Суспільне мовлення утвориться окрім інших і на базі наявних обласних державних телерадіокомпаній. Відповідний закон мають прийняти у середині березня (Закон ухвалено 19 березня – Ред.). ОДТРК мають реорганізувати, а не ліквідовувати. А все через те, що законодавці не ризикнули протистояти опору працівників. Фактично обласні мовники зміняться хіба номінально. Їх подальше існування не визначене законом, а тому «суспільність» залежатиме від професіоналізму колективів.

Обласні телерадіокомпанії приєднаються до Національної телекомпанії та припинять бути юридичними особами. Перетворення триватиме не менш, ніж сім місяців. «Оптимізація штату ОДТРК відбудеться не раніше, ніж за рік, бо ми від кожної чекаємо організаційної структури, ми її виробляємо разом, спільно, щотижня на робочих групах», - запевняє гендиректор Національної телекомпанії України Зураб Аласанія. Він переконує, що телерадіокомпанії будуть такими ж рівноправними, як і кожен з 31 учасника суспільного мовлення, і «виглядатимуть так само, як виглядають зараз».

Окрім того, знайдено компромісне рішення – зберегти мовлення в повному обсязі з  виготовленням продукту для загальнонаціональних каналів. На думку юриста Інституту медіаправа Ігоря Розкладая, це дозволить мовникам комунікувати як з Києвом, так і з регіонами. «Об’єднавши обласні державні телерадіокомпанії в одну структуру, ми певною мірою сприяємо децентралізації», - говорить він.

100% – державі 

Якщо раніше більшість представників обласних мовників вважали, що їх варто виключити з закону про суспільне з причини того, що місцеві громади не отримуватимуть об’єктивної інформації про події в регіоні, то тепер збереження державного мовлення пояснюють необхідністю захищатися від неоголошеної війни. Але державне мовлення не може замаскувати відсутність державної інформаційної стратегії. Ігор Розкладай говорить ще й про неуважність до проблеми: «Часто виходить так, що люди не володіють актуальною інформацією, не заходять на сайт НТКУ, не переглядають засідання робочої групи, більше вірять чуткам і уявленнями, ніж реальним фактам».

Ідея суспільного мовлення критикується ще й тому, що колективи ОДТРК подекуди її не розуміють. Декого лякає скорочення штату, необхідність ризикувати стабільністю, гарантованими ставками та надбавками, невміння працювати через фінансування проектів, а не посад. Та й взагалі підозру викликає те, яким чином через створення ПАТ, 100% акцій якого належать державі, можна позбутися контролю.

«Функціонування НСТУ у формі  ПАТ  можна порівняти із цвяхом, який забивають лопатою. Він, бідолаха, звичайно, якось таки увійде, але виглядатиме це все безглуздо», - вважає керівник Правового центру Незалежної асоціації телерадіомовників Тетяна Фоміна.  Згідно з законом «Про суспільне мовлення» метою створення НСТУ є задоволення інформаційних потреб суспільства,  на відміну від акціонерних товариств, які створюються з метою отримання прибутку на вкладений капітал. У даному випадку держава не просто не планує отримувати прибуток від діяльності НСТУ,  а й зобов’язується фінансувати її на початковому етапі із державного бюджету. Ще одна розбіжність, на якій наголошує Фоміна: відповідно до закону «Про акціонерні товариства», акції ПАТ можуть продаватися та купуватися на фондовій біржі, а законопроект про суспільне накладає табу на обіг акцій (вносяться зміни до закону «Про приватизацію державного майна», якими акції НСТУ включаються до об’єктів загальнодержавного значення, які не підлягають приватизації). «Оптимальною  організаційно-правовою формою існування НСТУ була б установа, створена як  юридична особа не публічного права (як це зараз передбачено законом «Про суспільне…»), а приватного права. Це  питання  має бути предметом серйозної  фахової дискусії. Лише зауважу, що вжитий термін «юридична особа публічного права»  немає ніякого відношення до публічного акціонерного товариства, яке, до речі, незважаючи на назву, є  юридичною особою приватного права», – підсумовує медіаюрист.

Зараз ОДТРК фінансуються держбюджетом через Держкомітет телебачення і радіомовлення. За словами Аласанії, після перетворення такої практики не буде, бо фінансуватиметься одна велика компанія. А саме держава статутним капіталом закладе на чотири роки бюджет: «Окремим рядком будуть значитися видатки на суспільне мовлення. Таким чином мовники не залежатимуть від фінансової допомоги місцевих бюджетів. Буде усунуто ще один важель впливу – призначення директорів з подання губернатора». Держава забезпечуватиме фінансування суспільного мовлення у розмірі не менше 0,2 % видатків загального фонду Державного бюджету України за попередній рік.

Якщо розглядати залежність НСТУ від держави як сам факт її існування, то вона залежатиме від Кабміну, який наділений повноваженнями створювати, ліквідовувати її та затверджувати Статут. Проте, впливу на управління НСТУ не матиме, бо склад виконавчих органів формуватиметься  Наглядовою радою, яка складатиметься з максимум восьми представників від депутатських фракцій та дев’яти від громадських організацій.

Першочерговим етапом становлення суспільного мовлення стане аудит – оцінка всіх майнових і немайнових прав. Саме це дасть надію на те, що суспільний мовник почне формуватися на місцях.

Майно та борги

Найбільше проблем ОДТРК пов’язані з майном, оцінкою архівів та оформленням земельних ділянок. Відповідно до норм українського законодавства всі активи (майно, майнові та немайнові права) і пасиви (боргові зобов’язання) будуть передані Національній телекомпанії. У деяких обласних мовників на балансі мізерні суми у 20 тисяч гривень, що не відображає справжнього стану речей, а деякі (як от Запорізька і Одеська ОДТРК) досі не оформили право власності ні на земельні ділянки, ні на нерухоме майно. За словами Зураба Аласанії деякі органи місцевого самоврядування  хитрують – реєструють на себе державне майно, яке перебуває на балансі телерадіокомпаній.

За словами начальника управління внутрішнього аудиту Державного комітету телебачення і радіомовлення України Наталії Степанової долю майна після ухвалення змін до закону про суспільне мовлення вирішуватимуть комісії з реорганізації на місцях, або загальна комісія з фахівцями Держкомтелерадіо.

Нерухоме майно мовники продавати не зможуть. Застаріле обладнання можна списати, передати з балансу на баланс, або продати. Але реально автомобілі чи ПТС неможливо використовувати за призначенням, тому Управління внутрішнього аудиту Держкомтелерадіо пропонує відремонтувати та відправити їх в зону АТО. Єдина змога заробляти гроші – продавати архіви, які також спершу потрібно оцінити.

Колективи 

Усі працівники ОДТРК мають бути переведені до Національної телекомпанії, крім тих, чиї посади будуть скорочені. Весь час прогнозована кількість тих, кого доведеться звільнити, змінюється. Але Зураб Аласанія неодноразово наголошував, що більше, ніж 1000-1200 працівників нова компанія просто не витримає. Скільки людей втратить роботу, поки ніхто не береться говорити.

«З приводу кадрів буде боротьба та штовханина. Офіційна реорганізація дає можливість когось звільнити, а когось залишити», – висловлює свої побоювання заступник голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Григорій Шверк. Поки питанням скорочення працівників займається Кабмін і Держтелерадіо. Останній раз з подання Кабміну відбулося скорочення у 5% штату. Поки триває аудит, ні про яке скорочення не йдеться.

Георгій Шверк вважає, що після становлення суспільного мовника, питанням кадрів має займатися саме Аласанія, однак, побоюється, що керівник просто не витримає такого тиску, до того ж неможливо бути відповідальним за все: «Важливіше, щоб суспільне сталося та працювало як суспільне. Якщо Зураб зосередиться на цьому, то взаємодія з ОДТРК буде менш важливою»,  - говорить він.

ОДТРК ніколи не відрізнялися оригінальними підходами до роботи, зате відмінно догоджали владі. Зі зміною губернаторів, тиск на деякі телерадіокомпанії послабився. І вони стали менше джинсувати. Проведені ГО «Телекритика» моніторинги новин обласних державних телекомпаній Івано-Франківська, Одеси, Дніпропетровська, Харкова та Херсона за лютий 2015 року показують, що власне замовних матеріалів на каналах майже немає. Натомість багато так званого «паркету» - звітів з засідань та повідомлень органів влади, які не мають суспільної важливості та є нічим іншим, як балаканиною. Ситуація по областях різна: деякі облдержадміністрації повністю контролюють ОДТРК (як от Дніпропетровськ, Херсон), деякі телерадіокомпанії прагнуть максимально відсторонитися від впливу (як от Харків).

Перехід на суспільне мовлення означає нову якість контенту та дотримання високих професійних стандартів. Медіакритик Отар Довженко вважає, що законодавство без здорового глузду не спрацює: «Без реорганізації і кадрових змін ОДТРК неспроможні виробляти суттєво якісніший продукт, аніж зараз. Подекуди модернізація вдалася, але дух прислужництва з них вивітриться лише з заміною кадрів на людей із здоровим уявленням про професію».

Авторка - Маргарита Тулуп, студентка Школи журналістики УКУ