До вчорашнього дня формально з нами цей п’єдестал розділяв Люксембург. Але для них це все ж був трохи читкод. Країна була однією з найдавніших учасниць, але вся історія їхніх «фіналів» припадає на період, поки в Євробаченні не існувало півфіналів. Потім з 1994 до 2023 року вони не брали участі, й коли повернулися, то вимушені були прийняти нові правила гри. І ось не пройшло, як то кажуть, і трьох років, як вони розмочили цей рахунок — вилетіли після півфіналу.
Якщо ви цікавитеся Євробаченням, то напевно або дивилися другий півфінал, де брала участь наша Лелека, або принаймні вже знаєте результати. Тож сконцентруємося не на переказі самого шоу, а на реакціях і плітках.
Передивившись із десяток стримів і ютуб-каналів, які спеціалізуються саме на висвітленні Євробачення, я дійшла висновку, що спільнота єврофанів прийняла довічну участь України у фіналі як факт, і ніхто більше не піддає сумніву перспективу проходження нашої країни етапу півфіналів.
Зокрема, цього року багато європейських оглядачів навіть не зупинялися на огляді виступу Лелеки. Якщо їм подобалося, то звучало щось на кшталт «чудова дівчина, неймовірна нота, але це ж Україна, тому не дивно». Але і протилежний табір звучав майже так само: «Не моя музика, мені це не заходить, але це ж Україна, тому жодних сумнівів, що вони будуть у фіналі». Подекуди аж образливо було — хотілося більше уваги і реакцій. Блогери перемили кістки всім: за щось хвалили, за щось сварили, а щойно діло доходило до України, переважно звучало «ну тут усе зрозуміло».
Загалом і ми з вами звикли не хвилюватися під час півфіналів, хоча визнаю, що «хто множить знання — множить печалі». Саме через дослідження залаштунків конкурсу я дізналася, що після репетицій і журі-шоу (за день до телезйомки півфіналів) проводилося опитування глядачів у залі. На ці «передшоу» теж продають квитки, тож у залі були звичайні глядачі — не преса, не групи підтримки. І ось за результатами цього опитування після другого півфіналу глядачі в залі віддали нашій Лелеці аж 12 місце. Тобто, якби вирішували вони, то Україна в фінал би не вийшла. Це і стало моментом, коли я напружилася, і телевізійний півфінал став для мене цікавішим і більш тривожним.
Потім було не найчистіше виконання Лелекою її «фішечної» ноти, після чого в рекапах для голосування саме фейл-момент і повторювали. Але все обійшлося. І знов усі оглядачі навіть не звернули увагу на огріхи. Точніше, я не знайшла жодної дискусії з приводу проходження України в фінал. І за відчуттям, це не про данину (Україна страждає — ми маємо підтримати), це скоріше про визнання беззаперечної переваги за замовчанням. Стереотип про «співочу націю» підкрався непомітно.
Натомість хор стогонів щодо потрапляння в десятку фіналістів представниці Кіпру став лейтмотивом оглядів. Її, м’яко кажучи, суперечливі вокальні дані ще до виступу в телеефірі переконали єврофанів у тому, що ця заявка — підстрелений горобець. Але запальна пісня, кліп на яку єврофани ще до конкурсу заслухали до дірок, зробила свою справу. «Джaлла» — в фіналі.
Але повернемося до Люксембургу, який покинув нас наодинці на п’єдесталі «завжди в фіналі». Для Лорі Торн на її пісню «Мати природа» номер ставила українська команда постановників. Узагальнюючи відгуки єврофанів, можемо фіналізувати: віжуал був красивий, але недоречний. Лора, яка виглядає і поводиться, як Бембі, співає про природу, яка «краще знає», і взагалі транслює вайб максимального позитиву, що жорстко дисонує з темними кольорами стейджингу, який для неї зробила команда постановників.
Окремим блоком фіналістів стали Румунія, Болгарія і Молдова (з першого півфіналу). Це країни, які на якийсь час покидали Євробачення. З різних причин, але переважно через фінансові негаразди. Зокрема, Болгарія з запальним хітом «Бангаранга» в рейтингу букмекерів піднялася після четверга з 15-го місця аж на 8-ме.
Молдова теж покращила прогноз на 5 позицій — з 16-го перестрибнула на 11-те. Румунський камбек від самого початку фахівцями вважався потужним, і півфінал лише закріпив їхні позиції. Александрі Капітанеску пророкують у середньому шосте місце в фіналі. І це попри скандали довкола назви її пісні «Задуши мене», яку багато хто трактував як легалізацію насилля.
Данія, яка в рейтингах букмекерів сперечалася за перемогу із Фінляндією, після відборів у Відні посунулася в середньому на четверте місце, поступившись після першого півфіналу Греції, а після другого — Австралії. А зважаючи на оголошений порядок виступів країн у фіналі в суботу, де Данія відкриватиме конкурсну програму, єврофани запідозрили, що Сорен Торпегард Лунд у другому півфіналі пройшов цей етап із не найкращими балами.
Тут нагадаю (або повідомлю тим, хто не дуже в темі), що порядкові номери виступів у фіналі визначає не жеребкування, а продюсери шоу. І саме вони конструюють драматургію всього дійства. Традиційно вважається, що виступ ближче до кінця фінального шоу дає преференції артистам, бо глядачі, які збираються голосувати, краще пам’ятатимуть учасників з останнього блоку.
Лелека, наприклад, виступатиме сьомою. З обох боків її затискають фаворити змагання. Перед українською представницею на сцену вийде грек, а після неї — австралійка. Відверто кажучи, виступати після мультяшного Акіласа з його максимально насиченим перфомансом — не найвигідніша позиція.
Якщо простежити, як стримери дивилися перший півфінал, можна виокремити загальний патерн: після дуркуватої, але яскравої «Ferto» переважна більшість людей наступний виступ не дивиться — всі обговорюють грецького виконавця. А зважаючи на те, що одразу за Лелекою виступатиме нова улюблениця єврофанів — австралійська зірка Дельта Гудрем, — «Рідним» може отримати менше уваги, ніж заслуговує. Але менше з тим, Україні все одно пророкують потрапляння в першу десятку.
Але від математики перейдімо до пліток і тем, які мусолять єврофани. І в цьому блоці жодного дня не обходиться без претензій до Ізраїлю. Подекуди вони звучать як привід доколупатися лише через загальний вайб «токсичності» самого факту участі ізраїльського мовника в конкурсі.
Зокрема, після першого півфіналу полетіли претензії на адресу коментаторів ізраїльського телебачення, які пожартували в своєму ефірі, що татуювання на обличчях хорваток (гурт «Лелек») виглядають так, наче вони перегуляли на вечірках в Тель-Авіві.
Зважаючи на серйозність теми пісні Хорватії та значення цих самих татуювань (детальніше читайте тут), делегація дуже образилася на ізраїльських журналістів. Але неможливо не визнати, що реакція могла бути значно спокійнішою, якби такий недоречний коментар прозвучав від будь-якої країни, крім Ізраїлю, до якого на цьому конкурсі зараз прикута упереджена увага.
Наприклад, британські коментатори в ефірі ВВС не приховували скепсису та зверхності на адресу організаторів цьогорічного Євробачення. От уже де було справжнє «пасивно-агресивне шоу». Більш за всіх дісталося ведучому Міхаелю Островскі. Канонічно по-британськи ведучі виписали йому тонну компліментів, наскільки він прекрасна людина і милий чоловік, перш ніж зазначити, що він — найгірший в історії ведучий Євробачення.
Відверто кажучи, з ними важко не погодитися, бо «Борат-стайл» Міхаеля переважно викликав іспанський сором, але факт залишається фактом: що дозволено британським коментаторам, абсолютно не зійде з рук ізраїльським.
Українським же фанатам пісенного конкурсу скаржитись на коментаторів ізраїльського мовника KAN не доводиться. Як відомо, під час другого півфіналу після виступу Лелеки від тих самих журналістів в ефірі пролунало «Слава Україні!», тож наше їм послання — «Героям слава!».