30 квітня для студентів кафедри журналістики Університету митної справи та фінансів у Дніпрі голова наглядової ради Суспільного Світлана Остапа та секретар наглядової ради Суспільного, програмний директор «Детектора медіа» Вадим Міський провели відкриту лекцію.
Лектори поділилися власним досвідом, розповіли про виклики сучасної журналістики та розвиток Суспільного мовлення в Україні. Студенти дізналися про те, як створювалися суспільні мовники та в яких країнах їх немає, чому важливо критично оцінювати медійний контент і які механізми допомагають забезпечувати незалежність редакційної політики.
Студенти кафедри журналістики Університету митної справи та фінансів під час лекції
Зустріч із майбутніми журналістами розпочалась з розмови про те, що таке Суспільне мовлення та чим воно відрізняється від державного чи комерційного. «Суспільний мовник — це ознака демократичної країни», — сказав Вадим Міський. За його словами, ключова різниця полягає в тому, на кого орієнтується медіа: «Суспільний мовник працює в інтересах аудиторії — глядачів, слухачів, читачів. Державне мовлення — в інтересах влади, яка може впливати на редакційну політику». Для ілюстрації він навів приклади країн, де відсутнє незалежне суспільне мовлення, — зокрема Росії чи Північної Кореї, де медіа виконують функцію державної пропаганди.
Вадим Міський
Окремо Вадим Міський зупинився на відмінностях між суспільними та комерційними медіа. Він сказав, що комерційні канали орієнтуються насамперед на прибуток і утримання уваги аудиторії. «Якщо глядачеві подобається певний тип контенту — його можуть транслювати цілодобово, аби тільки втримати увагу і показати більше реклами», — сказав спікер. Натомість Суспільне мовлення, за його словами, має іншу логіку: «Воно не повинно орієнтуватися винятково на рейтинги. Навіть якщо контент не є масово популярним, але потрібен певним групам — його потрібно виробляти». Йдеться, зокрема, про контент для дітей, людей з інвалідністю чи вузьких аудиторій, які залишаються поза фокусом комерційних медіа.
Під час лекції Вадим Міський також розповів про модель власності Суспільного: «Кожен із вас є співвласником. Суспільне належить громадянам». За його словами, механізмом реалізації цього принципу є наглядова рада, яка формується як із представників кожної депутатської парламентської фракції і групи, так і громадських організацій і ухвалює стратегічні рішення щодо роботи мовника.
Студенти кафедри журналістики Університету митної справи та фінансів під час лекції
Світлана Остапа у своєму виступі зосередилася на історії створення Суспільного в Україні та викликах, з якими стикається компанія.
«Ідея Суспільного мовлення з’явилася ще в 90-х роках, але реалізувати її вдалося лише після Революції гідності», — сказала вона. За її словами, запуск мовника став можливим після ухвалення відповідного закону у 2014 році та його нової редакції у 2015-му.
Світлана Остапа також пояснила, чому для неї особисто ця реформа була принциповою. «Під час Революції гідності на Першому національному фактично не показували події Майдану. Було відчуття паралельної реальності», — розповіла вона. Саме цей досвід, за її словами, став мотивацією змінити систему державного мовлення.
Світлана Остапа та Вадим Міський
Окрему увагу Світлана Остапа приділила показнику довіри як ключовому для Суспільного. «Для нас головне — не рейтинги, а довіра, насамперед довіра до наших новин. За останніми даними, зараз 35% українців щотижня споживають новини Суспільного. І 79% цієї аудиторії довіряє цим новинам. Це дуже високий показник», — розповіла Світлана Остапа.
За її словами, цей показник є особливо важливим в умовах війни, коли зростає потреба в перевіреній і збалансованій інформації. Світлана Остапа розповіла також і про проблеми фінансування, зазначивши, що за дев’ять років існування Суспільного жодного разу не було повного фінансування, передбаченого законом. При цьому мовник не може покладатися на рекламу як основне джерело доходу, адже його місія — не комерційна, а суспільна.
Під час лекції йшлося і про трансформацію медіаспоживання. За словами Світлани Остапи, Суспільне свідомо перейшло до стратегії digital first. «Ми маємо йти туди, де є аудиторія. Якщо молодь не дивиться телевізор — ми працюємо на цифрових платформах. Наразі сукупна аудиторія Суспільного в цифрових каналах перевищує 16 мільйонів підписок. Це ютуб, фейсбук, тікток, інстаграм. І кількість підписок зростає», — розповіла Світлана Остапа.
Не оминули спікери й тему війни та її впливу на роботу медіа, зокрема філій Суспільного мовлення.
«За роки війни постраждало десятки різних приміщень. Повністю вигоріла філія лише в одному місті — і це Дніпро. У нас дуже сильно постраждала філія в Херсоні, яку спочатку розграбували, а потім пошкодили різними обстрілами. В Херсоні працюють наші люди, але вони працюють на різних локаціях не у філії, тому що філія дуже близько до лінії розмежування. У нас повністю захопили ще в 2014-му році три наші філії — в Криму, в Луганську і в Донецьку. Ми потім відродили ці філії. В Сіверськодонецьку була Луганська, в Краматорську — Донецька, які об’єднали в “UA:Донбас”, зараз “Суспільне Донбас”, яка теж дислокується в Дніпрі. Шість разів обстріляна філія в Запоріжжі, нещодавно обстріляна в Одесі. Щоб відновити усі ці філії, нам потрібно 50 млн», — розповіла Світлана Остапа.
Під час зустрічі Вадим Міський подарував університету книжку «Українське радіо. Історія буремного століття», яку він написав у співавторстві з Тамарою Гусейновою.
Завідувачка кафедри журналістики Університету митної справи та фінансів Наталя Кодацька подякувала спікерам за цікаві та корисні питання, висвітлені під час лекції, сказавши, що подібні заходи сприяють посиленню практичної підготовки майбутніх журналістів.
«У межах відкритої лекції наші здобувачі мали можливість дізнатися про специфіку функціонування суспільного мовлення в Україні та світі. Основна увага була приділена питанням редакційної незалежності, фінансової прозорості та дотриманню високих стандартів журналістської етики. Це надзвичайно важливі теми, які є фундаментом для професійної підготовки медійників в нашому університеті. Ця зустріч стала своєрідною платформою для професійного діалогу між студентами та представниками медіасфери. Проведення таких заходів сприяє посиленню практичної підготовки наших здобувачів, розвитку їх професійних компетентностей і формуванню розуміння ролі відповідальної журналістики в демократичному суспільстві», — сказала Наталя Кодацька.
Світлана Остапа та Вадим Міський в Університеті митної справи та фінансів у Дніпрі
Зустріч, яка пройшла у форматі лекції та обговорення з запитаннями, дискусіями та прикладами з практики, продемонструвала, що розмова про медіа сьогодні неможлива без ширшого контексту: демократії, відповідальності та довіри. Під час зустрічі студенти мали змогу поставити запитання спікерам й обговорити виклики сучасної журналістики. Лекція стала можливістю не лише дізнатися більше про роботу Суспільного мовлення, а й краще зрозуміти принципи незалежної журналістики в умовах війни та трансформації медіаринку.
Матеріал створено за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР «Єднання» в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Детектор медіа» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР «Єднання».