Олег Наливайко: «Що стосується ОДТРК, то є декілька проблем…»

Максим Лісовий, http://www.telekritika.ua/kontekst/2014-07-26/96239

Чи встигне Україна з 1 січня 2015 року запустити суспільне мовлення, яким чином буде реформовано обласні державні телерадіокомпанії, чому не було люстровано керівників ОДТРК, чи не відмовилася держава від планів запустити потужний канал іномовлення? Читайте відповіді на ці та інші запитання в повній версії чат-конференції голови Державного комітету телебачення і радіомовлення Олега Наливайка на «Телекритиці».

- Добрий день, розпочинаємо!

- Пане Олеже, доброго дня! Ви вірите, що з 1 січня 2015 року буде запущено Суспільне мовлення? Якщо так, то в яких обсягах? Тобто це вже буде окремий 24-годинний канал мовлення, з новим штатом?

- Так, у цілому вірю. Хоча є багато фінансових і політичних форс-мажорних обставин, але ми з Зурбом Аласанією намагаємося цього терміну дотриматися.

- Доброго дня! Чому до ідеї створення суспільного телебачення не долучають звичайних громадян? Чому не зроблять сайту, де була б можливість запропонувати свою концепцію суспільного мовлення?

- Не згоден з вами. Обговорення було дуже широке. До речі, «Телекритика» провела велику кількість опитувань, круглих столів, конференцій. І на сайті Держкомтелерадіо цей законопроект був виставлений для громадського обговорення. На мій погляд, функцію такого сайту виконують портал «Телекритика» і сайт Першого національного.

- І ще. Яка організаційно-правова форма буде в цього каналу?

- З цього приводу ще триває дискусія. Є два варіанти. Це публічно-акціонерне товариство, де 100% акцій державні, і бюджетна установа. На наш погляд, перший варіант був би кращим, але зараз триває обговорення з Мінфіном і Фондом держмайна, які висловлюють зауваження у зв'язку з бюджетним фінансуванням і майновими питаннями.

- Коли нова Нацрада почне переглядати результати цифрового конкурсу? Глядачів уже нудить від таких псевдотелеканалів, як GoldBerry, Vintage, «Ескулап», «КіноТочка», Dobro, Zoom, K2...

- Це компетенція Національної ради, але я щиро радий, що колеги розпочали роботу, вона дуже оперативна та ефективна.

- Аваков, МВС України наполягають на забороні в'їзду до України і ЄС понад 300 російським журналістам і керівництву більшості ТРК РФ. Яким може бути механізм повної заборони перебування на теренах України представників мас-медіа РФ як активних учасників інформаційної, психологічної і розвідувально-терористичної війни до повернення Криму Україні й компенсації збитків у результаті злочинної агресії?

- Що стосується в цілому журналістського корпусу в Росії, то, на мій погляд, такі заборони будуть недоречні. А що стосується тих журналістів, які ведуть проти нас інформаційну війну, то заклик Авакова абсолютно правильний, Держкомтелерадіо розробив закон щодо протидії інформаційній агресії з боку іноземних держав. Там прописано умови акредитації. Я думаю, таким чином ми дамо правові можливості не допускати ідеологічних диверсантів на нашу територію. Цей проект пройшов погодження кількох відомств, зараз знаходиться в Мін'юсті.

- Я знаю, що Яценюк доручив Держкомтелерадіо підготувати законопроект про те, щоб СМ був ПАТ, а не державною установою. Чи зроблено вже щось у цьому плані? Якщо ні, то коли?

- Так, ми підготували проект, але він не погоджений Мінфіном і Мінекономрозвитку. Держкомтелерадіо інформував про це Кабмін із пропозицією встановити статус «бюджетної установи».

- З 2012 року ваше відомство ніяк не впровадить механізму штрафних санкцій за ненадання обов'язкових примірників періодичних видань та продукції телерадіомовників. Відстежити дотримання законності чи робити відповідні дослідження через це важко. Коли ДКТ збирається виконувати свою пряму важливу функцію, в тому числі по мас-медіа Криму (Україна його поверне й нам усім потрібні повні архіви періодики і передач кримських колег)?

- Ми підготували зміни до закону про обов'язковий примірник, але норму про систему штрафів не підтримує Держкомпідприємництво. В цих змінах законопроекту буде значно зменшено кількість обов'язкових примірників у зв'язку з тим, що це серйозно обтяжує видавців, адже деякі видання є досить дорогими. Проект зараз у парламенті.

- Чи не варто проголосити представників ПР і КПУ персонами нон ґрата на державному телебаченні? Адже ці партії неодноразово і переконливо довели свою антиукраїнську, антидержавну, ворожу до України сутність. Принаймні, не запрошувати їх до студії на розлогі інтерв'ю і бесіди, а коментарі брати лише як виняток, у новинах, якщо інформаційний привід буде безпосередньо пов'язаний із цими особами. Приміром, коли хтось із них зіб'є пішохода на зебрі або буде спійманий на розповсюдженні «Новоросії» чи отримає повідомлення про скоєний злочин проти державного суверенітету і територіальної цілісності України.

- Я проти подібного бойкоту. Як кажуть, «країна повинна знати своїх героїв». Але в цілому підтримую рішення парламенту.

- Експерти вважають за доцільне проводити люстрацію наукову (серед вишів та академічних структур), духовну (між церков і священників) та інформаційну (серед мас-медіа). Професійні стандарти, етичний кодекс журналіста майже не працюють. Як змусити власників, редакторів і журналістів бути патріотами - тільки через суд, юридично і примусово? Бо ДКТ і НСЖУ своїми закликами майже ніяк не впливають на ситуацію.

- На мій погляд, змусити бути патріотом неможливо. З тим народжуються або виховуються в родині. Не згоден, що не працюють професійні стандарти. журналістський кодекс. Моїх колег зараз критикують за те, що ми в умовах війни дотримуємося норм Кодексу з журналістської етики. Але це вже в нашій крові, і мусимо пам'ятати, що війна закінчиться.

- Пропоную провести автоматичну люстрацію тих співробітників Держкомтелерадіо, які мають членство в ПР чи КПУ. Та обміркувати доцільність перебування на займаних посадах журналістів, які були пропагандистами ПР в ефірі. Адже їхня діяльність суперечить етичному Кодексу журналіста, бо вони запопадливо вислужувалися перед владою, а не діяли в інтересах суспільства, до чого їх зобов'язує професія.

- Так, справді ця проблема є. І в першу чергу вона стосується державного телебачення і радіомовлення. ми співпрацюємо з медіаспільнотою і громадськістю, але розпочали цю роботу власне з керівників телерадіокомпаній. На мій погляд, найкращий люстратор - це публічні й відкриті конкурси на посади керівників. Бо той, у кого «рильце в пушку», не піде на такий конкурс, а громадськість, в першу чергу медійна, відкрито про це висловиться. Хоча в такій ситуації, яка у нас трапилася в Луганській ОДТРК, ми були вимушені звільнити Родіона Мірошника офіційно за порушення балансу, а неофіційно - за українофобську поведінку.

- Чи якось вплине на вас розпуск коаліції і заява про відставку Яценюка? Ви залишаєтеся на посаді?

- Безумовно, вплине, бо подання на моє призначення робив Яценюк. Але питання призначення/звільнення голови Держкомтелерадіо розглядається окремо в парламенті.

- Якщо ухвалять сьогодні зміни до бюджету, то на чому буде економити Держкомтелерадіо?

- Будемо економити на апараті (наразі 130 працівників). На жаль, на «Українській книзі», Книжковій палаті, забезпеченні телерадіотрансляції ‒ на тому, на чому економити, на мій погляд, неможливо. Загалом проектом передбачена економія в 20 млн грн.

- Одна частина ОДТРК виступає проти того, щоб на їхній базі створювати суспільне мовлення, інша - за. Ви на чиєму боці?

- Коли мене призначали на посаду голови Держкомтелерадіо, я брав перед медіаспільнотою зобов'язання домагатися позитивного голосування чотирьох законопроектів: це про створення суспільного телерадіомовлення, роздержавлення друкованих ЗМІ, прозорість медіавласності і розширення доступу до публічної інформації. За два з них парламент уже проголосував, закон про роздержавлення друкованих ЗМІ вже підготовлено, закон про прозорість медіавласності в роботі. Тому для мене немає сумнівів, що суспільне телерадіомовлення має бути створено. І не тільки тому, що це зобов'язання 2005 року перед Радою Європи, а й тому, що це єдиний шлях розвитку державного сегменту. Дискусія триває тільки про термін запуску цього проекту. Що стосується створення НСТУ на базі НТКУ і НРКУ, тут немає ніяких протиріч. Що стосується ОДТРК, то є декілька проблем. Перша: це варіант ліквідації ОДТРК, з чим не погоджуються територіальні громади, колективи ОДТРК (вони подекуди складають 200‒300 осіб). Їхні фінансово-майнові проблеми при такому швидкому підході можуть потягнути на дно весь проект. На наш погляд, було б доречно так само, як і роздержавлення друкованих ЗМІ, робити в два етапи. Один рік - створення суспільного мовлення на базі НТКУ і НРКУ. А через рік або два, після створення каналу територіальних громад, - перехід на суспільне або громадське мовлення ОДТРК.

- Як вважаєте, чи можливо залучити 5 канал до майбутнього суспільного мовлення? І взагалі, як ви ставитеся до того, що президент досі має у своїй власності загальнонаціональний телеканал?

- Цікава пропозиція. Щодо 5-го каналу ми ще не думали. Наразі законом про СМ це не передбачено.

- Чому досі не змінено керівника Одеської обласної державної телерадіокомпанії Марину Аксьонову, люстрації якої вимагає частина колективу? Працівники ОДТРК закидають своїй очільниці витіснення державної мови, цензуру і перешкоджання свободі слова, повне недотримання стандартів журналістики під час Євромайдану, особисте засудження пані Аксьоновою Євромайдану та виправдання силовиків в ефірі ОДТРК, боротьбу з «неугодними» працівниками, відсутність діалогу з колективом, а також надання ефіру ОДТРК для мовлення стороннього Першого міського каналу.

- У пані Аксьонової в цьому році завершується термін контракту, я думаю, що під час відкритого конкурсу громада і частина колективу висловиться з цього приводу.

- Вам, по суті, не вдалося люструвати (звільнити) нікого з керівників ОДТРК. Чому? І не кажіть, що їх неможливо змусити піти. Попередників же змушували.

- Зауважу, що закону про люстрацію досі немає. При звільненні ми повинні дотримуватися трудового законодавства. З усіма керівниками ОДТРК були укладені контракти. І навіть після звільнення Мірошника «самий справедливий» Ленінський суд Луганська поновив його на посаді. Ми зараз оскаржуємо це рішення. За три місяці моєї роботи на посаді голови Держкомтелерадіо, змінилися керівники Сумської, Полтавської, Миколаївської ОДТРК та УТР.

- Хто ініціював перепідпорядкування Концерну РРТ Держкомтелерадіо? Навіщо це було потрібно? Адже Концерн - насамперед підприємство радіозв'язку! Чи правда, що питання перепідпорядкування вже не розглядається?

- Це було доручення прем'єр-міністра, Держкомтелерадіо вважає, що це було б правильне рішення, якби ми під одним дахом об'єднали виробництво контенту та його подальшу логістику. Свого часу Концерн створювався в системі Держкомтелерадіо й неодноразово був у його підпорядкуванні. Зараз його доля розглядається Кабінетом Міністрів.

- Як відбуватиметься скорочення колективів ОДТРК?

- Воно і зараз відбувається згідно з рішенням уряду. Але остаточну оптимізацію штату ОДТРК буде здійснено після визначення остаточних термінів переходу на суспільне телерадіомовлення.

- Цікаво, а яким буде мовлення ОДТРК у статусі суспільного телебачення? Наприклад, як вам ідея 12-годинного обласного мовлення (08:00‒20:00) і 12 годин центрального - на базі КДРТРК (а-ля УТ-2)? За таким же принципом працює багато європейських регіональних телемереж.

- Так, саме в такому руслі ми й плануємо створити канал територіальних громад, який із часом має стати суспільним або громадським.

- Як просувається проект створення потужного державного каналу іномовлення на базі УТР, БТБ і «Першого Ukraine»? Чи актуальний ще цей проект, що змінилося в планах? Що необхідно змінити в правовому статусі цих каналів, у фінансуванні тощо для того, щоб реалізувати його?

- Так, проект дуже актуальний в умовах інформаційної війни. Нещодавно канал УТР очолив Михайло Шматов. Він уже підготував програму розбудови. Тривають перемовини стосовно об'єднання з БТБ і «Першим Ukraine». Стримує тільки одне: потрібно внести зміни до закону про СМ і вивести УТР із переліку тих, на базі яких має бути створено СМ. Ще одна проблема - фінансова. В цьому році УТР заплановано 23 млн грн фінансування, цього явно недостатньо для створення повноцінного іномовлення. Наприклад, фінансування РІА «Новости» без телепроекту - 83 млн доларів, ІТАР-ТАСС - 23 млн доларів.

- Як ви оцінюєте ініціативу групи «1+1» створити канал іномовлення Ukraine Today? Чому державні функції забирає на себе приватна компанія?

- Оцінюю дуже позитивно, вона не забирає державних функцій, ми працюємо над створенням якісного іномовлення. Це цікава приватна ініціатива.

- Коли державний телеканал «Культура» з'явиться в цифровій телемережі? Пам'ятаю, ще пан Азаров обіцяв його додати, але цього питання й досі ніхто не вирішив.

- Канал «Культура» увійшов у перелік телекомпаній, на базі яких створюється НСТУ, тому перспективи його розвитку розглядатимуться разом із цим проектом. Наразі канал не має цифрової ліцензії.

- Чи буде ліквідовано ОДТРК? Куди подінуть їхні ліцензії?

- На ваше запитання я відповідав вище. Щодо ліцензій, то їх, згідно з законом, буде переоформлено під канал суспільного мовлення.

- А навіщо об'єднувати УТР, БТБ та «Перший Ukraine» у єдиний інформаційний канал? Чому б не зробити УТР англомовним, БТБ російськомовним, а «Перший Ukraine» залишити таким як є ?

- На мій погляд, це буде розпорошення, в УТР є ліцензія, БТБ хороше технічне забезпечення, у «Першого Ukraine» хороші креативні ідеї.

- Дякую всім за увагу! До побачення!

Біографічна довідка:

Наливайко Олег Ігорович - голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України (з 2014-го), голова Національної спілки журналістів України (з квітня 2012-го).

Закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка, факультет журналістики (1986).

Працював завідувачем відділу політики і преси, Львів, ОК ЛКСМУ, ЦК ЛКСМУ, президентом фірма «Вета», помічником першого віце-прем'єр-міністра України, керівником прес-служби Міністерства економіки України, генеральним директором фірми «Довіра», головою правління корпорації «Інформаційні системи України», першим заступником голови, в. о. голови Держкомтелерадіо, генеральним директором і президентом інформагентства УНІАН, головою Національної спілки журналістів України (НСЖУ).

Одружений, має трьох дітей. Захоплення: теніс, боулінг, шахи.

Фото Максима Лісового

comments powered by Disqus