Рівненська «Тема дня»: можна сміливіше

Рівненська «Тема дня»: можна сміливіше

14:01,
4 Грудня 2018
3641

Рівненська «Тема дня»: можна сміливіше

14:01,
4 Грудня 2018
3641
Рівненська «Тема дня»: можна сміливіше
Рівненська «Тема дня»: можна сміливіше
Програма вчасно реагує на важливі події, але варто давати чиновникам в ефірі менше свободи та вимагати більше відповідальності.

«Детектор медіа» продовжує огляди регіональних випусків «Теми дня», вечірнього прямоефірного ток-шоу Суспільного телебачення. Рівненська «Тема дня» швидко реагує на події в області та здебільшого вдало добирає гостей для ефірів, однак ефірам не вистачає різноманіття думок, а дискусіям – гостроти. Хочеться більшої присутності ведучих у кадрі: щоб вони спрямовували тон розмови та не боялися перебивати мовців, коли ті замість відповідати на запитання нахвалюють свої відомства.

14 листопада. Страйк медиків у Дубні

 

Цей ефір створює атмосферу засідання районної ради. Річ, перш за все, у виборі гостя — голови Дубенської районної державної адміністрації Юрія Парфенюка, який, вочевидь, не вміє висловлюватись без канцеляризмів. Ведуча, зі свого боку, не допомагає глядачам краще зрозуміти розмову в ефірі: дозволяє гостеві говорити довго без перерви, не уточнює термінології, яка може бути не зрозумілою глядачам, а подекуди й переймає стиль мовлення Парфенюка.

Випуск починається з сюжету про те, як медики дубенської лікарні, яким із серпня не виплачують зарплатні, вийшли на страйк і перекрили трасу Київ-Чоп. У кадрі – сердиті працівники, які скаржаться на те, що їм ні за що жити; пацієнт лікарні, яких їх підтримує; коментарі посадовців та виконувача обов’язків головного лікаря. Зі слів останнього, лікарня не отримує жодної копійки з міського бюджету, лише з районного, хоча лікує жителів як міста, так і району.  

Парфенюк береться розлого пояснювати, коли й чому виникла заборгованість, та вдається до хронологічного опису того, як лікарня переходила з однієї власності в іншу. Так він відповідає на запитання ведучої, чи вартувало перекривати трасу. Якщо коротко, то лікарня фінансується з районного бюджету, а місто не заплатило грошей, які б мали покрити більшу частину боргу. Це не єдина причина заборгованості: субвенція з держбюджету теж замала. Представника міської ради, за словами ведучої, на ефір кликали, але він не прийшов, тож позиція міста лишається не з’ясованою.

Вихід із проблемної ситуації, за словами голови ради, є: на Рівненщині побувала народна депутатка Ірина Луценко, з якою обговорили проблему. «З допомогою і підтримкою Ірини Степанівни зможемо виплатити зарплати», – каже голова. Який, до речі, брав участь у виборах до районної ради як кандидат від «Блоку Петра Порошенка», який представляє Ірина Луценко.

Далі ведуча чомусь — можливо, для балансу? — просить прокоментувати гостя слова Юлії Тимошенко, яка теж нещодавно побувала в регіоні і навела Дубенську лікарню як приклад «недолугої реформи» медицини. Дипломатичний Парфенюк виплутується з ситуації словами про те, що сам він реформу підтримує.

15 листопада. Готовність шляховиків до негоди

 

Випуск розпочинається з того, що ведуча пропонує запрошеному гостеві, начальникові міського шляхово-експлуатаційного управління Вікторові Климукові, самостійно оцінити, наскільки Рівне підготувалося до зими. Цим дає чиновникові можливість сказати те, що йому вигідно, й замовчати те, що ні. Так і стається.

«На сьогодні віддано наказ управлінням житлово-комунального господарства про переобладнання техніки і її роботи у зимовий період з організацією цілодобової роботи по утриманню шляхів міста. Ми підготовлені і готові зустрічати перший, другий і третій сніг»,  – пишномовно, проте неінформативно звітує Віктор Климук.

Проте замість уточнити інформацію у фактах та цифрах, ведуча продовжує у тому ж дусі і цікавиться, що управління зробило за рік (бо гість зауважив: готуватися до зими почали ще у травні).

Лише коли телефоном зв’язуються з представником патрульної поліції, аби той розповів про своє бачення підготовки, стає зрозуміло: у міста мало необхідної для прибирання снігу спецтехніки. Гість погоджується з зауваженням, але все ж намагається перевести розмову на позитив й розповідає, як торік, «дякуючи владі міста», вдалося придбати два сучасні авто для прибирання.

Ведуча, як і гість, формулює складні словесні конструкції. Так само в її словах небагато критичних зауважень. «Тобто можемо гарантувати, що міське управління і ваша служба готові до того, щоб випав перший сніг, і буде забезпечено насправді безперебійний рух транспорту?» – таке запитання не виведе гостя з зони комфорту, натомість дозволить йому далі звітувати про досягнення. Щоправда, критичні запитання ведуча зачитує з коментарів під стрімом на фейсбуку.

16 листопада. Менінгіт: чи варто панікувати?

Запросити на цей ефір двох гостей було виграшним рішенням – думки кількох людей оживлюють програму. У студії обговорюють, наскільки небезпечною є менінгококова інфекція. Напередодні в одній зі шкіл Рівного вчителька померла від менінгіту. Схвильовані батьки вимагають карантину і масових обстежень школярів. Про те, чи є підстави тривожитися, розповідають завідувач епідеміологічного відділу обласного лабораторного центру Віктор Мороз та лікарка-інфекціоністка міської дитячої лікарні Олена Журавльова. Перший позитив цієї програми у тому, що ведучий вживає фемінітиви, коли відрекомендовує гостей (ця тенденція зберігається і в титруванні).

Загалом ефір, порівняно із попередніми, зрозуміліший для глядачів. З розмови окреслюється чіткий висновок: інфекція не є настільки небезпечною, щоб обстежувати всіх учнів, так само нема підстав зачиняти школу на карантин. Ймовірно, це тому, що ведучий формулює конкретні запитання. Та й за гостями не помічається прагнення висловлюватися якомога складніше, чи грішили попередні мовці у студії.

У сюжеті є коментарі батьків та директора школи – програма збалансована, всі, кого стосується проблема, висловилися.

20 листопада. Акція громадської організації «АвтоЄвроСила»

 

У цій програмі теж двоє гостей: очільник патрульної поліції Рівного Сергій Мерчук та учасник організації «АвтоЄвроСила» Андрій Крупеня. Тема ефіру – блокування міжнародних трас Київ-Чоп та Київ-Ковель через новий закон про розмитнення автомобілів на іноземній реєстрації. Журналісти оперативно висвітлили подію, яка відбулася вранці поточного дня: сюжетом із місця події і розпочинається ефір.

Ведучий програми починає розмову запитанням до учасника протесту, чи варто було блокувати дороги. Той пояснює позицію активістів, які вимагають скасувати вимоги щодо віку автомобіля, який тепер, за новими правилами, обмежений.

Усі наступні запитання ведучого певною мірою критичні і задають тон дискусії. Перед виходом ефіру ведучий взявся проаналізувати, як саме новий закон вплине на охочих придбати вживане авто з-за кордону. Він наводить цифри та факти, – тобто помітно, що готувався до розмови. Також ведучий зачитує запитання невдоволених акцією глядачів онлайн-стріму, згадує тих, хто міг від неї постраждати, скажімо, людей, які простоюють на трасах із товаром на продаж.

Дивує лишень те, коли ведучий запитує учасника організації «АвтоЄвроСили», як, на його думку, можна стимулювати розвиток вітчизняного автопрому. Не зрозуміло, чи Андрій Крупеня компетентний фахово оцінювати галузь і чому таке запитання адресоване саме йому.

Для програми журналісти зібрали телефоном коментарі рівненських нардепів щодо ситуації. Проте не всі вони додають ясності. Ось, наприклад, відповідь Сергія Євтушка з партії «Батьківщина»: «Ми, в принципі, розуміємо, що відбувається, і чому такі наслідки в країні настали. Готові будемо дивитися. Будуть вносити законопроекти, будемо вивчати і приймати рішення»,  – важко збагнути, що мав на увазі політик, а уточнень щодо відповіді немає.

21 листопада. Річниця початку Революції гідності

 

Ефір присвяченій п’ятій річниці Майдану та, зокрема його значенню для Рівненщини. Розмова з гостем студії – політичним філософом Дмитром Шевчуком – має як глобальний, так і локальний контексти. Спершу ведучий програми запитує, які причини передували тому, що виник Євромайдан, на що гість згадує сучасні революційні рухи у різних країнах. Потрохи масштаб зменшується й розмова переходить до місцевих справ.

Втім, ефіру не вистачає голосів, документальності, яка могла б розбавити теоретизування Було б доречно запросити учасників Майдану, людей, чиї життя змінили тодішні події.

Із оперативністю та тематичним різноманіттям у рівненської «Теми дня» все гаразд. Журналісти обирають для обговорення гарячі теми, у більшості ефірів представлені думки різних причетних сторін. Проте могло би бути більше дискусій, полеміки у студії та сміливості ведучих, готових не лише зачитати чиновнику критичні коментарі з фейсбука, а й самі опонувати йому та змусити відповідати за свої дії.  

Коли «Детектор медіа» тільки розпочинав роботу, найпопулярніші українські медіа ще дослухалися до темників. Але завдяки спільній боротьбі журналістів та суспільства це змінилося. Найпоказовіше: Україна пройшла шлях від державного телебачення до Суспільного.

Тепер наша команда прагне розширювати аудиторію та впливовість Суспільного мовлення заради ідей та ідеалів, які воно продовжує ілюструвати.

Запрошуємо приєднатися до нас у цьому завданні, ставши частиною Спільноти «Детектора медіа».
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду