Івано-Франківська ОДТРК – єдина, яка на до січня 2015 мала лише радіомовлення. Держава так і не виділила кошти на створення телемовлення, тож працівники вирішили запустити його самотужки. Втім, експерти оцінили роботу франківців з усією суворістю, і в моніторигу ГО «Телекритика» винесли вердикт: забагато джинси. 

«Якою лінійкою вимірюється джинса?» - спитав головний редактор ОДТРК Юрій Надольский у виконавчої директорки ГО «Телекритика» Діани Дуцик. «Згоден, буває паркет, десь недостатньо професійності, але коли нас звинувачують у джинсі… Мені як головному редактору, який керую випусками новин, образливо перед своїми колегами. Вони молоді, вони працюють за 1200 грн, і ще на них повісили славу корупціонерів», - обурюється Надольский.

Діана Дуцик та журналіст Андрій Куликов згодні: результати, котрих досягло Івано-Франківське державне телебачення, гідні поваги, зважаючи на умови, в яких вони працюють. На ОДТРК є дві камери і лише один монтажний стіл, який використовують у дві зміни. З таким технічним оснащенням франківцям вдається робити 4-5 сюжетів на день та інколи записувати програми. Медіаексперти переконані: коли регіональні мовники стануть частиною Суспільного, їхні проблеми можна буде вирішити спільними зусиллями.