«Громадське радіо» стає самостійним ефірним мовником. 8 липня громадська організаціявиграла п'ять частот на конкурсі Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Це частоти УКХ та ФМ-діапазонів на Донбасі та в Києві: 66,05 МГц у Волновасі Донецької області, 70,4 МГц у Києві, 92,6 МГц у Біловодську Луганської області, 100 МГц у Білолуцьку Луганської області, 103,7 МГц у Зоринівці Луганської області. А 13 серпня Нацрада надала «Громадському радіо» дозволи на тимчасове мовлення на час проведення АТО у трьох містах Донбасу: Волноваха - 103,8 МГц, Краматорськ - 103,2 МГц, Красноармійськ - 99,6 МГц, а також у двох пунктах на Луганщині: Старобільськ - 90,2 МГц, Широке - 101,8 МГц.

Чим наповнюватиме свій ефір «Громадське радіо», яке дотепер випускало двогодинне прямоефірне ток-шоу «Громадська хвиля» на Українському радіо, новини «Хроники Донбасса», а також низку радіопрограм-подкастів на власному сайті? Чи планує «Громадське радіо» розвивати УКХ-мережу? На яких зарубіжних мовників орієнтується? Про все це читачі «Телекритики» поспілкувалися з керівництвом «Громадського радіо» під час чат-конференції на «Телекритиці». Пропонуємо вашій увазі повну версію чату з головним редактором «Громадського радіо» Кирилом Лукеренком і головою правління ГО «Громадське радіо» Олександром Бузюком.

Кирило Лукеренко (ліворуч) і Олександр Бузюк (праворуч)

- Олександр Бузюк і Кирило Лукеренко вітають усіх!

- Вітаю! Розкажіть, скільки годин ефіру і де мало «Громадське радіо» два роки назад, коли стартувало, і що має зараз. Скільки годин і де?

- Два роки тому у «Громадського радіо» не було ефірів узагалі. Два роки тому ми випустили наш перший подкаст і розмістили його на сайті. Це була розмова Сергія Андрушка з Леонідом Кравчуком. Наш перший ефір був на радіо «Європа Плюс» 1 грудня 2013 року, коли разом з Юлією Бурковською і Денисом Кубряком марафон «Євромайдан Онлайн» вів Андрій Куликов. Від кінця лютого 2014 року «Громадське радіо» разом з Національною радіокомпанією України випускає майже двогодинну прямоефірну програму «Громадська хвиля». Іще від грудня 2014 року в ефірі станцій-партнерів на Донбасі виходять новини «Хроники Донбасса».

- І ще питаннячко. Чи збільшився штат?

- З нами у Києві постійно близько 30 людей. Це ефіри, новини, подкасти, сайт, тощо. Іще до двох десятків журналістів співпрацюють з нами як кореспонденти у регіонах.

- Ведучий «Свободи слова» на ІСТV та «Громадського радіо» на майстер-класі для студентів-журналістів про Олеся Бузину: «Хто довів, що він був українофобом? Хто такі українофоби взагалі?». Цитата взята з репортажу про захід на «Телекритиці». А ви поділяєте думку свого колеги по «Громадському»? Ви вважаєте покійника українофобом чи ні? Для вас існують українофоби? Можете дати їм визначення та навести приклади?

- Це питання до іншої програми і до Андрія Куликова.

- Чи поділяєте думку гендиректора НТКУ, очільника суспільного ТБ Зураба Аласанії, який сказав: «Що змістовніше шоу, то менше його дивляться». У вашому випадку - не телешоу, а передача, яка звучить в ефірі. Чи може бути змістовність передачі виправданням для її низьких рейтингів у слухачів?

- Щодо коментаря Зураба Аласанії. Рейтинги, уподобання аудиторії і суспільна важливість програм не завжди те саме. Бувають ситуації, коли рейтинговий продукт є суспільно важливим, а часом - ні. Часом якісні програми не знаходять свого слухача чи глядача. Але якщо приватний мовник у цьому випадку за логікою ведення бізнесу має припинити виробництво такої програми, то мовник суспільний тут вільніший у своєму виборі, адже його фінансування не прив'язано до комерційного результату.

- Чи може бути статус мовника, приміром «суспільного», на який і ви претендуєте, бути підставою для нехтування законом «Про рекламу»? Скажімо, ви переконані, що продукція або послуга того чи іншого бренду, виробника, має суспільну цінність. А тому, попри те, що це комерційний продукт, ви називаєте в ефірі конкретний бренд або виробника і закликаєте слухачів користатися його товарами чи послугами.

- Бажано дотримуватися балансу, і називаючи одну торгову марку, треба називати й інші. Але в кожному конкретному випадку треба вирішувати окремо. Закони треба виконувати.

- Скажіть, чи буде ранкове шоу на «Громадському радіо»?

- Ми дуже хочемо, щоби на «Громадському радіо» було ранкове ток-шоу, без нього радіо ще не зовсім радіо. Працюємо над цим, але поки не можемо назвати конкретної дати. Маємо надію запустити його восени.

- Скажіть, коли «Громадське радіо» може з'явитись у Львові, і чи будете ви брати участь у конкурсі на УКХ частоту у Львові?

- Конкурсу у Львові останнім часом не було. Будемо подаватися, якщо з'явиться можливість. Нас би більше цікавив FM-діапазон, але тут є питання з великим розміром ліцензійного збору на участь у конкурсі. Зараз для громадських мовників не передбачено знижок на ліцензійний збір, і вони мають брати участь на рівні з комерційними структурами.

- Скажіть, чи будуть у вас денні і вечірні з 18-ї години прямоефірні шоу з інтерактивом і дзвінками слухачів? Чи можете ви зробити нічне інтерактивне прямоефірне шоу з 23-ї години, де слухачі могли би дзвонити й обговорювати різні теми, як колись було шоу «Клуб полуночников» на радіо «Довіра»?

- Цієї осені ми плануємо розпочати виробництво і трансляцію обіднього і вечірнього (в районі 18-00) ток-шоу. Також є плани на ранкову програму. І є іще пізній вечір, «Громадська хвиля» спільно з НРКУ, з 21:10 до 23:00. З 23-ї години нічного мовлення поки не плануємо, але варто подумати на майбутнє.

Ми плануємо чотири прямоефірні програми протягом дня. Також у сітці мовлення, яку ми зараз переробляємо, будуть і записані наперед програми, у тому числі і в повторах. До речі, ток-шоу будемо повторювати вночі.

- Скажіть яка вам найбільше подобається з новинно-розмовних станцій, які існують в США і Європі, і на яку ви би хотіли бути подібні?

- Ми живемо в Україні, і особливо не слухаємо ранкових програм у інших країнах. Для нас позитивним орієнтиром є ранкові ток-шоу BBC, але це інша реальність, і до такого рівня треба практикуватися роками.

- Скажіть чи буде у вас спортивна, туристична, історична, програми?

- Будуть, але не найближчим часом. Історичні матеріали ми робимо і зараз, але поза рамками однієї програми.

- Чи буде у вас спеціальна програма для слухачів Донецької і Луганської області, де б слухачі з цих областей могли дзвонити і говорити про свої проблеми?

- У нас уже є новини «Хроники Донбасса», які виходять на хвилях дружніх станцій. Є низка подкастів, які також з'являються і в наших ефірах. Плануємо виробництво ток-шоу.

- Скажіть, яка з розмовних ФМ-станцій Києва вам найбільше подобається і найбільш професійна - «Ера ФМ», «Голос cтолицы» чи «Радио Вести»?

- Якби нам найбільше подобалась якась одна радіостанція у Києві, то ми би там і хотіли працювати. А так ми намагаємося зробити свою станцію. При тому, що київські радіожурналісти дуже професійні.

- Як ви думаєте, чому в Україні не існує радіостанцій з різними музичними форматами (джаз, класика, український фольк, дитяче радіо й інші), а є тільки поп?

- Звичайно, дитяче ФМ може бути, але навряд чи це буде комерційна станція. Швидше це буде суспільний мовник. «Громадське радіо» також у майбутньому хотіло б мати окремі програми для дітей.

- Коли громадське почне мовлення на частотах, які ви виграли, і коли почнуться прямі ефіри нових програм на громадському?

- Ми розраховуємо розпочати мовлення на власних частотах восени цього року.

- Чи будуть у вас зіркові ведучі програм, такі, наприклад, як Микола Вересень?

- У нас є зіркові ведучі. А іще з нами віднедавна почали працювати Андрій Сайчук, Ольга Веснянка. Також до нас долучився як головний редактор новин Сергій Коркушко.

- Як ви ставитеся до пропозиції «Громадського ТБ», щоб Нацрада робила 99% знижку громадським організаціям при видачі ліцензії? А якщо тоді всі олігархічні канали стануть ГО?

- Ми схвалюємо ініціативу колег з «Громадського ТБ». Якщо комерційний мовник намагається удавати з себе ГО, але робить це заради отримання прибутку, то це питання до правоохоронців.

- А як до «Громадського радіо» ставиться керівництво НРКУ? Особливо «головний цензор» (так його в колективі називають) Чайковський?

- З НРКУ у нас нормальні робочі стосунки. Ми разом продукуємо «Громадську хвилю» і хочемо запустити нові спільні проекти.

- Як ви думаєте, чи платили би в Україні за радіо, як це є у Великобританії?

- Зараз не платять. Суспільне мовлення наразі має існувати за рахунок добровільних внесків, спонсорства і подекуди реклами (якщо це не реклама алкоголю, зброї тощо). Підтримка держави теж повинна бути.

- Ваша думка, чи потрібно трьом каналам «Українського радіо» дати ФМ-частоти по всій Україні без конкурсу, як дали частоти BBC у Великобританії?

- Усі канали НРКУ мають мати розгалужені FM-мережі по всій Україні. Якщо ці мережі не побудували раніше, то треба це робити зараз, щоправда з поправкою на технічний прогрес. Чи ми переконані, що майбутнє радіо за FM-мовленням? Якщо кожен смартфон потенційно може приймати будь-яку станцію через інтернет, може краще не витрачати кошти у мережі, а в якісний і дешевший мобільний інтернет?

- Яким чином ви плануєте подавати сигнал з Києва в регіони? Супутник, інтернет, релейні лінії?

- Сигнал у регіони ми плануємо подавати через супутник.

- Будете робити єдину програму для всіх міст прямого мовлення, чи кияни слухатимуть один ефір, а жителі Донбасу - інший? (Принаймні, якась подібна думка проходила під час засідання Нацради, на якому ви отримували частоти).

- За умовами ліцензій ми маємо давати в ефір на місцях програми з регіональним і місцевим наповненням. Тобто у Києві буде дещо інша сітка, ніж на Донбасі.

- Як ви ставитеся до впровадження в Україні цифрового радіомовлення (DRM, T-DAB, HD Radio тощо)?

- До цифрового радіо ми ставимося позитивно, але ми розуміємо, що це справа часу.

- Скільки «Громадське радіо» зараз має фінансування? Я бачив заклик на «Спільнокошті» вас підтримати. Ще ж є гранти... Скільки?

- За минулий рік «Громадське радіо» мало бюджет приблизно 2 мільйони 300 тисяч гривень. Наша звітність є на сайті. Наш бюджет головним чином складається з безпосередньої підтримки громадян та підтримки організацій та урядів, як у грошах, так і у формі послуг. Наприклад, нам більше року допомагала компанія «Магнолія-ТБ», яка надавала нам чудове приміщення і не тільки.

- У багатьох містах України є частоти нижнього діапазону УКХ (64-74МГц), що перебувають у резерві частот Нацради (Дніпропетровськ, Одеса, Харків, Полтава, Черкаси, Чернігів, Миколаїв тощо). Чи плануєте ви розвивати свою мережу за рахунок цих частот (які, теоретично, можна попросити Нацраду виставити на конкурс), чи ви налаштовані лише на верхній FM-діапазон?

- Ми налаштовані працювати у FM-діапазоні, але не зарікаємося ні від чого.

- Відомо, що комерційні мовники у першу чергу зацікавлені в отриманні частот в обласних центрах і великих містах (таких, як Кривий Ріг, Біла Церква чи Маріуполь). Останній конкурс підтвердив цю тенденцію: частоти в маленьких населених пунктах лишалися майже не затребуваними - вони не цікавили ані комерційних мовників, ані НРКУ. З комерційними мовниками все зрозуміло, їх, у першу чергу, цікавлять прибутки від реклами, а отже - великі аудиторії. Щодо НРКУ існує дещо інша проблема (необхідність узгодження сітки з обласними державними станціями). А яка політика «Громадського радіо» у цьому плані? Адже станція ніби не є комерційною. Чи націлені ви виключно на великі міста й обласні центри? Чи все ж плануєте розвивати свою мережу також у віддалених куточках областей, де ефір сьогодні практично пустий?

- Зараз ми подавалися на частоти на Донбасі, тому, що там існує інформаційний вакуум, і ми розглядали це як наш обов'язок. Ми плануємо створювати ширшу регіональну мережу по Україні. Але дайте нам часу поки освоїти ті частоти, які ми уже отримали :)

- Кириле, вітаю! Ви працювали в різних видах ЗМІ, маєте величезний досвід. За що любите радіо?

- Радіо люблю за те, що воно оперативніше за ТБ, але людяніше за інтернет. Бо за голосом у динаміку - конкретна людина.

Кирило Лукеренко

- Олександре, зізнайтеся, яка ваша улюблена програма на «Громадському радіо»? Яку слухачі мало знають, а вона заслуговує на увагу?

- «Громадська хвиля» - тому що справжній прямий ефір. Сподіваємося, що у майбутньому будемо мати більше прямих ефірів.

Олександр Бузюк 

- Дякуємо за підтримку! Дякуємо за увагу! Ми вас любимо! До нових зустрічей у ефірі! Дякуємо «Телекритиці»!

Біографічна довідка:

Кирило Лукеренко отримав диплом журналіста у Національному університеті ім. Т.Г.Шевченка у 1993 році. Але на цьому навчання не припинив. 1995 року навчався за програмою професійного розвитку в Університеті Південної Кароліни (США). Згодом став магістром політології (Центральноєвропейський університет у Будапешті) та магістром міжнародних відносин (Лондонська школа економіки). У роки навчання проходив практику на «Радіо Свобода» у Празі та на «Голосі Америки» у Вашингтоні.

Був власним кореспондентом газет «ВВ» у Лондоні та «День» у Будапешті, висвітлював події в Україні, Білорусі та Молдові для інформаційної агенції Deutsche Presse-Agentur. Автор документальних серіалів «Забута державність» (1993) і «Таємниці України» (2006).

У різні роки працював продюсером і спецкореспондентом Української служби BBC у Лондоні і Києві, шеф-редактором служби новин «Нового каналу», редактором випуску «Подробностей» на «Інтері». Вів програму «Агенти впливу» на телеканалі НТН. Кілька місяців був редактором програми на каналі ТВі (до зміни власника 2013 року).

Нетривалий час працював у сфері зв'язків із громадськістю (преc-секретар партії «Фронт змін» та керівник PR-напрямку бієнале Arsenale-201).

З літа 2013 року - головний редактор «Громадського радіо». Також має пряме відношення до пошуку фінансування для нових проектів.

У вільний від роботи час любить подорожувати. Виховує доньку.

Олександр Бузюк закінчив Рівненський державний гуманітарний університет та за освітою є культурологом.

Почав працювати у сфері зв'язків із громадськістю. Згодом відкрив у собі здібності писати сценарії, створювати та редагувати теле- та радіопрограми, розробляти оригінальні акції, події та комплексні рекламні кампанії, розробляти концепції та великі програмні документи. Керування проектами та планування розвитку кампаній стало для нього логічним продовженням кар'єри.

Почав займатися громадською діяльністю. З 2005 року громадська діяльність потроху відвела Олександра Бузюка від маркетингу та PR комерційних компаній та з 2013 року привабила всією душею до «Громадського радіо». Наразі він очолює правління ГО «Громадське радіо».

Серед захоплень - тварини, література та музика.