17 червня для студентів кафедри журналістики філологічного факультету Ужгородського національного університету відкриту лекцію провела голова наглядової ради Суспільного мовлення Світлана Остапа.
На початку лекції організатори провели опитування студентів. Майбутні журналісти поділилися своїми думками, що для них означає незалежна журналістика та які цінності мають бути основними для сучасних медіа. Результати цього опитування стали відправною точкою для подальшої дискусії між студентами та гостею.
Студенти та викладачі Ужгородського національного університету під час лекції
Про те, які є суспільні мовники у світі, чим вони відрізняються від державних і комерційних медіа, а також про країни, де суспільного мовлення не існує або воно так і не стало незалежним, розповів продюсер подкастів «Детектора медіа» Роман Дерезенко.
Роман Дерезенко
«Фактично власником Суспільного мовлення є кожен із нас. Є три опори незалежного суспільного мовника. Перша — незалежна редакційна політика, коли жоден державний орган не може диктувати журналістам, про що говорити і як висвітлювати події. Друга — орієнтація на потреби різних аудиторій. І третя — дієвий громадський контроль через наглядову раду, до якої входять представники громадянського суспільства. Саме це дозволяє працювати в інтересах громадян, а не влади чи бізнесу», — пояснив Роман Дерезенко.
Основну частину лекції присвятили історії створення Суспільного мовлення в Україні. Світлана Остапа розповіла студентам про власний професійний шлях і про те, як змінювалося українське медіасередовище від початку Незалежності.
«Я навіть трохи заздрю вашому поколінню. Ви виросли в час, коли є інтернет, коли можна читати різні джерела інформації, порівнювати думки, шукати факти. А в 90-х цього не було. Не було незалежних медіа в тому розумінні, в якому ми їх знаємо зараз. Працювати журналістом і залишатися незалежним було набагато складніше. Саме тому ідея створення Суспільного мовлення стала такою важливою для країни», — розповіла Світлана Остапа.
Вона згадала й події Революції гідності, які стали одним із вирішальних поштовхів для медіареформ.
«Коли на Майдані вже пролилася кров, коли про це говорив увесь світ, на державному телебаченні існувала паралельна реальність. Там не показували того, що відбувалося на вулицях Києва. І тоді я зрозуміла: державне телебачення в такому вигляді не має права існувати за кошти платників податків. Після історії з Михайлом Гаврилюком я пообіцяла собі зробити все можливе, щоб в Україні з’явилося справді незалежне Суспільне мовлення», — розповіла Світлана Остапа.
Світлана Остапа
Окремо вона зупинилася на відмінностях між державними, комерційними та суспільними медіа.
«У спадок від Радянського Союзу Україна отримала державні та комунальні медіа, які здебільшого обслуговували владу. Комерційні медіа теж не завжди були незалежними, адже часто залежали від інтересів власників. Завдання реформи полягало в тому, щоб створити медіа з незалежною редакційною політикою, де журналісти самі визначають пріоритети й працюють в інтересах суспільства», — пояснила голова наглядової ради.
Під час лекції Світлана Остапа розповіла про трансформацію Суспільного за останні десять років, розвиток цифрових платформ, створення нових проєктів для різних аудиторій і роботу з архівами. За її словами, одним із ключових рішень стало переорієнтування на цифрові платформи.
«Ми побачили, що молодь дедалі менше дивиться телебачення. Тому зробили ставку на принцип Digital First. Коли створювалося Суспільне, про цифрові платформи навіть не згадували в законодавстві. Сьогодні ж ми маємо потужні сайти, соцмережі, дитячі проєкти, мобільні застосунки й окремі платформи для різних тематичних напрямів. Ми пішли туди, де перебуває наша аудиторія», — сказала Світлана Остапа.
Студенти-журналісти на лекції про роль Суспільного
Особливу увагу голова наглядової ради Суспільного приділила темі довіри до медіа.
«Для комерційних каналів головним показником є рейтинги, тому що від них залежить реклама. Для нас головне — довіра аудиторії. Останні дослідження показують, що 79% тих, хто споживає новини Суспільного, їм довіряють. Це дуже високий показник. Під час війни люди особливо потребують перевіреної інформації й шукають джерела, яким можна вірити», — сказала Світлана Остапа.
Під час лекції про роль Суспільного в Ужгородському національному університеті
Говорячи про незалежність мовника, вона підкреслила важливість не лише редакційної, а й кадрової автономії.
«Незалежна редакційна політика й незалежна кадрова політика — це два головні стовпи незалежності Суспільного. Керівництво мовника обирає наглядова рада, а не президент, уряд чи парламент. Так, іноді є спроби впливу, були бажання просунути своїх кандидатів. Але наше завдання — обрати професійних людей, які поділяють цінності суспільного мовлення і здатні захищати його незалежність», — сказала Світлана Остапа.
Наприкінці зустрічі Світлана Остапа закликала студентів брати участь у програмі підтримки молодих журналістів імені Ірини Цибух, яка дає можливість працювати з менторами Суспільного та реалізовувати власні журналістські проєкти.
На завершення лекції Світлана Остапа подарувала університету книжку «Українське радіо. Історія буремного століття», авторами якої є Вадим Міський і Тамара Гусейнова.
Світлана Остапа та Юрій Бідзіля
Підсумовуючи захід, декан філологічного факультету, професор кафедри журналістики Ужгородського національного університету Юрій Бідзіля пояснив, чому такі зустрічі важливі для майбутніх журналістів.
«Завжди корисно спілкуватися з практиками, які одночасно є і журналістами, і медіаекспертами, і науковцями. Для студентів це можливість побачити, як теоретичні знання працюють на практиці. Для мене було важливо почути бачення колег щодо тих процесів, які сьогодні відбуваються в українському медіапросторі. Ми всі разом формуємо інформаційне середовище країни — журналісти, викладачі, дослідники, медіаменеджери. І від нас залежить, чи буде цей простір незалежним, конкурентоспроможним та гідно представленим у європейському контексті», — сказав Юрій Бідзіля.
Фото: Олександра Меденці
Матеріал створено за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР «Єднання» в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Детектор медіа» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР «Єднання».