. Уся інформація, яка не вписується в редакційну політику, повинна йти як реклама, на платній основі. І вирішальний вплив на суспільний мовник має належати громадськості. Для цього потрібно створити наглядову раду.

Левченко Олег, виконавчий директор громадської організації "Подільська агенція регіонального розвитку":

– Головне — писати людський контент, чого зараз зовсім немає. Я, наприклад, люблю дивитись російський телеканал "Дождь": включив зранку, а там Вакарчук співає. Необхідно вчитися робити такі матеріали, щоб їх хотілося переглядати. Для повноцінної роботи регіонального суспільного мовлення на національному рівні мають з'явитися такі правила, щоб ніхто не зміг вдатися до маніпуляцій. І давати заангажований матеріал тільки тоді, коли є позначка "політична реклама". Яка проплачена через прозорі бюджети. Також слід ввести абонплату, хоча б частково. Адже тоді людина буде вмотивовано дивитись передачі, і контролювати якість матеріалів. Інакше за що платити?

Наталія Болховська, медіа-експерт, голова Вінницького прес-клубу:

– Зараз регіональний мовник має фінансуватись частково державою, частково — органами місцевого самоврядування. Водночас серед населення слід проводити роз'яснювальну роботу стосовно абонплати. Більшість мешкає в сільській місцевості, і там мало уявляють, що таке суспільне мовлення та яка з нього користь. Щоб суспільний мовник дивились, якість поданих матеріалів повинна відповідати високому рівню. Також треба створити, так би мовити, комісію по пресі. Наприклад, за кордоном був випадок, коли забрали ліцензію у католицького каналу. Комісія отримала 40 тисяч скарг, і ліцензію вимушені були поновити. Так і у нас має бути якійсь орган типу третейського судді, куди можна при необхідності звернутись.

Джерело - vlasno.info