Інтерв'ю опубілковане на корпоративному сайті Суспільного. 

Дмитро Хоркін почав працювати на Українському радіо з 2005 року. Він попрацював і на евакуйованій філії Голос Донбасу, вів ефіри «Польової пошти» й «Теми. Країна». Згодом на Українському радіо та на  радіо Культура вів програму історично-мистецьких розслідувань «На чисту воду», на Промені – «Радіожурнал Слово» та багато інших.

1 червня 2017 року став генеральним продюсером Українського радіо, а з вересня 2019 року Дмитро Хоркін став членом правління Суспільного мовника, відповідальним за радіомовлення. Сьогодні розпитуємо його про зміни у концепції мовлення Суспільного радіо у регіонах.

— Розкажіть, будь ласка, що передбачає нова концепція регіонального радіомовлення? Як зміниться робота регіональних радіокоманд? 

— Я бачу і за маркетинговими дослідженнями, і за власними спостереженнями за популярністю слотів наших радіоканалів, що потрібно збільшити кількість контенту, який розповідає про регіональні особливості і контенту, який створений для регіонів. На першому каналі — Українське радіо — ми більш-менш розбудували сітку, де є регіональні врізки й загальнонаціональні ефіри, і почали аналізувати, що нам вдається, а де потрібні вдосконалення. Ми побачили, наприклад, що загальнонаціональний ефір, зроблений із Києва, але із залученням регіональних журналістів — щоденна програма «Вся країна», яка виходить об 11:10 — найбільш досконала. Тому що київська студія стає певним модератором: включаються журналісти через радіоміст або телефоном й обговорюються регіональні теми у всеукраїнському розрізі. Це дуже добре. Ми хочемо поширити ці практики на радіо Промінь і радіо Культура.

— Тобто регіональні включення будуть не лише на суспільно-політичні теми й не лише на Українському радіо?

— Так. У нас є позитивні зрушення, які всіх надихають, — це одержання 87 FM-частот, розбудова не тільки повноцінної мережі першого каналу Українського радіо, а й другого — Променя та третього — Культури. Тож маємо посилити регіональний контекст на всіх наших станціях. Тому в нас на Промені, другому каналі, музичному, молодіжному, у ранковому шоу з’являться постійні щоденні десятихвилинні програми про місцевий шоу-бізнес: які сьогодні ввечері концерти, вечірки, фестивалі, включення із цих обласних центрів із обов’язковим залученням місцевих музичних журналістів й оглядачів місцевого шоу-бізнесу та мистецтва.

— Це будуть включення місцевих кореспондентів у загальнонаціональний ефір Променя й спільне виробництво програми?

— Оскільки ми лише розпочали працювати над моделлю, то відкриті для різних експериментів у форматі. Можливо, не тільки спільне виробництво й не тільки журналістів. А якщо там є оглядачі, людина, яка може бути головним редактором якогось порталу, який розповідає про фестивальне життя регіону? Ми можемо їх залучати. Можливі не лише включення, а й запис. Як приклад, якісь міні-інтерв’ю за нашим редакційним завданням.

— Ви маєте на увазі не лише штатних працівників, а й залучення інших людей? Це співпраця на умовах угоди чи тільки запрошення гостя до ефіру?

— Ми хочемо поставити на перше місце інтереси наших слухачів, а не штатний розпис. От я приходжу до лікаря, наприклад. Мені нецікаво, де, хто, як оформлений, ця лікарня комунальна, відомча чи вона проходить процес трансформації з відомчої в комунальну, чи вона приватизується. Мені потрібно отримати послугу. 

Тому наша мета зараз розробити підхід, коли ми будемо гнучкі, коли ми зможемо задовольнити актуальні запити слухачів, залучити для цього фахових спеціалістів. Навряд чи ми коли-небудь зможемо дозволити собі штат із експертів зі всіх сфер життя. І це й не потрібно. Але нам потрібна можливість залучити таких фахівців для висвітлення важливої теми, актуального спецпроєкту, можливо сезону просвітницької програми.

— Яких змін в ефірі ви очікуєте досягти таким чином?

— Яка інформація потрібна регіонам? Якщо я живу, наприклад, у Вінниці. Я увімкнув радіо Промінь (скоро мережі розбудуються), я хочу послухати музику. Але в певні моменти й в певні відрізки хочу почути, що буде відбуватися в моєму місті: що ввечері буде фестиваль із нашими зірками. Також щотижневий розкішний хіт-парад Променя обов’язково міститиме інтерв’ю, які ми спільно робитимемо, самі або залучаючи різних експертів у регіонах із місцевими зірками, можливо, початківцями-зірками. Можливо, їхні твори звучатимуть уперше в загальнонаціональному ефірі. Це щодо другого каналу. 

А щодо третього каналу - радіо Культура - вже розпочали активну роботу. Вона набула небувалих масштабів, напевно, за всю історію радіостанції з 2003 року. Щотижня з п’ятниці до неділі — у нас програми великих форм, тригодинні опери, дво-, тригодинні театральні вистави, радіоконцерти. І ми порахували, що понад 60 % усіх цих вистав, концертів й оперних трансляцій записів саме з регіональних театрів. У нас прозвучала розкішна опера з Харківського театру опери та балету, Дніпровського, із Львівської опери був Різдвяний концерт. Ми будемо розширювати ці горизонти. Чому б не записати вистави Рівненського театру, Волинського? А ми записуємо, і вони звучать. 

Тому наше завдання — задовольнити на цьому каналі культурні, а також і освітні, і наукові потреби, духовні в певному сенсі, тому що там є релігійні програми. А як саме цього досягти — вирішуємо, рахуємо і оцінюємо власні сили і ресурси.

— Як зараз відбувається запис таких подій у регіонах?

— Звісно, найкращі фахівці звукозапису та єдиний радіомовний Будинок звукозапису тільки в Українського радіо Національної суспільної телерадіокомпанії. Фахівці виїжджають у відрядження. Ми тільки за останні пів року у Львові записали два концерти, у Харківській філармонії також записували концерт. Наші фахівці, інженери, звукоінженери, звукорежисери, лінійні продюсери, музичні редактори, виїжджають і роблять дуже професійний контент для загальнонаціонального ефіру, який вироблений на місці в регіоні й потім звучить на всю Україну. І в нас з’являться дні у вечірній лінійці розмовних програм «Вечірня студія «Ліра» на радіо Культура (о 17:00, 18:00 та 19:00), коли в нас будуть інтерв’ю з регіональними митцями. Деякі бувають у Києві, а як ні, то ми будемо, або залучаючи наших талановитих колег із філій Суспільного, або самі в межах відряджень. Ось, наприклад, тепер у нас є мистецька, театральна оглядачка Віра Доленко, яка більшість свого робочого часу протягом року перебуває у всеукраїнських відрядженнях. Вона тільки повернулася з чернівецького театрального фестивалю, привезла розкішні інтерв’ю з місцевими митцями. 

Тому ми робимо акцент на тому, щоб аудиторія більше почула. Суспільне радіо — це єдина загальнонаціональна мережа. Регіональний контент, регіональні теми, регіональних героїв ми виводимо з регіонального гетто в загальнонаціональний ефір. 

— З огляду на ваші слова планується виготовляти весь цей контент силами працівників, які є тут, у Києві, їздять у відрядження і так далі. Чим же будуть займатися ті працівники радіо, які зараз є у штаті філії? 

— Це щоденна робота в ефірі, відстеження важливих подій і координація з фахівцями з київського офісу, коли потрібно забезпечити ширше висвітлення, залучення експертів. Адже я розказав лише про особливі події, котрі потребують оцінки вузьких фахівців чи особливої техніки для звукозапису. Але ж залишаються і щоденні регіональні відрізки, які потрібно наповнювати і розвивати. Зараз ми маємо гарні показники по відрізках о 12:10 і 17:10 по будням. Там і випуски новин, і прогноз погоди, й анонси, і токшоу. Наші регіональні колеги продовжать працювати й надалі у цих відрізках в ефірі.

— А як щодо ранкового слота?

— Ми з колегами, плануючи сітки мовлення, спираємося не на наші сподівання, не на ворожіння на кавовій гущі, а на дуже чіткі дослідження. Протягом останніх двох кварталів у нас є просідання добової кривої о 7:10 згідно з даними індустріальної панелі радіокомітету Незалежної асоціації мовників. Тож від регіональних врізків у цей час плануємо відмовитись. Ми розуміємо, що в певний час люди хочуть почути загальнонаціональну інформацію: який курс гривні, які рішення буде ухвалювати уряд, що буде цього дня голосувати Верховна Рада. Також новинна служба у цей час подає і регіональні події. А у висвітленні кількох надзвичайних ситуацій ми побачили, що київській редакції краще вдалося висвітлити перебіг подій у регіоні, аніж нашим місцевим журналістам. За годину і залучили представників національної поліції, і озвучили покази свідків, і запросили фахівців з використання зброї (іноді таких спеціалістів просто легше знайти у Києві). У нас працює велика команда по всій країні, тож за необхідності підхопимо, допоможемо, підставимо наше плече. Головне — задовольнити інформаційні потреби наших слухачів.

— Чи правильно я розумію, що в новій концепції ви відмовляєтеся від ранкового слота, натомість — посилюєте регіональну присутність в інший час?

— Звісно. І навіть розширюємо, адже раніше ні на Промені, ні на Культурі у нас не було нічого регіонального. Також ми збільшуємо хронометраж денної загальнонаціональної регіональної лінійки «Вся країна». І ще важливий сигнал і для наших працівників, і, можливо, для інших талановитих радійників у регіонах — у нас в цьому році 500 тисяч гривень виробничого бюджету на Українському радіо закладається окремо саме на регіональні спецпроєкти. А це можливість залучення людей на гонорарній основі. Наприклад, у травні наближається пляжний сезон в Одесі. Чому б не зробити спецпроєкт про те, як там підготовлені готелі, пляжі? Це може бути цикл програм, який триватиме місяць, два місяці, квартал.

— Чи зміниться якось штатна структура у філіях? Щодо працівників радіо є такі плани?

— Треба це спільно з усіма платформами Суспільного зважувати й прораховувати. Розумієте, ми про це з вами зараз говоримо посеред медійного сезону. Річ у тому, що з 2017 року ми перейшли на сезонне планування життя радіо. Медіасезон у нас починається у вересні й закінчується в червні, як це відбувається в цивілізованих країнах. Й оскільки ми зараз говоримо з вами в січні, то мені дуже важко сказати, які наші потреби в наступному сезоні. 

Я зараз розумію, що дуже важливо зосередитися на спеціальних проєктах, які мали б політичний, економічний сенс. От ми знаємо певні міста, де відбуваються вибори мерів. Чому б там не зробити спеціальні проєкти про це, спеціальні токшоу, запрошувати до студії, робити огляди всього цього? І тоді вже треба нам з командою поміркувати, як це ліпше зробити, якими силами. 

Буває так, що людина, яка є хорошим фахівцем, могла б робити якісні огляди регіональних політичних тем, а вона, можливо, сама не захоче піти до нас у штат. Тут нам потрібна глучкість, можливість запропонувати короткостроковий контракт. А інший, можливо, фахівець високого рівня, і він підходить, і влаштовує заробітна плата, і він готовий до щоденної роботи, то, звісно, будемо долучати. Тому до травня ми точно будемо в цьому режимі, шукаючи спільні знаменники. До того часу зарано говорити про якісь кардинальні зміни у штатній структурі.

— Чим ви керуєтеся у пошуку цих «спільних знаменників»?

— З 2017 року ми розпочали реформування Українського радіо, і стрімке зростання нашого слухання говорить про те, що цей підхід дуже вдалий (до того ж ціна реклами зросла втричі за цей час). Мій досвід показав, що у роботі радіо може бути 2 підходи: вузькопрофесійний у загальнонаціональних, і підхід синергії у невеликих редакціях. Я знаю вдалі приклади, коли на філії ведучі вечірньої програми на вихідних щось ведуть на радіо. Це синергія. Я сам працював одночасно на 3 каналах тоді ще Національної радіокомпанії. Ти популяризуєш себе, свій продукт, ідеї. І в такій синергії легше навіть готуватися до ефірів. Я знаю, що нам дуже потрібно розвивати новинну службу, аби більше було регіональних репортажів. І вони на цих відрізках залишатимуться. Нам потрібно давати актуальну інформацію і на цьому зосередити свою увагу.

— А як щодо тестування? Чи не плануєте Ви якось випробувати нову концепцію мовлення регіонального радіо і перевірити на життєздатність? 

— Звісно ж, буде й етап проби, тестування нової концепції. Нещодавно у нас був спільний великий скайп-дзвінок з усіма регіональними радійними командами, ми поспілкувались і вирішили, що мені варто особисто приїхати в одну з філій і випробувати роботу за новою концепцією просто на місці. Попередньо обрали Тернопільську філію. Наші регіональні програми повинні не просто бути, вони  мають бути якісні та актуальні для слухачів. Ми націлені на результат і зробимо всі необхідні підготовчі кроки до запуску нової концепції.

Джерело:  корпоративний сайт Суспільного