Творчий колектив радіо «Промінь» звернувся з відкритим листом до керівництва НСТУ щодо неучасті в конкурсі на частоти
Творчий колектив радіо «Промінь» звернувся з відкритим листом до керівництва НСТУ щодо неучасті в конкурсі на частоти
Творчий колектив другого радіоканалу суспільного мовника – радіо «Промінь» - звернувся з відкритим листом до керівництва Національної суспільної телерадіокомпанії України, її центральної філії «Українське радіо», творчого об’єднання «Промінь», представників Нацради з питань телебачення і радіомовлення та наглядової ради НСТУ щодо неподання заявки радіо «Промінь» на участь у конкурсі на вільні 16 ФМ-частот.
Творчий колектив «Променя» здивований з тим, що керівництво філії НСТУ «Українське радіо» не подало заявки на участь у конкурсі. Колектив стверджує, що не був поінформований з позицією керівництва з цього приводу.
«Відмова від участі у конкурсі на отримання ФМ-частот, на нашу думку, це затягування багаторічної проблеми. Під час підготовки до створення суспільного мовника відповідальні особи, до повноважень яких входять питання проведення конкурсу та отримання частот для радіо «Промінь», неодноразово обіцяли, що ця проблема вирішиться найближчим часом. Однак, неучасть Радіо «Промінь» у вищезгаданому конкурсі свідчить про протилежне. Нагадаємо, що за законом «Про суспільне телебачення та радіомовлення України» держава має сприяти в отриманні радіочастот суспільним мовником», - йдеться у відкритому листі.
Співробітники «Променя» запрошують на відкриту розмову на цю тему керівництво ПАТ НСТУ, керівників Центральної філії НСТУ, керівництво ТО «Промінь», представників Нацради, наглядової ради ПАТ НСТУ і відділу ліцензування НСТУ. Обговорення питання отримання ФМ-частот пропонують провести на робочій літучці 21 березня о 14:00 за адресою Хрещатик, 26.
Раніше директор творчого об’єднання «Промінь» дирекції НСТУ «Українське радіо» Роман Коляда назвав таку причину неподання заявки «Променя» на конкурс: «Тому що в умовах конкурсу прописано музичний формат, а наш формат передбачає до 30% розмовних програм. І ми побачили, що нас явно обмежують у можливості участі в конкурсі». Джерело «Детектора медіа» в «Українському радіо» назвало іншу причину: «Було застосовано телефонне право натяків не брати участі у конкурсі».
«Детектор медіа» також звернувся з офіційним запитом про причини неучасті «Променя» в конкурсі до Ганни Бичок, т.в.о. голови правління Національної суспільної телерадіокомпанії України, до складу якої входить «Українське радіо» та «Промінь». Але відповіді ми досі не отримали.
Також іще до появи відкритого листа творчого колективу «Променя» ми звернулися по коментар до заступника генерального директора НТКУ з координації діяльності філій Михайла Шматова. Він назвав кілька причин неучасті «Променя» в конкурсі: «1. Концепція частот, виставлених на конкурс, - музичне радіо. “Промінь” не є музичною радіостанцією. Згідно із законом про суспільне мовлення у нас серед трьох радіоканалів немає музичного радіо. 2. Частоти, виставлені на конкурс, є малопотужними. І для суспільного мовника це нецікаво і неправильно. Обслуговування великої кількості малопотужних передавачів – дороге задоволення. 3. Ми подали заявку в Нацраду для прорахунку частот для другої та третьої програми радіо на передавачах не менше 5 кВт».
Нагадаємо, 16 березня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення підбила підсумки форматного конкурсу на українське музичне радіо, оголошеного 14 грудня 2016 року. На конкурс були виставлені 6 частот в обласних центрах і 10 частот у великих районних центрах із потужністю передавачів від 100 до 500 Вт.
Основним переможцем конкурсу стала комерційна радіомережа «Країна ФМ» (ПрАТ «Радіокомпанія "Гала"»), яка здобула 15 частот із 16, виставлених на конкурс. Одну частоту в місті Луцьку здобула нова комерційна радіостанція Radio1 (ТОВ «ТРК "Українське музичне мовлення"»), яка дотепер мовила лише в інтернеті і претендувала на сім частот у цьому конкурсі.
Участі в конкурсі не брав Другий канал «Українського радіо» – «Промінь», хоча його формат відповідав оголошеному конкурсу і суспільний мовник паралельно навіть подавав заявку на прорахунок частот. Через це один з членів Нацради – Олег Черниш – утримався від голосування за учасників цього конкурсу по тих містах, частоти в яких просить прорахувати суспільний мовник.
Водночас інші члени Нацради під час обговорення згадували про фінансові, кадрові та організаційні проблеми Суспільного мовника; про пріоритет у розбудові мережі Першого каналу «Українського радіо» та про відсутність чітких вказівок Нацраді в законі про суспільне мовлення.
Член Нацради Сергій Костинський сказав, що закон не визначає, коли саме Нацрада має забезпечити суспільного мовника частотами. «У законі не сказано, яким саме конкурсом чи в який день ми маємо створити ще дві мережі суспільного мовника. Те, що ми це плануємо зробити, - це факт, це є в нашій програмі розвитку. І про те, що ми плануємо забезпечити найефективніше та найповніше покриття цих програм, свідчить наша робота по створенню мережі Першого каналу Українського радіо. І я знаю, що зараз пріоритетом для НСТУ є побудова мережі Першого каналу. По-друге, це форматний конкурс на україномовне музичне радіо, якого потребує країна», - сказав пан Костинський.
Він додав, що НСТУ має оптимізувати свої витрати. Найближчим часом планується початок мовлення Першого каналу «Українського радіо» на середніх хвилях з передавача потужністю 5 кВт у Часовому Ярі на Донбасі, завдяки чому буде покрито зону АТО.
Голова Нацради Юрій Артеменко підтримав пана Костинського: «У законі не визначено – можливо, це середні хвилі, можливо довгі, можливо інтернет-мовлення. Ми зараз не питаємо керівництво НСТУ, бо там дуже важкі часи. Там грошей немає, керівництва немає усталеного, частоти, які є, вони не можуть освоїти (освоїли через рік, але багато комерційних радіостанцій запускалися через місяць після отримання частоти). Не секрет, що вони зменшують потужності передавачів, які є (але й збільшують, – зауважив Олег Черниш). У них є купа проблем. І накидати завдань, які вони не осилять, - буде нечесно». На думку пана Артеменка, музичним радіо мають займатися комерційні радіостанції, а суспільне мовлення має займатися інформаційними програмами. Він також нагадав, що за законом усі мовники (приватні, державні чи суспільні) перед Нацрадою рівні.