Нині відбувається складний процес перезавантаження Українського радіо. Нагадаємо, у статті «Прожектор Суспільного» («День» №№18—19 за 2—3 лютого ц. р.) ми порушили питання необхідності реформ у ЗМІ, якими методами діяти, який формат найрезультативніший, а ще — яким чином новації вплинуть на великий штат людей і як змінюються сітки програм в ефірі. Про зміни й новації, які вже відбулися, і що чекає на нас попереду, розказує генеральний продюсер Українського радіо Дмитро Хоркін — гість «Прес-клубу». Про це йдеться на сайті «Дня».

«ЗА КОЖНИМ КАНАЛОМ СВОЯ ТЕМАТИКА І СВОЯ АУДИТОРІЯ»

— Українське радіо стало «Суспільним мовленням» — кардинально змінило формат на трьох каналах: «Першому», «Промені» та «Культурі». Що із новацій пішло на користь і підвищило рейтинги, а що із планів вам ще не вдалося втілити у життя?

— Усе, про що ми говорили з колегами-продюсерами до запуску нового медіасезону (вересень 2017 р.), вдалося втілити у життя, і в цьому легко переконатися, увімкнувши відповідний канал Українського радіо. На Першому каналі основними «стовпами» ефіру стали два суперпрайми (ранковий та вечірній) і денний слот (Радіо «День» з Галиною Бабій та Романом Колядою). У ранкових та вечірніх радіошоу наші ведучі обговорюють події в режимі «зараз про зараз».

Замість попередніх освітніх передач з’явилися нові: «Твій час», «Активізація», «Лайфхак українською», які також виходять на Першому каналі Українського радіо о 16.10 щодня по буднях. Ці передачі розраховані на школярів і студентів, там обговорюються актуальні теми освіти, науки, професійної орієнтації, хобі тощо.+

Другий канал Українського радіо «Промінь» у своїй стратегії має такі основні напрямки: якісна українська музика, «живі» концерти музикантів у прямому ефірі, професійна музична критика і спортивна журналістика. Зараз «Промінь» за контентом не має собі конкурентів! Щотижня з найбільшої студії (Будинок звукозапису Українського радіо на Кловській) транслюємо концерти українських гуртів. Спортивні журналісти запустили нові радіопроекти, зокрема спецпроект до Олімпіади.

Третій канал Українського радіо «Культура» повернув повноформатні радіовистави, оперні трансляції і збільшив кількість прямих трансляцій великих концертів із найкращих майданчиків України. Також ми транслюємо закордонні події: концерти, постановки із Сан-Франциско, Паризької опери та інших найвідоміших концертних залів світу. Радіо «Культура» тільки з початку цього року давало трансляції Віденського балу, концертів Швейцарського радіо, радіо Франції та радіо Монте-Карло. За новий сезон вийшло 74 випуски «Радіотеатру» (Театр перед мікрофоном, радіоп’єси, театральні зустрічі), і ми запустили щоденний цикл «Радіодетектив» — це світова й вітчизняна класика кримінальних романів, озвучена відомими українськими акторами.

— Яку модель і з якої країни ви взяли за основу? Чи це наше ноу-хау?

— Радіо Бі-Бі-Cі, де кожен канал має свій формат і свою аудиторію. Розмитість формату, як це було раніше на УР-1, для сучасної радіостанції неприпустима. Який нормальний слухач може витримати такий плейлист радіо: «Новини» — «Громадсько-політична передача» — 12 хвилин медичної реклами — «Школяда» для дітей   — знову серйозна громадсько-політична передача — «Музична програма»... Тому за кожним каналом своя тематика, свій формат і своя аудиторія.

— Як старі кадри вписалися в нову команду? Хто є вашими однодумцями?

— Оскільки я виріс на Українському радіо і працюю тут з 18 років, я знаю добре наш колектив, підібрати команду не було складно. Перший новинний суспільно-політичний канал очолив Юрій Табаченко, який поза радіо має продюсерський телевізійний досвід і показав себе ефективним кризовим менеджером, коли запускав евакуйоване Донецьке обласне радіо «Голос Донбасу» із Будинку радіо на Хрещатику, 26. Реформує «Промінь» Максим Яковенко, засновник радіо JAM-FM, який у середині 1990-х працював на тому ж «Промені». А на радіоканалі «Культура» є продюсери за напрямами: «Драма і література» — Світлана Свиридко (це вона опікується радіотеатром і радіодетективами), «Авторські передачі й радіоколумністи» — Світлана Короненко (вона ж організовує літературні вечори, які ми транслюємо у прямому ефірі), а прямими ефірами та освітньо-науковими передачами керує Наталія Грабченко. Я задоволений їхньою роботою, вони і є моїми однодумцями.

— Нині перша радійна «кнопка» стала суто інформаційним контентом. Прямі ефіри та включення з подій, актуальні інтерв’ю у студії, телефонні коментарі, але це лише розмови та бесіди — тобто ви зробили ставку на інформування слухачів і практично відмовились від музики, яку психологи вважають «ключиком до сердець»... До речі, нещодавно в новій програмі «Династії» було запрошено знамениту ведучу, ветерана Українського радіо Емму Бабчук, і коли її запитали про новації, то вона відверто сказала, що слухати лише розмови в ефірі їй дуже важко...

— Пані Емма, напевно, розгубилася в ефірі й не те сказала, бо саме вона може слухати передачі, які веде її ж дочка на радіо «Промінь»: там 80% ефіру — музика. У вашій газеті, скажімо, в рубриці «Спорт» не напишуть про балет, а в рубриці «Економіка» — про користь ранкових пробіжок. Це логічно, як і те, що музичні й мистецькі передачі йдуть на «Промені» та «Культурі».

«У НАС ОДНА З НАЙБІЛЬШИХ ФОНОТЕК РАДІО У СВІТІ»

— Ваш пост у Facebook про те, що незабаром лунатимуть в ефірі «Скарби з фонотеки Українського радіо» дає надію, що концепція каналу модернізується? А як бути з сучасними творами?

— Запитання некоректне, адже на радіо «Промінь» цілодобово звучить українська музика. Що ж до фонотеки, то ми й справді вирішили її актуалізувати. У нас одна з найбільших фонотек радіо у світі: 150 тисяч годин аудіоархівів і 110 тисяч музичних треків саме наших записів Будинку звукозапису Українського радіо. Такі досягнення можна пояснити віком і статусом Українського радіо — одного з найстарших радіомовників світу (мовимо з 1924 року) і маємо зараз найбільше ФМ-покриття в Україні з-поміж усіх радіостанцій.

Ці записи не повинні лежати у фондах просто так, вони тепер постійно звучатимуть у наших історичних рубриках.

— Раніше зранку транслювалася популярна передача для дітей «Школяда», яка зараз зникла, але дякуємо, що залишилася хоча б «Вечірня казка». Пропали передачі, як «Театр перед мікрофоном», запити концертів зірок, або коли свої твори читали письменники і поети. Тобто були передачі для людей різного віку, а на яку аудиторію ви зараз орієнтуєтесь?

— Передача не була популярною серед дітей. Коли вона трансформувалась у програму «Твій час», ми не одержали жодного листа від дитини, тільки від пенсіонерів! Що ж до «Театру перед мікрофоном», то він звучить на радіоканалі «Культура». Більше того, ми здійснюємо самі записи нових радіовистав.

Перший канал орієнтується на активну аудиторію, яка хоче оперативно отримувати новини, суспільно-політичні події, інформацію про бізнес, економіку та міжнародний порядок денний.

Другий канал «Промінь» орієнтований на молодіжну аудиторію. А канал «Культура» — на різновікову аудиторію, яку цікавить театр, класична музика, історія, освіта і наука.

«НА ВСІХ КОМЕРЦІЙНИХ СТАНЦІЯХ ВЕДУЧІ САМІ ПРАЦЮЮТЬ ЗА ПУЛЬТОМ»

— Ви є автором проектів «Донбас.UA», «Своя правда», ведучим радіожурналу «Слово». Яка з передач ваша улюблена?

— Є новий проект — скетчком «Лайфхак українською» на телеканалі «UA:Перший». Це моя перша робота як телеведучого, і мені подобається формат. Ми через жарти і дружні поради навчаємо культури української мови.

— Чи правда, що ви хочете, аби журналісти самі були й звукорежисерами? Чи піде це на користь якості передач?

— На всіх комерційних станціях ведучі самі працюють за пультом. Коли я був у США, то бачив, що ведучий — і редактор, і звукорежисер... Ведучі музичного каналу «Промінь» уже працюють самі, незабаром це стосуватиметься і каналу «Культура». Виняток для Першого каналу (складні ефіри, радіомости, кілька каналів зв’язку) та художніх передач, де потрібен режисер-постановник, який не лише спрямовує акторів, а й підбирає музику, шумові ефекти й адаптує сценарій під радіопостановку.

— А що робити тим, хто працював у вас звукорежисером?

— Ми їх перенавчаємо. Всі звукорежисери «Променю» стали режисерами віжн-студії Першого каналу радіо, вони видають в ефір телеверсії наших передач на телеканали «UA:Перший» та «UA:Культура» і на нашу сторінку в «Фейсбуці».

— У структурі Національного радіо були творчі колективи, зокрема Симфонічний оркестр, Хор ім. Г. Майбороди, Великий дитячий хор, Будинок і Фонд звукозапису — що буде з ними?

— Те, що й зараз: вони активно гастролюють за кордоном і Україною, беруть участь у записі теле- і радіопрограм, поповнюють фонди Українського радіо і представляють НСТУ на міжнародних фестивалях. Симфонічний оркестр Українського радіо щойно повернувся з великих гастролей по всій Італії, де з аншлагами виступав на сценах найкращих італійських театрів. До прикладу, в театрі Петруццеллі в Барі, де виступали Френк Сінатра і Лайза Міннеллі. Хор Українського радіо в новому сезоні скетчкому «Лайфхак українською» знімається в усіх серіях. У Будинку звукозапису відбуваються концерти, які організовує Українське радіо. Лише цього тижня буде концерт до Дня закоханих: на сцені виступатиме Хор Українського радіо в супроводі Національного духового оркестру України. Вони виконуватимуть твори з бродвейських мюзиклів.+

Довідка «Дня»

Дмитро Хоркін народився 9 березня 1986 року в місті Торезі Донецької області. Навчався в Національному педагогічному університеті ім. М. Драгоманова та в Укртелерадіоінституті. На Українському радіо — з 2005 року. Із червня 2017-го — генеральний продюсер Українського радіо. Поза роботою на радіо озвучує кіно і рекламу, веде державні протокольні події, зокрема, був диктором парадів до Дня Незалежності на Майдані 2014, 2015, 2016, 2017 років.

Тетяна Поліщук, «День»